Постанова

від 06.03.2018 по справі п/811/1803/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 рокусправа № П/811/1803/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (головуючий суддя Притула К.М. у справі №П/811/1803/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 17.10.2017 року №269-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.", яким позивачу оголошено догану за невиконання актів органів державної влади, а саме, ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" (неповідомлення про наявний конфлікт інтересів).

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме відповідач не звертався із пропозицією надати пояснення, перед накладенням дисциплінарного стягнення; позивачу не було повідомлено, що вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в зв'язку з чим позбавлено права на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. Крім цього, позивач зазначав, що моментом, коли він дізнався про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, є день введення в дію Закону України "Про запобігання корупції" (27.04.2015р.), оскільки його мати є засновником та директором ПП "Рубікон" з 1998р., то відповідачем пропущено строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності, який визначений ч.5 ст.74 Закону України "Про державну службу".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду фактично мотивована правомірністю притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на встановлений факт не виконання позивачем вимог ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме неповідомлення про наявний конфлікт інтересів. Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд вказав, що таких обставин у цій справі встановлено не було, позивача не було позбавлено можливості як надати пояснення, з приводу встановленого правопорушення, так і ознайомитися із будь-якими матеріалами дисциплінарної справи. Необгрунтованими суд першої інстанції визнав і доводи позивача про порушення відповідачем строків для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. З цього приводу суд першої інстанції вказав на те, що не

вжиття заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів є триваючим порушенням, а про його виявлення відповідачу стало відомо після направлення подання від 30.06.2017р. спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції про проведення службового розслідування.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Так, заявник апеляційної скарги не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не вжиття заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів є триваючим порушенням. З цього приводу позивач вказує на те, що Законом України Про запобігання корупції чітко визначено строк, в який особа зобов'язана повідомити про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту ( не пізніше наступного робочого дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про нявність у неї реального чи потенційного конфлікту). Станом на час набуття чинності Законом України Про запобігання корупції (26.04.2015р.) його мати була засновником та директором ПП Рубікон , у зв'язку з чим обов'язок про повідомлення у позивача виник з дати набрання чинності вказаного Закону. Таким чином, за позицією позивача, на час винесення відповідачем оскарженого рішення сплили строки, для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, позивач вказує на те, що Закон України Про державну службу та Закон України Про запобігання корупції не передбачають дисциплінарної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення. Також, заявник апеляційної скарги посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. З цього приводу позивач зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про розпочате дисциплінарне провадження; про пропозицію надати пояснення чи відмову позивача у наданні пояснень. Позиція позивача також полягає у тому, що у спірних правовідносинах відповідач повинен був застосовувати процедуру проведення дисциплінарного провадження не лише, яка визначена Законом України Про державну службу , а і спеціальним Законом - Законом України Про запобігання корупції . Крім цього, позивач вказує на те, що його безпосередній керівник був обізнаний про те, що матір позивача обіймає посаду ПП Рубікон , оскільки про це йому неодноразово повідомляв позивач.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 26.06.2012 року працював на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області, з 08.09.2016 року працює на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (а.с. 112-113, 117).

На підставі заяви гр..ОСОБА_2 Управлінням захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України була проведена перевірка щодо наявності у діях заступника начальника Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області ОСОБА_1 порушень норм антикорупційного законодавства.

За наслідками вказаної перевірки начальникові Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області ОСОБА_3 було направлено подання від 30.06.2017 року №5738/39/110/0117 спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції - органу Нацполіції про проведення службового розслідування стосовно допущення невиконання вимог ст.28 розділу V Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 (а.с.70-73).

У поданні зокрема зазначено, що перевіркою підтверджено факт наявності у заступника начальника Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області ОСОБА_1 приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові повноваження, що може впливати на вчинення ним дій під час виконання зазначених повноважень, а саме: факт здійснення на території м. Новомиргород Кіровоградської області ПП "Рубікон" (код ЄДРПОУ 30078060) господарської діяльності по роздрібній реалізації фармацевтичних засобів (у сфері, в якій він виконує свої службові повноваження), засновником якого є близька до ОСОБА_1 особа - його матір ОСОБА_4

Враховуючи положення п. 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950, начальником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області 28.07.2017р. подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції про проведення службового розслідування стосовно допущення невиконання вимог ст.28 розділу V Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 було направлено на адресу голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (а.с. 69).

02 жовтня 2017 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, за результатами якого складено протокол №3 (а.с. 104-109).

Відповідно до пунктів 1 та 4 протоколу №3, комісією вирішено направити листи до начальника Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області ОСОБА_5 та заступника начальника Служби ОСОБА_1 з вимогою надати пояснення з питань, що стали підставою для проведення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та призначено засідання Дисциплінарної комісії на 09.10.2017 року.

Згідно письмових пояснень позивача, направлених до Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, він, ще працюючи в Державній службі з лікарських засобів у Кіровоградській області, повідомляв в усній формі начальнику служби ОСОБА_5 про те, що його мати є засновником ПП "Рубікон", діяльність якого контролюється Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (а.с. 118).

09 жовтня 2017 року комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками було вирішено внести голові Держлікслужби подання щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до статті 66 Закону України "Про державну службу" у вигляді оголошення догани ОСОБА_1 (а.с. 128-132).

На підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держлікслужби від 09.10.2017 року, головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками 17.10.2017 року видано наказ №269-к, яким оголошено ОСОБА_1, заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, догану (а.с. 132).

Правомірність та обгрунтованість вказаного наказу є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі Закону України Про державну службу №889.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Таким чином, невиконання державним службовцем вимог, встановлених як зазначеним законом так і іншими нормативно-правовими актами, є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889 також визначено, що невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади , наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є дисциплінарним проступком.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Таким чином, не виконання державним службовцем вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції створює склад дисциплінарного проступку і є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Отже, доводи позивача про те, що Законом України Про державну службу не передбачено підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції , є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про сплив строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за позицією позивача оскільки обов'язок щодо повідомлення про наявність конфлікту інтересів у нього виник 27.04.2015р. (наступний день, після набуття чинності Закону України Про запобігання корупції ), то на час винесення оскарженого наказу від 17.10.2017р. №269-к сплили строки для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З такою позицією позивача обґрунтовано не погодився суд першої інстанції, яким вірно зазначено про те, що невжиття заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту, які визначені Законом України Про запобігання корупції , є триваючим порушенням. Така позиція суду першої інстанції є правильною оскільки, не дивлячись на те, що такий обов'язок у позивача виник з часу набрання чинності Законом України Про запобігання корупції , але вказаний обов'язок ним не був виконаний як на час проведення перевірки органом Нацполіції так і на час прийняття оскарженого наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем, заяву про наявність конфлікту інтересів позивач подав лише в листопаді 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України Про державну службу дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Як свідчать встановлені обставини справи, про підстави для здійснення дисциплінарного провадження відповідачу стали відомо із подання від 30.06.2017р. спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Таким чином, враховуючи дату видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також дату виникнення підстав для здійснення дисциплінарного провадження, неможливо стверджувати про те, що позивача притягнуто до відповідальності поза межами строків, які визначені ч.5 ст.74 Закону України Про державну службу .

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивач посилається на те, що його не було повідомлено про розпочате дисциплінарне провадження; не було відібрано пояснень. Також позивач зазначає, що відповідачем не було дотримано порядок проведення службове розслідування, яка передбачена як законом України Про державну службу так і Законом України Про запобігання корупції .

Такі доводи позивача суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у спірному випадку відповідачем не проводилось службове розслідування, а вирішувалося питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (здійснювалось дисциплінарне провадження) на підставі інформації, отриманої від спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Відповідно до ч.1 ст.71 Закону України Про державну службу з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Отже, випадки обов'язкового проведення службового розслідування прямо передбачені ч.1 ст.71 вказаного Закону. Оскільки дисциплінарний проступок, який вчинено позивачем, не стосувався визначених ч.1 ст.71 Закону випадків, то у відповідача не існувало обов'язку проводити службове розслідування.

Згідно із ч.1 ст.75 Закону України Про державну службу перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

У межах процедури дисциплінарного провадження відповідачем отримано від позивача письмові пояснення щодо встановленого факту порушення вимог Закону України Про запобігання корупції (а.с.118).

Таким чином, відповідачем дотримано вимоги ч.1 ст.75 Закону України Про державну службу .

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України Про державну службу державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Отже, позивач мав право на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи, але таке право ним реалізовано не було, про що свідчить відсутність у матеріалах дисциплінарної справи заяви позивача на ознайомлення з ними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про не встановлення у цій справі обставин, які б вказували на порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Крім вищенаведених доводів, позивач, в апеляційній скарзі, посилається на те, що його безпосередній керівник був обізнаний про те, що матір позивача обіймає посаду ПП Рубікон , оскільки про це йому неодноразово повідомляв позивач.

Вказані обставини досліджувалися судом першої інстанції, яким було допитано в якості свідка безпосереднього керівника позивача ОСОБА_5 - начальник Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області. Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що позивач її не повідомляв ані усно ані письмово про наявний конфлікт інтересів. Аналогічні пояснення нею були направленні на адресу відповідача (а.с.114-116).

З урахуванням пояснень, які надано свідком та приймаючи до уваги той факт, що позивачем не надано письмових доказів, які б свідчили про виконання ним вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції , суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами позивача про доведення до відома керівника наявного конфлікту інтересів.

Встановивши зазначені обставини справи та дослідивши доводи і аргументи позивача, які викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №П/811/1803/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст..329 КАС України

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.03.2018р.

Повне судове рішення складено 07.03.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк