Постанова

від 06.03.2018 по справі 804/6362/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2018 року

Київ

справа №804/6362/16

адміністративне провадження №К/9901/1426/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І .Я., Ханової Р .Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (суддя - Круговий О.О)

у справі № 804/6362/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року позивач звернувся в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року позов задоволено повністю:

визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення №0004462203 та №0004482203 від 28.12.2015;

стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 752, 90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст .ст. 186, 187 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2016) з наданням апелянту тридцяти денного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання вмотивованого клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з відповідними доказами, а також документу про сплату судового збору .

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 01 березня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ас. 170).

На виконання вимог зазначеної ухвали, 06 квітня 2017 року відповідач подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якому посилається на те, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції він отримав 05.01.2017 на підтвердження чого надає копії супровідного листа та конверту, а також зазначає, що податковий орган намагається знайти кошти для сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Зазначена ухвала відповідачем в касаційному порядку не оскаржувалась.

20 червня 2017 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою.

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що остання подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту тридцяти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію зазначеної ухвали відповідачем отримано 12 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 188).

На виконання вимог вказаної ухвали, 17 серпня 2017 року (після спливу строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги) відповідачем подано клопотання, в якому він просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2016, в обґрунтування вимог якого зазначив, що першу апеляційну скаргу ним було подано в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 186 та вказав, що строк апеляційного оскарження ним був пропущений з підстав неможливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року відмолено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України, у зв'язку з визнанням неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, а також звернув увагу на те, що судовий збір відповідачем було сплачено 26 травня 2017 року, а повторно апеляційну скаргу подано лише 20 червня 2017 року, в зв'язку суд з чим дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав пропуску строку апеляційного оскарження та відмовив у відкриті апеляційного провадження.

03 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що строк апеляційного оскарження ним було пропущено з поважних підстав, а саме в зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

04 січня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне .

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року відповідачем отримана 05 січня 2017 року (а.с. 156).

Другу апеляційну скаргу відповідачем було подано 20 червня 2016 року, тобто поза межами десяти денного строку, встановленого ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В касаційній скарзі відповідач вказує на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження та зазначає, що був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строків, встановлених ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) через відсутність коштів для сплати судового збору, а також зазначає, перша пеляційна скарга ним була подана в межах строків апеляційного оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки як вбачається з наявних в матеріала справи документів, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору у період до 20 червня 2017 року (дати подачі другої апеляційної скарги), не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинялися певні дії з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Крім того, як вбачається з наявної в матріалах справи копії платіжного доручення №249, згідно з яким відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, останнє датовано 26 травням 2017 року, натомість з апеляційною скаргою відповідач вдруге звернувся лише 20 червня 2017 року, тобто більш ніж через місяць від дня сплати судового збору, з огляду на що, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність, наведених відповідачем, причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до змісту абзацу другого частини 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя -доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними .

Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено Державній податковій нспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені останньою причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними .

Пунктом 3 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій .

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає .

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає .

Суддя-доповідач   І .А. Гончарова

Судді І .Я. Олендер

Р.Ф. Ханова