Постанова

від 07.03.2018 по справі 826/16467/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16467/16 Суддя (судді) першої інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська транспортно-машинобудівельна група до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська транспортно-машинобудівельна група" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, висновки акта ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2016 року № 170/26-15-14-04-03-35945518 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УТМГ з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі та ТОВ Імперіал Констракшн за періоди квітень-червень 2015 року є протиправними. Позивач зазначає, що господарські операції ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група з названим контрагентами є реальними, підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства, та відповідно Товариством дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість. За наведених обставин, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено задеклароване ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група за червень 2015 року від'ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, протиправним та просить його скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.08.2014 року № 00014641404.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам спрваи та суперечать нормам права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що у період з 29.03.2016 року по 19.07.2016 року на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі та ТОВ Імперіал Констракшн за з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року, за результатами якої складно акт від 26.07.2016 року № 170/26-15-14-04-03-35945518.

Згідно висновків цього акта перевірки, працівник відповідача встановив порушення позивачем, зокрема, норм п. 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ УТМГ завищено податковий кредит за період квітень-червень 2015 року на загальну суму 2426861,00 грн. та, як наслідок, завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 податкової декларації з податку на додану вартість) за червень 2015 року на 2426861,00 грн.

Суть зазначеного правопорушення, на думку перевіряючого, полягає у неправомірному формуванні позивачем показників податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі та ТОВ Імперіал Констракшн ). Такі висновки акта перевірки мотивовані наступним: позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та посвідчення якості на кожну поставку придбаного у названих товариств товарів (запчастин до літальних апаратів); позивачем не надано доказів перевірки ділової репутації контрагентів та не наведено фактів про обставини укладання і виконання договорів. Разом з тим, відповідно до отриманої податкової інформації щодо ТОВ Імперіал Констракшн , ТОВ Квант Віюр і ТОВ Ей Джейсі встановлено, що за даними поданої податкової звітності та у зв'язку з неподанням товариствами певної податкової та фінансової звітності не виявляється за можливе встановити наявність у названих товариств складських приміщень і устаткування, автомобільного транспорту, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, за результатами проведеного аналізу автоматизованих баз даних встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних ТОВ Квант Віюр і ТОВ Ей Джейсі на придбання товару у контрагентів-постачальників, не виявлено відомостей про походження товару, реалізованого першими на користь ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група ; згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.05.2016 року у справі № 755/5674/16-к за обвинуваченням директора та засновника ТОВ Ей Джейсі ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, останнього визнаного винним у створенні фіктивного підприємства з метою здійснення незаконної діяльності. За наведених мотивів, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не підтверджено документально факту реального отримання товару та використання його у своїй господарській діяльності.

12.08.2016 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки прийняло спірне податкове повідомлення-рішення (форми В4 ) за № 00014641404, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 198.3 і 198.6 ст. 198 цього ж Кодексу, зменшило задекларований позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року розмір від'ємного значення цього податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 2426861,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, вказане податкове повідомлення-рішення від 12.08.2016 року залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 12.10.2016 року № 22193/6/99-99-11-01-01-25.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Колегією суддів встановлено, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група мало взаємовідносини з ТОВ Імперіал Констракшн на підставі договору від 01.06.2015 року № 98 П-15 поставки запасних частин до літальних апаратів, на виконання умов якого ТОВ Імперіал Костракшн у червні 2015 року виписано ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група видаткові накладні на загальну суму 2 845 392 грн., у т.ч. ПДВ 474 232 грн. Суми по видаткових накладних включено ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група до складу собівартості звіту про фінансові результати за 2015 рік. Розрахунки між підприємствами здійснюватись в безготівковій формі. До перевірки надана довідка ПАТ Сбербанк по взаєморозрахунках з ТОВ Імперіал Констракшн по рахунку 26009013035934 у національній валюті за період з 01.04.2015 року по 01.07.2015 року. Платіжне доручення від 03.06.2015 року на сплату постачальнику коштів у сумі 2 845 392 грн.

Позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та посвідчення якості на кожну поставку товару по взаємовідносинах з ТОВ Імперіал Констракшн .

У ході аналізу інформаційної бази даних Податковий блок перевіркою встановлено, що ТОВ Імперіал Констракшн зареєстроване в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, стан підприємства 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС), основний вид діяльності - 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Інформація стосовно кількості працюючих та вартості основних засобів відсутня.

В акті перевірки вчинено запис, що платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагентів, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів. Представлені товариством відомості про підтвердження правового статусу юридичних осіб названих постачальників (свідоцтва про їх державну реєстрацію та реєстрацію у податкових органах) засвідчують лише факт створення цих підприємств, а не їх реальну можливість виконати свої зобов'язання.

ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві складено податкову інформацію від 19.10.2015 року № 791/26-55-22-08/39319737 щодо ТОВ Імперіал Констракшн за звітний період декларування ПДВ з 01.06.2015року по 30.06.2015 року, відповідно до якої встановлено, що ТОВ Імперіал Констракшн здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група мало взаємовідносини з ТОВ Квант Віюр на підставі договору від 11.05.2015 року № 94/П-15 щодо поставки запасних частин до літальних апаратів, на виконання умов якого ТОВ Квант Віюр у травні, червні 2015 року виписано ТОВ УТМГ видаткові накладні на загальну суму 5 042 292 грн., у т.ч. ПДВ 840 382 грн. Суми по видаткових накладних включено ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група до складу собівартості звіту про фінансові результати за 2015 рік. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі. До перевірки надана довідка ПАТ Сбербанк по взаєморозрахунках з ТОВ Квант Віюр по рахунку 26009013035934 у національній валюті за період з 01.04.2015 року по 01.07.2015 року. Платіжні доручення на сплату постачальнику коштів: від 16.06.2015 року на суму 200000 грн., від 17.06.2015 року на суму 100000 грн., від 18.06.2015 року на суму 500000 грн. Відповідно до даних оборотно-сальдової відомості рахунку 631 по контрагенту ТОВ Квант Віюр рахується кредиторська заборгованість станом на 31.12.2015 року у сумі 4 242 292,00 грн.

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та посвідчення якості на кожну поставку товару по взаємовідносинах з ТОВ Квант Віюр .

У ході аналізу інформаційної бази даних Податковий блок перевіркою встановлено, що ТОВ Квант Віюр зареєстроване в ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, стан підприємства 0 - основний платник, основний вид діяльності - 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Остання декларація з ПДВ подана за жовтень 2015 року. Інформація стосовно кількості працюючих та вартості основних засобів відсутня. Декларація з податку на прибуток та звіт про фінансові результати за 2015 рік не подані.

В акті перевірки зазначено, що платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагентів, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів. Представлені Товариством відомості про підтвердження правового статусу юридичних осіб названих постачальників (свідоцтва про їх державну реєстрацію та реєстрацію у податкових органах) засвідчують лише факт створення цих підприємств, а не їх реальну можливість виконати свої зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що фактично у ТОВ Квант Віюр відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім того, згідно з базою даних ДФС України не встановлено отримання ТОВ Квант Віюр дозвільних документів на проведення діяльності, яка їх потребує. Виходячи з наведеного, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Квант Віюр здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка директора ТОВ Квант Віюр громадянина ОСОБА_4 від 27.11.2015 року встановлено, що він заперечує свою причетність до ТОВ Квант Віюр (код ЄДРПОУ 38674745), директором та засновником якого він був. Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 27.10.2016 року по справі № 760/14860/16-к ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Також ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група мало взаємовідносини з ТОВ Ей Джейсі на підставі договору від 11.05.2015 року № 92/П-15 щодо поставки запасних частини до літальних апаратів, на виконання умов якого ТОВ Ей Джейсі у квітні, травні, червні 2015 року виписано ТОВ УТМГ видаткові накладні на загальну суму 6 673 482 грн., у т.ч. ПДВ 1 112 247 грн. Суми по видаткових накладних включено до складу собівартості звіту про фінансові результати за 2015 рік. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі. До перевірки надана довідка ПАТ Сбербанк по взаєморозрахунках з ТОВ Ей Джейсі по рахунку 26009013035934 у національній валюті за період з 01.04.2015 року по 01.07.2015 року. Платіжні доручення на сплату постачальнику коштів: від 03.06.2015 року на суму 500 000 грн., від 04.06.2015 року на суму 357 000 грн., від 04.06.2015 року на суму - 357 000 грн. (повернення помилково перерахованих коштів), від 10.06.2015 на суму 950 000 грн., від 15.06.2015 на суму 300 000 грн., від 16.06.2015 на суму 212 820 грн., від 26.06.2015 на суму 500 000 грн., від 30.06.2015 на суму 700 000 грн. Відповідно даних оборотно-сальдової відомості рахунку 631 по контрагенту ТОВ Ей Джейсі рахується кредиторська заборгованість станом на 31.12.2015 у сумі 3 510 614,00 грн.

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та посвідчення якості на кожну поставку товару по взаємовідносинах з ТОВ Ей Джейсі .

У ході аналізу інформаційної бази даних Податковий блок перевіркою встановлено, що ТОВ Ей Джейсі зареєстроване в ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, стан підприємства 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, основний вид діяльності - 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Остання декларація з ПДВ подана за липень 2015 року. Інформація стосовно кількості працюючих та вартості основних засобів відсутня. Декларація з податку на прибуток та звіт про фінансові результати за 2015 рік не подані. Відповідно до проведеного аналізу встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних ТОВ Ей Джейсі на придбання товару від контрагентів-постачальників.

В акті перевірки зазначено, що платником не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагентів, не наведено фактів про обставини укладення та виконання договорів. Представлені Товариством відомості про підтвердження правового статусу юридичних осіб названих постачальників (свідоцтва про їх державну реєстрацію та реєстрацію у податкових органах) засвідчують лише факт створення цих підприємств, а не їх реальну можливість виконати свої зобов'язання.

При цьому, вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 10.05.2015 року по справі № 755/5674/16-к відносно ОСОБА_3, якого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, згідно з яким встановлено, що вказане підприємство було зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, однак ОСОБА_5 прийняв участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, як передбачено статутом вказаного підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Правовий висновок по даному питанню висловлено Верховним судом України в постанові від 22.09.2015 року № 21-887а15, відповідно до якої податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платників податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вищий адміністративний суд України в постанові від 10.08.2016 року по справі № 826/17175/14 (К/800/13494/16) зазначив, що податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту, у випадку їх заповнення неуповноваженими особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Колегією суддів встановлено, що перевіркою встановлено, що згідно з договорами, поставка товарів зі складів постачальників у пункт призначення здійснювались постачальниками за їх рахунок на умовах DDP Ікотермс 2010.

За змістом акта перевірки, податковому органу не було надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичне отримання ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група товару від ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі , ТОВ Імперіал Констракшн за період з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року, та відсутня будь-яка інформація, стосовно вантажно-розвантажувальних робіт. Податкові розрахунки, що свідчать про наявність у ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі , ТОВ Імперіал Констракшн транспортних засобів до ДПІ не подавались.

Зазначене дає підстави дійти висновку про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група та ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі , ТОВ Імперіал Констракшн щодо надання товарів (запасних частин до літальних апаратів).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що проведеною перевіркою ТОВ Українська транспортно-машинобудівельна група не підтверджено факт реального отримання запчастин до літальних апаратів від вказаних вище контрагентів.

Таким чином, операції не мали реального товарного характеру, не встановлено наявності у контрагентів власних або орендованих виробничих/обслуговуючих приміщень, основних засобів, персоналу. З наведеного вбачається відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, які є об'єктивно необхідними для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відсутність основних фондів та відсутність трудових ресурсів є ознаками того, що дана операція не має економічної суті (не є господарською) та свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Крім цього, що відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно - правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.

Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Колегією суддів встановлено, що у реквізитах ТОВ Квант Віюр значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ КБ Євробанк за № 26007206850001. Згідно відомостей банківської установи вказаний рахунок відкритий 18.05.2015 року, в той час як датою підписання Договору № 94/П-15 є 11.05.2015 року.

Аналогічна ситуація і з Договором № 92/П-15 від 01.04.2015 року, а саме: у реквізитах ТОВ Ей Джейсі значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ КБ Євробанк за № 26002201560001, який був відкритий згідно відомостей банківської установи 06.04.2015 року, в той час як датою підписання Договору є 01.04.2015 року.

Колегія суддів вважає зазначені обставини такими, що підтверджують те, що вказані договори укладені виключно для здійснення вигляду господарської операції.

Крім того, в ході здійснення слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100000000267, внесеного до ЄДРДР 02.09.2015 року, за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (приховування джерел походження коштів) в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, було опитано в якості свідка ОСОБА_6, який не підтвердив факт перевезення у 2015 році товарів на замовлення ТОВ Квант Віюр .

Також, за даними Регіонального сервісного центру в місті Києві МВС України (лист № 32/26-17/52606 від 30.12.2016 року) транспортні засоби з державними номерами, що вказані у товарно-транспортних накладних замовників перевезень ТОВ Квант Віюр , ТОВ Ей Джейсі та ТОВ Імперіал Констракшн , були зареєстровані за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 пізніше за дати здійснених автомобільних перевезень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необгрунтованої податкової вигоди.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість даного адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - задовольнити , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року - скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Українська транспортно-машинобудівельна група до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Ю.А. Ісаєнко

Повний текст складено 12.03.2018 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Лічевецький І.О.