Постанова

від 06.03.2018 по справі 913/643/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 913/643/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_4 - особисто,

відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дучал Н.М., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.

від 13.12.2017

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродончанка"

про стягнення вартості майна пропорційно частині в статутному фонді товариства.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 03 серпня 2017 року позивачка (ОСОБА_4.) подала позовну заяву про стягнення з відповідача вартість майна пропорційно частині в статутному фонді в розмірі 183 761,502 грн.

2. Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що її було незаконно виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродончанка" (далі - Товариство), оскільки нотаріально посвідчену заяву про вихід з Товариства вона не подавала. Виплату вартості частки у статутному фонді Товариства вона не отримувала. З текстом рішення загальних зборів учасників Товариства щодо виключення її зі складу учасників, оформленого протоколом від 24.10.2008 № 3, була ознайомлена та про дійсну вартість майна Товариства дізналася лише на початку серпня 2017 року, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12013030370002938 в межах кримінальної справи № 9032/2012 та отримання копій окремих документів. Позивачка вважає, що вартість майна Товариства становить 3 689 990,00 грн., а тому вартість частини майна Товариства відповідно до розміру її частки (4,980%), яка підлягала виплаті їй, становить 183 761,502 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.10.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване пропуском позивачем позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення.

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 апеляційна скарга позивачки була задоволена частково, рішення суду першої інстанції було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 55 267,49 грн. та прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на користь позивачки 55 267,49 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 02.10.2017 було залишено без змін.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована поважністю причин пропуску позивачкою строків позовної давності, а оскільки невиплата позивачці вартості майна, пропорційно її частки в статутному фонді Товариства, на підставі рішення загальних зборів учасників, є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, які підлягають захисту, суд апеляційної інстанції встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 55 267,49 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 17 січня 2018 року позивачка подала касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивачка просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство зареєстровано 23.04.1997.

10. Відповідно до пунктів 3.1, 4.2 статуту Товариства від 20.01.2006 (далі - Статут) учасниками Товариства є громадяни України, зокрема, позивачка, частка якої в статутному капіталі Товариства складає 4,980%.

11. У пункті 4.3 Статуту визначено, що учасники Товариства володіють кількістю голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді Товариства. Прибуток і збитки Товариства розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх часток в статутному фонді Товариства.

12. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Статуту участь у Товаристві може припинитися шляхом, зокрема, виходу учасника з Товариства або виключення учасника з Товариства.

13. Згідно з пунктом 5.2 Статуту учасник має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за два місяці до виходу. Повідомлення здійснюється шляхом направлення цінним листом на адресу Товариства на ім'я Голови нотаріально посвідченої копії заяви про вихід з Товариства. Голова Товариства зобов'язаний не пізніше 10-ти днів з дня одержання заяви скликати збори учасників Товариства в порядку, передбаченому Статутом Товариства, зі строком проведення зборів не пізніше 45-ти днів з дня одержання заяви, включивши в порядок денний питання про внесення змін до Статуту Товариства, у зв'язку з виходом учасника з Товариства, або розглянути це питання в більш короткий строк у разі проведення чергових загальних зборів учасників товариства.

14. У пунктах 5.3, 5.11 Статуту визначено, що учасник, який виходить із Товариства має право одержати вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасниками та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена передаванням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передавання права користування майном, відповідне майно повертається учаснику без виплати винагороди. Для проведення розрахунків з учасником Товариства, який вийшов, або виключений з Товариства, визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, здійснюється на підставі бухгалтерських документів, а у випадку непогодження учасника з таким методом оцінки, на підставі результатів аудиторської перевірки.

15. Відповідно до пункту 5.12 Статуту учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому учасник, що виключається, участі в голосуванні не бере. З учасником, який був виключений з Товариства провадяться розрахунки, в порядку передбаченому пунктами 5.3, 5.11 цього Статуту.

16. 14 травня 2008 року позивачка подала до Товариства заяву про вихід зі складу засновників та просила виплату вартості частини майна Товариства пропорційну її частці у статутному капіталі Товариства у розмірі 4,98% замінити переданням майна в натурі (площадями) згідно з чинним законодавством та Статутом.

