Ухвала

від 12.03.2018 по справі 909/638/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"12" березня 2018 р. Справа № 909/638/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

Мирутенка О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича б/н від 30.01.2018

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017

у справі № 909/638/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-господарський центр "Просвіта"

до відповідача фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича

про стягнення заборгованості за оренду та відшкодування матеріальних витрат в сумі 50089,32 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 р. позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-господарський центр "Просвіта" кошти в сумі 50 089, 32 грн., з яких: 18671 грн. заборгованість по орендним платежам, 1375, 26 грн. пені, 151, 22 грн. 3 % річних, 746, 84 грн. інфляційних втрат, 13 305 грн. витрат на відновлення комплектації автобуса, 15 840 грн. витрат на відновлення технічного стану автобуса та судовий збір в розмірі 1600 грн.

На адресу Львівського апеляційного господарського суду 14.02.2018 р. надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича б/н від 30.01.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі № 909/638/17 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича б/н від 30.01.2018 на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 на 17 арк. залишено без руху, з підстав, визначених у ч. 3 ст. 260 ГПК України. Роз'яснено апелянту, що у випадку неподання скаржником нової заяви з іншими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше: 07.03.2018 р., або якщо вказані ним у новій заяві інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 р. у справі №909/638/17, а зазначені причини пропуску строку для подання апеляційної скарги у клопотанні про відновлення строку є неповажними.

Додаткових заяв чи клопотань з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження від скаржника не надходило.

Позивачем подано заперечення б/н та б/д ( вх. № 01-04/1595/18 ) на клопотання скаржника, в якому просить відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 р.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, чинне процесуальне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про поважність причин пропуску строку. Зазначена норма закону передбачає право, а не обов'язок суду поновити відповідний строк.

Виходячи з наведених положень, суд може визнати причини пропуску поважними та поновити такий строк, за умови доведення таки обставин, шляхом надання відповідних доказів у розумінні ст. 91 ГПК України.

Згідно зі ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає таке.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Справа "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 р., та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 р.). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що скаржник не скористався своїм правом на звернення до суду у строки встановлені процесуальним законодавством, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску скаржником строку для подання апеляційної скарги, а тому у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 261 ГПК України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Сташківа Василя Романовича б/н від 30.01.2018 р. на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 р. у справі №909/638/17.

2. Повернути апеляційну скаргу з додатками скаржнику, всього на 17 арк. в тому числі поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Бойко С.М.

Мирутенко О.Л.