Рішення

від 18.01.2018 по справі 804/7239/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Справа № 804/7239/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3І ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Лексус Центр» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СП Лексус Центр звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, який в подальшому уточнило та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15.01.2015 року № НОМЕР_1 форми Р .

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарських операцій підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.12.2017 року вказану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судове засідання.

Відповідачем подані до суду заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначає, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеними підприємствами відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Також на думку контролюючого органу позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його постачальників, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Таким чином, за твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань та порушували приписи господарського та цивільного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов, з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2015 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 228297,50 грн. (основний платіж - 182638,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 45659,50 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі ОСОБА_4 від 23.12.2014 року № 193/08-30-22-11/39059465 Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39059465) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ (код за ЄДРПОУ 39238480) за період липень, серпень 2014р., ТОВ ЄВРОМОСТ-ЛС (код за ЄДРПОУ 34513865) за період липень, серпень 2014р., ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ (код за ЄДРПОУ 38970311) за серпень 2014р. .

Вказаним актом встановлено порушення ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996 (із змінами та доповненнями); пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим у Мінюсті України від 05.06.1995р. за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.200.1 та 200.2 ст.200, п.п.198.1, п.п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.2010 №2755-IV перевіряємим підприємством завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 182638 грн., в тому числі по періодах: липень 2014р.- 76446 грн., серпень 2014р. - 85846 грн., вересень 2014р. - 20346 грн.

Вказаним актом перевірки встановлено, що між ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР (Покупцем) та ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ (Постачальником) було укладено договори поставки від 01.07.2014 № 42 та № 64, згідно з якими Постачальник передає у власність Покупця запасні частини до автомобілів в асортименті. Порядок та умови розрахунків за товар договорами не визначений. До перевірки також не надано ТТН які б підтверджували транспортування проданого товару. Згідно актів наданих послуг та обігово-сальдової відомості рахунку 281 товар придбаний у ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ у липні, серпні 2014 р. було використано у господарській діяльності та наданні послуг кінцевому споживачу не зареєстрованому як платник ПДВ. Згідно податкової декларації з ПДВ за період липень, серпень, вересень 2014 року ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР включено до складу податкового кредиту суми ПДВ при здійсненні господарських відносин з контрагентом - постачальником ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ в періоді взаємовідносин липень, серпень 2014р. в розмірі ПДВ 167703 грн. в тому числі які включені до податкового кредиту декларацій з ПДВ за: липень 2014р. - 76446 грн., серпень 2014 року - 85846 грн., вересень 2014р. - 5411 грн. Проведеним аналізом податкової звітності ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ встановлено, що підприємством не було не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР за серпень 2014р.

Також встановлено, що основним постачальником ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ є ТОВ АРКАДАБУД (код ЄДРПОУ 38238923). Від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт від 09.09.2014 року №2760/26-55-22-08/38238923 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АРКАДАБУД для підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, яким не підтверджено взаємовідносини з постачальниками та покупцями. У зв'язку з зазначеним у ході перевірки та аналізу неможливо відстежити товарний баланс операцій, аналіз цін що до придбаного та реалізованого товару та здійсненні продажу у просторі і часі.

Таким чином, постачання ТМЦ по ланцюгу ТОВ АРКАДАБУД у липні, серпні 2014р. > ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ > ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР в в липні 2014р. фактично не відбувалось, проведено лише документальне оформлення транзитних фінансових потоків з метою отримання податкової вигоди.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ перевіркою встановлено, що підприємство зареєстровано в Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Станом на 22.12.2014 свідоцтво платника ПДВ № 200171918 від 01.05.2014 року анульовано, має стан 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. В перевіряємому періоді ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ виступав постачальником запасних частин для автомобілів на підставі договору поставки № 355 від 05.05.2014 року. До перевірки не надано ТТН які підтверджували б транспортування приданого товару до ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР .

Станом на 31.08.2014 року між підприємствами кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 631 складала 89610,34 грн.

Згідно актів наданих послуг та обігово-сальдової відомості рахунку 281 товар придбаний у ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ у липні, серпні 2014р. було використано у господарській діяльності при наданні послуг кінцевому споживачу не зареєстрованому як платник ПДВ.

Згідно податкової декларації з ПДВ за період вересень 2014 р. ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР включено до складу податкового кредиту суми ПДВ при здійснені фінансово - господарських відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "ВЕЛЬФ ДІМ" в періоді взаємовідносин серпень 2014р. в розмірі ПДВ 14935,06 грн., в тому числі, які включено до податкового кредиту декларацій з ПДВ за вересень 2014 року - 14935,06 грн.

Проведеним аналізом податкової звітності ТОВ "ВЕЛЬФ ДІМ" встановлено, що основним начальником було ТОВ ГОЛД ПЛЕЙС (код за СДРПОУ 37089278), від якого в серпні 2014р. Від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області отримано акт №5146/15-52-15-02 від 21.10.2014року, яким не підтверджено взаємовідносини постачальниками та покупцями.

У зв'язку з зазначеним у ході перевірки та аналізу неможливо відстежити товарний баланс операцій, аналіз цін що до придбаного та реалізованого товару та здійсненні продажу у просторі і часі.

Таким чином, постачання ТМЦ по ланцюгу ТОВ ГОЛД ПЛЕЙС у серпні 2014р. > ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ > ТОВ СП ЛЕКСУС ЦЕНТР в серпні 2014р. фактично не відбувалось, проведено лише документальне оформлення транзитних фінансових потоків з метою отримання податкової вигоди.

Вказані порушення стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір суд зазначає, що Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ та ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ підтверджується з огляду на наступне.

05.05.2014 року між позивачем та ТОВ ВЕЛЬФ ДІМ було укладено договір поставки № 355, згідно якого позивачу було поставлено запасні частини до автомобілів. На підтвердження отримання товару за договором позивачем надано: видаткові накладні № 1194 від 22.08.2014 року, № 1193 від 21.08.2014 року та податкові накладні № 294 від 21.08.2014 року, № 395 від 22.08.2014 року.

01.07.2014 року між позивачем та ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ було укладено договір поставки № 64, згідно якого позивачу було поставлено стенд розвал-сходження б/у з послугами монтажу. На підтвердження отримання товару за договором позивачем надано: видаткові накладні № 259 від 03.07.2014 року, № 260 від 10.07.2014 року, № 261 від 14.07.2014 року, 262 від 23.07.2014 року, № 263 від 25.07.2014 року, № 532 від 26.08.2014 року, № 531 від 20.08.2014 року, № 529 від 18.08.2014 року, № 530 від 19.09.2014 року, № 526 від 07.08.2014 року, № 525 від 04.08.2014 року, акт надання послуг № 264 від 31.07.2014 року, податкові накладні № 71 від 04.08.2014 року, № 72 від 07.08.2014 року, № 77 від 20.08.2014 року, № 78 від 26.08.2014 року, № 76 від 19.08.2014 року, № 75 від 18.08.2014 року, № 2580 від 03.07.2014 року, № 251 від 10.07.2014 року, № 252 від 14.07.2014 року, № 253 від 23.07.2014 року, № 254 від 25.07.2014 року, № 255 від 31.07.2014 року.

Також, 01.07.2014 року між позивачем та ТОВ ПОЛІНТЕРКОМ було укладено договір поставки № 42, згідно якого позивачу було поставлено запасні частини до автомобілів. На підтвердження отримання товару за договором позивачем надано: видаткові накладні № 1 від 01.07.2014 року, № 8 від 07.07.2014 року, № 78 від 24.07.2014 року, № 7 від 01.08.2014 року, № 528 від 15.08.2014 року, № 527 від 08.08.2014 року, № 524 від 01.08.2014 року та податкові накладні № 70 від 01.08.2014 року, № 85 від 01.08.2014 року, № 73 від 08.08.2014 року, № 7 від 07.07.2014 року, № 78 від 24.07.2014 року, № 1 від 01.07.2014 року, № 74 від 15.08.2014 року.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає наступне.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 02.06.2011р. №742/11/13-11 висловив позицію з приводу того, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні лише відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Щодо відсутності ТТН зазначених в акті перевірки, а також відсутності контрагента за місцезнаходженням, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від наявності чи відсутності контрагента платника податків за місцем реєстрації. А відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для беззаперечного висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки, якій були укладені позивачем з його контрагентами.

Таким чином, для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту були надані первинні, розрахункові документи, податкові накладні. Додаткових документів, які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, закон не вимагає.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки не є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Лексус Центр» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15.01.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Лексус Центр» судовий збір в сумі 456,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1