ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.03.2018Справа № 910/22687/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Головатюка Л.Д., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Твістер" (02166, м.Київ, вул. Мілютенка, буд. 23, кв. 286, код ЄДРПОУ 31953279)
про стягнення 185 400,56 грн.
За участю представників учасників судового процесу:
Від позивача Майданік В.Ю.(дов. від 02.01.2018)
Від відповідача не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Твістер", в якому просить господарський суд стягнути 184 400,56 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди нежилого приміщення від 01.02.2008 № 261.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з квітня 2015 Позивач почав нараховувати Відповідачу орендну плату на підставі ч.4, 5ст. 10, ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" і компенсацію плати податку на землю. Відповідач рахунки-фактури отримуючи від Позивача з червня 2015 сплачував їх в розмірі 6 300 гри. замість суми, що виставлялась в рахунках. Цю свою позицію Відповідач обґрунтовував тим, що Виконавчий орган і балансоутримувач на підставі протоколу засідання Постійної комісії Київради з питань власності від 17.03.2015 (вищий орган Власника з питань оренди) повинні провести йому перерахунок орендної плати. 18.04.2016 Відповідач програв в Господарському суді міста Києва справу № 910/2385/16 за позовом "Спонукання внести зміни в договір, визнати недійсним зобов'язання по заборгованості" і таким чином його обґрунтування нечинності нарахування орендної плати більше ніж платежу, що він сплачує (6 300) лишились бездоказовими. Не зважаючи на це Відповідач до березня 2017 орендну плату в повному обсязі не сплачував. Борг по орендній платі склав на лютий 2017 184 529 грн 72 коп.
Відповідач без повідомлення підстав і направлення Позивачу заперечень і претензій в період з серпня 2015 по січень 2016 не робив проітлат за компенсації податку на землю, борг склав 870 грн 74 коп.
При повернені приміщення 06.03.2017 Відповідач визнав існування заборгованості за орендну плату і заборгованість за сплату компенсації податку на землю в розмірі 185 400 грн. 56 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22687/17 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 23.01.2018.
Ухвалою суду від 23.01.2018 відкладено підготовче засідання на 20.02.2018.
В підготовче засідання 20.02.2018 прибув представник позивача та надав пояснення по справі.
Відповідач представників в підготовче засідання 20.02.2018 повторно не направив, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судове засідання 20.02.2018 прибув представник позивача та надав пояснення.
Відповідач в підготовче судове засідання 20.02.2018 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/22687/17 до судового розгляду по суті на 05.03.2018.
В судове засідання 05.03.2018 прибула представник позивача, надала пояснення, відповідь на відзив. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання 06.03.2018 представників не направив, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
01.02.2008 між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" (далі- ФРЦ) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Твістер" (далі Відповідач) було укладено договір оренди нежилого приміщення за № 261 (далі Договір) на нежиле приміщення за адресою вул. Ентузіастів, 9/1, м. Київ, площею 56 м2.
Відповідно до розділу 1 договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі Рішення № 129 від 25.06.2007 року та виданого у встановленому порядку Розпорядження № 634-Р від 12 грудня 2007 року Дніпровської районної у м. Києві ради передає, а ОРЕНДАР приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, буд.9/1.
Цільове призначення об'єкта оренди: для розміщення продовольчого магазину.
Згідно розділу 2 договору Вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про оцінку станом на 31 січня 2008р., і становить за незалежною оцінкою 196 950 грн. 00 коп.(Сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) (Додаток № 3).
Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його ОРЕНДАРЕВІ зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1).
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, (далі - БАЛАНСОУТРИМУВАЧ).
Розділом 3 договору встановлено наступне:
Орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві державної ради № 84 від 28 грудня 2006 року (зі змінами та доповненнями).
Орендна плата згідно цього Договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку № 2. що є невід'ємною частиною цього Договору, і перераховується ОРЕНДАРЕМ на розрахунковий рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ з урахуванням індексу інфляції і. ПДВ.
Податок на додану вартість ОРЕНДАР сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України.
Орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується ОРЕНДАРЕМ, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця за звітним на розрахунковий рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ. Платіжна вимога повинна бути виставлена ОРЕНДОДАВЦЕМ за три банківські дні до моменту її оплати. ОРЕНДАР отримує платіжні вимоги ОРЕНДОДАВЦЯ під розписку.
В квітні 2012 року внаслідок реорганізації в комунальній сфері міста Києва діяльність ФРЦ була припинена шляхом ліквідації підприємства, на підставі рішення № 748/6994 від 01.12.2011 представника територіальної громади міста Києва, Київською міською радою (далі-Власник). Цим же законодавчим актом Власника, утворювалось комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" (далі-Дирекція) яке підпорядковувалось виконавчому органу місцевого самоврядування Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації (далі- Виконавчий орган).
11 серпня 2014 р між Виконавчим органом, Дирекцією і Відповідачем було укладено додаткову угоду № 261/1.-1 про внесення змін до Договору. Відповідно до цієї угоди Виконавчий орган стає орендодавцем, Дирекція балансоутримувачем (особою яка за Договором отримує всі платежі по оренді за Договором). Також між цими ж особами 01.09.2014 було укладено договір № 261/1 -КЗ про відшкодування вартості податку на земельну ділянку.
09.10.2014 на підставі рішення представника територіальної громади міста Києва, Київської міської ради № 270/270, було створено комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі Позивач). 13.02.2015 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (далі-Виконавчий орган) розпорядженням № 61 закріпила за Позивачем, на праві господарського відання, управління об'єктами житлового" і нежитлового фонду переданого в управління Виконавчого органу і визначила його балансоутримувачем.
Позивач листом від 30.03.2015 повідомив Відповідача про зміну балансоутримувача, нові реквізити для сплати оренди і податку на землю.
З квітня 2015 Позивач почав нараховувати Відповідачу орендну плату на підставі ч.4,5ст. 10,ч.2ст.15 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" і компенсацію плати податку на землю. Відповідач рахунки-фактури отримуючи від Позивача з червня 2015 сплачував їх в розмірі 6 300 грн. замість суми, що виставлялась в рахунках. Цю свою позицію Відповідач обґрунтовував тим, що Виконавчий орган і балансоутримувач на підставі протоколу засідання Постійної комісії Київради з питань власності від 17.03.2015 (вищий орган Власника з питань оренди) повинні провести йому перерахунок орендної плати. 18.04.2016 Відповідач програв в Господарському суді міста Києва справу № 910/2385/16 за позовом "Спонукання внести зміни в договір, визнати недійсним зобов'язання по заборгованості" і таким чином його обґрунтування нечинності нарахування орендної плати більше ніж платежу, що він сплачує (6 300) лишились бездоказовими. Не зважаючи на це Відповідач до березня 2017 орендну плату в повному обсязі не сплачував. Борг по орендній платі склав на лютий 2017 184 529 грн. 72 коп.
Відповідач без повідомлення підстав і направлення Позивачу заперечень і претензій в період з серпня 2015 по січень 2016 не робив проплат за компенсації податку на землю, борг склав 870 грн 74 коп.
Як свідчать матеріали справи, при повернені приміщення 06.03.2017 Відповідач визнав існування заборгованості за орендну плату і заборгованість за сплату компенсації податку на землю в розмірі 185 400 грн. 56 коп.
При здачі приміщення в оренду, підприємство яке виступає в ролі орендодавця або діє від його імені, має кінцеву мету отримання прибутку в вигляді орендної плати, в даному випадку Позивач безпідставно був позбавлений частини такого прибутку.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором оренди за вказаний період на суму 185 400,56 грн.
Даними діями відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за вказаним договором.
Судом встановлено, що внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України , виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України ).
У відповідності до ст.ст. 202 , 203 , 205 , 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України ).
На підставі ст. 3 ЦК України , яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 759 ЦК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач не своєчасно сплачував орендні платежі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по договору оренди в сумі 185 400,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"(02002, м.Київ, вул. Челябінська, буд. 9-г, код ЄДРПОУ 39606435) задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Твістер" (02166, м.Київ, вул. Мілютенка, буд. 23, кв. 286, код ЄДРПОУ 31953279) на користь комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"(02002, м.Київ, вул. Челябінська, буд. 9-г, код ЄДРПОУ 39606435) 185 400(сто вісімдесят п"ять тисяч чотириста) грн. 56 коп. основного боргу та 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ).
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2018
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2018 |
Оприлюднено | 15.03.2018 |
Номер документу | 72729868 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні