Ухвала

від 27.01.2014 по справі 640/7570/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №640/7570/13кГоловуючий суду 1 інстанції

провадження 11-кп/790/75/14 ОСОБА_1

категорія: ч. 2 ст. 222 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 11кп/790/75/14 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року у відношенні ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не судимого, з вищою технічною освітою, який є приватним підприємцем, зареєстрованим в ДПІ в Московському районі м. Харкова, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

засуджено за: ч. 1 ст. 222 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки; ч.2 ст. 222 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 (п`ятдесят однієї тисячі) грн., з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 51000( п`ятдесят однієї тисячі) грн., з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Як встановив суд, 27 лютого 2013 року, близько 17 години, ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на незаконне одержання кредиту, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ «Idea Bank», розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Г. Праці б.14, достовірно знаючи, що він ніде не працює та немає ніяких офіційно підтверджених доходів, навмисно надав співробітникам банку довідку про свої доходи, що містить завідомо неправдиву інформацію про знаходження ОСОБА_8 у трудових відносинах з транспортною компанією ТОВ « ТКЛ» на посаді заступника директора з 08.06.2011 року по теперішній час, щомісячна заробітна платня якого складає 4368.00 гривень, заробітна платня за останні шість місяців-26208 гривень.

28 лютого 2013 року ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на незаконне одержання кредиту, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ « УкрСоцБанк », розташованого за адресою: м. Харків, пл.. Конституції 14, достовірно знаючи, що він ніде не працює та немає ніяких офіційно підтверджених доходів, навмисно надав співробітникам банку довідку про свої доходи, що містить завідомо неправдиву інформацію про знаходження ОСОБА_8 у трудових відносинах з транспортною компанією ТОВ « ТКЛ» на посаді заступника директора з 08.06.2011 року по теперішній час, щомісячна заробітна платня якого складає 4368.00 гривень, заробітна платня за останні шість місяців-26208 гривень.

28 лютого 2013 року ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на незаконне одержання кредиту, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ « Платинум Банк», розташованого за адресою: м. Харків, пров. Вірменський 1/3, достовірно знаючи, що він ніде не працює та немає ніяких офіційно підтверджених доходів, навмисно надав співробітникам банку довідку про свої доходи, що містить завідомо неправдиву інформацію про знаходження ОСОБА_8 у трудових відносинах з транспортною компанією ТОВ « ТКЛ» на посаді заступника директора з 08.06.2011 року по теперішній час, щомісячна заробітна платня якого складає 4368.00 гривень, заробітна платня за останні шість місяців-26208 гривень.

01 березня 2013 року, близько 10 години, ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на незаконне одержання кредиту, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ « Креді Агриколь», розташованого за адресою: м. Харків, пл. Р. Люксембург, 2, достовірно знаючи, що він ніде не працює та немає ніяких офіційно підтверджених доходів, навмисно надав співробітникам банку довідку про свої доходи, що містить завідомо неправдиву інформацію про знаходження ОСОБА_8 у трудових відносинах з транспортною компанією ТОВ « ТКЛ» на посаді заступника директора з 08.06.2011 року по теперішній час, щомісячна заробітна платня якого складає 4368.00 гривень, заробітна платня за останні шість місяців-26208 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 порушив питання про скасування вироку і закриття кримінального провадження за відсутністю в його діях кримінального правопорушення, у зв`язку з невірним встановленням фактичних обставин справи та неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки він, хоча і надав неправдиву інформацію банкам щодо своїх доходів, але такими діями не створив загрози заподіяння різного роду шкідливих, небезпечних для суспільства наслідків та не міг порушити права та законні інтереси банків. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що надані їм неправдиві довідки щодо своїх доходів містять лише інформативний характер для банку у відношенні клієнта та не мають юридичного значення, так як довідки про доходи не є підставою для виникнення у банку обов`язку видати кредит і, при цьому, банки не реєструють довідки про доходи та не зберігають їх в архіві. Крім того, суд у вироку не зазначив, в чому полягає незаконність взяття кредиту в банку, так як, на думку обвинуваченого, неможливо отримати кредит, не укладаючи законний цивільно-правовий договір, заснований на взаємному узгодженні між позичальником та банком. В апеляційній скарзі обвинувачений також стверджує, що він не є суб`єктом злочину ст. 222 КК України, в тому числі оскільки санкція цього кримінального закону передбачає призначення обов`язкового додаткового покарання у вигляду позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що, на його думку, можливо застосувати тільки до службової особи, яким він на час інкримінованих дій не був.

Заслухавши доповідача, вислухавши обвинуваченого та його захисника про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою встановив фактичні обставини справи.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 в скоєнні кримінальних правопорушеннь при обставинах, вказаних в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, підтверджується наведеними в вироку доказами, зібраних у встановленому законом порядку, ретельно досліджених та належно оцінених судом.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність в його діях кримінальних правопорушень про що, начебто, свідчать показання робітників банків, допитаних у якості свідків - є безпідставними.

Таке твердження спростовується показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , з яких вбачається, що фізичні особи для отримання кредиту надають банку офіційні документи: паспорт, ідентифікаційній код та довідку про доходи з місця роботи. У зв`язку з такою, наданою клієнтом інформацією, у банку не виникає обов`язок надати кредит, але інформація про доходи необхідна банку для встановлення платоспроможності позичальника і є однією з підстав для позитивного вирішення його звернення. Підроблена же довідка про доходи створює банку потенціальний ризик неповернення позичальником кредиту.

Як також вбачається з показів свідка ОСОБА_12 , хоча банком ПАТ «Платинум Банк» спочатку було позитивно вирішено питання про видачу ОСОБА_8 кредиту, але оскільки потім службою безпеки банку було виявлено недійсність наданої останнім довідки про доходи, у видачі кредиту йому було відмовлено.

Сам ОСОБА_8 при розгляді кримінального провадження судом першої і апеляційної інстанції не заперечував, що він саме з метою позитивного вирішення звернення по надання кредиту надавав банкам недійсні довідки про доходи з місця, нібито, його роботи.

Статтею 222 КК України передбачена кримінальна відповідальність за надання завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредиту за відсутністю ознак злочину проти власності.

Матеріалами кримінального провадження встановлюється, що саме такі дії і скоїв ОСОБА_8 .

З огляду на наведене, суд першої інстанції з достатньою повнотою встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень при обставинах, вказаних в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, а доводи апеляційної скарги на спростовують такий висновок суду.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 222 КК України і ч. 2 ст. 222 КК України.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів також враховує, що предметом даного злочину є неправдива інформація, що надається особою банку з метою одержання кредиту та яка має юридичне значення як підстава для прийняття позитивного рішення щодо надання кредиту.

ОСОБА_8 же з метою одержання кредиту надавав банкам, як офіційні, недійсні довідки про доходи з місця, нібито, його роботи, тобто надавав банкам неправдиву інформацію, яка має юридичне значення як підстава для прийняття позитивного рішення щодо надання кредиту.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що такими діями обвинувачений не створював загрози заподіяння шкідливих наслідків та не порушував інтереси банків, то такі доводи спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , з яких вбачається, що інформація про доходи необхідна банку для встановлення платоспроможності позичальника і є однією з підстав для позитивного вирішення звернення позичальника, а підроблена довідка про доходи створює потенціальний ризик неповернення банку кредиту.

Крім того, ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, які вважаються закінченими з моменту надання особою завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредиту за відсутністю ознак злочину проти власності.

Оскільки ОСОБА_8 з метою одержання кредиту надавав банкам, як офіційні, недійсні довідки про доходи з місця, нібито, його роботи, то колегія суддів не вбачає підстав вважати не вірним висновок суду про незаконність вчинення останнім таких дій.

Аналіз матеріалів кримінального провадження також свідчить, що під час досудового слідства і у судовому засіданні суду першої інстанції не було допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 .

Доводи у захист про відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, тому що він, начебто, не є суб`єктом цього злочину, були належно перевірені судом першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними з мотивів, наведених у вироку.

Між тим, зі змісту ст. 55 КК України, а також роз`яснень, які містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.

Однак, матеріалами справи встановлюється, що ОСОБА_8 звернувся до банку щодо надання кредиту як фізична особа, а тому вчинив кримінальні правопорушення, не пов`язані з його діяльністю чи займаною посадою.

За таких обставин, колегія суддів змінює вирок і виключає з резолютивної частині вказівку суду про призначення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 222 та ч. 2 ст. 222 КК України, а також за ч. 1 ст. 70 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 413, 426, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року у відношенні ОСОБА_8 змінити.

Виключити з резолютивної частині вироку вказівку суду про призначення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 222 та ч. 2 ст. 222 КК України, а також за ч. 1 ст. 70 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

Вважати ОСОБА_8 засудженим на сукупністю вказаних злочинів до штрафу у розмірі 51000( п`ятдесят однієї тисячі) гривен.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цього судового рішення.

Головуючий суддя

Судді