Рішення

від 01.12.2010 по справі 2-1713/2010

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1713/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Овідіополь, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2010 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з вищеназваним позовом, в якому зазначив, що 05 листопада 2008 року він та ОСОБА_2 уклали договір позики, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_2 у власність 34 930, 00 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять) грн.. на строк тридцять календарних днів, а відповідач зобов'язувався повернути зазначену суму в обумовлений строк. Але у встановлений договором строк ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання та не повернув суму позики, тому позивач просить стягнути з відповідача за договором позики від 05.11.2008 року суму позики- 12 301, 00 (дванадцять тисяч триста одну) грн., стягнути з відповідача за договором позики від 26.12.2008 року суму позики - 18 278, 00 грн., проценти за користування позикою- 2 604, 44 грн., З % річних за прострочення повернення позики - 740, 52 грн., інфляційні втрати - 2 572, 48 грн., а усього 24 231, 44 грн., та судові витрати.

Позивач в ході судового засідання свої позовні вимоги підтримав.

Відповідач на судове засідання з'явився, позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так судом встановлено, що 05 листопада 2008 року ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти у сумі 34 930, 00 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять) грн., за договором позики від 05 листопада 2008 року, що підтверджується розпискою від 05листопада 2008 року. Згідно п. 2 договору позики відповідач повинен був повернути гроші до 05 грудня 2008 року. Відповідач частково виконав договір займу, повернувши частину боргу у сумі 22 629, 00 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. Відповідно до ст. 10 ЦПК України позовна заява розглядається в межах позовних вимог позивача, позивач просить стягнути з відповідача по договору займу від 05листопада 2008 року тільки основний борг без 3 % річних та інфляції, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 12 301 грн. ( 34 930, 00 - 22 629, 00 = 12 ЗОЇ, 00).

26 грудня 2008 року ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2, 13.06.1969 р.а грошові кошти у сумі 18 278,00 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят вісім ) грн., що підтверджується розпискою від 26 грудня 2008 року. Згідно п. 2 договору позики відповідач повинен був повернути гроші до 27 січня 2009 року, свої зобов'язання по договору відповідач належним чином не виконав.

Позивач надав розрахунок заборгованості, а саме:відсотків в порядку ст. 1048 ЦК України в сумі 2 640, 44 грн.; З % річних- 740, 52 грн.; інфляційних витрат у сумі 2 572, 48 грн., а усього за договором позики від 26.12.2008 року заборгованість складає: 18 278, 00 грн. + 2 640, 44 грн. (проценти за користування позикою) + 740, 52 грн. ( 3% річних) + 2 572,48 грн. (інфляційні витрати) = 24 231, 44 грн. Розрахунок судом перевірений складений вірно, сторонами не оскаржується.

При поданні позову сплатив державне мито у сумі 745, 22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120, 00 грн.ми, що підтверджується платіжними квитанціями. Відповідно до ст. 88 ЦПК судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Суд вважає що позов ОСОБА_1 є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 526, 625 ч. 2, 1046 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 36 532, 44 грн., судовий збір у сумі 745, 22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., а всього 37 397, 66 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської област зі шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського районного суду Одеської області протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

Суддя: Кириченко П.Л.