Постанова

від 13.03.2018 по справі 813/2781/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/194/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Затолочного В.С., Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Орфей на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року (постанова ухвалена о 16:07 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Брильовського Р.М. повний текст постанови виготовлено 04.12.2017 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Орфей до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04 травня 2017 року.

Позивач позовні вимоги мотивували тим, що підставою для такого висновку зазначеному в акті перевірки, контролюючого органу здебільшого було посилання на відсутність в актах здачі-приймання виконаних робіт інформації щодо місця здійснення господарських операцій, обсягів, одиниць виміру господарських операцій та не зазначено в чому виражено їх результат, а також надання маркетингових послуг. На думку позивача висновки податкового органу щодо не здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки такі гуртуються лише на тому, що в штаті позивача були укладальники-пакувальники, водії та експедитори, а ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є працівниками позивача. Стверджує, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки, його операції з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 носили реальний характер, що підтверджується належними та допустимими доказами - укладеними договорами, актами виконаних робіт, виписками з банку про оплату, картками рахунків по контрагентах та іншими первинними документами. Вважає, що всі операції, які ставляться під сумнів податковим органом, здійснювалися ним із метою реалізації власної господарської компетенції та були необхідні для провадження його діяльності як суб'єкта господарювання. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Орфей . Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 06.03.2017 по 10.04.2017 проведено планову виїзну документальну перевірку TOB КОМПАНІЯ ОРФЕЙ (код ЄДРПОУ 37225658) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

На підставі зазначеного акту перевірки що 18 квітня 2017 року контролюючим органом складено акт № 466/13-01-14-14/37225658.

Згідно з актом перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення TOB КОМПАНІЯ ОРФЕЙ :

- п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на 397718, 00 грн., в тому числі за 2015 рік на 160695, 00 грн. та за 2016 рік на 237023, 00 грн..

Зазначені в акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

За результатами перевірки та на підставі складеного акта перевірки, відповідачем 04 травня 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB КОМПАНІЯ ОРФЕЙ за податком на прибуток на загальну суму 456973, 75 грн., з яких 397718, 00 грн. за податковими зобов'язаннями та 59255, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення і існування спірних правовідносин) передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.

В підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Разом з тим, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація наприклад: про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу податкового кредиту.

З аналізу долучених до матеріалі справи доказів, суд встановив наступні обставини щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з наступними контрагентами.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ТОВ Компанія Орфей (Замовник) уклала договір з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) № ГУ-002-15 від 20.02.2015 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, надавати Замовнику маркетингові послуги стосовно Продукції, визначеної в Додатках до даного Договору, з метою збільшення обсягів реалізації замовлення та просування продукції замовника на ринку, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцю надані послуги .

Пунктом 2.1 вказаного Договору, загальна вартість наданих послуг формується на підставі додатків до договору та відображається у рахунках.

Пунктом 3 вказаного Договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема:

п. 3.1 Виконавець зобов'язується:

п. 3.1.1. проводити маркетингові дослідження та заходи, направлені на популяризацію відвідування клієнтами торгових точок Замовника.

п. 3.1.2. надавати рекомендації щодо можливості, доцільності та ефективності проведення маркетингових заходів при реалізації Продукції.

3.1.5. здійснювати консультування Замовника із забезпеченням трудовими ресурсами.

п. 3.1.7. надавати Замовнику аналіз та необхідні звіти по поведеній роботі.

п. 3.2. Замовник зобов'язується:

п. 3.2.1 своєчасно надавати інформацію про асортимент Продукції, яка є предметом маркетингових заходів, її кількості та споживчі якості.

п. 3.2.2. своєчасно надавати інформацію щодо проведення маркетингових досліджень.

п. 3.2.3. забезпечити Виконавця інформацією та документами, необхідними для виконання ним своїх зобов'язань.

На підтвердження виконання договору № ГУ-002-15 від 20.02.2015 року позивач надав суду додатки до договорів щодо узгодження вартості наданих послуг, додаток про пролонгування договору, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, звіти про надання маркетингових послуг робіт за 2015-2016 роки на загальну суму 621768 грн. (номенклатура - маркетингові послуги).

Згідно п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Разом з тим, в актах виконаних робіт за 2015-2016 роки відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягу, одиниці виміру господарських операцій, не зазначено у який спосіб проводились маркетингові дослідження (опитуванням, анкетуванням), а також не зазначено в чому виражено їх результат.

Також, у звітах про виконання маркетингових послуг використовується в основному дані контрагентів про обсяги їх реалізації, однак не зазначено як саме ці дані були отримані ФОП ОСОБА_5 щодо обсягів реалізації та сум чеку по кожному з них, оскільки дана інформація є комерційними даними кожного з них і у вільному доступі вона відсутня для того щоб проводити аналіз та порівнювати в розрізі номенклатури та ціни.

Однак, позивачем також не надано документів, які б свідчили про передачу усіх необхідних даних для дослідження як це передбачено п. 3.2.1., п. 3.2.3. договору № ГУ-002-15 від 20.02.2015.

Водночас, звіти містять узагальнену статистичну інформацію у різних сферах господарської діяльності трьох областей України та, по суті, являє собою опис поточного стану ринку товарів, однак не містять жодних рекомендацій, розроблених конкретно для платника. Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено.

Апеляційний суд звертає увагу, що ТОВ Компанія Орфей займається реалізацією канцтоварів та побутової хімії, однак в звітах проведених маркетингових досліджень досліджувались лише ринок канцтоварів, а щодо побутової хімії позивачем пояснень не надано.

Також, позивачем надано до матеріалів справи звіти про плановий дохід ТОВ Компанія Орфей по кварталах в яких проводиться аналіз фінансових показників в розрізі планових продажів, собівартості, структури витрат підприємства, однак дані послуги не передбачені умовами договору № ГУ-002-15 від 20.02.2015, окрім того дані показники підприємство могло само визначити, оскільки у позивача є усі дані для цього.

01 квітня 2015 року між ТОВ Компанія Орфей та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено Договір № 01 про надання послуг з пакування, відповідно до умов якого визначено, що за завданням Замовника Виконавець надає Замовнику послуги з пакування в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

У вказаному Договорі зазначено наступні умови:

п. 2.1. виконавець зобов'язаний якісно та вчасно надавати передбачені у п. 1.1. Договору послуги Замовнику.

п. 2.2. у разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов'язків за цим Договором, негайно повідомити про це Замовника.

п. 2.3. вживати буть-яких інших необхідних заходів, потрібних для належного виконання своїх обов'язків за договором.

п. 3.1. замовник зобов'язується надавати виконавцю на його вимогу всю інформацію яка необхідна для потрібна йому для належного виконання зобов'язання з надання передбачених цим договором послуг.

п. 3.2. за потреби забезпечувати Виконавця усім необхідним для виконання своїх обов'язків за цим Договором належним чином.

п. 3.3. приймати від виконавця послуги, що надаються ним за цим Договором.

п. 4.1. вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання за наслідками кожного календарного місяця і фіксуванням в актах про надані послуги.

На підтвердження виконання договору № 01 від 01.04.2015 позивач надав суду рахунки на оплату, акти про надані послуги, звіти про надання пакувальних послуг за 2016 рік на загальну суму 676700, 00 грн.

Серед персоналу ТОВ Компанія Орфей числяться продавці-консультанти 9 осіб, які здійснюють упакування товару з торгового складу та укладальники-пакувальники - 3 особи, що підтверджується штатними розписами, наданих до перевірки, які наявні в матеріалах справи, тому судом не беруться до уваги докази надані позивачем.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України істотними умовами господарського договору:

п.180.1. ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

п.180.2. ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

п.180.3. ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

п.180.4. ст. 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

п.180.5. ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Проте, в договорі № 01 від 01.04.2015 укладеному між ТзОВ Компанія Орфей та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 не передбачено ціни договору, методика оцінки вартості робіт чи залежить від обсягів чи часу виконання роботи та відшкодування витрат необхідних для виконання послуг, а лише зазначено, що Замовник зобов'язаний забезпечувати Виконавця усім необхідним для виконання своїх обов'язків за цим Договором належним чином.

Також, позивачем не надано жодних актів прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, оборотно-сальдових відомостей, котрі вказували б про передачу товарно-матеріальних цінностей із складів ТОВ Компанія Орфей на ФОП ОСОБА_4 для проведення пакувальних робіт в розрізі кількості та номенклатури, оскільки на момент проведення пакувальних робіт ФОП ОСОБА_4 є матеріально відповідальною особою.

Серед персоналу ТОВ Компанії Орфей числяться продавці-консультанти 9 осіб, які здійснюють упакування товару з торгового складу та укладальники-пакувальники - 3 особи, що підтверджується штатними розписами, наданих до перевірки та які наявні в матеріалами в справі.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ТОВ Компанія Орфей (Замовник) 11.03.2015 уклала Договір з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 Андрієвною (Експедитор) № 1/2015/03 про надання послуг з транспортного експедитування, згідно з умовами якого за дорученням Замовника і на підставі даного договору Експедитор надає одну чи декілька з наступних послуг: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та інших держав (міжнародні перевезення); виконує послугу по розсиланню товаро-транспортної документації; здійснює розрахунки з усіма учасниками процесу; за згодою сторін виконує інші доручення Замовника.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що Експедитор організовує перевезення вантажів згідно замовлень Замовника, які подаються у формі Заявки . Конкретні умови по кожному замовленні обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

У пункті 3.1. вказаного Договору визначено вартість перевезення, що обумовлюється сторонами на кожний рейс в заявці: Вартість послуг транспортного експедирування складається з вартості послуг Експедитора (винагорода експедитора), вартості перевезення (включаючи послуги, пов'язані з перевезенням вантажу), вартості додаткових послуг.

На підтвердження виконання договору № 01 від 01.04.2015 року позивач надав суду рахунки на оплату, акти про надані послуги, заявки на перевезення за 2015-2016 рр. на загальну суму 911065,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що послуги надані ТОВ Компанія Орфей від ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3А та ФОП ОСОБА_4 не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та не мали ніякого впливу на фінансові результати підприємства, а тому надавали податкову вигоду у вигляді ухилення від сплати податків.

Усі фізичні особи-підприємці є найманими працівниками підприємства, на підприємстві є достатня кількість кваліфікованих працівників в обов'язки яких входить виконання таких самих робіт, що надавали дані ФОП, а також первинні документи надані до перевірки не розкривають повністю суть господарських операцій та їх вплив на фінансові показники підприємства, а отже не було потреби в їх придбані у даних ФОП.

Згідно п.1. ст.9 Закону Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність та згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затв. Наказом Мінфіну від 24.05.95 №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас, головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Орфей залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року у справі №813/2781/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 14.03.2018 року