ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2018 року
Київ
справа №188/16/15-а(2-ар/188/2/17)
адміністративне провадження №К/9901/3079/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року (головуючий суддя - Місюра К.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.)
у справі №188/16/15-а (2-ар/188/2/17) за заявою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про роз'яснення постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року у справі № 188/16/15-а (6-а/188/18/15) за заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання протиправними бездіяльності ,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в порядку частини дев'ятої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просила:
- визнати протиправними дії Управління по перерахунку та виплаті недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року до 12 січня 2015 року в розмірі нуль гривень;
- зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року до 12 січня 2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до років, встановленого законом.
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року заяву задоволено. Визнано протиправними дії Управління по перерахунку та виплаті позивачу недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року до 12 січня 2015 року в розмірі нуль гривень. Зобов'язано Управління здійснити позивачу перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року до 12 січня 2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, в сумі 7 308 гривень.
Позивачем за вказаним судовим рішенням отримано виконавчий лист, який передано до виконавчого органу.
16 червня 2017 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Дрижирук О.О. подав до суду першої інстанції заяву про роз'яснення постанови Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року, а саме чи підлягає подальшому виконанню виконавчий лист, виданий 19 травня 2016 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області у справі №188/16/15-а, який з 10 травня 2017 року перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та потребує вчинення заходів примусового впливу згідно із вимогами Закону України Про виконавче провадження .
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, заяву задоволено. Роз'яснено заявнику, що оскільки рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області щодо стягнення з Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 року в розмірі 7 308 гривень у справі №188/16/15-а вже перебуває на виконанні в органах державної казначейської служби та буде виконане за рахунок коштів державного бюджету, то повторне стягнення є безпідставним.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд або ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу Управління вказує на те, що твердження позивача про те, що обидва виконавчі листи від 19 травня 2016 року та від 4 квітня 2017 року мають бути виконані на її користь не ґрунтуються на жодній нормі чинного законодавства, оскільки одне з них є лише встановленням способу виконання, а не додатковим рішенням про стягнення суми в розмірі 7 308 гривень на її користь. У зв'язку з чим, посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції , з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області щодо стягнення з управління соціального захисту населення Петропавлівської РДА на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 рік у розмірі 7 308 гривень у справі № 188/16/15-а вже перебуває на виконанні в органах державної казначейської служби та буде виконане за рахунок коштів державного бюджету, а тому повторне стягнення є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судового рішення визначені у статті 170 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини першої цієї норми, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з положень зазначеної статті, якісність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенню його змісту. Логічність, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього тесту. Під чіткістю викладення розуміється те, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Переконливість та зрозумілість викладення змісту судового рішення забезпечується шляхом неухильного дотримання правил юридичної техніки.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 Про судове рішення в адміністративній справі , в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Розглядаючи заяву, суди встановили, що постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року у справі № 188/16/15-а (провадження № 2-а/188/3/2015) зобов'язано Управління здійснити позивачу перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до трьох років, встановленого законом.
На підставі вказаного рішення, 18 вересня 2015 року позивачу видано виконавчий лист.
24 вересня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з невиконанням вказаного судового рішення ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку частини дев'ятої статті 267 КАС України, за результатами розгляду якої, 11 грудня 2015 року постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у справі № 188/16/15-а зобов'язано Управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 року в сумі 7 308 гривень.
29 березня 2016 року ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпроперовської області у справі №188/16/15-а за поданням державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області змінено спосіб і порядок виконання постанови суду - стягнуто з Управління на користь ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 року перераховану суму у в сумі 7 308 гривень.
Оскільки наявність виконавчих листів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області виданих 4 квітня 2017 року та 19 травня 2016 року в одній справі, за якими збігаються період розмір заборгованості, що підлягає стягненню може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми, то суди дійшли вірного висновку про необхідність роз'яснення щодо їх подальшого виконання в порядку вимог статей 18, 31 Закону України Про виконавче провадження .
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області щодо стягнення суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12 липня 2014 року по 12 січня 2015 року у розмірі 7 308 гривень вже перебуває на виконанні в органах казначейської служби та буде виконано за рахунок коштів, державного бюджету, то, відповідно, повторне стягнення цих коштів є необґрунтованим.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що два виконавчих листа у справі №188/16/15 видані на підставі двох постанов суду, які набрали законної сили, а тому обидві підлягають виконанню є безпідставними, оскільки постанова Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області 11 грудня 2015 року у справі № 188/16/15-а прийнята в порядку частини дев'ятої статті 267 КАС України, та не є окремим рішенням.
Що ж стосується доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, то такі є необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2018 |
Оприлюднено | 15.03.2018 |
Номер документу | 72718742 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні