Рішення

від 02.03.2018 по справі 156/589/17

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/589/17

Провадження № 2/156/7/18

рядок статзвіту 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Нєвєрова І.М.

за участю секретаря Салатюк Г.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в порядку позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2 до сільськогосподарського приватного підприємства "Відродження", представник - ОСОБА_3, третя особа - Управління держпраці у Волинській області про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до СПП "Відродження", засновником, власником та директором якого являється ОСОБА_3, про заборгованості по заробітній платі за 2009-2011 роки в розмірі 15 160,05 грн. Позов мотивує тим, що з 2002 по 01.10.2010 року працювала головним бухгалтером СПП "Відродження". Звільнилась за власним бажанням 01.10.2010 року, однак продовжувала виконувати обов'язки бухгалтера до грудня 2011 року. Після звільнення неодноразово зверталась до Відповідача за розрахунком, однак той відмовляв їй у виплаті, мотивуючи тим, що нічого їй не винен. Після звернення із відповідною заявою до поліції, у межах кримінального провадження було призначено бухгалтерську перевірку, проведення якої було доручено Управлінню держпраці у Волинській області. Результати перевірки викладено у акті від 27.01.2017 року та вказано, що сума заборгованості по заробітній платі за 2009-2011 роки становить 8 438,55 грн. З 01.10.2010 року нарахування заробітної плати їй не проводилось, однак перевіркою встановлено, що всі бухгалтерські документи виконані нею, що підтверджує той факт, що з жовтня 2010 року по грудень 2011 року вона фактично виконувала роботу головного бухгалтера, тому вважає, що їй повинна була виплачуватись заробітна плата за фактично виконану роботу, однак таке нарахування не проводилось, тому заборгованість становить 7 146,50 грн. За актом від 27.01.2017 року їй не виплачено заробітну плату у розмірі 15 710,05 грн. Однак, за час роботи на підприємстві Відповідач без касових документів виплачував їй певні кошти: 09.07.2010 року - 100 грн., 10.08.2010 року - 150 грн., 05.10.2010 року - 100 грн., 18.02.2012 року - 200 грн. Таким чином, Відповідач виплатив їй без документального підтвердження 550 грн., тому сума невиплаченої їй заробітної плати становить 15 160,05 грн. У зв'язку із вищенаведеним змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з мотивів, наведених у позовній заяві, позов просили задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, заперечив наявність заборгованості по заробітній платі та пояснив, що акт від 27.01.2017 року № 04-0005/56 став підставою для винесення Управління держпраці у Волинській області постанови від 14.02.2017 року № 56 про накладення штрафу на СПП "Відродження" у розмірі 9 600 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю більш, як один місяць, виплата їх не в повному обсязі. Однак, вказана постанова була ним оскаржена до суду. Рішенням № 6 від 25.09.2017 року Управління держпраці у Волинській області скасовано постанову № 56 від 14.02.2017 року про накладення штрафу у зв'язку із тим, що вона була винесена без достатніх на те підстав, а тому вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає. У задоволенні позову просив відмовити повністю.

Від представника третьої особи - Управління держпраці у Волинській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Вказує, що позиція управління викладена у Рішенні № 6 від 25.09.2017 року про скасування постанови № 56 від 14.02.2017 року про накладення штрафу.

Заслухавши обґрунтування позову позивача і його представника, заперечення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В судовому засіданні встановлено, що з 2002 року по 01.10.2010 року Позивач працювала головним бухгалтером СПП "Відродження", засновником, власником та директором якого являється ОСОБА_3 01.10.2010 року ОСОБА_1 звільнилася за власним бажанням.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 вбачається, що за 2009 рік вона отримала заробіток у сумі 4 161,50 грн. та 3 836,50 грн. з січня по жовтень 2010 року.

У зв'язку із не виплатою заробітної плати та відмовою директора СПП "Відродження" ОСОБА_3 добровільно виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, Позивач звернулася до Прокуратури Іваничівського району Волинської області із заявою щодо грубих порушень трудового законодавства директором СПП "Відродження". Згідно повідомлення Прокуратури Іваничівського району Волинської області № 34/094-12 від 26.12.2012 року заборгованості по виплаті заробітної плати, в тому числі і Позивачу, а також інших грубих порушень трудового законодавства на СПП "Відродження" не встановлено (а.с.18).

11.07.2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про кримінальне правопорушення до Іваничівського ВП ГУНП у Волинській області, що підтверджується Довідкою про прийняття і реєстрацію заяви № 2314/65/01-2016 від 31.07.2016 року (а.с.19). Постановою слідчого Іваничівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 16.01.2017 року по кримінальному провадженню № 12016030080000194 було призначено позапланову перевірку додержання керівництвом СПП "Відродження" законодавства України про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо встановлення можливих порушень трудового законодавства в частині нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 25.02.2012 року.

З акту перевірки управління Держпраці у Волинській області № 04-0005/56 від 27.01.2017 року вбачається, що під час перевірки встановлено, що після звільнення 01.10.2010 року ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера нарахування заробітної плати згідно книги нарахування заробітної плати не проводилося. Разом з тим, з бухгалтерських документів (видаткові касові ордери, накладні, тощо) вбачається, що впродовж жовтня - грудня 2010 року та січня - грудня 2011 року вона виконувала роботу на посаді головного бухгалтера, що є порушенням вимог ст. 24 КЗпП України. Таким чином, загальна сума невиплати ОСОБА_1 становить 15 710,05 грн., із яких: 8 438,55 грн. - сума заборгованості по заробітній платі, яка виникла внаслідок не виплати заробітної плати в повному обсязі та не підтверджена належно оформленими документами; 7 146,50 грн. - заробітна плата за жовтень-грудень 2011 року та 125 грн. не донарахована заробітна плата за 2010 рік (а.с.5-15). Будь-які зауваження Відповідача до акта у матеріалах справи відсутні.

На підставі акту перевірки № 04-0005/56 від 27.01.2017 року уповноваженою особою управління Держпраці у Волинській області було винесено припис № 04-0005/56-31 від 27.01.2017 року про усунення порушень законодавства про працю (а.с.16-17). Будь-яких доказів про те, що припис № 04-0005/56-31 від 27.01.2017 Відповідачем оскаржувався суду не надано.

Постановою управління Держпраці у Волинській області від 14.02.2017 року № 56 на СПП "Відродження" було накладено штраф у розмірі 9 600 грн. на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Директор СПП "Відродження" ОСОБА_3 оскаржив дану постанову в судовому порядку. Рішенням управління Держпраці у Волинській області № 6 від 25.09.2017 року вищевказану постанову скасовано як таку, що була винесена без достатніх на те підстав. Висновки Відповідача про те, що скасування вищевказаної постанови дає підстави вважати, що порушень законодавства про працю на СПП "Відродження" не було є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у постанові вказано лише про відсутність достатніх підстав для накладення на підприємство такого виду адміністративного стягнення як штраф, яке може бути застосовано при невиконанні законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади , що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу. Припис - обов'язкова для виконання письмова вимога про усунення порушень; і саме у приписі від 27.01.2017 року були вказані вимоги для СПП "Відродження" щодо усунення порушень законодавства про працю, не виконання яких призвело до винесення 14.02.2017 року постанови № 56.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Будь-яких доказів, які б спростовували обставини встановлені актом перевірки від 27.01.2017 року Відповідачем у судовому засіданні не надано. У зв'язку із вищенаведеним, суд прийшов до висновку про підставність та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення із СПП "Відродження" заборгованості по заробітній платі за період її роботи на підприємстві з 2009 року по 01.10.2010 року у розмірі 8 438,55 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення із СПП "Відродження" заборгованості по заробітній платі у період з 01.10.2010 року по грудень 2011 року задоволенню не підлягають у зв'язку недоведеністю факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із СПП "Відродження".

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з Відповідача на користь держави підлягає стягненню 356,24 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст . 115 Кодексу законів про працю України, ст. 21 Закону України Про оплату праці , суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із сільськогосподарського приватного підприємства "Відродження" код ЄДРПОУ 30165713, місцезнаходження с. Луковичі Іваничівського району Волинської області на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 8 438,55 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять вісім грн. 55 коп.) невиплаченої заробітної плати за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із сільськогосподарського приватного підприємства "Відродження" код ЄДРПОУ 30165713, місцезнаходження с. Луковичі Іваничівського району Волинської області на користь держави 356 грн. 24 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя І. М. Нєвєров