АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 534/945/17 Номер провадження 22-ц/786/431/18Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.
при секрераті: Філоненко О.В.
за участі представника позивача - Чернявського І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Горішньоплавнівської міської ради на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року
у справі за позовом Горішньоплавнівської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2017 року Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 234 568 грн. 83 коп. доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, які відповідач отримала внаслідок збереження грошових коштів, що мали б бути сплачені за оренду земельної ділянки комунальної форми власності.
У жовтні 2017 року Горішньоплавнівська міська рада звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_4 про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна.
При цьому вказувала, що рішенням Комсомольської міської ради Полтавської області від 23 грудня 2004 року ОСОБА_4 було передано в оренду земельну ділянку площею 0,1787 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1, вказана ділянка фактично використовується для обслуговування нерухо-мого майна, власником якого є ОСОБА_4
Також посилалася на те, що 31 травня 2017 року їм стало відомо, що ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 125,1 кв. м, але отримавши кошти від продажу майна, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 вересня 2017 року, у ОСОБА_4 залишилися нежитлові приміщення будівлі, належні останній на праві приватної власності, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 443,1 кв. м, на які, з метою забезпечення позову, заявник просив накласти арешт.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2017 року заяву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про забезпечення позову - задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_4 на час розгляду справи судом вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нежитлових приміщень будівлі загальною площею 443,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належать на праві приватної власності ОСОБА_4
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2017 року / а. с. 56-59/.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року заяву представника відповідача ОСОБА_5 - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2017 року, у вигляді заборони ОСОБА_4 на час розгляду справи судом вчиняти дії пов'язані з відчуженням нежитлових приміщень будівлі загальною площею 443,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належать на праві приватної власності ОСОБА_4
Не погодившись з даною ухвалою суду, Горішньоплавнівська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Задовольняючи заяву представника відповідача та скасовуючи заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2017 року, суд першої інстанції виходив зі співмірності вжитих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 вищевказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 доходу, отриманого нею від безпідставно набутого майна в сумі 234 568 грн. 83 коп.
В той же час, згідно висновку №171106/1 про ринкову вартість нерухомого майна, ринкова вартість оцінюваного майна нежитлових приміщень будівлі, літера за планом З-1 загальною площею 443,1 кв. м, що розташоване по вул. Строни, 1 м. Горішні Плавні Полтавської області, арешт на яке просив накласти заявник, станом на 06 листопада 2017 року складає 2 525 500 грн., що значно перевищує суму заявлених позовних вимог /а. с. 60/.
Окрім того, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_4 про наявність заборгованості, з наведенням розрахунку заборгованості та встановленням строку для їх погашення.
Посилання апелянта на те, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі в подальшому може унеможливити виконання рішення суду, - не можна визнати обгрун-тованими, оскільки, всупереч ст. 81 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом), не підтверджені належними та допустимими доказами.
За наведених обставин, враховуючи, що заявником не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження вказаного нерухомого майна, суд першої інстанції, керуючись принципом співмірності та відповідності виду забезпечення позову, який просив застосувати заявник заявленим позов-ним вимогам, - дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Горішньоплавнівської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги беспосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.
З оригіналом згідно:
Суддя: Бондаревська С.М.
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72654157 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Бондаревська С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні