Постанова

від 28.02.2018 по справі 635/8846/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 635/8846/15-ц

провадження № 61-5199св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представники відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року в складі судді Назаренко О. В. та ухвалуапеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2016 року в складі суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором про аванс та оплату послуг.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 08 серпня 2015 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про аванс та оплату послуг, за умовами якого позивач передав відповідачу аванс у розмірі 11 500 грн, що еквівалентно 500 дол. США, в рахунок його майбутніх платежів за договором купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 зобов'язалася не пізніше 28 серпня 2015 року укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, а у випадку невиконання цього обов'язку відповідач зобов'язалась не пізніше дати укладення договору виплатити позивачу відступний в розмірі 23 тис. грн., що еквівалентно 1 тис. дол. США. 28 серпня 2015 року сторони уклали попередній договір, за умовами якого у строк до 21 вересня 2015 року відповідач зобов'язалась продати, а позивач - купити земельну ділянку по АДРЕСА_1 за 184 тис. грн., що еквівалентно 8 тис. дол. США. Крім того, за умовами попереднього договору ОСОБА_1 передає, а ОСОБА_2 приймає суму в розмірі 172 500 грн, що еквівалентно 7 500 дол. США, які розцінюються сторонами як аванс в рахунок наступного договору купівлі-продажу земельної ділянки. У випадку відмови від укладення договору відповідач зобов'язалась повернути переданий аванс в повному обсязі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухилилась від укладення договору купівлі-продажу указаної земельної ділянки і не виконала обов'язок із повернення суми авансу, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму в розмірі 203 235 грн, що еквівалентно 8 тис. дол. США та складається з 1 тис. дол. США за договором про аванс та 7 500 дол. США за попереднім договором.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представником відповідача - ОСОБА_3, суду надано копію рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення суми. Суд першої інстанції вказав, що указаним рішенням третейського суду вирішено спір між тими самими сторонами і про той самий предмет спору, таке рішення не скасовано і не відкрито провадження про перегляд такого рішення, що згідно вимог пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України в редакції чинній на момент розгляду справи в районному суді є підставою для закриття провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2016 року судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені на неналежних та недопустимих доказах. Суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання позивача про витребування оригіналу розписки від 24 вересня 2015 року про отримання ОСОБА_1 спірних грошових коштів від ОСОБА_2 та відсутність до останньої матеріальних претензій, яку відповідач надав на обґрунтування заперечень проти позову. Скаржник вказував, що не підписував жодних третейських угод, не звертався до третейського суду, не сплачував жодних третейських зборів, не отримував повідомлень про розгляд справи у третейському суді та рішення цього суду, у зв'язку із чим звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, а також із заявою про скасування спірного рішення третейського суду. На думку скаржника рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016 є сфальсифікованим. Судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у зупиненні провадження у даній справі до розгляду його заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016. Ухвалені у справі судові рішення є недостатньо мотивовані, а тому, на думку скаржника, є підстави для скасування оскаржених судових рішень.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оригінал розписки, про витребування якої просив позивач, було надано третейському суду, який розглядав спір між сторонами, про що ОСОБА_1 знав, у зв'язку із чим мав звернутися до третейського суду для отримання оригіналу розписки. Посилання позивача на неможливість отримання оригіналу розписки та рішення третейського суду не відповідають дійсності. Представники ОСОБА_1, зокрема, направляли їй лист з розмитим текстом, який не можливо прочитати, та вчиняли інші дії, направлені на зловживання процесуальними правами. Указані дії порушують її права власності на спірну земельну ділянку. Позивач не надав судам попередніх інстанцій доказів сплати їй спірних грошових коштів. Станом на момент звернення до суду касаційної інстанції з даними запереченнями на касаційну скаргу рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016 не скасовано, що свідчить про законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження у даній справі згідно вимог пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України у відповідній редакції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 рокусправу призначено до судового розгляду.27 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що при зверненні до суду із даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги порушенням ОСОБА_2 її зобов'язань за договором про аванс від 08 серпня 2015 року та попереднім договором від 28 серпня 2015 року.

Рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення суми.

Судами встановлено, що указаним рішенням третейського суду вирішено спір між тими самими сторонами і про той самий предмет спору, щодо якого ОСОБА_1 звернувся до суду в даній справі.

Згідно з вимогами пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку , установивши, що рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016, належним чином завірена копія якого є в матеріалах справи, вирішено спір між тими самими сторонами і про той самий предмет спору, таке рішення не скасовано і не відкрито провадження про перегляд такого рішення, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстави для закриття провадження у даній справі, яка передбачена положенням пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України в редакції чинній на момент розгляду справи в районному суді.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою клопотання позивача про витребування оригіналу розписки від 24 вересня 2015 року про отримання ОСОБА_1 спірних грошових коштів від ОСОБА_2 та відсутність до останньої матеріальних претензій, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вимоги пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України, яким керувався суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, пов'язують необхідність такого закриття із наявністю рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Установивши наявність такого рішення третейського суду, суд першої інстанції вирішив питання про закриття провадження у передбачений процесуальним законом спосіб, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, урахувавши указані доводи ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги про те, що рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі Міжнародна універсальна біржа від 07 квітня 2016 року в справі № 1/09мб-2016, на його думку, є сфальсифікованим не містять підстав для скасування оскаржених судових рішень з огляду на наступне.

Судами вказано, що відповідачем надано належним чином завірену копію спірного рішення третейського суду, а матеріали справи не містять доказів його скасування, перегляду або інших доказів недійсності указаного рішення, тобто станом на момент ухвалення оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій позивач не надав доказів, якими обґрунтовує недійсність спірного рішення третейського суду, що є його процесуальним обов'язком.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвалені у справі судові рішення є недостатньо мотивовані, а тому, на думку скаржника, є підстави для скасування оскаржених судових рішень зводяться до не згоди з оскарженими рішеннями судів, що не може бути підставою для їх скасування.

Постановляючи ухвалу в попередньому судовому засіданні, зокрема щодо закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 205 ЦПК України у відповідній редакції, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій, що було вчинено судами попередніх інстанцій.

Закриття провадження у справі з підстав, що передбачені чинним процесуальним законодавством виключає розгляд спору між сторонами у даній справі по суті та вирішення позовних вимог ОСОБА_1

Дотримання судами попередніх інстанцій вимог пункту 5 частини першої статті 205 ЦПК України не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до переоцінки доказів, а також спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року та ухвалуапеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик