Постанова

від 13.03.2018 по справі 914/3256/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа № 914/3256/16

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів від 22.02.2018 за № 2302-вих-1304 (вх. № ЛАГС 01-05/701/18 від 27.02.2018)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.02.2018 (суддя Синчук М.М., дата складення повного тексту - 12.02.2018, м. Львів) про відмову у відстрочці виконання рішення господарського суду

у справі № 914/3256/16

за позовом Приватного підприємства «Тенісний клуб «ТЕН» , м. Львів,

до відповідача ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Периметр» , м. Львів

про визнання бездіяльності незаконної та спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Уповноважені представники Сторін та Третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №914/3256/16 за позовом Приватного підприємства «Тенісний клуб «ТЕН» до ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Периметр» про визнання бездіяльності незаконної та спонукання до вчинення дій позовні вимоги Приватного підприємства «Тенісний клуб «ТЕН» задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м за адресою: м.Львів, вулиця Болгарська, будинок 4, до приватизації шляхом викупу Приватним підприємством «Тенісний клуб «ТЕН» , а саме: визначити за власний рахунок відповідача її вартість. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 рішення рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/3256/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради без задоволення.

Рішення, набрало законної сили 16.05.2017 в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.2017).

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява від ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 25.01.2018 за №2302-вих-538 про відстрочку терміном на 1 рік виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/3256/16 про зобов'язання ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл.Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код 25558625) у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ.«Т-1» загальною площею 99,4 кв.м, за адресою: м. Львів, вулиця Болгарська, будинок 4, до приватизації шляхом викупу Приватним підприємством «Тенісний клуб «ТЕН» (79011, м. Львів, вул. Болгарська, буд 4, ідентифікаційний код 33073568), а саме: визначити за власний рахунок відповідача її вартість .

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.02.2018 (суддя Синчук М.М.) відмовлено в задоволенні заяви від 25.01.2018 за №2302-вих-538 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/3256/16.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Відповідач оскаржив таку до Львівського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 12.02.2018 у справі №914/3256/16.

Зокрема, Скаржник як на підстави скасування ухвали суду зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував, що будівля літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м за адресою: м. Львів, вулиця Болгарська, будинок 4, є окремо стоячою та для виконання рішення суду потрібно зробити відвід земельної ділянки, на якій будівля знаходиться, що є довготривалим процесом, який не залежить від Відповідача у справі.

Третя особа у поданій суду апеляційної інстанції заяві від 06.03.2018 просить суд слухати справу без участі її представника за наявними матеріалами.

Сторони та Третя особа належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується списком № 2 від 02.03.2018 рекомендованих листів Львівського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з вищенаведеним, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Сторін та Третьої особи .

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/3256/16, яке набрало законної сили 16.05.2017, зобов'язано ОСОБА_2 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м за адресою: м. Львів, вулиця Болгарська, будинок 4, до приватизації шляхом викупу Приватним підприємством «Тенісний клуб «ТЕН» , а саме: визначити за власний рахунок відповідача її вартість.

Рішення набрало законної сили 16.05.2017 в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.2017).

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява від ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 25.01.2018 за №2302-вих-538 про відстрочку терміном на 1 рік виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/3256/16.

В обґрунтування поданої заяви Відповідач покликається на те, що для виконання рішення суду потрібно зробити відвід земельної ділянки, на якій знаходиться окремо стояча будівля, і оскільки це довготривалий процес та в компетенцію управління комунальної власності не входить, просить відстрочити виконання рішення на 1 рік. На підтвердження обставин, відповідач надав копію листів управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку та Департаменту містобудування №4-2302-118 від 22.01.2018, №4-2302-1755 від 14.12.2017, №2302-вих-756 01.02.2018, №231 від 19.12.2017.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України згідно з ст.124 Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.160 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 3,4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надання відстрочки виконання рішення можливе за наявності обставин, що ускладнюють або роблять його неможливим. Недостатність чи відсутність коштів або необхідність виконання зобов'язання за кредитним договором не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення можна відстрочити. Будь-яких інших доказів в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення, ускладнення його виконання або наявності обставин, які роблять неможливим його виконання відповідачем не надано.

Суд зазначає, що положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Виходячи з наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням суду у справі № 914/3256/16 зобов'язано ОСОБА_2 комунальної власності визначити за власний рахунок вартість будівлі, а не відвід земельної ділянки. Додані Заявником до заяви від 25.01.2018 листи, не підтверджують поважності причин невиконання ним рішення суду, адже листи, які були скеровані Відповідачем з метою виконання рішення суду датовані 14.12.2017, 22.01.2018, 01.02.2018, натомість рішення суду в даній справі набрало законної сили 16.05.2017.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не надано доказів, які б підтвердили неможливість виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №914/3256/16 та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Відтак, рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/3256/16, яке набрало законної сили 16.05.2017 в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України, у відповідності до приписів ч.5 ст.124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Крім того, судова колегія вказує на те, що відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення місцевого господарського суду набрало законної сили 16.05.2017, а Відповідач звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочення виконання судового рішення на 1 рік 25.01.2018.

В зв'язку з незадоволенням вимог апеляційної скарги, судовий збір слід покласти на Позивача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 281-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів від 22.02.2018 за № 2302-вих-1304 (вх. № ЛАГС 01-05/701/18 від 27.02.2018) залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.02.2018 у справі № 926/3256/16 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_2 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М.Гриців

Суддя Г.Т.Кордюк