Рішення

від 27.02.2018 по справі 910/17015/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018Справа № 910/17015/17

За позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Київської міської ради

до 1. Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" м. Києва

треті особи 1. Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва",

2. Товариство власників квартир "Будматеріали" м. Києва

про скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, ціна позову 549000 грн.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Хахуда О.В.

Представники:

від прокуратури: Чумаченко А.А., Константинова І.В.,

від позивача: Ваховська І.Б.,

від відповідачів: 1. Кривов'яз О.В., 2. Разваляєв Д.С.,

від третіх осіб: 1. не з'явився, 2. Бабич В.М.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2017 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 звернувся в суд з позовом в інтересах Київської міської ради з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зазначав, що у жилому будинку по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві розміщені вбудовані нежилі приміщення загальною площею 424,6 м 2 , які відповідно до рішення Київської міської ради № 284/5096 від 2 грудня 2010 р. "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

З урахуванням розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 693 від 29 грудня 2014 р. нежилі приміщення загальною площею 424,6 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 в м. Києві складаються із нежилих приміщень № 166 площею 164,2 м 2 , № 164 площею 32,1 м 2 , № 163 площею 180 м 2 та місць загального користування, що відносяться до цих груп приміщень.

З часу набуття прав на це майно Київською міською радою не проводилося його відчуження та право власності територіальної громади не припинялося.

24 вересня 2015 р. Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві (далі-відповідач 1.) видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 44422721, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" (далі-відповідач 2.) зареєстроване право власності на нежиле приміщення № 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

З наданих для цієї реєстрації довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна КВ-2015 № 29906 від 14 вересня 2015 р. про показники об'єкта нерухомого майна та технічного паспорту від 18 грудня 2012 р. слідує, що до складу нежилого приміщення № 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві були включені нежиле приміщення № 164 площею 32,1 м 2 у цьому будинку та суміжні з ним місця загального користування.

Посилаючись на те, що реєстрація права власності на нежиле приміщення № 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві проведена з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 р., за відсутності документів, які підтверджували б набуття відповідачем 2. права власності на це майно, та порушує право власності територіальної громади міста Києва, прокурор просив задовольнити позов, визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № 44422721 від 24 вересня 2015 р.

Крім того, на підставі ст. 387 ЦК України прокурор просив витребувати від відповідача 2. на користь позивача нежилі приміщення загальною площею 78,1 м 2 , що складаються з нежилого приміщення № 164 площею 32,1 м 2 та місць загального користування, що відносяться до цих груп приміщень, по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

Понесені у справі судові витрати прокурор просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву, їхні представники у судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідач 1. вказував, що свідоцтво № 44422721 від 24 вересня 2015 р. про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" на нежиле приміщення 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві було видано відповідно до вимог чинного законодавства за наявності всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності.

Відповідач 2. пояснив, що спірне майно було придбане ним на підставі укладеного з Представництвом Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва договору купівлі-продажу державного комунального майна від 31 серпня 1995 р. та акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Організації орендарів "Лоліта" від 5 жовтня 1995 р.

Згодом ця обставина була встановлена судовими рішеннями в адміністративних справах №№ 2а-17660/12/2670 та 826/5991/15, цивільних справах №№ 757/2733/14-ц та 757/30173/15-ц.

Тому реєстрація за ним права власності на спірне майно є правомірною.

Крім того, відповідач 2. заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав для представництва інтересів позивача прокурором.

У процесі розгляду справи відповідач 2. клопотав про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/10045/17 за позовом Товариства власників квартир "Будматеріали" до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Авраменко Сніжани Сергіївни про скасування рішення. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вказаної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучені Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (далі-третя особа 1.) та Товариство власників квартир "Будматеріали" (далі-третя особа 2.)

Третя особа 1. у письмових поясненнях на позовну заяву підтримала заявлені прокурором вимоги. Зазначала, що відповідно до п. 1 розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 413 від 26 липня 2017 р. "Про перезакріплення нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації" за його підприємством на праві оперативного управління були закріплені вбудовані нежилі приміщення по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві загальною площею 80,4 м 2 , а саме, приміщення №№ 164 площею 32,1 м 2 165, площею 48,3 м 2 . Спірне приміщення № 164 площею 32,1 м 2 належить до комунальної власності та зайняте сторонніми особами.

Третя особа 2. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні підтримали заявлений прокурором позов частково, а саме в частині визнання свідоцтва № 44422721 від 24 вересня 2015 р. недійсним. Пояснила, що з часу будівництва жилого будинку по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві Ательє індпошиву та лагодження одягу № 42 ніколи не займало нежиле приміщення № 164 площею 32,1 м 2 . Тому під час приватизації його цілісного майнового комплексу Організацією орендарів "Лоліта" це майно не перейшло у власність відповідача 2. як її правонаступника.

При цьому, заперечила проти вимог про витребування спірного майна на користь позивача, оскільки воно є спільним майном багатоквартирного будинку і підлягає управлінню ним як управителем будинку.

Представник третьої особи 1. у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника третьої особи 1. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи 2., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору від 4 березня 1975 р. між Житлово-будівельним кооперативом "Будматеріали" та Управлінням капітального будівництва міськвиконкому у вересні 1977 року був збудований 9-ти поверховий багатоквартирний кооперативний жилий будинок по вул. К.Лібкнехта (нині Шовковичній), 46/48 у м. Києві.

Відповідно до акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією від 20 вересня 1977 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих № 1433 від 30 вересня-3 жовтня 1977 р., у вказаному жилому будинку розміщені вбудовані нежилі приміщення побутового обслуговування Фірми "Світанок" площею 258 м 2 та дитячої бібліотеки площею 165 м 2 .

Поясненнями учасників справи, актом обстеження нежитлового приміщення від 19 травня 2017 р., складеного Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за участю представників третьої особи 1., стверджується, що приміщення дитячої бібліотеки розташоване на 3-му цокольному поверсі, решта нежилих приміщень на 1-му цокольному поверсі цього будинку.

Згідно з Технічним паспортом на багатоповерховий житловий будинок по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві від 30 листопада 1977 р., журналом підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями, поверховим планом 1-го цокольного поверху вбудовані нежилі приміщення на першому цокольному поверсі будинку по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві складаються з нежилих приміщень №№ 163 площею 179,2 м 2 , 164 площею 32,1 м 2 та 165 площею 48,3 м 2 (всього 259,6 м 2 ). Місця загального користування на першому цокольному поверсі будинку (сходові клітини, коридори, тамбури, водомірна, сміттєзбірники, електрощитова, комори, підсобка) займають площу 168 м 2 .

З 1991 року на підставі ст.ст. 15, 24, 35 Закону України "Про власність" у власності житлово-будівельного кооперативу залишився збудований за рахунок внесків його членів жилий будинок по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві, окрім площі квартир, за які його членами повністю були внесені пайові внески і які стали власністю цих осіб, та приміщень закладів культури (дитячої бібліотеки) і побутового обслуговування, які набули статусу комунальної власності.

Доводи відповідача 2. з приводу набуття нежилими приміщення загальною площею 424,6 м 2 (дитячої бібліотеки 165 м 2 і побутового обслуговування 259,6 м 2 ) по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві статусу майна комунальної власності суперечать вищевказаним вимогам Закону, тому є безпідставними.

Твердження прокурора та позивача про набуття у комунальну власність м. Києва також місць загального користування на першому цокольному поверсі будинку площею 168 м 2 суперечать чинним на час виникнення комунальної власності Закону України "Про власність" та ст. 95 ЦК УРСР, а також чинним нині ч. 2 ст. 382 ЦК України, ч. 2 ст. 4, ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Тому також є необґрунтованими.

Посилання на рішення Київської міської ради № 284/5096 від 2 грудня 2010 р. "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" не спростовують правого статусу майна, визначеного законами як правовими актами вищої юридичної сили.

Також встановлено, що 24 вересня 2015 р. на підставі рішення про державну реєстрацію № 24707179 Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві (далі-відповідач 1.) було видане свідоцтво № 44422721 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" (далі-відповідач 2.) на нежиле приміщення № 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

Це підтверджується поясненнями учасників справи, наявною у справі копією вказаного свідоцтва, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44422957 від 24 вересня 2015 р.

Відносини з державної реєстрації прав на нерухоме майно врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції станом на час вчинення реєстраційної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону визначені засади державної реєстрації прав, згідно з якими державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно вимог ч. 4 ст. 15 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

З матеріалів реєстраційної справи Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 12987107 щодо реєстрації нежилого приміщення 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві, пояснень відповідачів, наданих у ході судового розгляду, слідує, що під час державної реєстрації прав на вказане нерухоме майно державний реєстратор виходив з повноти та достатності документів, що підтверджують виникнення у відповідача 2. права власності на це майно, яке внесене до його статутного фонду Товариством покупців членів трудового колективу Організації орендарів "Лоліта", яке придбало його на підставі договору купівлі-продажу державного комунального майна від 31 серпня 1995 р. з Представництвом Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва та акту прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Організації орендарів "Лоліта" від 5 жовтня 1995 р.

При цьому, з тексту указаних договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі, копії яких знаходяться у матеріалах справи, не вбачається, що нежиле приміщення № 164 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві було предметом указаного правочину про приватизацію комунального майна.

Інших доказів відчуження цього майна з комунальної у приватну власність відповідача 2. суду не надано. Такі відсутні й у матеріалах реєстраційної справи, оскільки не були подані заявником.

Посилання останнього на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 лютого 2013 р. у справі № 2а-17660/12/2670 є необґрунтованими.

Згідно з указаним судовим рішенням Товариство покупців членів трудового колективу Організації орендарів "Лоліта", правонаступником якого є відповідач 2., приватизувавши у 1995 році цілісний майновий комплекс Організації орендарів "Лоліта", приватизував об'єкт нерухомості - нежиле приміщення площею 180 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

З урахуванням встановлених обставин складу нежилих приміщень будинку по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві об'єктом приватизації за договором купівлі-продажу від 31 серпня 1995 р. було нежиле приміщення № 163.

Зазначений факт встановлено також судовими рішеннями в адміністративній справі № 826/5991/15 та цивільних справах №№ 757/2733/14-ц та 757/30173/15-ц.

Вказані обставини під час державної реєстрації прав на нерухоме майно за відповідачем 2. всупереч вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" враховані не були, що порушує права позивача як органу, уповноваженого управляти комунальним майном територіальної громади міста Києва.

Крім того, не враховано, що фактична площа нежилого приміщення № 164 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві становить 32,1 м 2 , а не 78,1 м 2 як про це заявив відповідач 2.

З матеріалів справи вбачається, що для проведення за собою державної реєстрації відповідачем 2. було подано технічний паспорт на приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, група приміщень № 164 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві станом на 18 грудня 2012 р.

Проте як слідує з листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" № 062/14-8256 від 7 липня 2017 р. технічна інвентаризація цього приміщення проводилася під час технічної інвентаризації всього багатоповерхового будинку у 1977 році. З того часу інших технічних інвентаризацій, у т.ч. у 2012 році за завданням відповідача 2., не проводилося і зміни у матеріали технічної інвентаризації цього приміщення не вносилися.

Отже, всупереч вимог ч. 3 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав була проведена без технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягали державній реєстрації.

За змістом вимог ст.ст. 15, 18 вищевказаного Закону свідоцтво про право власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, тобто є самостійним правовстановлюючим документом на таке майно.

Враховуючи, що з часу видачі оспорюваного свідоцтва про право власності рішення про державну реєстрацію як індивідуальний правовий акт вичерпало свою дію, відповідач 1. на підставі Закону України № 834-VІІІ від 26 листопада 2015 р. після 30 квітня 2016 р. вже не виконує функцій і повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, то порушене право позивача відповідно до вимог ст. 16 ЦК України підлягає захисту шляхом визнання цього свідоцтва недійсним. У зв'язку з цим заявлений прокурором з цього приводу позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, позивач не позбавлений можливості в установленому порядку на підставі чинної ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ставити перед державним реєстратором питання про внесення до Державного реєстру прав записів про зміну чи скасування державної реєстрації прав на нежиле приміщення № 164 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві площею 32,1 м 2 , про що в межах даної справи не заявлялося.

З урахуванням встановлених обставин незаконного заволодіння відповідачем 2. майном комунальної власності міста Києва, а також складу цього майна, заявлений прокурором з підстав ст. 387 ЦК України позов про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає частковому задоволенню, а саме в частині витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" та передачі територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради нежилого приміщення № 164 загальною площею 32,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

Вимоги про витребування решти майна, що є приміщеннями загального користування та спільним майном багатоквартирного будинку по вул. Шовковичній, 46/48 в м. Києві, задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача 2. щодо наявності передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для звернення прокурора в суд з указаним позовом, необгрутовані, оскільки як вбачається з матеріалів справи представництво прокурора в суді зумовлене порушенням інтересів держави, які полягають у забезпеченні встановленого правового порядку під час здійснення державної реєстрації прав, правомірного володіння, користування та розпорядження власністю, захист яких не здійснюють Київська міська рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, та орган державної реєстрації, який став відповідачем у суді.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2., який заявив про реєстрацію прав, які в установленому порядку не набув, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво № 44422721 від 24 вересня 2015 р. про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" (01010, м. Київ, вул. Анищенка, 3, літ. А, код 23733231) на нежиле приміщення 164 площею 78,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві, видане Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" (01010, м. Київ, вул. Анищенка, 3, літ. А, код 23733231) та передати територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) нежиле приміщення № 164 загальною площею 32,1 м 2 по вул. Шовковичній, 46/48 у м. Києві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Салон-Магазин "Україна-Імідж" (01010, м. Київ, вул. Анищенка, 3, літ. А, код 23733231) на користь Київської місцевої прокуратури № 6 (01601, м. Київ, бульвар Л.Українки, 27/2, код 02910019) 9835 грн. судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 12 березня 2018 року.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар