Ухвала

від 13.07.2018 по справі 156/589/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

13 липня 2018 року

місто Київ

справа № 156/589/17

провадження № 61-38743ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства Відродження , третя особа Управління Держпраці у Волинській області про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства Відродження про стягнення заборгованості по заробітній платі за 2009-2011 роки в розмірі 15 160, 05 грн.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2018 року позов задоволено частково: присуджено стягнення з відповідача суми невиплаченої заробітної плати за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року у розмірі 8 438, 55 грн. та вирішено питання розподілу судового збору.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено.

У поданій 15 червня 2018 року до Верховного Суду касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції у тій частині, у задоволенні якої їй було відмовлено.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Оскільки оскаржувані заявником рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2018 року та постанова Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року ухвалені у малозначній справі й не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства Відродження , третя особа Управління Держпраці у Волинській області про стягнення заборгованості по заробітній платі на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний