Рішення

від 02.03.2018 по справі 808/2099/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Справа № 808/2099/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Доргової Г.В.,

представника відповідача: Хижняка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (68083, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд.8, код ЄДРПОУ 39599093)

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2017 №0006711406, №0006721406, №0006731406,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (далі - позивач, ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2017 №0006711406, №0006721406, №0006731406.

Ухвалою суду від 13.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2099/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями представників сторін для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 02.03.2018, на підставі ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Камертон".

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та наданих поясненнях, відповіді на відзив. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесеними в порушення положень діючого законодавства України та такими, що підлягають скасуванню. Зазначені в акті перевірки висновки про порушення податкового законодавства, на думку представника, є необґрунтованими та упередженими оскільки базуються на припущеннях про відсутність реальних господарських відносин позивача з контрагентами. Вказує на наявність всіх первинних документів, які не мають дефекту форми, змісту або походження, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. За таких обставин, представник позивача зазначив, що відповідач своїми діями встановлює для позивача обмеження не передбачені Податковим кодексом України, що не відповідає повноваженням передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Зазначає, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, контролюючим органом встановлено, що первинні документи, виписані від імені контрагентів в адресу ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС у період, що підлягав перевірці, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою звітні документи, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення на їх підставі оподатковуваного доходу безпідставні. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39599093) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 26.04.2017 №234/08-01-14-02/39599093 (а.с. 34-57, т.1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, як наслідок підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 1 979 272 грн.; п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201., п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 1 293 189 грн., та завищення суми від'ємного значення (по рядку р.21 податкових декларацій з ПДВ), на загальну суму всього на 906 003 грн.

ТОВ "ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС" оскаржило висновки акту документальної виїзної перевірки в адміністративному порядку (заперечення від 15.05.2017 №29) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (а.с.58-60, т.1).

Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 №5657/10/08-01-14-06-06 висновки акту перевірки від 26.04.017 залишені без змін (а.с.61-64, т.1).

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006711406 від 26.05.2017 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 906003 (дев'ятсот шість тисяч три) грн.;

- №0006721406 від 26.05.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1616486 (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1293189 (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 323297 (триста двадцять три тисячі двісті дев'яносто сім) грн.;

- №0006731406 від 26.05.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2474090 (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1979272 (один мільйон дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 494818 (чотириста дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. (а.с.27-32, т.1).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, ТОВ "ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС" звернулось з даним позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів перевірки, всі порушення виявлені при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ТОВ "ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС" з ТОВ Аверс Буд Груп (код ЄДРПОУ 40625655), ТОВ Інта Буд Трейдінг (код ЄДРПОУ 40626397), ТОВ Техпроммонтаж (код ЄДРПОУ 13605791), ТОВ Ондіонс (код ЄДРПОУ 40393049) та ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223).

В акті перевірки, податковий орган посилається на одні й ті ж самі обставини по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Аверс Буд Груп , ТОВ Інта Буд Трейдінг , ТОВ Техпроммонтаж , ТОВ Ондіонс та ТОВ Ліагро Сервіс Груп , висновки побудовані на твердженнях контролюючого органу:

- про юридичну дефектність наданих первинних документів, про неможливість підтвердити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, та віддаленості контрагентів один від одного;

- про відсутність у контрагентів власних основних фондів, не подання фінансової звітності, декларацій з податку на прибуток, розрахунків за формою 1-ДФ;

- про неможливість встановлення придбання контрагентами товарів і неможливість відслідкувати ланцюг постачання ідентифікованих товарів, які були реалізовані позивачу згідно Єдиного реєстру податкових накладних;

- про ненадання під час перевірки паспортів якості, сертифікатів відповідності або інших документів, які б підтверджували походження товару;

- про відсутність у контрагентів позивача достатньої наявності трудових ресурсів (кількості працівників), виробничих активів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких постачань.

З матеріалів справи судом встановлено:

1. Господарські відносини між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Аверс Буд Груп (а.с.79-109 т.1, а.с.111-122 т.3)

Між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Аверс Буд Груп було укладено договір поставки товару № 24/11/16-01 від 24.11.2016.

Згідно Специфікації №1 від 25.11.2016 до договору поставки, сторони домовились про постачання товару, а саме металевої ферми L18m. (далі - ТМЦ) у кількості 105 шт.

На вартість поставленого товару виписано податкову накладну від 25.11.2016 № 763 та видаткову накладну від 25.11.2016 р. № 2511/1.

Пунктом 3.5. укладеного договору поставки передбачено, що до моменту перевезення товару покупцем, товар зберігається безоплатно у постачальника за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г.

Відповідно до Додатку № 1 Акту № 1 від 25.11.2016 прийому-передачі товару до договору, позивачем 25.11.2016 передано ТОВ Аверс Буд Груп на відповідальне зберігання товар металеві ферми L18m у кількості 105 шт., на загальну суму 2 677 500 грн. разом з ПДВ - 3 213 000 грн.

25.11.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання товар у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489 600 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 2 від 25.11.2016 прийому-передачі товару до Договору, а також повернуто з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 12 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 367 200 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 3 від 25.11.2016 прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) № 11/09 від 25.11.2016.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_7.

Перевезення ТМЦ у кількості 12 шт. загальною масою 14т. 400 кг., підтверджується ТТН № 11/10 від 25.11.2016. Згідно ТТН № 11/09 від 25.11.2016, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9, напівпричіп ОДАЗ 9385 реєстраційний номер НОМЕР_10.

30.11.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489 600 грн., що підтверджується Додатком № 1 Акту № 4 від 30.11.2016 прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 11/11 від 30.11.2016. Згідно ТТН № 11/11 від 30.11.2016 перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.12.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489 600 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 5 від 02.12.2016 прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 12/01 від 02.12.2016.

Згідно ТТН № 12/01 від 02.12.2016 перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_3, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

06.12.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489 600 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 6 від 06.12.2016 прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 12/02 від 06.12.2016 Згідно ТТН № 12/02 від 06.12.2016 перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

09.12.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489 600 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 7 від 09.12.2016 прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т 200 кг., підтверджується ТТН № 12/03 від 09.12.2016. Згідно ТТН № 12/03 від 09.12.2016 перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

13.12.2016 ТОВ Аверс Буд Груп повернуто ТОВ Діловий Сервіс Плюс з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 13 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 397 800 грн., що підтверджується Додатком №1 Акту № 8 від 13.12.2016 прийому-передачі товару до Договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 13 шт. загальною масою 15 т. 600 кг., підтверджується ТТН № 12/04 від 13.12.2016. Згідно ТТН № 12/04 від 13.12.2016 перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

За вищезазначеними ТТН загальний обсяг перевезених ТМЦ - 105 шт., адреса пункту завантаження товару: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г та адреса пункту розвантаження товару: Запорізька обл., Вільнянськнй р-н., с. Антонівка, вул. Центральна, буд. 2-А.

24.11.2016 між ТОВ Аверс Буд Груп та ТОВ Пакет Груп було укладено Договір №24/11/2016 про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ Пакет Груп перейшло право вимоги грошових зобов'язань з ТОВ Діловий Сервіс Плюс у розмірі 3 213 000 грн.

Таким чином, ТОВ Діловий Сервіс Плюс здійснено розрахунки вже з ТОВ Пакет Груп у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 24.01.2016 на суму 900 000 грн.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

В акті перевірки податковий орган приходить до висновку, що оскільки металева ферма має довжину 18 м., а максимальна довжина кузову або причепу автомобілів марки МАЗ та КАМАЗ становить 10270 см., розміщення даного вантажу одночасно як в кузові автомобіля так і на причепі фактично унеможливлює рух та маневрування транспортного засобу.

Також в Акті перевірки є посилання на велику кількість товарів зазначених в ТТН, що в сукупності займають великий об'єм, що підкреслює неможливість перевезення всього товару.

На думку суду, до таких висновків податковий орган прийшов через формальний підхід, під час проведення перевірки. Оскільки, як вже зазначалось, перевезення товару здійснювалось за допомогою вантажних транспортних засобів МАЗ та КАМАЗ та бортових напівпричепів СЗАП та ОДАЗ, які за технічними показниками мають необхідні характеристики.

Згідно пояснень отриманих від позивача в ході судового розгляду справи, для зручності перевезення та з метою дотримання правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та правил дорожнього руху, металеві ферми перевозились у напіврозібраному вигляді, тобто одна металева ферма по монтажному стику була поділена на дві рівні частини. Таким чином, довжина однієї частини ферми не перевищувала 9 м. Оскільки діаметр даної конструкції має не значні розміри, розміщення на напівпричепі частин металевих ферм здійснювалось одна на одну. Таким чином, розміщення напіврозібраних металевих ферм, було здійснено з рівномірним розподіленням ваги по всій площі напівпричепу, без перевищення допустимих габаритних та вагових показників.

Також досліджено, що перевезення товару здійснювалось перевізником ПрАТ АТП Автобудмонтаж за Договором перевезення вантажів №6317 від 01.09.2015 та Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 до Договору, за яким замовником виступало ТОВ Діловий Сервіс Плюс , а виконавцем ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

На вартість наданих послуг з перевезення виписано податкову накладну від 21.07.2016 №1 (передоплата) та акти виконаних робіт від 30.11.2016 №496 та від 31.12.2016 №548.

Розрахунки за надані послуги з перевезення товару, здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 21.07.2016.

2. Господарські відносини між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Інта Буд Трейдінг (а.с.110-133 т.1, 85, 123-124 т.3 )

Між позивачем та ТОВ Інта Буд Трейдінг було укладено договір поставки № 26/09/2016 від 26.09.2016 (далі - договір поставки), відповідно до якого ТОВ Інта Буд Трейдінг -постачальник, а ТОВ Діловий Сервіс Плюс - покупець. Предметом укладеного договору стало постачання товару (автоемалей).

Також між позивачем та ТОВ Інта Буд Трейдінг було укладено договір відповідального зберігання від 27.09.2016 № 27/09/2016 (далі по тексту - договір відповідального зберігання), відповідно до якого ТОВ Діловий Сервіс Плюс - поклажодавець, а ТОВ Інта Буд Трейдінг - зберігач.

Згідно Додатку №1 Акту № 1 прийому-передачі товару від 27.09.2016 до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 1 835 565,84 грн.

Згідно Додатку №1 Акту № 2 прийому-передачі товару від 28.09.2016 до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 399 996,82 грн.

Згідно Додатку №1 Акту № 3 прийому-передачі товару від 29.09.2016 до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 1 764 439,92 грн.

На вартість поставлених ТМЦ виписано податкові накладні від 27.09.2016 № 34, від 28.09.2016 № 58, від 29.09.2016 № 59 та видаткові накладні №927/05 від 27.09.2016, №928/08 від 28.08.2016, № 929/03 від 29.09.2016 на загальну суму разом з ПДВ 4000002,58 грн.

Розрахунки між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Інта Буд Трейдінг проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 18.10.2016 на суму 480 004,32 грн., від 03.11.2016 на суму 2 000 000 грн., від 14.11.2016 на суму 1 519 998,26 грн.

На вартість наданих послуг за договором відповідального зберігання виписано податкову накладну від 30.09.2016 № 60 та акт надання послуг №ОУ-0930/11 від 30.09.2016.

Для перевезення ТМЦ, ТОВ Діловий Сервіс Плюс було залучено перевізника ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_4) на підставі Договору про надання послуг з перевезення вантажів № 777/01 від 15.12.2016року.

Факт перевезення ТМЦ, підтверджується товарно-транспортними накладними № 2 від 04.01.2017, № 1 від 31.01.2017.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАN реєстраційний номер НОМЕР_5, напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_6.

За вищезазначеними ТТН, адреса пункту завантаження товару: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г та адреса пункту розвантаження товару: м. Запоріжжя, Донецьке шосе, 8.

На вартість наданих послуг з перевезення виписано рахунок №02/01 від 28.01.2017р. на загальну суму 9 785 грн. та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №02/01 від 31.01.2017.

Розрахунки за надані послуги з перевезення товару, здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 04.09.2017.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

Також судом встановлено, що товари (автоемалі), придбані у ТОВ Інта Буд Трейдінг після повернення з відповідального зберігання позивачу реалізовано на адресу ТОВ ЛКМ Плюс , підтвердженням чого є надана первинна документація (а.с.50-66, т.2).

Так між позивачем та ТОВ ЛКМ Плюс було укладено Договір поставки № 09/07/15 від 09.07.2015, відповідно до якого ТОВ Діловий Сервіс Плюс постачальник, а ТОВ ЛКМ Плюс - покупець. Предметом даного Договору є постачання товару.

На вартість поставленого товару виписано податкові накладні від 04.01.2017 № 2, від 18.01.2017 №11, від 24.01.2017 № 18 та видаткові накладні від 04.01.2017 № 1, від 18.01.2017 № 10, від 24.01.2017 № 18.

Розрахунки між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ ЛКМ Плюс проводились у безготівковій формі, що підтверджується, численною кількістю банківських виписок та Актом звірки взаєморозрахунків від 09.10.2017.

3. Господарські відносини між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Техпроммонтаж (а.с.134 - 152 т.1, а.с.81 т.3)

Між позивачем та ТОВ Техпроммонтаж було укладено договір поставки № 23/11-2016 від 23.11.2016 (далі по тексту - договір), відповідно до якого ТОВ Техпроммонтаж - постачальник, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - покупець. Предметом даного договору стало постачання товару (металева ферма L18m).

На вартість поставлених ТМЦ виписано податкові накладні від 24.11.2016 № 4, від 24.11.2016 №8, від 24.11.2016 №9, від 24.11.2016 №10, від 24.11.2016 №11 та видаткові накладні № 2411/1 від 24.11.2016, №2411/2 від 24.11.2016, № 2411/3 від 24.11.2016р, № 2411/4 від 24.11.2016, № 2411/5 від 24.11.2016.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що до моменту перевезення товару покупцем, товар зберігається безоплатно у постачальника за адресою: Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Сонячна, 9а.

Відповідно до Додатків № 1 актів №1-5 від 24.11.2016 прийому-передачі товару до договору, позивачем 24.11.2016 передано ТОВ Техпроммонтаж на відповідальне зберігання металеві ферми L18m у кількості 104 шт., на загальну суму разом з ПДВ - 3 182 111,34 грн.

Розрахунки між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Техпроммонтаж проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 07.12.2016 на суму 300 000 грн.

Перевезення товару здійснювалось перевізником ПрАТ АТП Автобудмонтаж за Договором перевезення вантажів №6317 від 01.09.2015 та Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 до Договору, за яким Замовником виступало ТОВ Діловий Сервіс Плюс , а Виконавцем ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

На вартість наданих послуг з перевезення виписано податкову накладну від 21.07.2016 №1 (предоплата), розрахунок коригування № 61 від 31.03.2017 (до податкової накладної №1 від 21.07.2016р.) та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 158 від 31.03.2017.

Факт перевезення ТМЦ, підтверджується товарно-транспортними накладними № 03/01 від 02.03.2017, № 03/02 від 03.03.2017, № 03/03 від 06.03.2017, № 03/06 від 09.03.2017, № 03/05 від 09.03.2017, № 03/06 від 10.03.2017, № 03/07 від 10.03.2017.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажними транспортними засобами МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2 та КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9, напівпричіп ОДАЗ 9385 реєстраційний номер НОМЕР_10.

За вищезазначеними ТТН. адреса пункту завантаження товару: Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Сонячна. 9-А, а адреса розвантаження р-н, с. Антонівка, вул. Центральна, 2- А.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

Також судом встановлено, що позивач придбав металеві ферми L18m з метою використання у будівництві, на підставі протоколу №1 про наміри укладення Договору підряду з будівельних робіт від 01.11.2016 з ТОВ Прогрес-Агро (а.с.85 т.2).

4. Господарські відносини між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Ондіонс (а.с.152-223, т.1, а.с. 88-96, 98-108, 133-213 т.2).

Між позивачем та ТОВ Ондіонс було укладено договір субпідряду № 20/07/2016 від 20.07.2016 (далі по тексту - договір), відповідно до якого ТОВ Ондіонс є субпідрядником, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - генеральним підрядником. За даними договором субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на вказаних генеральним підрядником об'єктах, з використанням матеріалів переданим генеральним підрядником.

Результати виконання робіт оформлені актами за формою КБ-2в, довідками за формою КБ-За, актами наданих послуг, а саме:

Акт КБ-2в №57 за серпень 2016 року від 31.08.2016, довідка за формою КБ-За за серпень 2016 року від 31.08.2016, акт надання послуг №ОН-072027/3 від 31.08.2016 з найменуванням робіт ремонт фасаду будівлі ЦРК ;

Акт КБ-2в №128 за жовтень 2016 року від 31.10.2016, довідка за формою КБ-За за жовтень 2016 року від 31.10.2016, акт надання послуг №ОН-072027/4 від 31.10.2016 з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в №175/11 за листопад 2016 року від 28.11.2016, довідка за формою КБ-За за листопад 2016 року від 28.11.2016, акт надання послуг №ОН-072027/5 від 28.11.2016 з найменуванням робіт роботи з будівництва зерносховища .

Виписана податкова накладна від 20.07.2016 №572, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 23.08.2016 №3 та від 31.08.2016 №4 до податкової накладної від 20.07.2016 №572.

Розрахунки між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Ондіонс проводились у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 20.07.2016 на суму 1 000 000 грн.

За договором субпідряду з ТОВ Ондіонс проводились ремонтні роботи на декількох об'єктах, зокрема: приміщення твердопаливної котельні, заміна та ізоляція труб твердопаливної котельні та ремонтні роботи приміщення літера К на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1. Роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес М .

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Прогрес М , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду, як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Прогрес М було укладено:

договір підряду № 07/16 від 01.07.2016, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення твердопаливної котельні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема, договором, актом за формою КБ-2в № 89 за липень 2016 року, актом за формою КБ-За за липень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами;

договір підряду № 08/16 від 01.08.2016, за яким об'єктом є ремонтні роботи з заміни та ізоляції труб твердопаливної котельні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 55 за серпень 2016 року, актом за формою КБ-За за серпень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами;

договір підряду № 10/16 від 03.10.2016, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. К розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна,1, підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 128 за жовтень 2016 року, актом за формою КБ-За за жовтень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами.

Щодо будівництва фасаду будівлі ЦРК, на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 8, з'ясовано, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Бриллиант Авто , як передбачено Договором підряду № 20/07/16-01 від 20.07.2016.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Бриллиант Авто , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Також судом встановлено, що господарська операція між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Бриллиант Авто по виконанню договорів підряду № 20/07/16-01 від 20.07.2016, за яким об'єктом є ремонт фасаду будівлі ЦРК за адресою: м. Запоріжжя, вул. Складська, 8 - підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 199 за серпень 2016 року, актом за формою КБ-За за серпень, податковою накладною, банківською випискою від 01.12.2016.

Щодо будівництва зерносховища на об'єкті за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А, судом встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з частковим використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес - Агро , як передбачено договором підряду.

Судом встановлено, що господарська операція між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Прогрес - Агро по виконанню договору підряду №25/01-08 від 25.08.2016, за яким об'єктом є будівництво зерносховища за адресою Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А - підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 180/11 за листопад 2016 року, актом за формою КБ-За за листопад, податковою накладною, банківською випискою від 08.11.2016 (листом ТОВ Прогрес - Агро № 08/11-01 від 08.11.2016 про зміну призначення платежу), банківською випискою від 22.11.2016 (листом ТОВ Прогрес - Агро № 22/11-01 від 22.11.2016 про зміну призначення платежу), банківською випискою від 07.12.2016 (листом ТОВ Прогрес - Агро № 07/12-01 від 07.12.2016 про зміну призначення платежу), та іншими документами.

Також слід зазначити, що додатковою угодою № 1 від 20.07.2016 до Договору субпідряду № 20/07/2016 від 20.07.2016 передбачено для виконання робіт залучення ТОВ Ондіонс третьої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.96-97, 109-132 т.2)

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Ондіонс від ДПІ Святошенського району ГУ ДФС м. Києва було отримано запит №1940/7/08-01-14-06-06 від 05.04.2017 про надання інформації щодо документального підтвердження господарських операцій для проведення зустрічної перевірки, на який в свою чергу ТОВ Ондіонс надало пояснення та документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, якого ТОВ Ондіонс було залучено в якості субпідрядника. Дані обставини підтверджуються копією відповіді від 24.04.2017 вих.04/01 ТОВ Ондіонс , з штапелем та вхідним номером ДПІ Святошенського району ГУ ДФС м. Києва.

5. Господарські відносини з ТОВ Ліагро Сірвіс Груп (а.с.224-305, т.1, а.с.215-263 т.2)

Між позивачем та ТОВ Ліагро Сервіс Груп було укладено договір субпідряду № 8/11/2016 від 08.11.2016 (далі - договір), відповідно до якого ТОВ Ліагро Сервіс Груп - субпідрядник, а ТОВ Діловий Сервіс Плюс - генеральний підрядник. За даними договором субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на вказаних генеральним підрядником об'єктах, з використанням матеріалів переданим генеральним підрядником.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано:

Акт КБ-2в № 45 за листопад 2016 року від 30.11.2016, довідка за формою КБ-За за листопад 2016 року від 30.11.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/1 від 30.11.2016 з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в № 194 за грудень 2016 року від 30.12.2016, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/4 від 30.12.2016 з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в №250 за грудень 2016 року від 30.12.2016, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/5 від 30.12.2016 з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення твердопаливної котельні ;

Акт КБ-2в №216 за грудень 2016 року від 30.12.2016, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/6 від 30.12.2016 з найменуванням робіт ремонтні роботи 3-го поверху будинку за адресою: вул. Донецьке шосе 8 м. Запоріжжя ;

Акт КБ-2в № 215/12 за грудень 2016 року від 19.12.2016, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 19.12.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/2 від 19.12.2016 з найменуванням робіт виготовлення стілажа за адресою: ТОВ ЛІДЕР вул. Набережна, 54 с. Веселий Гай, Новомиколаївський р.н Запорізької обл. ;

Акт КБ-2в №216/12 за грудень 2016 року від 20.12.2016, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 20.12.2016, акт надання послуг №ЛГ-110804/3 від 20.12.2016 з найменуванням робіт влаштування огорожі зерносховища .

Виписана податкова накладна від 08.11.2016 №241.

Розрахунки між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Ліагро Сервіс Груп проводились у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 08.11.2016 на суму 1 800000 грн.

За договором субпідряду з ТОВ Ліагро Сервіс-Груп проводились ремонтні роботи на декількох об'єктах, зокрема: ремонтні роботи приміщення літера К , приміщення твердопаливної котельні на об'єкті за адресою м. Запоріжжя, вул. Східна, 1. Роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес М .

Між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Прогрес М укладено:

Договір підряду № 11/16 від 09.11.2016, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. К розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 201 за листопад 2016 року від 30.11.2016, актом за формою КБ-За за листопад від 30.11.2016, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017.

Договір підряду № 12/16 від 01.12.2016, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. К та приміщення твердопаливної котельні розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 245 за грудень 2016 року від 30.12.2016, актом за формою КБ-За за грудень від 30.12.2016, актом за формою КБ-2в № 250 за грудень 2016 року від 30.12.2016, актом за формою КБ-За за грудень від 30.12.2016, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Прогрес М , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Щодо виготовлення стілажа за адресою: ТОВ ЛІДЕР вул Набережна. 54 с. Веселий Гай, Новомиколаївський р.н Запорізької обл. встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Лідер .

Господарська операція між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ ЛІДЕР по виконанню договору підряду № 1/28-10 від 28.10.2016 підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 215/12 за грудень 2016, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ ЛІДЕР , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Щодо ремонтних робіт 3-го поверху будинку за адресою: вул. Донецьке шосе, 8, м. Запоріжжя встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

Господарська операція між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ПрАТ АТП Автобудмонтаж по виконанню Договорів підряду №17/06-16 від 17.06.2016 підтверджується первинними документами, зокрема, договором, актом за формою КБ-2в № 250/12 за грудень 2016 року, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 23.03.2017 та від 22.06.2017.

Щодо влаштування огорожі зерносховища на об'єкті за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А, встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з частковим використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес - Агро , як передбачено договором підряду.

Господарська операція між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та ТОВ Прогрес - Агро по виконанню договору підряду №1/04-11 від 04.11.2016 підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 216/12 за грудень 2016 року, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 26.05.2017.

Додатковою угодою № 1 від 08.11.2016 до договору субпідряду № 8/11/2016 від 08.11.2016 передбачено для виконання робіт залучення ТОВ Ліагро Сервіс Груп третьої особи.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 05.04.2017 ТОВ Ліагро Сервіс Груп від ДПІ Печерського району ГУ ДФС м. Києва було отримано запит №19417 08-01-14-06-06 про надання інформації щодо документального підтвердження господарських операцій для проведення зустрічної перевірки.

ТОВ Ліагро Сервіс Груп надало пояснення та документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем Шиш А. А., якого ТОВ ТОВ Ліагро Сервіс Груп було залучено в якості субпідрядника.

Дані обставини підтверджуються копією відповіді від 04.04.2017 вих.04/01 ТОВ Ліагро Сервіс Груп , з штапелем та вхідним номером ДПІ Печерського району ГУ ДФС м. Києва.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем фінансового результату за період з 26.01.2015 по 31.12.2016 податку на прибуток на загальну суму 10 995 955грн. в т. ч. за відповідні періоди, зокрема: за три квартали 2016 на суму 4 166 696грн.; за 2016 на суму 10 995 995 грн.

Таких висновків податковий орган приходить через невідповідність первинних документів, що підтверджують господарські операції з контрагентами, вимогам діючого законодавства України, а саме внаслідок не підтвердження факту придбання ідентифікованих товарів (невідповідність номенклатури придбаного перед реалізованим товаром), що на думку суб'єкта владних повноважень свідчить про безоплатне отримання ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС від вищезазначених підприємств, активів невідомого походження.

В ході судового розгляду справи відповідачем не наведено, які саме активи невідомого походження були отримані підприємством, не наведено жодного доказу який підтверджував би факт безоплатного отримання активів, не наводиться жодних аргументованих посилань на те, яким чином податковий орган оцінив такі активи.

Разом із тим, відповідачем не заперечується факт надання йому усіх необхідних договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт та відповідних видаткових та податкових накладних до перевірки, не йдеться про те, що контрагентам позивача відмінено державну реєстрацію або ці підприємства виключено із обліку у органах ДФС як платників податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається з урахуванням отриманого платником доходу від будь-якої діяльності та витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, тобто повинен бути наявний зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника.

Під час перевірки ревізорам були надані чинні (дійсні) договори на підрядні і субпідрядні роботи, акти прийому-передачі виконаних робіт по об'єктам, які укладені між субпідрядником та підрядником, підрядником та замовником відповідно, видаткові накладні, а тому висновки контролюючого органу про "нереальність" вказаних господарських операцій, відсутність юридичної сили та доказовості первинних документів є упередженими та хибними.

Тому, при дотриманні позивачем законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів за результатами фактично здійснених господарських операцій, відсутні підстави для висновку податкового органу про заниження позивачем фінансового результату за період з 26.01.2015 по 31.12.2016 податку на прибуток на загальну суму 10 995 955грн. в т. ч. за відповідні періоди, зокрема: за три квартали 2016 на суму 4 166 696грн.; за 2016 на суму 10 995 995 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3 приводу тверджень податкового органу про неможливість встановлення придбання контрагентами товарів і неможливість відслідкувати ланцюг постачання ідентифікованих товарів, які були реалізовані позивачу згідно Єдиного реєстру податкових накладних, слід зазначити, що наведена в акті перевірки інформація не свідчить про те, що ТОВ Аверс Буд Груп , ТОВ Інта Буд Трейдінг , ТОВ Техпроммонтаж не придбавали товар, який в подальшому був реалізований на адресу позивача, оскільки даний товар міг бути придбаний у інші періоди. Також цей товар міг придбаватися контрагентами не у платників податку на додану вартість, та відповідно такі операції не підлягали відображенню в податковій звітності з податку на додану вартість контрагентів позивача.

В Податковому кодексі України відсутня будь - яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами поставки, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсним.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем, досліджені судом та долучені до матеріалів справи, а тому правомірність формування витрат та податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Стосовно відсутності сертифікатів якості та походження на товар, що був отриманий позивачем від контрагентів ТОВ Аверс Буд Груп , ТОВ Інта Буд Трейдінг , ТОВ Техпроммонтаж необхідно зауважити, що поставлений товар не підлягає обов'язковій сертифікації, сертифікати не є обов'язковими первинним документами бухгалтерського обліку, що повинні складатись під час проведення господарських операції.

Відповідно до п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Сертифікати якості та відповідності на товари не є первинним документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Зазначені документи, у відповідності до ст.83 Податкового кодексу України не входять до кола матеріалів які є підставим для висновків під час перевірки та у відповідності до ст.85 Податкового кодексу України не обов'язкові для надання платником податків під час перевірки.

Таким чином, складені первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону № 996-ХІV, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ Діловий Сервіс Плюс та його контрагентами.

У ході розгляду справи судом було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами та іншим обставинами, що спростовують позицію державного податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, судом досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, встановлено реальне виконання господарських операцій по поставці товару, які відповідають дійсному економічному змісту, відображеному в укладених позивачем договорах та призвели до фактичного руху його активів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , первинних документів (договори, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні документи).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

В акті перевірки зазначається про те, що операції позивача із його контрагентами не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання умов за договорами постачання.

Слід зазначити, що в акті перевірки не наводиться жодних доказів щодо відсутності трудових ресурсів та відсутності виробничо-складських приміщень на ТОВ Аверс Буд Груп , ТОВ Інта Буд Трейдінг , ТОВ Техпромонтаж , лише посилання на надану податкову звітність. Такий підхід податкового органу є упередженим, оскільки діюче законодавство України не позбавляє та не виключає можливість залучення робочої сили (трудових ресурсів) за трудовими договорами або за цивільно-правовими договорами без приймання їх в штат підприємства.

Податковим органом не доведено відсутність укладення контрагентами позивача трудових або цивільно-правових угод.

Також, податковим органом не досліджено питання, щодо ймовірності укладання ТОВ Аверс Буд Груп , ТОВ Інта Буд Трейдінг , ТОВ Техпромонтаж , договорів оренди на виробничо-складські приміщення.

Щодо посилання відповідача під час розгляду справи про недостатню кількість трудових ресурсів у ФОП ОСОБА_2 для надання будівельних та ремонтних послуг, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем для виконання будівельних та ремонтних послуг було залучено субпідрядні підприємства ТОВ Ондіонс та ТОВ Ліагро Сервіс Груп , які в свою чергу для виконання зазначених послуг залучали ФОП ОСОБА_2

Обставини на які посилається податковий орган не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України (по справі № К/800/41046/15, по справі № К/800/47664/13).

Також чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Так, посилання відповідача на зміну юридичної адреси ТОВ Інта Буд Трейдінг , а саме, що підприємство на момент здійснення господарської операції було зареєстроване за адресою у Київській області, а на дату перевірки у м. Запоріжжі, суд не розцінює як привід вважати здійснені з ним господарські операції такими, що не відбулись.

Посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації отриманої від податкових органів на обліку в яких перебувають контрагенти позивача суд вважає безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів Позивача не можуть бути допустимими доказами по справі, оскільки:

- акт перевірки не містить посилань ані на інформацію про направлення запитів на проведення зустрічних звірок, ані на інформацію про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача, тоді як такі вимоги передбачені Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2015 за № 1300/27745);

- чинним законодавством України не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і можливі неправомірні дії і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), так як згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об'єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об'єктом документальної перевірки та не є належними доказами.

Стосовно посилань відповідача про направлення запиту до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області щодо надання інформації про рух та отриманої відповіді від Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про рух транспортних засобів МАЗ 544008, НОМЕР_3, напівпричіп СЗАП НОМЕР_2 та КАМАЗ НОМЕР_11, напівпричіп ОДАЗ 9385, НОМЕР_12, в період з 01.06.2016 по 31.12.2016, суд зазначає наступне.

Зазначена інформація з автоматизованої системи фіксації і розпізнання номерних знаків ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж щодо транспортних засобів з номерами вказаними у товарно- транспортних накладних та у вказані дати на території України частково не міститься, не може слугувати належним та допустимим доказом для висновків контролюючого органу про відсутність факту транспортування перевізником придбаних позивачем у контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки, відповідно до пункту 1.1 Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , затвердженої наказом МВС України від 23 листопада 2012 року N 1080/ДСК, вказана інформаційно-пошукова система ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж використовується для фіксації транспортних засобів, що знаходяться в розшуку, про що навіть зазначено і у відповіді Головного управління Національної поліції у Запорізькій області від 10.11.2017 року №2127/2/01-2017.

Крім того, відсутні будь-які дані стосовно того, що вказана автоматизована система фіксації і розпізнавання номерних знаків має стовідсоткову можливість прослідкувати за всіма транспортними засобами, які рухаються на території України за певний період, а також що автомобілі рухались саме по тим дорогам, де знаходиться пристрій на території України. Також відсутня інформації, щодо технічних особливостей розміщення даних відео пристріїв, тобто чи охоплює радіус пристрію всі смуги напрямку руху.

По своїй правовій природі інформація, яка отримуються в результаті діяльності системи ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , носить допоміжний характер в діяльності поліції та не є безумовним підтвердженням фіксації місцезнаходження того чи іншого автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду України від 15.09.2015 року по справі № 803/803/15- а.

Окрім того, Акт перевірки не містить інформації, щодо направлення запитів до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області та відповідно не містить інформації про відповіді по таких запитах, що свідчить про те, що висновки податкового органу про відсутність транспортування ТМЦ, побудованні на припущеннях.

Стосовно посилань відповідача під час розгляду справи про відсутність складських приміщень у контрагентів позивача за адресою Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1г, де ТМЦ перебували на відповідальному зберіганні, суд зазначає наступне.

Акт перевірки не містить інформації щодо обстеження ані приміщень, ані земельної ділянки за адресою Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1г, окрім того відсутнє будь-яке документальне підтвердження такого обстеження, що свідчить про те, що висновки податкового органу побудовані на припущеннях.

Посилання відповідача, що за даною адресою розташований магазин площею 680,3 кв.м. на земельній ділянці 0,0363га не спростовують факту щодо наявності складського приміщення, в якому зберігались ТМЦ.

Щодо посилань відповідача під час розгляду справи щодо відсутності в ЄДР видів діяльності ТОВ Діловий Сервіс Плюс .

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ТОВ Діловий Сервіс Плюс здійснює наступні види діяльності:

Код КВЕД:46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД:69.10 Діяльність у сфері права;

Код КВЕД:70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів);

Код КВЕД:70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

Код КВЕД:73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;

Розділом 5 Статуту ТОВ Діловий Сервіс Плюс визначено предмет діяльності товариства та п.5.2 розділу 5 Статуту передбачено, що товариство має право займатися будь-якою діяльністю, яка не перелічена в цьому Статуті, але прямо не заборонена законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що господарська діяльність підприємства полягає в оптовій торгівлі лакофарбними виробами, автозапчастинами, будівельними матеріалами, торговельно-посередницькій діяльності, закупівельній, збутовій діяльності, діяльності у сфері права, діяльності головних управлінь (хед-офісів). Надання послуг консультування з питань комерційної діяльності й керування, посередницьких послуг з ремонтно-будівельних та будівельних робіт на об'єктах промислового призначення, виготовлення поліграфічної продукції.

Суб'єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім тих, що заборонені законом (ч.1 ст.19, ст.43,44 Господарського кодексу). Зазначення чи не зазначення окремих видів діяльності в ЄДР не впливає на можливість особи провадити усі незаборонені види діяльності.

Таким чином, чинне законодавство не містить вимог стосовно вичерпності переліку видів діяльності, відомості про які мають бути в ЄДР, а отже не забороняє здійснювати будь-які види діяльності, що не заборонені законодавством.

Також в акті перевірки відповідач посилається на наявне кримінальне провадження щодо контрагентів позивача.

Слід зазначити, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017080000000086 від 15.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212. ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 12, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України службовими особами ТОВ Снабавіапром (код ЄДРПОУ 38664831). ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС не мало взаємовідносин з зазначеним підприємством.

Акт перевірки не містить посилань ані інформації про направлення запитів на адресу прокуратури, ані на інформацію щодо наявних кримінальних проваджень, ані на інформацію про наявність вироків за кримінальними провадженнями щодо контрагентів позивача. Тоді, як такі вимоги передбачені Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745), тобто дана інформація не була покладена в основу висновків Акту перевірки та як наслідок, в основу оскаржуваних податкових- повідомлень рішень.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 26.04.2017, спростовані доказами, отриманими в ході судового розгляду справи, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 74948,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №360 від 10.07.2017 (а.с.3, т.1).

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (68083, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд.8, код ЄДРПОУ 39599093) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2017 №0006711406, №0006721406, №0006731406, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006711406 від 26.05.2017 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 906003 (дев'ятсот шість тисяч три) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006721406 від 26.05.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1616486 (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1293189 (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 323297 (триста двадцять три тисячі двісті дев'яносто сім) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006731406 від 26.05.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2474090 (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1979272 (один мільйон дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 494818 (чотириста дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (68083, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд.8, код ЄДРПОУ 39599093) судовий збір у розмірі 74948 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 64 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12.03.2018.

Суддя І.В.Садовий