Ухвала

від 25.10.2018 по справі 317/909/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 317/909/17

провадження № 61-46030ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 вересня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, Державне підприємство Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСК Орбіта кран , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_3, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, Державне підприємство Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСК Орбіта кран , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 лютого

2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 вересня 2018 року.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу несанкціоновано встановленої хвіртки та колючого дроту на самовільно захопленій земельній ділянці, закопуванням траншеї та звільнення території від встановленої будки із собакою та стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Також ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом б , в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області

від 18 вересня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Запорізька районна рада Запорізької області, Запорізька районна адміністрація Запорізької області, Державне підприємство Запорізьке лісомисливське господарство , Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСК Орбіта кран , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун