Рішення

від 13.03.2018 по справі 317/909/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/909/17

№/п 2/317/21/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі: Капто Д.А.,

за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, ДП Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСК Орбіта кран про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 р. позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, ДП Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСК Орбіта - Кран про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, який в липні 2017 року уточнювався.

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_4 зазначила, що вона є членом СК Орбіта -Кран , на території якого їй належить земельна ділянка №9. Також позивачка вказала, що відповідач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки №1 в ОСК Орбіта - Кран . Площа земельної ділянки ОСОБА_5 складає 0,0881 га на якій розташований будинок відповідача. Вказана земельна ділянка знаходиться біля кварталу №64 Лісгоспу Запорізького району. Але відповідач ОСОБА_5, як стверджує позивачка, фактично володіє земельною ділянкою у зазначеному вище садовому кооперативі, площа якої складає 0,25-0,30 га. У 2015 р. він самовільно захопив землі Запорізького лісгоспу Запорізького району, де не санкціоновано вирубав ліс на 10 сотках та в кварталі №64 поставив бетонний паркан з колючим дротом, збудував туалет, встановив хвіртку з замком, вирив траншею (1,5м*2м) - капітальну гідроспоруду. В позовній заяві позивачка зазначила, що біля хвіртки ОСОБА_5 поставив будку, до якої прив'язаний собака, таким чином відповідач перекрив прохід позивачці та іншим громадянам до лісу та до затоки. Оскільки, як зазначила позивачка, вона є інвалідом та не має можливості обходити цілий квартал в садівничому кооперативі, щоб пройти до лісу, вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою та намагалась його переконати добровільно звільнити захоплені землі, оскільки це створює перешкоди в користуванні їй та іншим громадянам. Однак відповідач в добровільному порядку відмовився це зробити, тому вона була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою в кварталі №64 ДП Запорізьке лісомисливське господарство , розташовану в Запорізькій області Запорізькому районі шляхом демонтажу не санкціоновано встановленої хвіртки та колючого дроту на самовільно захопленій земельній ділянці, закопуванням траншеї (1,5м*2м) та звільнення території від встановленої будки із собакою. Також позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яка була їй спричинена в розмірі 20 000,00 грн. та судові витрати.

Позивачка позовних вимог більше не змінювала та не уточнювала та наполягала саме на обраному нею способу захисту права.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала свою уточнену позовну заяву в повному обсязі та просила суд її задовольнити, додатково зазначивши, що створені відповідачем перешкоди, створили їй такі умови, у зв'язку з якими, здоров'я позивачки погіршилося, вона була вимушена проходити велику дистанцію вгору, що сприяло руйнуванню хребта позивачки. У зв'язку з погіршенням здоров'я позивачка довгий час проходила лікування та відновлювала свій організм. Крім того, позивачка вказала, що заподіяна їй моральна шкода полягає не тільки в тому, що здоров'я позивачки погіршилося але і в тому, що відповідач підбурює проти неї всіх членів кооперативу, погрожує їй, у зв'язку з чим вона морально страждає.

В судових засіданнях були присутні представники позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які також підтримували уточнений позов ОСОБА_4 в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Відповідач особисто в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засіданні був присутній представник відповідача - ОСОБА_3, який проти позову ОСОБА_4 заперечував в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні. На обґрунтування зазначив, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки №1, яка розташована на території ОСК Орбіта - Кран . На підставі рішення ОСК Орбіта -Кран , яке було прийняте на загальних зборах членів кооперативу, збудував бетонний паркан, який слугує членам кооперативу в цілях охорони території. Крім того, представник зазначив, що на підставі рішення ОСК Орбіта -Кран , яке було прийняте на загальних зборах членів кооперативу, ОСОБА_5 спорудив водовідвід води з поля, щоб вода не потрапляла на земельні ділянки кооперативу, за що отримав подяку практично від всіх членів кооперативу. Фактично, як зазначив представник відповідача, ОСОБА_5 ніяких перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачці не створює, всі члени кооперативу мають доступ до хвіртки та ключа від неї, кожен член кооперативу має вільний доступ до виходу в ліс через хвіртку в паркані, який збудував ОСОБА_5 Хвіртка була зачинена лише в зимовий час, але громадяни брали ключ від неї. В інші пори року хвіртка відчинена. ОСОБА_5 за порушення громадського порядку та за незаконне використання земель державного лісового фонду, а ні до адміністративної, а ні до кримінальної відповідальності не притягувався. Представник відповідача зазначив, що вимог до власника земельної ділянки - ОСК "Орбіта-Кран" позивачкою взагалі не висунуто. Вимог від ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" до суду не надходило. Позивачка не вірно визначила сторону відповідача.

Представник третьої особи - ДП Запорізьке лісомисливське господарство - ОСОБА_7, в судовому засіданні водночас з наданням пояснень надала заяву про розгляд справи без участі представника. Позов ОСОБА_4 підтримала частково, а саме в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в іншій частині покладалась на думку суду. При цьому зазначити в чому саме з боку ОСОБА_5 створені ОСОБА_4 перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ДП Запорізьке лісомисливське господарство пояснити не змогла. Жодних позовних вимог до ОСОБА_5 ДП Запорізьке лісомисливське господарство не заявляє. Стосовно акту про виявлення порушення, а саме незаконне використання земель державного лісового фонду, представник зазначила, що особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, не встановлена, ніхто до відповідальності не притягнутий. Протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Представник третьої особи - Запорізької районної ради Запорізької області, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, до суду надав заяву про слухання справи без участі представника.

Представник третьої особи - Запорізької районної адміністрації Запорізької області, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, до суду надав заяву, в якій вказав, що проти позову ОСОБА_4 не заперечує, просить суд розглядати справу без участі представника.

Представник третьої особи - Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв, клопотань або відзиву на позов ОСОБА_4 не надавав.

За клопотанням представника відповідача та за ухвалою суду до участі у справі було залучено в якості представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ОСК Орбіта Кран . Представник - ОСОБА_2, в судове засідання з'явилася, проти позову ОСОБА_4 заперечувала, пояснивши, що землі кооперативу знаходяться на схилі, біля поля, тобто вода з поля стікала на землі кооперативу. На підставі рішення загальних зборів кооперативу, ОСОБА_5 збудував водовідвід та паркан. Паркан слугує кооперативу в цілях охорони, також там стоїть будка з собакою, який належить кооперативу. Ніяких перешкод ОСОБА_5 членам кооперативу, крім ОСОБА_4, не створює, він, як зазначила представник, навпаки допомагає кооперативу. Представник вважає, що позов ОСОБА_4 є надуманим та не обґрунтованим. Просила суд долучити до матеріалів справи скарги членів кооперативу на дії ОСОБА_4 та відмовити в її позові.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, пояснення свідків встановив наступне:

судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що згідно Державного акту на право користування землю Б №012836 на підставі рішення народних депутатів Запорізького району Запорізької , Запорізькому Енергомеханічному заводу м.Запоріжжя була виділена в безстрокове та в безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 3,8 га, що розташована на землях Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для організації колективного саду. (а.с.34,35)

Згідно статуту ОСК Орбіта - Кран , ОСК Орбіта - Кран є правонаступником СТ Орбіта , в безоплатному та безстроковому користуванні якого знаходиться земельна ділянка загальною площею 3,8 га, що розташована на землях Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.(а.с.39)

Згідно наданих письмових доказів, ОСК Орбіта Кран має в постійному користуванні для ведення колективного садівництва 3,8 га землі на підставі Державного акту на право постійного користування землею Б №012836, виданого Запорізькою міською радою народних депутатів Запорізького району Запорізької області відповідно до рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 13.10.1987 р. №354.

Згідно державного акту серії ЯЖ №450060 від 01.02.2010р., ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка №9 площею 0,0625 га, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСК Орбіта Кран (а.с.76).

Згідно державного акту серії ЯИ №820056 ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0881 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (а.с.4).

Відповідно до Статуту ОСК Орбіта Кран кооператори використовують землю, що знаходиться в постійному користуванні кооперативу та земельні ділянки, що приватизовані кооператорами.

Відповідно до ст. 90 ЗК України власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, споруджувати будівлі і інше.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними обов'язками членів кооперативу є: додержання статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативом та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання своїх зобов'язань перед кооперативом, сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно із статтею 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; затвердження рішення правління або голови про прийняття нових членів та припинення членства.

Відповідно до ст. 24 ЗУ "Про об 'єднання громадян" громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Правова природа взаємовідносин і правовий режим земельних ділянок у садівничих товариствах є таким, що саме товариству належить право розпорядження земельними ділянками, що закріплено і в ч. 6 ст. 35 ЗК України, а саме використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Заперечуючи право товариства розпоряджатися земельними ділянками, позивач ставить під сумнів правомірність отримання і в своє користування земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)

Згідно ч. 3 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок, зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків, тощо)

Згідно ст. 104 Земельного кодексу України: власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Земельні ділянки, які належать позивачці ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_5 розташовані на території ОСК Орбіта - Кран .

Згідно розділу 3 Статуту ОСК Орбіта - Кран , членами кооперативу є власники садових ділянок, права і обов'язки яких перед Кооперативом однакові, незалежно від форми володіння землею.

Як було встановлено в судовому засіданні та визнано всіма учасниками процесу, і позивачка ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_5 є членами ОСК Орбіта - Кран та власниками своїх земельних ділянок, межі яких зазначені в державних актах.

Земля, яка знаходиться поза межами земельних ділянок власників знаходиться в загальному користуванні членів ОСК "Орбіта-Кран", що передбачено п.9.2 Статуту ОСК Орбіта -Кран

Згідно розділу 4 Статуту ОСК Орбіта - Кран , члени Кооперативу та їх близькі родичі, мають право в тому числі брати участь в діяльності Кооперативу, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Кооперативу. Тільки члени кооперативу мають право особисто брати участь при розгляді правлінням чи загальними зборами питань щодо його або його родичів діяльності або поведінки. Звертатись до правління або загальних зборів про захист своїх прав в разі їх порушення, оскаржити рішення правління чи загальних збрів в разі незгоди з ним у порядку, передбаченому законом.

Як було з'ясовано в ході допиту свідків та при наданні пояснень учасниками справи в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_5 збудував бетонний паркан з хвірткою з метою охорони кооперативу. У хвіртку був вмонтований замок. Ключ від замку знаходився у ОСОБА_5, однак вільний доступ до ключа має кожен із членів кооперативу. Вказана хвіртка була зачинена тільки в зимовий період, а в інші пори року - завжди була відчинена.

Крім того, в судовому засіданні було з'ясовано, що збудований водовідвід ОСОБА_5, розташований поза межами володінь ОСК Орбіта -Кран .

Як вказав в судовому засіданні представник ДП Запорізьке лісомисливське господарство відносно ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення не складався, групою ДП Запорізьке лісомисливське господарство був здійснений вихід на місце, а саме на квартал №64 поблизу ОСК Орбіта -Кран , групою було виявлено правопорушення, а саме незаконне використання земель державного лісового фонду, про що був складений акт, однак винні особи не встановлені.

Тобто, зробити висновок, що саме ОСОБА_5 було скоєне зазначене вище правопорушення, не можливо.

Суд зазначає, що водовідвід та паркан були збудовані ОСОБА_5 за рішенням загальних зборів членів ОСК Орбіта -Кран , вказаний протокол ніким не був оскаржений у встановленому законом порядку. Паркан, який був зведений відповідачем знаходиться як на території земельної ділянки відповідача так і на території ОСК Орбіта -Кран . ОСК Орбіта -Кран також вимог до ОСОБА_5 не висуває, а навпаки висловлюють слова вдячності в протоколі(а.с.180-181).

Представником відповідача та представником третьої особи ОСК Орбіта - Кран було зазначено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існує конфлікт, тому позивачка і звернулась до суду із вказаним позовом, вирішити вказаний конфлікт, в добровільному порядку сторони не змогли. Вказане було підтверджено наданими до суду копіями скарг як однієї сторони так і іншої, які надходили до правління ОСК Орбіта - Кран (а.с.170-179, 183-188).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

За змістом норм ч. 1 ст. 317 , ч. ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В судовому засіданні за клопотанням позивачки, були допитані свідки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9І, які пояснили що вони є подругами позивачки довгий час. ОСОБА_8 знає по роботі ОСОБА_10. Свідок пояснила, що вона не є членом ОСК Орбіта - Кран , однак періодично приїжджає до ОСК Орбіта - Кран до своєї родички, а також вона там бачиться з позивачкою, вони разом гуляють з собаками. Раніше прохід до лісу лежав через дільницю ОСОБА_5, доступ був вільний, а коли ОСОБА_5 побудував паркан пройти до лісу по прямій стало неможливим. Хвіртка не закрита але за нею лежить колючий дріт, тому до лісу пройти можливо але складно. Їй відомо зі слів позивачки, що паркан та хвіртку побудував ОСОБА_5, однак особисто в нього свідок про це не питала. Інший прохід до лісу є, однак потрібно дуже багато обходити, це незручно. Також свідок зазначила, що біля хвіртки в паркані стоїть будка з великою собакою. Кому належить собака, свідку не відомо. На думку свідка паркан, хвіртка та колючий дріт належать ОСОБА_5 і саме він це будував, для своєї власної потреби.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_5 бачила один раз. Свідок пояснила, що періодично приїжджала до ОСОБА_4 в ОСК Орбіта - Кран , прохід до лісу до 2016 року був через земельну ділянку ОСОБА_5, а коли вона приїхала до ОСОБА_4 вже у 2016 році, проходу до лісу не було, там стояв великий бетонний паркан, за яким є великий рівчак, через який пройти до лісу не можливо. Також свідок зазначила, що біля хвіртки в паркані стоїть будка з великою собакою, кому належить собака їй не відомо. Інший прохід до лісу є, але щоб дійти до нього, потрібно пройти достатню відстань і потрібно підійматись вгору. Хто побудував паркан на дільниці ОСОБА_5 їй не відомо, однак вона передбачає, що його побудував відповідач.

Проаналізувавши все вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою є безпідставними, оскільки ОСОБА_5 ніяким чином права ОСОБА_4 не порушив, земля, якою бажає користуватись та має право користуватись позивачка належить ОСК Орбіта -Кран , а не відповідачу.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, суд встановив наступне.

Позивачка стверджує, що їй завдана моральна шкода, оскільки вона не може вільно проходити до лісу через хвіртку в паркані, який знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_5 та повинна підійматись на вулицю вище (вгору), вона отримала пошкодження хребта, у зв'язку з чим довгий час хворіла та потім довгий час проходила реабілітацію. Також позивачка зазнає моральних страждань, однак причинний зв'язок між хворобою та причетністю до цього відповідача ОСОБА_5 вона довести не може, надала до суду лише медичні довідки, які по суті можуть підтвердити лише наявність захворювання у позивачки та підтвердити діагноз, який їй був встановлений.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

Згідно із статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов?язковому з?ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв?язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Визначення моральної шкоди міститься у ст. 23 ЦК та в Постанові Пленуму Верховного ОСОБА_2 № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди . Так під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного, суд дослідивши всі доводи надані стороною позивача, вважає, що встановити причинний зв'язок між наявністю діагнозу у позивачки і тим, що відповідач ОСОБА_5 побудував паркан з водовідводом, не можливо, оскільки як було зазначено позивачкою у судовому засіданні особисто, вона досить давно має захворювання хребта, у зв'язку з чим їй був присвоєний статус інваліда ІІ групи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_4 є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Оскільки відповідно змісту ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Особа вільно, на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права.

Відповідно до положень та норм ЦК України, власник вправі звернутися за захистом свого порушеного права будь-яким способом, що є адекватним порушеного права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з позовної заяви позивачка стверджує про те що, відповідач чинить їй перешкоди в користуванні власністю однак позивачка не вказуює в чому саме виявляються порушення її прав в користуванні загальною власністю, та окремо власністю відповідача саме відповідачем та які негативні наслідки наступили внаслідок їх порушення.

Позивачем в судовому засіданні не доведено та не надано будь-яких доказів, що вказане будівництво паркану, будки для собаки створює саме їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, оскільки користувач земельної ділянки - ОСК "Обіта -Кран", ДП Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства " не звернулись до суду з позовами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, або в самочинному захопленні земельної ділянки, а позивачка не довела суду, що збудовані паркан та водовідвід створюють їм перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, є необґрунтованим та безпідставним.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (про це зазначено у постанові Верховного ОСОБА_2 України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732).

У відповідності до роз яснень, які містяться в п.п. 3, 13 Постанови Пленуму Верховного суду Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року №14, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. Відповідно до статті 19 Конституції України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,5,8,10,12,17,18,28,76-81,83,128-130,133,137,258,259,263-265,268, 274-277,354 ЦПК України, ст. ст.319, 321 ЦК України, ст. 103,104,158 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, ДП Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, СК Орбіта кран про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі .

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складений 13.03.2018 року

Суддя І.Б.ГРОМОВА