Постанова

від 01.03.2018 по справі 494/1242/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/718/18

Номер справи місцевого суду: 494/1242/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 22 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 26 жовтня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 5121282000:01:004:0025 цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . 12 грудня 2006 року уклала з фермерським господарством Олександр договір оренди земельної ділянки, у 2016 році написала заяву про продовження оренди на тих же умовах, однак отримавши від відповідача ОСОБА_3 не перевірену нею інформацію про те, що ФГ Олександр дію договору оренди земельної ділянки пролонгувати не буде, уклала 31 травня 2016 року договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 Посилаючись на укладення договору під впливом обману, позивач ОСОБА_2 просила на підставі частини 1 статті 230 ЦК України визнати недійсним укладений 31 травня 2016 року між нею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Договір оренди земельної ділянки площею 2,53 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5121282000:01:004:0025, розташованої на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив №18, ділянка №135 (а.с.2-3).

Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року позовну заяву повернуто (а.с.18).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 січня 2017 року ухвалу судді Березівського районного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року скасовано, з передачею питання відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.48-49).

Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2017 року відкрито провадження у справі (а.с.75).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 22 травня 2017 року в позові відмовлено (а.с.105-107).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з вищевказаних підстав полягає у неправильному визначенні строку дії укладеного з ФГ Олександр договору оренди землі від 12 грудня 2006 року, у невизнанні продовження дії договору на той самий строк в силу виконання умов договору узгодженим способом; у не наданні оцінки доказам продовження виконання договору, а саме доказам виплати/отримання орендної плати; у порушенні переважного права ФГ Олександр на укладення договору оренди землі на новий строк; у незастосуванні положень статті 230 ЦК України; у неправильній оцінці доказів, наданих на підтвердження обставин укладення спірного договору оренди землі під впливом обману.

В апеляційній скарзі нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, не зазначено.

У відзиві на апеляційну скаргу представник в інтересах ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує недоведеністю як укладення договору оренди землі від 31 травня 2016 року під впливом обману, так і обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує продовження дії договору оренди землі від 12 грудня 2006 року.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду, яка полягає в зміні його мотивувальної частини.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорено такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,53 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5121282000:01:004:0025, що знаходиться за адресом: Одеська область, Березівський район, сільська рада Заводівська, масив 18, земельна ділянка 135. Право власності на ділянку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ №299885, виданим 26 липня 2006 року відділом земельних ресурсів у Березівському районі Одеської області.

Між ОСОБА_2 як орендодавцем та фермерським господарством Олександр як орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2006 року, за умовами якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5121282000:01:004:0025 терміном на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстровано у Березівському районному відділі ДП Центр державного земельного кадастру 6 листопада 2007 року за №040751700273 (а.с.61-63, 64).

Між ОСОБА_2 як орендодавцем та ОСОБА_3 як орендарем укладено Договір оренди землі від 31 травня 2016 року, за умовами якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5121282000:01:004:0025 терміном на 10 років. Право оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі від 31 травня 2016 року зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 2 червня 2016 року (а.с.73-74, 97-101).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст.21 Закону України Про оренду землі ).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.126 ЗК України).

Право користування є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації (п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Таким чином, уклавши Договір оренди землі від 31 травня 2016 року, ОСОБА_2 як власник земельної ділянки передала належну їй земельну ділянку ОСОБА_3 як орендарю; право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою оформлено відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ; право оренди у ОСОБА_3 виникло з моменту державної реєстрації цього права, а саме з 2 червня 2016 року.

Договір оренди землі від 12 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Олександр , було зареєстровано у Березівському районному відділі ДП Центр державного земельного кадастру 6 листопада 2007 року за №040751700273. Договір було укладено терміном на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. Умовами договору передбачалося, що по закінченню строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк; у цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо подовження дії договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Таким чином, строк Договору оренди землі від 12 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Олександр закінчився через п'ять років з дати його реєстрації, а саме закінчився 6 листопада 2012 року. Надані ОСОБА_2 заяви тощо на підтвердження бажання продовжити дію договору на новий строк не мають правового значення, оскільки право сторін договору на поновлення договору на новий строк фактично залишилось не реалізованим, так як державна реєстрація права оренди земельної ділянки на новий строк не була проведена, відтак, після 6 листопада 2012 року право користування ФГ Олександр земельною ділянкою на правах оренди, на яке посилається ОСОБА_2 не було оформлено відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , отримувані ОСОБА_2 кошти за користування ФГ Олександр земельною ділянкою після 6 листопада 2012 року не були орендною платою у розумінні передбаченого статтею 93 ЗК України права оренди земельної ділянки та статей 13, 21 Закону України Про оренду землі .

Отже, на момент укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Договору оренди землі від 31 травня 2016 року будь-якого іншого зареєстрованого в установленому законом порядку права користування земельною ділянкою на правах оренди кадастровий номер 5121282000:01:004:0025 не було.

Щодо ФГ Олександр , то дане господарство переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121282000:01:004:0025 на новий строк не оспорює.

ОСОБА_2 заявлено вимоги про визнання Договору оренди землі від 31 травня 2016 року недійсним з підстав статті 230 ЦП України, як правочину, що вчинений під впливом обману.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів (обставин), які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел, у розумінні умисних дій особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, то не вступила би у правовідносини, невигідні для неї; обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, тобто повинен довести позивач, при цьому обман щодо мотивів (внутрішнього спонукання особи на здійснення правочину) не має істотного значення.

ОСОБА_2 не заперечує укладення з ОСОБА_3 Договору оренди землі від 31 травня 2016 року, підписання договору, надання документів, необхідних для проведення державної реєстрації виниклого на підставі договору речового права як то права користування земельною ділянкою на правах оренди.

ОСОБА_2 не надала доказів того, що ОСОБА_3 умисно ввів її в оману щодо фактів (обставин), які впливають на вчинення правочину. ОСОБА_3 знав про те, що раніше орендні відносини існували у ОСОБА_2 з ФГ Олександр , можливість оформлення орендних відносин ОСОБА_2 з ФГ Олександр обговорювалась між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останній запропонував свої умови оренди землі, на які ОСОБА_2 погодилась. ОСОБА_2 не була обмежена у праві укласти договір оренди земельної ділянки ні з ФГ Олександр , ні з будь-якою іншою особою, рівно як і безпосередньо самій переконатися у реальності наміру ФГ Олександр мати з нею орендні відносини.

Оскільки мотиви укладення ОСОБА_2 договору оренди землі не мають істотного значення, а наявність умислу в діях ОСОБА_3 по введенню ОСОБА_2 в оману щодо обставин, які, згідно її доводів, вплинули на вчинення правочину, ОСОБА_2 не доведено, то правові підстави для визнання договору оренди землі, як правочину вчиненого під впливом обману, відсутні.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 наявність обставин укладення договору оренди землі під впливом обману не довела, позов про визнання договору оренди землі недійсним з підстав статті 230 ЦК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ч.ч.1,4 ст.376, ст.ст.381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 22 травня 2017 року - змінити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 березня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_4