Рішення

від 07.03.2018 по справі 744/1178/17

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.03.18

Справа № 744/1178/17

Провадження № 2-а/744/10/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарях Шаповал Ю. В., Бородіній В. В.,

розглянувши адміністративну справу № 744/1178/17 за позовом

позивача: ОСОБА_1

до

відповідача: Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2,

та

другого відповідача: Семенівської міської ради Чернігівської області

про

вимоги позивача : визнання протиправним розпорядження Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2 від 31 жовтня 2017 року № 12-ос Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1 Ф. та поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Тимоновицької сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Тимоновицька сільська рада Семенівського району Чернігівської області,

у відкритому судовому засіданні, проведеному за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, відповідача та одночасно представника третьої особи ОСОБА_2, представника другого відповідача ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 за позовом, пред'явленим до первісного відповідача, Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2, просить: визнати протиправним розпорядження Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2 № 12-ос від 31 жовтня 2017 року Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1 Ф. та поновити її на посаді секретаря Тимоновицької сільської ради. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 у позові зазначено про те, що 26 листопада 2015 року відбулася перша сесія сьомого скликання Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області на якій її, ОСОБА_1, було обрано секретарем сільської ради. Тимоновицьким сільським головою Семенівського району Чернігівської області обрано ОСОБА_2, з яким у неї склались вкрай негативні відносини. Згодом позивач не витримала та написала 18 жовтня 2017 року заяву про звільнення з посади за власним бажанням й подала її сільському голові. У заяві ОСОБА_1 попередила про наміри звільнитися через два тижні та просила звільнити її 01 листопада 2017 року. Дату свого звільнення позивач вказала, поряд з іншим, виходячи з того, що секретар сільської ради є посадовою особою місцевого самоврядування, що перебуває на виборній посаді, а Законом України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що повноваження секретаря ради можуть бути припинені виключно за рішенням ради для прийняття якого потрібен певний час. Однак, на сесію сільської ради, яка відбулася 24 жовтня 2017 року, питання про розгляд заяви про звільнення позивача сільським головою винесено не було. Про свої наміри звільнитись та мотиви такого рішення ОСОБА_1 повідомила депутатів ради, котрі переконали її змінити своє рішення. У зв'язку з цим 30 жовтня 2017 року позивач подала сільському голові ОСОБА_2 заяву, в якій вказувала про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням. Оскільки ОСОБА_2 не бажав приймати дану заяву, то йому цю заяву позивач вручила в присутності депутатів ради. 31 жовтня 2017 року весь день ОСОБА_1 знаходилась на робочому місця, зокрема, готувала протокол сесії сільської ради, яка відбулась 24 жовтня 2017 року. 01 листопада 2017 року позивачеві стало погано й вона звернулася за медичною допомогою, а потім по 05 листопада 2017 року знаходилася на лікуванні. 06 листопада 2017 року ОСОБА_1, прийшовши до приміщення Тимоновицької сільської ради, не змогла потрапити на робоче місце. ОСОБА_2 замінив замки на дверях, які не відчиняв навіть в присутності працівників поліції та повідомив позивачеві, що вона звільнена, але на підставі чого позивач звільнена так і не сказав, копію рішення про звільнення не надав. 07 листопада 2017 року позивач також не змогла попасти на робоче місце у зв'язку з чим викликала працівників поліції, яким ОСОБА_2 і надав копію свого розпорядження про звільнення ОСОБА_1, копію якого позивач змогла отримати тільки у відділенні поліції. Згідно розпорядження № 12-ос від 31 жовтня 2017 року Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1Ф. , позивача на підставі п. 20 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. 38 Кодексу законів про працю України звільнено з займаної посади секретаря Тимоновицької сільської ради з 31 жовтня 2017 року. Однак, на думку позивача, таке розпорядження є протиправним, бо Тимоновицький сільський голова прийняв його з мотивів особистої неприязні до неї і виключно для того, щоб позбавити позивача права на працю, зокрема діловодом після реорганізації Тимоновицької сільської ради в об'єднану територіальну громаду. Отже, звільнивши позивача з посади секретаря Тимоновицької сільської ради своїм розпорядження № 12-ос від 31 жовтня 2017 року Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1Ф. сільський голова ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, тому його рішення є протиправним, а позивач відповідно повинна бути поновлена на публічній службі.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву до суду не подавав, але повідомив суд про наявні свої заперечення письмово (том 2, а.с. 1-3), де зауважив, що позов ним не визнається повністю через те, що на цей час розпорядженням міського голови Семенівської міської ради Чернігівської області, до якої приєдналася Тимоновицька сільська рада Семенівського району Чернігівської області, від 23 листопада 2017 року № 160к повноваження секретаря Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 припинені з дати видання розпорядження. Заява позивача ОСОБА_1 про відкликання своєї попередньої заяви про звільнення не була зареєстрована належним чином, формуванням порядку денного сесії Тимоновицької сільської ради займалася позивач. Позивач також відкликала свою заяву 30 листопада 2017 року і підставою для цього, як зазначає ОСОБА_1, було те, що відповідачеві ОСОБА_2 як сільському голові відповідною радою було винесено недовіру ще 24 листопада 2017 року. ОСОБА_2 також пізніше дізнався, що на час видання оскаржуваного розпорядження він вже не був Тимоновицьким сільським головою Семенівського району Чернігівської області.

Ухвалою суду в адміністративній справі за вказаним позовом за клопотанням сторони позивача судом були залучені: у процесуальному статусі другого відповідача - Семенівська міська рада Чернігівської області; як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тимоновицька сільська рада Семенівського району Чернігівської області (том 1, а.с. 58-59).

Другим відповідачем, Семенівською міською радою Чернігівської області, відзиву на позов подано не було.

Іншою ухвалою суду за результатами розгляду заяви позивача дія оскаржуваного ОСОБА_1 розпорядження була зупинена (том 1, а.с. 41-42).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю та пояснила про те, що вона вважає свої вимоги за позовом обґрунтованими.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_3, у судовому засіданні позов також підтримав повністю та пояснив про те, що вимоги свого довірителя ОСОБА_1 він вважає правомірними. Позивач не звільнялася з роботу за власним бажанням, її не пускали на роботу. Трудову книжку ОСОБА_1 до цих пір не отримала.

У судовому засіданні первісний відповідач та одночасно представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, позов не визнав повністю та пояснив про те, що позивач, на його переконання, свої вимоги доведеними вважає помилково.

Представник другого відповідача, за довіреністю провідний спеціаліст Семенівської міської ради Чернігівської області ОСОБА_4, у судовому засіданні позов теж не визнав повністю та пояснив про те, що другий відповідач намагався досягти у справі примирення з позивачем, але представником позивача такі прагнення були безпідставно відкинуті, хоча, якщо розібратися, для задоволення позовних вимог доводів у сторони позивача недостатньо.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне вирішити позов за наступних обставин.

У справі з'ясовано, що за розпорядженням первісного відповідача, на той час Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2, від 31 жовтня 2017 року № 12-ос Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1Ф. позивач ОСОБА_1 була звільнена з обійманої посади секретаря Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області (копія в томі 1 на а.с. 3).

Однак, згідно рішення Тимоновицької сільської ради Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року № 91 Про припинення повноважень Тимоновицького сільського голови ОСОБА_2 Д. , починаючи з вказаної дати повноваження первісного відповідача були припинені взагалі (копія в томі 1 на а.с. 56).

Разом з тим, з 23 листопада 2017 року в результаті реорганізації шляхом приєднання до Семенівської міської ради Чернігівської області повноваження Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області теж припинені (копія рішення Семенівської міської ради від 23 листопада 2017 року № 5 на а.с. 53-55).

Позивач ОСОБА_1 трудову книжку до цього часу, як слідує із вказаного вище пояснення представника позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні, що стороною відповідачів шляхом подання належних і допустимих доказів не заперечено, внаслідок видання оскаржуваного розпорядження не отримувала.

Дія оскаржуваного розпорядження, як зазначалося вище, ухвалою суду, котра набрала законної сили, з 20 листопада 2017 року й до цього часу зупинена (копія ухвали на в томі 1 на а.с. 41-42).

За таких обставин суд переконаний, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Втім, первісний відповідач ОСОБА_2 згаданих вимог Основного Закону України при виданні оскаржуваного за позовом розпорядження від 31 жовтня 2017 року № 12-ос не дотримався, адже не пересвідчився у наявності для видання цього розпорядження власних повноважень, котрі, разом з іншим, як слідує з приведених вище судом обставин, починаючи з 24 жовтня 2017 року були припинені.

Таким чином, оскаржуване ОСОБА_1 розпорядження є вочевидь протиправним внаслідок чого відповідна частина її позовних вимог щодо протиправності оскаржуваного розпорядження підлягає безумовному задоволенню.

Проте інша частина позовних вимог ОСОБА_1 задоволена бути не може, адже поновити її на попередній роботі не вірогідно в принципі, бо діяльність установи, де вона працювала, з 23 листопада 2017 року по суті припинена.

Разом з тим, оскільки позивач до цього часу не отримала трудову книжку із внесеним записом про звільнення із зазначенням причин (підстав, формулювань) із посиланням на закон й дія оскаржуваного розпорядження ухвалою суду своєчасно була зупинена, суд вважає, що трудові правовідносини ОСОБА_1 зі стороною відповідачів, зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України, дотепер ще де-юре тривають, а тому, беручи до уваги наявність правонаступника установи, де працювала позивач, зокрема, Семенівської міської ради Чернігівської області, яка вправі оформити припинення трудової діяльності позивача, суд задовольняти позовну вимогу ОСОБА_1 про поновлення її на роботі на посаді секретаря Тимоновицької сільської ради Семенівського району Чернігівської області не убачає припустимим.

Однак, обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача, з огляду на приписи ст. 9 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ч. 2 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне оскаржуване розпорядження скасувати, при цьому сприймаючи те, що на цей час внаслідок описаної вище ситуації, окрім як за судовим рішенням остаточно припинити чинність цього протиправного розпорядження не можливо.

Ухвалюючи рішення на користь позивача, суд відкидає згадані вище доводи первісного відповідача ОСОБА_2 та представника другого відповідача ОСОБА_5 щодо незгоди з позовними вимогами, адже їх аргументи зовсім не спростовують очевидну протиправність розпорядження про звільнення позивача ОСОБА_1.

Спираючись на сутність правил, закладених у норми ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переконаний у необхідності стягнення у справі на користь позивача судових витрат у виді оплачених нею витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката, але наполовину понесеного розміру, який доводиться квитанцією та довідкою на суму 5000 гривень 00 копійок (том 2, а.с. 58-59), адже позов задовольняється тільки наполовину. Також, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь держави із другого відповідача, Семенівської міської ради Чернігівської області, яка є правонаступником щодо первісного відповідача, у необхідному мінімальному розмірі, обумовленому ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір на час пред'явлення позову.

Керуючись ст. ст. 5, 77, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2 про поновлення на публічній службі, другий відповідач - Семенівська міська рада Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тимоновицька сільська рада Семенівського району Чернігівської області, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати в цілому розпорядження Тимоновицького сільського голови Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_2 від 31 жовтня 2017 року № 12-ос Про звільнення секретаря Тимоновицької сільської ради ОСОБА_1 Ф. .

В решті позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Семенівської міської ради Чернігівської області (місцезнаходження: вулиця Червона Площа, 6, місто Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04062009) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: вулиця Нова, будинок номер 12, село Тимоновичі Семенівського району Чернігівської області, 15410, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), частину витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Семенівської міської ради Чернігівської області (місцезнаходження: вулиця Червона Площа, 6, місто Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04062009) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: О. І. Гнип