КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2018 р. Справа№ 5011-33/6565-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Чорної Л.В.
Яковлєва М.Л.
при секретарі Даниленко Т.О.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 05.03.2018р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
від 27.11.2017 року у справі №5011-33/6565-2012 (суддя Мудрий С.М.)
За скаргою Публічного акціонерного товариства "Електроприлад" на дії (бездіяльність) державного виконавця у виконавчому провадженні ЗВП №42737789 (ВП № 38333740) у справі
За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон"
2) Публічного акціонерного товариства "Електроприлад"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс"
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро"
про стягнення 188 706 866,63 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 скаргу публічного акціонерного товариства "Електроприлад" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі № 5011-33/6565-2012 задоволено частково.
Визнано незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо використання у виконавчому провадженні звіту про незалежну оцінку майна від 04.09.2017 року, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" для подальшої примусової реалізації об'єкту оцінки на електронних торгах, згідно норм Закону України "Про виконавче провадження".
Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України призначити незалежну нову (повторну) оцінку описаного та арештованого нерухомого майна ПАТ "Електроприлад", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17.
В іншій частині скарги відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 по справі № 5011-33/6565-2012 та прийняти нове рішення, відповідно до якого у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушено або неправильне застосовано норми матеріального та процесуального права. А також місцевим господарським судом не враховано, що саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність щодо надання об'єктивного висновку про вартість майна.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2017 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року у справі №5011-33/6565-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В.., судді Чорної Л.В., Яковлєва М.Л.
Вказана апеляційна скарга з додатками до неї була подана 04.12.2017р. до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду, відповідно до відмітки суду.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки при зверненні з апеляційною скаргою заявником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам, а саме відповідачам 1,3,4, а також не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, ухвалою від 15.01.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту роз'яснено, що він має право протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки.
26.01.2018 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання, до якого додано докази направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам, а саме відповідачам 1,3,4 та платіжне доручення № 4237 від 07.12.2017 на суму 1600 грн.
Оскільки апеляційна скарга оформлена у відповідності з вимогами встановленими ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 5011-33/6565-2012. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 05.03.2018р.
У судовому засіданні 05.03.2018р. представник скаржника з'явився, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд задовольнити її, оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Електроприлад" на дії (бездіяльність) державного виконавця у виконавчому провадженні ЗВП № 42737789 (ВП № 38333740).
Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2018р. з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив суд залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Представники відповідача-2 у судовому засіданні 05.03.2018р. з'явились, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили суд залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Представники відповідачів 1, 3, 4 у судове засідання 05.03.2018р. не з'явились, про неявку суд не повідомили, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідачів 1, 3, 4 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності представників відповідачів 1, 3, 4 є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене провадження ЗВП № 42737789, до складу зведеного виконавчого провадження входить зокрема ВП № 38333740.
Головним державним виконавцем Рубель І.В. у виконавчому провадженні ВП № 38333740 (ЗВП № 42737789) на підставі акту опису та арешту майна від 21.03.2014 р. описано та арештовано майно ПАТ "Електроприлад".
Постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 24.09.2015 р. призначено приватне підприємство "Консалтингова група "Арго-Експерт" в особі Ковтюх Світлани Павлівни, яка має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, видане 08.09.2011 за № 12437/11 Фонд державного майна України експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 5011-33/6565-2012 від 20.07.2012 р
Постановою про відвід у виконавчому провадженні № 38333740 від 19.06.2017 р. за невиконання постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання від 21.12.2016 р, заявлено відвід суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ "М-КОНСАЛТИНГ" в особі Зінченко Л.В.
Постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 38333740 від 19.06.2017 р. призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" в особі Душинського Євгена Івановича, який має сертифікат, видане 17.06.2016 за № 449/16, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 17.06.2019 р); у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 5011-33/6565-2012 від 20.07.2012 р.
Скаржник звернувся до державного виконавця із заявою про відвід суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" в особі Душинського Євгена Івановича від 11.08.2017 р.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс повідомлення про визначення вартості майна № 20.1/42737789/8 від 12.09.2017 р.
Відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Українська експертна група", ринкова вартість об'єкту оцінки, станом на 04.09.2017 р., становить 70 243 215,19 грн.
В обґрунтування скарги Публічне акціонерне товариство "Електроприлад" зазначає, що проведена суб'єктом оціночної діяльності оцінка предмету іпотеки є необ'єктивною, незаконною та не може бути використана у виконавчому провадженні, оскільки при виконанні оцінки не дотримано вимог чинного законодавства: за ініціативою державного виконавця заявлено відвід суб'єкту оціночної діяльності, не укладено договору про оцінку майна між суб'єктом господарювання та замовником оцінки, не дотримано послідовності оцінки згідно норм чинного законодавства (не здійснено вихід на об'єкт), а оцінка не відображає існуючу на сьогодні вартість предмету іпотеки
В своїй апеляційній скарзі відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність щодо надання об'єктивного висновку про вартість майна, тому, на думку скаржника, скарга задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи та всі доводи на які посилаються сторони, колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає наступне, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" вбачаєттся, що цією статтею передбачені права державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Згідно ч. 1-3 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.
Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.
Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов'язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в матеріалах виконавчого провадження ЗПВ № 42737789 (ВП № 38333740) відсутній будь-який доказ, що підтверджував укладення договору між відділом примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України (як замовника оцінки) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", як суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
А також з аналізу п. 50 розділу "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2017 р. № 1440, вбачається, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
Згідно з п. 51 розділу "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2017 р. № 1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Оголошення розміщене на сайті організатора аукціону ДП "СЕТАМ" за посиланням https://setam.net.ua/auction/240158 до щодо продажу вищезазначеного майна, долучено фото майна, які здійснені зимою ПП "КГ "Агро Експерт" на замовлення ПАТ "Електроприлад".
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували збирання та оброблення оцінювачем ОСОБА_1 необхідних даних для проведення оцінки.
У звіті про оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 17, власником якого є ПАТ "Електроприлад" вих. № 17319 від 04.09.2017 р., опис об'єкта оцінки здійснено згідно копії документів, що передані оцінювачу замовником.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" встановлено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.
Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі, несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень та посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.
Пунктом 55 розділу "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2017 р. № 1440 передбачено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством.
Згідно ч. 2, 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до п. 9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121 2 ГПК.
Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Виходячи з вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" оціночна діяльність нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 17, власником якого є ПАТ "Електроприлад" здійснювалась з процедурними порушеннями, а державний виконавець при здійсненні примусового виконання рішення суду не мав використовувати звіт про незалежну оцінку майна від 04.09.2017 р. ТОВ "Українська експертна група", тому скарга Публічного акціонерного товариства "Електроприлад" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є такою, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р.у справі № 5011-33/6565-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р.у справі № 5011-33/6565-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 281 - 284 ГПК України, суд -,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року у справі №5011-33/6565-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-33/6565-2012 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді Л.В. Чорна
М.Л. Яковлєв
Повний текст постанови складено 07.03.2018
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2018 |
Оприлюднено | 14.03.2018 |
Номер документу | 72703783 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Куксов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні