Ухвала

від 13.03.2018 по справі 915/439/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

13 березня 2018 року Справа № 915/439/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву №04-348/03 від 06.03.2018 Миколаївського районного центру зайнятості про роз'яснення рішення суду

За позовом: Миколаївського районного центру зайнятості, 54036, м.Миколаїв, вул.Веселинівська, 45а

до відповідача: Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, 54018, м.Миколаїв, прос.Богоявленський, 55-Е

про: стягнення 7373,31 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 по справі № 915/439/17 позовні вимоги Миколаївського районного центру зайнятості задоволено, стягнуто з Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на користь Миколаївського районного центру зайнятості 7373,31 грн.

Не погодившись із рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 Центральне об'єднання Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 у справі № 915/439/17 було залишено без змін.

31.08.2017 на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 судом було видано наказ по справі, в якому зазначено, що наказ дійсний для пред'явлення державному виконавцю протягом 3-х місяців.

Не погодившись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 Центральне об'єднання Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звернулось до Вищого господарського суду України про скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 було залишено без змін.

07.03.2018 Миколаївський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Миколаївської області зі заявою №04-348/03 від 06.03.2018 в якій просить суд роз'яснити порядок виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 у справі №915/439/17 за позовом Миколаївського районного центру зайнятості до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про стягнення заборгованості на суму 7373,31 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що заявник 07.09.2017 керуючись ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про прийняття до виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 31.08.2018 про стягнення з Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на користь Миколаївського районного центру зайнятості 7373,31 грн. 12.09.2017 Казначейська служба надіслала лист, щодо неможливості технічної змоги виконувати рішення про стягнення коштів, за якими боржником є орган Управління ПФУ, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст.76 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», кошти Управління ПФУ зараховуються на єдиний рахунок Управління ПФУ і зберігаються на окремих рахунках територіального органу Управління ПФУ в уповноваженому банку. Миколаївський РЦЗ 06.10.2017 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/439/17. 17.10.2017 від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на адресу Миколаївського РЦЗ надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування. Миколаївський РЦЗ повторно звернувся до Казначейської служби із заявою про виконання судового рішення. Казначейська служба повернула виконавчий документ на підставі ч.2 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд, дослідивши надану заяву, не вбачає необхідності викликати учасників справи для розгляду заяви Миколаївського районного центру зайнятості про роз'яснення рішення суду .

Розглянувши заяву Миколаївського районного центру зайнятості про роз'яснення рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 у справі №915/439/17 та проаналізувавши зміст вказаного рішення, суд дійшов висновку про відмову у роз'ясненні та, відповідно про залишення вказаної заяви без задоволення з огляду на таке.

За приписами ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності, суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналогічні приписи містить стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження", що набрав чинності 05.10.2016р., відповідно до якої: у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.

Обґрунтовуючи доводи своєї заяви, позивач порушує питання саме щодо способу та умов виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 у справі №915/439/17.

При цьому, відповідно до статті 245 ГПК України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.

Суд вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2017 у даній справі є гранично повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладене у послідовності, що визначена статтею 238 Господарського процесуального кодексу України, а тому розуміння його змісту не викликає жодних труднощів та не потребує зайвої деталізації..

Приписи статті 245 Господарського процесуального кодексу не передбачають можливості надання судом юридичної консультації щодо роз'яснення правових наслідків відповідного судового рішення.

Згідно поданої заяви, Миколаївський районний центр зайнятості не ставить питання про роз'яснення (тлумачення) незрозумілого тексту вказаного рішення. Питання, з якими звернувся заявник стосуються не виправлення недоліків судового акта, а роз'яснення правових наслідків вказаного рішення.

Поряд з тим правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до вимог ст. 245 ГПК України.

За таких обставин, поставлене заявником питання, і надання такого роз'яснення не відповідає вимогам статті 245 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність підстав для роз'яснення вказаного рішення, у задоволенні заяви Миколаївського районного центру зайнятості про роз'яснення рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, - суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви №04-348/03 від 06.03.2018 Миколаївського районного центру зайнятості про роз'яснення рішення суду - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.О. Семенчук