17. Рішенням загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 11 серпня 2008 року, затверджено "рішення" позивачки про її вихід зі складу учасників Товариства, згідно поданої заяви, та вирішено повернути належну їй частку грошовими коштами.

18. Зазначеними загальними зборами учасників Товариства зобов'язано позивачку, яка була присутня на цих зборах, у місячний термін надати нотаріально оформлену заяву про вихід зі складу учасників Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства.

19. Рішенням загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 24 жовтня 2008 року, за невиконання пункту 5.12 Статуту та на підставі статті 64 Закону України "Про господарські товариства", як учасника, який належним чином не виконує обов'язки і перешкоджає своїми діями досягненням цілей Товариства, позивачку виключено зі складу учасників Товариства, з виплатою вартості частини майна пропорційно її частці у статутному капіталі та належну частку прибутку (дивіденди) одержаного Товариством у 2008 році. Виплату ухвалено здійснити у 12 місячний строк з дня прийняття рішення.

20. Позивачка не брала участі у загальних зборах Товариства, що відбулися 24.10.2008.

21. 07 травня 2009 року Товариством на адресу позивачки поштовими переказами № 6/72 та № 6/73, були направлені кошти у розмірі 4 110,00 грн. та 2777,80 грн. (на загальну суму 6 995,38 грн.) без зазначення призначення платежу. 10 червня 2009 року підприємством поштового зв'язку кошти у розмірі 6 772,67 грн. були повернуті на рахунок Товариства.

22. Товариство віднесло кошти, що підлягали виплаті позивачці у 2009 році, до кредиторської заборгованості. Рішенням загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 23 грудня 2013 року, було вирішено списати обліковану кредиторську заборгованість Товариства перед позивачкою.

23. Позивачка не була ознайомлена з протоколом зборів учасників Товариства від 24.10.2008, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про ознайомлення її з таким протоколом.

24. Про незаконне виключення позивачки з числа учасників Товариства їй стало відомо не пізніше березня 2011 року, що вбачається з матеріалів її скарг на адресу органів прокуратури різних рівнів.

25. Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2013 № 67/23 у кримінальній справі №9032/2012 визначена вартість будівель та споруд адміністративно-виробничої будівлі за адресою: пр. Радянський, 26 в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Такий висновок є належним доказом вартості частини майна Товариства, оскільки місцезнаходження такого майна відповідає місцезнаходженню товариства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. Позивачка вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги наявні у неї докази належності нерухомого майна Товариству, не прийняв до уваги висновки судових будівельно-технічних експертиз від 09.04.2013 № 69/23, від 12.04.2013 № 68/23, від 03.04.2013 № 67/23, від 16.04.2013 № 71/23, від 19.04.2013 № 70/23, проведених у кримінальній справі №9032/2012, що потягло за собою порушення норм процесуального права.

27. Також позивачка вважає, що суд апеляційної інстанції неналежно дослідив висновок експертизи від 03.04.2013 № 67/23, який прийняв до уваги, оскільки вартість об'єктів нерухомості згідно з зазначеним висновком складає 2548966,00 грн. Тому незрозуміло як суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 55 267,49 грн., так як частка позивачки в статутному фонді Товариства складала 4,980%.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

28 . Господарський кодекс України

Стаття 167 частини 1, 3

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

29. Цивільний кодекс України

Стаття 116 частина 1 пункти 2, 3, частина 2

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Стаття 148 частини 2, 3

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі…

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Стаття 256

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261 частина 1

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 частини 3-5

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

30. Закон України "Про господарські товариства"

Стаття 10 частина 1 пункти "б", "в", частина 2

Учасники товариства мають право: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 54

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Стаття 64

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

31. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 4 3

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 4 7 частина 1

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи...

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Стаття 101 частини 1, 2

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

32. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 2, 4

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 310 частина 3 пункти 1

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

33. Суд враховує, що згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що її незаконно виключено зі складу учасників Товариства, оскільки нотаріально посвідчену заяву про вихід з Товариства вона не подавала; виплату вартості частки у статутному фонді Товариства не отримувала; з текстом рішення загальних зборів учасників Товариства щодо виключення її зі складу учасників, оформленого протоколом від 24.10.2008 № 3, була ознайомлена та про дійсну вартість майна товариства дізналася лише на початку серпня 2017 року, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12013030370002938 в межах кримінальної справи № 9032/2012.

34. Суд зазначає, що хоча і позивачка стверджує у позовних вимог про своє незаконне виключення, і таке твердження не є явно необґрунтованими, однак позивачка не заявляла вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства про її виключення, а тому таке рішення не є предметом даного спору та у судів першої та апеляційної інстанції були відсутні повноваження щодо дослідження відповідності такого рішення нормам чинного законодавства.

35. Приписи статей 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на 24.10.2008) визначають, що у разі виключення учасника з товариства, у останнього [товариства] виникає обов'язок здійснити виплату такому учаснику вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. При цьому, така виплата здійснюється у строк до 12 місяців з дня виходу і обов'язок товариства не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати. Як наслідок, у учасника товариства виникає право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної вартості майна товариства.

36. Так, під час вирішення питання щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - товариства), слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

37. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачка вважає, що вартість майна Товариства на момент її виходу з Товариства складала 3 689 990,00 грн., а тому вартість частки майна, яка підлягає стягненню та є пропорційною її частці у статутному фонді Товариства (4,980%), складає 183761,50 грн. При цьому позивачка зазначає, що вартість майна товариства визначена у висновках судових будівельно-технічних експертиз від 09.04.2013 № 69/23, від 12.04.2013 № 68/23, від 03.04.2013 № 67/23, від 16.04.2013 № 71/23, від 19.04.2013 № 70/23, проведених у кримінальній справі №9032/2012.

38. Суд апеляційної інстанції, прийняв, як належний доказ вартості частини майна Товариства висновок судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2013 № 67/23 у кримінальній справі №9032/2012, яким визначено вартість будівель та споруд адміністративно-виробничої будівлі за адресою: пр. Радянський, 26 в місті Сєвєродонецьк Луганської області, оскільки місцезнаходження такого майна відповідає місцезнаходженню Товариства.

39. Оскільки висновками судових будівельно-технічних експертиз №69/23 від 09.04.2013, №68/23 від 12.04.2013, №71/23 від 16.04.2013, №70/23 від 19.04.2013, проведених у кримінальній справі №9032/2012, визначена оцінка майна, яке не можливо співставити з майном Товариства, суд апеляційної інстанції не прийняв зазначені висновки як належні докази вартості частини майна Товариства.

40. Суд зазначає, що при дослідженні питання визначення розміру суми, що підлягає стягненню (вартість частини майна товариства, пропорційна частці учасника у статутному капіталі товариства) суду апеляційної інстанції слід було належно встановити, яка саме вартість нерухомого майна визначена у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2013 №67/23 у кримінальній справі №9032/2012 та, відповідно, встановити, яка саме сума є належною до стягнення, враховуючи, що частка позивачки у Товаристві становить 4,980%.

41. З огляду на викладене та те, що судом апеляційної інстанції належно не обґрунтовано розмір позовних вимог, які судом задоволено (не наведено мотивування щодо стягнення саме 55 267,49 грн.), Суд вважає прийнятними твердження скаржника щодо неналежного дослідження судом апеляційної інстанції висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2013 №67/23 та відсутністю розрахунку задоволених позовних вимог.

42. Крім того, Суд зазначає, що відхиляючи як належні докази вартості частини майна Товариства висновки судових будівельно-технічних експертиз №69/23 від 09.04.2013, №68/23 від 12.04.2013, №71/23 від 16.04.2013, №70/23 від 19.04.2013, проведених у кримінальній справі №9032/2012, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що місцезнаходження Товариства та його майна не завжди може співпадати, а підтвердженням права власності юридичної особи на нерухоме майно може бути свідоцтво про право власності на нерухоме майно тощо.

43. Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши наявність об'єктивних обставин, які унеможливлювали та утруднювали своєчасне подання позову, правомірно визнав поважними причини пропуску позивачкою строків позовної давності задля захисту її порушеного права.

44. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог процесуального права щодо належного обґрунтування судового рішення, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Касаційна скарга позивачки підлягає задоволенню частково.

46. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

47. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід точно визначити вартість всього майна Товариства та, яка саме вартість частини майна товариства, підлягала до виплати позивачці і належно обґрунтувати такі висновки (навести відповідні мотивування).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №913/643/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець