Постанова

від 27.06.2018 по справі 910/18830/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18830/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Бойчун Н.Д.,

відповідача - Даниленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018

(головуючий -Станік С.Р., судді Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017

(суддя Чебикіна О.С.)

у справі №910/18830/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-поліс"

про стягнення 143 396,40 грн, визнання припиненим договору,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" про стягнення неповернутих страхових платежів у сумі 143 396,40 грн та визнання припиненим договору добровільного страхування майна №КИ-11/169 від 23.11.2016.

1.2. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок віднесення ПАТ "Вектор Банк" до категорії неплатоспроможного банку уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації у банку було прийнято рішення достроково відмовитися від зазначеного договору страхування №КИ-10/169 від 23.11.2016 у односторонньому порядку, про що повідомлено ПрАТ "Страхова компанія "Еталон-Поліс", однак відповідач відмовився припинити договір у передбаченому порядку.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 23.11.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-поліс" (далі - ПрАТ "СК "Еталон-Поліс") та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (далі - ПАТ "Вектор Банк") укладено договір добровільного страхування майна №КИ-11/169 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом цього договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме: готівкові кошти, що зберігаються у відділеннях ПАТ "Вектор Банк" за відповідними адресами.

Згідно з п. 3.4 договору загальний страховий платіж по цьому договору складає 242 000,00 грн.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що закінчення дії договору - 22 листопада 2017 року.

Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1673 від 24.11.2016 на суму 62 000,00 грн, №222 від 25.11.2016 на суму 120 000,00 грн. та №222 від 28.11.2016 на суму 60 000,00 грн підтверджується факт перерахування позивачем відповідачеві страхового платежу на загальну суму 242 000,00 грн відповідно до умов договору.

2.2. 02.03.2017 постановою Правління Національного банку України №112-рш/БТ від 02.03.2017 ПАТ "Вектор Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

02.03.2017 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №853 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" згідно з яким з 03.03.2017 розпочато процедуру виведення згаданого банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 03.03.2017 по 02.04.2017 та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" Додусенка Володимира Івановича.

Рішенням Правління Національного банку України №163-рш від 21.03.2017 банківську ліцензію позивача відкликано та вирішено ліквідувати ПАТ "Вектор Банк", у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1104 від 22.03.2017 про початок процедури ліквідації ПАТ "Вектор Банк" з 22.03.2017 до 21.03.2019.

Станом на час розгляду справи позивач перебуває у стані ліквідації.

Листом №378 від 20.03.2017 позивачем в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Вектор Банк" Додусенка В.І. було повідомлено відповідача про дострокове припинення дії договору страхування №КИ-11/169 від 23.11.2016 з 20.04.2017 та запропоновано повернути страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії цього договору. У наведеному листі позивач посилався на те, що п. 6.2 договору передбачено, що його дія може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Про намір дострокового припинення дії договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше ніж за тридцять днів до дати припинення дії договору страхування.

Листом №153/2017 від 12.05.2017 відповідач повідомив позивача, що ним отримано його лист №378 від 20.03.2017, проте відповідач не згоден з достроковим припиненням договору, оскільки достроково розірвати договір можуть виключно сторони по договору, ані тимчасова адміністрація, ані уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким правом не наділені, оскільки це не передбачено договором. Також, умовами договору не передбачено такої умови припинення дії договору як віднесення позивача до категорії неплатоспроможних.

2.3. Спір у справі виник у зв'язку з тим, що оскільки договір страхування №КИ-10/169 від 23.11.2016 є достроково припиненим, тому у відповідача, на думку позивача, виник обов'язок повернути позивачу страховий платіж за період, що залишився до закінчення строку дії договору.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 11 грудня 2017 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Визнано припиненим з 20.04.2017 договір добровільного страхування майна №КИ-10/169 від 23.11.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-Поліс". Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" на користь Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" страховий платіж у сумі 143 396,40 грн, витрати по сплаті судового збору.

3.2. 01 березня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 залишено без змін.

3.3. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що позивач скористався своїм правом, передбаченим як умовами договором, так і законом, та повідомив відповідача про дострокове припинення договору страхування у встановленому договором порядку. Враховуючи те, що зазначений договір страхування припинив свою дію 20.04.2017, господарські суди дійшли висновку, що вимога позивача про повернення відповідачем суми страхового платежу у розмірі 143 396,40 грн, що залишилась у користуванні останнього внаслідок дострокового припинення договору, є також обґрунтованою.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 05 квітня 2017 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон-поліс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4.2. На думку скаржника, при винесені рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 судами першої та апеляційної інстанцій були допущені такі порушення: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Крім того, скаржник зазначив про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

4.3. 12 червня 2018 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.4. Відзив мотивовано такими аргументами.

4.4.1. Уповноважена особа Фонду у частині реалізації своїх повноважень щодо управління банком, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, є по суті керівником банківської установи, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, а в правовідносинах банку, які випливають з договорів, ним укладених, уповноважена особа Фонду діє як представник сторони договірних відносин.

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Вектор Банк" Додусенко В.І., ініціюючи питання розірвання договору добровільного страхування майна №КИ-10/169, укладеного 23.11.2016 між ПрАТ "СК "Еталон-Поліс" та ПАТ "Вектор Банк", діяв від імені ПАТ "Вектор Банк".

4.4.2. Посилання відповідача у касаційній скарзі на лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої A.M. від 13.06.2017 за вих. №1080 про дострокове припинення дії договору добровільного страхування майна №КИ-101/122 від 08.09.2016 з 12.07.2017 не має ніякого відношення до договору, що є предметом спору, та не повинен братися судом до уваги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення неповернутих страхових платежів у сумі 143 396,40 грн та визнання припиненим договору добровільного страхування майна №КИ-10/169 від 23.11.2016.

5.2.2. Згідно з ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як встановлено ст. 997 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про страхування" договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом. Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.

Господарськими судами встановлено, що п. 9.3.4 договору страхування сторони передбачили, що страхувальник має право достроково припинити дію договору страхування на умовах визначених п. 6.2 цього договору.

Відповідно до п. 6.2 договору страхування дія договору може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Про намір дострокового припинення дії договору будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування.

5.2.3. У зв'язку з викладеним, банк звернувся до страховика у визначеному договором та законом порядку, тобто, не пізніше ніж за 30 днів, з листом №378 від 20.03.2017 про припинення дії договору з 20.04.2017. Зазначений лист підписано позивачем в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Вектор Банк" Додусенко В.І., який 03.03.2017 був уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №853 від 02.03.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк".

Однак відповідач відмовився припинити договір страхування, зазначивши, що з такою заявою може звернутись страхувальник лише в особі ПАТ "Вектор Банк", а не уповноважена особа Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації банку.

5.2.4. У цьому зв'язку господарськими судами правильно зауважено на тому, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Як передбачено ст. 37 вказаного Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у процедурі ліквідації передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону та інше.

Таким чином, уповноважена особа Фонду з дня початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто є по суті керівником банківської установи, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, а у правовідносинах банку, які виникають з договорів, ним укладених, уповноважена особа Фонду діє як представник сторони договірних відносин.

5.2.5. Враховуючи викладене, Додусенко В.І., який 03.03.2017 був уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №853 від 02.03.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк", діяв від імені ПАТ "Вектор Банк" як керівник банку, в тому числі шляхом ініціювання питання щодо припинення правовідносин сторін за договором добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №КИ-10/169 від 23.11.2016, укладеного між ПрАТ "СК "Еталон-Поліс" та ПАТ "Вектор Банк".

5.2.6. Крім того, господарськими судами враховано, що припинення договору в односторонньому порядку визначено пунктом 6.2 договору страхування.

Згідно з ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим як договором, так і законом, повідомив відповідача про дострокове припинення договору страхування у встановленому цим договором порядку, тобто виконав усі умови договору та вимоги закону, необхідні для вчинення такої дії.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що договір страхування припинив свою дію достроково, починаючи з 20.04.2017, у зв'язку з відмовою від нього страхувальника.

5.2.7. Щодо вимоги позивача про повернення ПрАТ "СК "Еталон-Поліс" залишку страхових платежів за період, що залишився до закінчення дії договору, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Господарськими судами у цьому зв'язку встановлено, що банк листами неодноразово звертався до ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс" з вимогами про повернення частини страхового платежу, що залишився у користуванні відповідача до закінчення строку договору, у сумі 143 396,40 грн.

Однак, вказані вимоги залишились відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 997 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про страхування" якщо страхувальник відмовився від договору страхування, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Згідно з п. 6.2.1 договору страхування у разі дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору із вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунках страхового тарифу, та фактичних виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором страхування.

Отже, враховуючи те, що зазначений договір страхування припинив свою дію 20.04.2017, Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що вимога позивача про повернення відповідачем суми страхового платежу у розмірі 143 396,40 грн, що залишився у користуванні останнього внаслідок дострокового припинення договору, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

5.2.8. Довід скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відхиляється Верховним Судом з огляду на таке.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 про призначення справи до слухання на 01.03.2018 отримана скаржником згідно з поштовим повідомленням про вручення 0160205840173, однак від відповідача надійшло поштове повернення з зазначенням поштовою установою про неможливість вручення ухвали суду, отже відповідача було належним чином повідомлено про день і час розгляду справи. Крім того, відповідно до заяви відповідача від 28.02.2018, він просив перенести розгляд справи на інший день, що спростовує ту обставину, що скаржника не було повідомлено про розгляд його апеляційної скарги 01.03.2018.

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як вбачається зі змісту постанови апеляційної інстанції, в судовому засіданні 01.03.2018 судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи. При цьому, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд справи, їх явка не визнавалась судом обов'язковою, а неявка представників не є перешкодою у розгляді справи, дійшов висновку про відсутність обумовлених процесуальних законом підстав для визнання причин неявки представника в судове засідання поважними, внаслідок чого заявлене клопотання судом апеляційної інстанції було відхилено.

5.2.9. По суті аргументи касаційної скарги зводяться до з'ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі та оцінки доказів, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції. Проте касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи касаційної скарги не містять посилань на норми процесуального чи матеріального права, які були порушені судами попередніх інстанцій.

5.2.10. Поряд з тим Верховний Суд погоджується з доводами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, як такими, що узгоджуються із встановленими судами обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог обґрунтованим, оскільки позивачем доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються,- без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/18830/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко