Рішення

від 28.02.2018 по справі 826/1197/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2018 року № 826/1197/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Латчбахер Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Латчбахер Україна (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0052615147 від 05.01.2017 року та №0042615147 від 05.01.2017 року Головного управління ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 16.03.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 04.07.2017 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи та надання Відповідачу часу для ознайомлення з матеріалами справи.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 15.08.2017 р. розгляд справі відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючи судді Федорчука А.Б. на лікарняному.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 24.10.2017 р. розгляд справі відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючи судді Федорчука А.Б. у відпустці.

В обґрунтування позовних вимог Позивача зазначає, що податкові зобов'язання Позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом контрагентів за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 року протиправно, а отже спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки господарські операції Позивача з його контрагентами є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов Відповідач обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Під час розгляду справи 27.11.2017 р., судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Головного управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Латчбахер Україна (код ЄДРПОУ 34044632) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Акротус-Систем (код 39474962), ТОВ Арнад плюс (код 39759943), ТОВ ТІК ЕНЕРІЯ (код 36424719), ТОВ Ренесанс Славія Інвестмент (код 32852075), ТОВ ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ (код 35997875), ТОВ Біо Плюс (код 36586825), ТОВ Світ Фуд (код 38864306), ТОВ Металлсервіс Україна (код 38946535), ТОВ Фондор Груп (код 39161539), ТОВ СТ Мідл (код 39165685), ТОВ ГРАН БУТІК (код 39721811), ТОВ Арабікус (код 39795071), ТОВ Барбадос ЛТД код 39861332), ТОВ Бром форс (код 39879596), ТОВ ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ код 39931839), ТОВ Елітстар Компані (код 39931996), ТОВ Марино Торг (код 39882792), ТОВ Домініка Трейд (код 39883204), ТОВ Бурж Ком (код 39936470), ТОВ Бурбон Трейд код 39941606), ТОВ Бендер Проджект (код 39401391), ТОВ Коралсіті (код 39472352), ТОВ ВТК Сиріус (код 39707891), ТОВ Молгрант (код 39832034), ТОВ Мідленд інвест (код 39852129), ТОВ Гард Комьюніті (код 39873662), ТОВ Білд Комьюніті (код 39873730), ТОВ Бест Комьюніті (код 39873877), ТОВ КОНСАЛТКОМ (код 39932853), ТОВ Ленсі Груп (код 39932921), ТОВ Макао Союз (код 39938750), ТОВ Ареал Софт Груп (код 39954814), ТОВ Компанія Інвест Гарант (код 40136254), ТОВ Кортес-плюс код 39710362), ТОВ Форест-таун 2015 (код 39882090), ТОВ Олмофо (код 39930086), ТОВ Профбудкомплекс (код 40028021), ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія (код 36850050), ТОВ ЕНКОД КОНСТРАКШН (код 39237361), ТОВ ТК Спектр (код 39730370), ТОВ Фреш продакшн (код 38799709), ТОВ Маджестик Лайн (код 38952491), ТОВ Анадора (код 39937233), ТОВ Сафарс (код 39937516), ТОВ Альтерсвіфт (код 39832055), ТОВ Врожай 2015 (код 39983410), ТОВ Стандарт промбуд (код 40047395), ТОВ РЗХ ЛІМІТЕД (код 39526198), ТОВ Малаві (код 39861589), ТОВ Наполі Груп (код 39865997), ТОВ Багіра Фінанси (код 38750731), ТОВ ІК Дельта (код 39623466), ТОВ Голд Трейд (код 39279857), ТОВ Шериф комфорт (код 39735866), ТОВ Сурінам плюс (код 39861463), ТОВ Промомаркетгруп (код 39276264), ТОВ БІС Нові Горизонти (код 39387168), ТОВ НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015 (код 39816164), ТОВ Інгер буд (код 39452095), ТОВ Будівельні технології Кразбуд (код 39323036), ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429), ТОВ Ека Строй Плюс (код 38637567), ТОВ Підлога- Бетон (код 37909981), ТОВ Біз-лайн (код 39621563), ТОВ ТД Метрокепітал Груп (код 37354392), ТОВ Сільник (код 37692894), ТОВ Фоса - Інтернешнл (код 38380067), ТОВ ІІАНОРАМА-СКАЙ (код 39343141), ТОВ Омелюх груп (код 39343995), ТОВ БК Профбуд-2015 (код 39669448), ТОВ Гранді плюс (код 39962762), ПП БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ (код 37858019), ТОВ САЛЕС ЛТД (код 39420964), ТОВ АРГЕНТО Україна (код 39621144), ТОВ АЛТІМА ТРЕЙД (код 39870310), ТОВ КОНТИНЕНТ ДК (код 38387020), ТОВ НУБІРОМ (код 39267705), ТОВ АСТОР АГРОТРЕЙД (код 39590404), ТОВ Ковад-Проммонтаж (код 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 16.12.2016 р. № 220/26-15-14-07-01/34044632.

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в результаті чого завищено об'єкт оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 653629 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 року на суму 653629 грн.; пунктів 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 статті 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну сум 51402 грн., в тому числі по періодах: в серпні 2015 року на суму 20228 грн. та в вересні 2015 року на суму 31174 грн.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0042615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 64 253,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 51402 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 12851 грн.; №0052615147, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 653629 грн.;

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ РЗХ Лімітед (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір надання послуг від 05 травня 2015 року №05/05 (надалі - Договір №05/05).

У відповідності до п. 1.1, пп. 2.1.4 - пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору №05/05, в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику визначені договором юридичні послуги щодо підготовки тендерної та іншої юридичної документації, а саме: надання консультацій щодо виконання Закону України Про здійснення державних закупівель від 10.04.2014; підготовка, обробка та обробка документації для участі в конкурсних торгах; пошук, відстеження та моніторинг пропозицій на сайтах: державні закупівлі ips.vidizi.uа, тендергид tendergid.ua; спілкування з замовниками конкурсних торгів та вивчення отриманих пропозицій, інші юридичні послуги з підготовки документації. Виконавець зобов'язаний: надавати послуги відповідно до наданої Замовником інформації та відповідно до умов цього Договору; дотримуватись режиму конфіденційності та не розголошувати відомості щодо господарської діяльності Замовника, що стали відомими Виконавцю під час виконання цього Договору, а також протягом двох років з дати його припинення. Режим конфіденційності не застосовується до загальнодоступної або публічної інформації. 2.1.4. Виконавець також виконує інші обов'язки, передбачені законодавством України.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Акти надання послуг: №19/06 від 19.06.2015 року на загальну суму з ПДВ 43812,00 грн., №22/06 від 22.06.2015 року на загальну суму з ПДВ 80358,00 грн.; податкові накладні: від 19.06.2015 р. №73 на загальну суму з ПДВ 43812,00 грн., від 22.06.2015 р. №74 на загальну суму з ПДВ 80358,00 грн., які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов Договору про надання послуг №05/05 від 05.05.2015 року ТОВ Латчбахер Україна з р/р №26005020057660 відкритому у АТ Укрексімбанк , МФО 322313, перерахувало на р/р ТОВ РЗХ Лімітед №26005020057660 відкритому в ПАТ Радикал Банк , МФО 319111, грошові кошти за отримані послуги на загальну суму 43812 грн., в т.ч. ПДВ - 7302 грн.

З матеріалів справи вбачається та Позивачем не спростовані ті обставини, що ТОВ РЗХ Лімітед р/р №26005020057660 відкрито в ПАТ Радикал Банк 05.06.2015 року, в той час як Договір про надання послуг заключний 05.05.2015 року.

У відповідності до Відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Вид діяльності ТОВ РЗХ Лімітед : Код КВЕД 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; Код КВЕД 81.21 Загальне прибирання будинків; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства (основний); Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Суд звертає увагу, що ТОВ РЗХ Лімітед надавалися Позивачу юридичні послуги, проте згідно КВЕД контрагент Позивача (ТОВ РЗХ Лімітед ) не надає дані послуги.

Крім того, Суд звертає увагу, що в Актах надання послуг зазначено юридичні послуги, консультації щодо проведення процедури закупівель цінових пропозицій, проте під час розгляду справи Позивачем не надано суду документів, які підтверджували отримані послуги (документи по тендерам, подання заявок на тендер, докази проведення консультацій, докази підготовлення запитів, відповідей).

Також, між ТОВ Латчбахер Україна (Первісний боржник) та ТОВ Маджестік Лайн (Новий боржник) та ТОВ РЗХ Лімітед (Кредитор) укладено Договір про переведення боргу від 14.09.2015 року №14/09.

Відповідно до умов якого, ТОВ Латчбахер Україна переводить на ТОВ Маджестік Лайн дебіторську заборгованість у розмірі 80358,00 грн, що виникла на підставі Договору від 05.05.2015 року №05/05 про надання послуг, укладеного між ТОВ Латчбахер Україна та ТОВ РЗХ Лімітед . Розрахунки між ТОВ Латчбахер Україна та ТОВ Маджестік Лайн , згідно Договору про переведення боргу від 14.09.2015 року №14/09 проводились у безготівковій формі, а саме: ТОВ Латчбахер Україна з р/р №26005020057660 відкритому у АТ Укрексімбанк , МФО 322313, перерахувало на р/р ТОВ Маджестік Лайн №260067915601 відкритому в ПАТ Банк інвестицій та заощаджень Київ , МФО 380281, грошові кошти за отримані послуги на загальну суму 80358 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2015 між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ СТ Мідл (Виконавець), з іншої сторони, укладено договір про надання послуг №15-10/23 (надалі - Договір №15-10/23).

У відповідно до умов Договору №15-10/23 ТОВ СТ Мідл надає Позивачу юридичні, консалтингові, консультаційні та інші послуги інформаційно-консультаційного характеру з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, комерційної діяльності, митного та валютного законодавства, господарського та трудового права, розробки облікової політики, впровадження управлінського обліку та фінансової звітності, впровадження облікової програми, аналізу, розробки і регламентації бізнес-процесів Замовника.

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Акти про надання послуг: №28-10 від 28.10.2015 р. на загальну суму з ПДВ 64722,00 грн., №29-10 від 29.10.2015 р. на загальну суму з ПДВ 51120,00 грн., №30-10 від 30.10.2015 р. на загальну суму з ПДВ 68400,00 грн.; Податкові накладні: від 28.10.2015 р. №1 на загальну суму з ПДВ 64722,00 грн., від 29.10.2015 р. №2 на загальну суму з ПДВ 51120,00 грн., від 30.10.2015 р. №3 на загальну суму з ПДВ 68400,00 грн., які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

З акту перевірки вбачається та Позивачем під час розгляду справи не спростовано, що кошти у розмірі 115842 грн. були повернуті на рахунок ТОВ Латчбахер Україна платіжним дорученням від 24.12.2015 року №73, як помилково перераховані.

У відповідності до Відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Вид діяльності ТОВ СТ Мідл : Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; Код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування (основний); Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; Код КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Суд звертає увагу, що ТОВ СТ Мідл надавалися Позивачу юридичні послуги, проте згідно КВЕД контрагент Позивача (ТОВ СТ Мідл ) не надає дані послуги.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених послуг, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку .

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Контролюючий орган довів факт необґрунтованості отриманої ТОВ Латчбахер Україна податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, згідно з правовою позицію Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 26.01.2016 року № 826/11928/15, платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, є не достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Крім того, надання Контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом (постанова Верховного Суду України від 27 березня 2012 року №21-737во10).

У даній справі Контролюючим органом повно та обґрунтовано доведено наявність підстав, що унеможливлюють одержання ТОВ Латчбахер Україна податкової вигоди.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до законодавства, а отже позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Латчбахер Україна (адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 34044632) відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук