Постанова

від 01.03.2018 по справі 910/18830/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Справа№ 910/18830/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання : Цибульському Р.М.

за участю учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 01.03.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 (суддя Чебикіна О.С.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс"

про стягнення 143 396,40 грн., визнанян припиненим договору,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс", в якому просило визнати припиненим з 20.04.2017 договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016 що укладений між позивачем та відповідачем, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму неповернутих страхових платежів за період з 20.04.2017 по 22.11.2017 у сумі 143 396,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, укладено договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Так, на виконання умов укладеного договору позивачем було перераховано на користь відповідача страховий платіж загалом в сумі 242 000,00 грн. У зв'язку з тим, що постановою правління Національного банку України від 02.03.2017 № 112-рш/БТ та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 853 від 02.03.2017 у позивача було запроваджено тимчасову адміністрацію і з 03.03.2017 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а постановою правління Національного банку України від 21.03.2017 № 163-рш відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію. У зв'язку з наведеним, позивач, керуючись правом, обумовленим в пункті 6.2 договору щодо дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника, з метою збереження активів та фактичною відсутністю предмету страхування, позивачем в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Додусенко В.І. відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , листом № 378 від 20.03.2017 повідомлено страховика про дострокове припинення договору страхування з 20.04.2017 та запропоновано повернути страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії цього договору в сумі 143 396,40 грн. Проте, відповідач повідомив про незгоду з достроковим припиненням договору, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на наступне. Згідно пункту 5.2 договору - закінчення строку його дії обумовлено сторонами 22.11.2017, а пунктом 6.1 договору передбачено вичерпний перелік випадків і подій, на підставі яких припиняється дія договору, і до яких не віднесено підставу, на якій наполягає позивач, як підставу припинення договору. Відповідач вважає,що оскільки у пункті 6.1.4 договору передбачено втрату чинності договором у разі ліквідації страхувальника, а отже, саме внаслідок завершення процедури ліквідації позивача і вчинення відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дія договору буде вважатися припиненою. Також, відповідач посилався на відсутність законодавчих підстав для розірвання договору (ч. 4 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , ст. 997 Цивільного кодексу України, ст.ст. 352-355 Господарського кодексу України, ст. 28 Закону України Про страхування , ст. 651 Цивільного кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс" про стягнення 143 396,40 грн. - задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016 у відповідності до умов п. 6.2. договору є припиненим з 20.04.2017,у зв'язку з чим відповідач у відповідності до п. 6.2.1. договору мав повернути позивачу страхові платежі за період з 20.04.2017 по 22.11.2017 у розмірі 143 396, 40 грн.. чого ним зроблено не було. Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що ст. ст. 35, 37, 46, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації здійснює повноваження керівництва банку.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон-поліс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у повному обсязі Публічному акціонерному товариству "Вектор Банк" у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору помилково не було враховано умови п. 6.1 договору (і зокрема п.п.6.1.4, що дія договору припиняється у випадку ліквідації страхувальника) та те, що відповідачем отримано лист № 378 від 20.03.2017 лише 12.04.2017, підтвердження повноважень особи, яка підписала вказаний лист (Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Вектор Банк") - до вказаного листа не подано. Крім того, скаржник вказував, що ним не надавалась згода на припинення дії договору, про що повідомлено позивача листом № 152/2017 від 12.05.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 910/18830/17 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017), справу призначено до розгляду в судовому засіданні 01.03.2018.

28.02.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.03.2018 учасники справи своїх представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження (ухвала від 29.01.2018 отримана скаржником згідно поштового повідомлення про вручення 0160205840173, від відповідача надійшло поштове повернення з зазначенням поштовою установою про неможливість вручення ухвали суду).

В судовому засіданні 01.03.2018 судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що представник скаржника не матиме змоги прийняти участь в судовому засіданні у зв'язку із хворобою. Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд справи, їх явка не визнавалась судом обов'язковою, а неявка представників не є перешкодою у розгляді справи, дійшов висновку про відсутність обумовлених процесуальних законом підстав для визнання причин неявки представника в судове засідання поважними, внаслідок чого заявлене клопотання судом відхиляється.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 23.11.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-поліс" (страховик) Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 (далі - договір), згідно умов якого, страховик на підставі Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу) №11 від 21 червня 2007 p., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг 19 липня 2007 р. за реєстраційним номером 1171905 - (далі - Правила) та на умовах цього договору приймає під страховий захист майно, що належить страхувальнику (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом цього договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме: готівкові кошти, що зберігаються у відділеннях ПАТ "ВЕКТОР БАНК" за наступними адресами:

1.2.1. Центральний офіс - м. Київ, вул. Тарасівська, 9;

1.2.2. Відділення №1 м. Черкаси - м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, ЗО;

1.2.3. Вінницьке відділення №1 - м. Вінниця, вул. Козицького, 46;

1.2.4. Черкаське відділення №2 - м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 34 / бул. Шевченка, буд. 183;

1.2.5. Миколаївське відділення №1 - м. Миколаїв, пр. Центральний, буд. 22/6.;

1.2.6. Хмельницьке відділення № 1 - м. Хмельницький, вул. М. Грушевського, буд. 85;

1.2.7. Запорізьке відділення № 1 - м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 187;

1.2.8. Олександрійське відділення № 1 - Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Семашка, буд. 55;

1.2.9. Івано-Франківське відділення № 1 - м. Івано-Франківськ, вул. А. Мельника, буд 2;

1.2.10. Львівське відділення № 1 - м. Львів, вул. Валова, 15.

Згідно п. 3.4 договору, загальний страховий платіж по цьому Договору складає 242 000,00 грн.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що закінчення дії договору - 22 листопада 2017 року.

Пунктом 6.1 договору визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

6.1.1. закінчення строку дії;

6.1.2. виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником в повному обсязі;

6.1.3. несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;

6.1.4. ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених Законом України Про страхування ;

6.1.5. ліквідації страховика порядку, встановленому чинним законодавством України;

6.1.6. прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

6.1.7. в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2 договору дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Про намір дострокового припинення дії договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше ніж за тридцять днів до дати припинення дії договору страхування.

За умовами п. п. 6.2.1 договору у разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору із вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунках страхового тарифу, та фактичних виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором страхування.

Пунктом 6.2.2 договору визначено, що при достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика, страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі.

Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученями №1673 від 24.11.2016 на суму 62 000,00 грн., №222 від 25.11.2016 на суму 120 000,00 грн. та №222 від 28.11.2016 на суму 60000,00 грн. підтверджується факт перерахування позивачем відповідачеві страхового платежу на загальну суму 242 000,00 грн. відповідно до умов договору.

Правлінням Національного банку України 02.03.2017 прийнято постанову за № 112-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" до категорії неплатоспроможних".

02.03.2017 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 853 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" згідно з яким з 03.03.2017 розпочато процедуру виведення згаданого банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 03.03.2017 по 02.04.2017 та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" Додусенка Володимира Івановича.

Частиною 1 статті 35 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Частиною 1 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Листом № 378 від 20.03.2017 позивачем в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Вектор Банк Додусенко В.І. було повідомлено відповідача про дострокове припинення дії договору страхування № КИ-11/169 від 23.11.2016 з 20.04.2017 та запропоновано повернути страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії цього договору. У наведеному листі позивач посилався на те, що п. 6.2 договору передбачено, що його дія може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Про намір дострокового припинення дії договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше ніж за тридцять днів до дати припинення дії договору страхування.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21.03.2017 № 163-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк"" виконавчою дирекцією Фонду 22.03.2017 прийнято рішення № 1104 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Вектор Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням припинено тимчасову адміністрацію та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Вектор Банк" з 22.03.2017 до 21.03.2019 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Вектор Банк" Савельєвій Анні Миколаївні строком на два роки з 22.03.2017 до 21.03.2019 включно.

Листом № 153/2017 від 12.05.2017 відповідач повідомив позивача, що ним отримано його лист № 378 від 20.03.2017, проте, відповідач не згоден з достроковим припиненням договору, оскільки достроково розірвати договір можуть виключно сторони по договору, ані тимчасова адміністрація, ані уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким правом не наділені, оскільки це не передбачено договором. Також, умовами договору не передбачено такої умови припинення дії договору як віднесення позивача до категорії неплатоспроможних.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх.

Враховуючи вищенаведене судом апеляційної інстанції встановлено, що з 03.03.2017 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" призначено Додусенка Володимира Івановича, а з 22.03.2017 внаслідок переходу банку в стадію ліквідації, ліквідатором банку призначено Савельєву Анну Миколаївну, повноваження яких на виконання функцій органів управління банку обумовлені ч.1 ст. 35, ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 37, п. 1 ч. 2 ст. 46, п. 6 ч. 1 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

В свою чергу, листом № 378 від 20.03.2017 позивачем в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Вектор Банк Додусенко В.І. було повідомлено відповідача про дострокове припинення дії договору страхування № КИ-11/169 від 23.11.2016, і відповідні повноваження Додусенко В.І., як Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, передбачені частиною 1 статті 35, частиною 1 статті 36, пунктом 1 частини 2 статті 37 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , вказану особу призначено згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 853 від 02.03.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк". Вказана інформація є загальнодоступною та розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/198-pat-vektor-bank?start=10 ).

З огляду на викладене, Додусенко В.І. (Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації), ініціювавши у листі № 378 від 20.03.2017 питання розірвання договору добровільного страхування діяв в межах визначених законом повноважень, з огляду на що доводи скаржника у відповідній частині як підстава для скасування оскаржуваного рішенян - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, листами від 06.07.2017 № 1249 та від 12.07.2017 № 1354 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Вектор Банк Савєльєва А.М. підтвердила правомірність вчинення дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Вектор Банк Додусенко В.І. від імені позивача.

За приписами ст. 997 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.28 Закону України "Про страхування" договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором або законом. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору. Якщо інше не встановлено договором. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу. Якщо страхувальник або страховик відмовилися від договору страхування, договір припиняється.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Ч. 2 статті 653 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 6.1 договору визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у передбачених даним пунктом випадках (п.п. 6.1.1-6.17), а пунктом 6.2 договору передбачено, що дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Таким чином, сторони у договорі у пункті 6.1 передбачили випадки припинення договору, а пунктом 6.2 обумовили право будь-якої з сторін заявити вимогу про дострокове припинення дії договору. В свою чергу, позивачем листом № 378 від 20.03.2017 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Вектор Банк Додусенко В.І. було повідомлено відповідача про дострокове припинення дії договору страхування саме на підставі п. 6.2, тобто внаслідок реалізації позивачем обумовленого договором права на дострокове його припинення, а не внаслідок настання випадку, передбаченого пунктом 6.1 (зокрема п.п. 6.1.4). При цьому, передбачене пунктом 6.2 договору право не було обмежене сторонами наявністю або відсутністю іншої сторони договору на таке припинення, як і не визначалось саме датою отримання іншою стороною відповідного повідомлення. При цьому, введення в ПАТ Вектор Банк тимчасової адміністрації, а в подальшому і процедури ліквідації - жодним чином не обмежує позивача у відповідному праві. Обумовленому п. 6.2 договору, оскільки відповідне право реалізовано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Додусенко В.І., який як зазначалось вище, був наділений в силу вимог закону повноваженнями органу управління позивача.

Таким чином, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при вирішенні спору помилково не було враховано умови п. 6.1 договору (і зокрема п.п. 6.1.5.) та те, що відповідачем отримано відповідний лист лише 12.04.2017, не надавалась згода на припинення договору - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необгрунтовані, оскільки позивачем реалізоване саме обумовлене пунктом 6.2 договору право на дострокове припинення договору, що узгоджується і з приписами ст. 997 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.28 Закону України "Про страхування", ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржником до апеляційної скарги було додано лист № 1080 від 13.06.2017 за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Вектор Банк Савєльєвої А.М., в якому повідомлено відповідача про дострокове припинення дії договору з 12.07.2017 та повернення страхових платежів.

Дослідивши вказаний лист № 1080 від 13.06.2017 суд апеляційної інстанції встановив, що вказаний лист не було подано відповідачем суду першої інстанції під час розгляду справи, причин неможливості його подання суду першої інстанції - в апеляційній скарзі не наведено.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних засад судочинства, закріплених в ст. 124, ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, приймає наданий відповідачем лист, проте, його оцінка здійснюється судом апеляційної інстанції в сукупності з іншими наявними у справі доказами та перевіркою обставин, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, і з урахуванням чого вказаний лист не приймається судом апеляційної інстанції як доказ, який спростовує висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, оскільки у наведеному листі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Вектор Банк Савєльєва А.М. повідомляє відповідача про дострокове припинення з 12.07.2017 договору добровільного страхування майна № КИ-101/122 від 08.09.2016, правовідносини за яким не є предметом спору у даній справі, оскільки у даній справі спірними є правовідносини сторін за договором добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016 у відповідності до умов п. 6.2. договору є припиненим з 20.04.2017 внаслідок реалізації позивачем обумовленого договором права на дострокове його припинення.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму неповернутих страхових платежів у розмірі 143 396,40 грн. за період з 20.04.2017 по 22.11.2017 року на підставі п. 6.2.1. договору.

За умовами п. п. 6.2.1 договору у разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору із вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунках страхового тарифу, та фактичних виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором страхування.

Отже, з урахуванням того, що договір добровільного страхування майна № КИ-11/169 від 23.11.2016 року є припиненим з 20.04.2017, у відповідача у відповідності до п. 6.2.1. договору виник обов'язок з повернення страхових платежів за період з 20.04.2017 по 22.11.2017 у розмірі 143 396, 40 грн., розрахунок яких, наведений позивачем, перевірено судом апеляційної інстанції і з яким суд апеляційної інстанції погоджується.

Належних, допустимих та достатніх доказів повернення сплачених страхових платежів у розмірі 143 396, 40 грн. відповідачем не надано ні суду першої інстанції на час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за результатами розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення страхових платежів за період з 20.04.2017 по 22.11.2017 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 143 396, 40 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 - відсутні.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Також, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 910/18830/17 дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст складено 18.12.2017) у справі № 910/18830/17 було зупинено, і за результатами апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції встановлено відсутність підстав для його зміни або скасування, а тому дія вказаного рішення підлягає поновленню.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон-поліс".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст підписано 18.12.2017) у справі №910/18830/17.

5. Матеріали справи №910/18830/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 03.03.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна