Рішення

від 06.03.2018 по справі 922/3776/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р.Справа № 922/3776/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Косметик", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм", м. Мерефа Харківської області про стягнення коштів за участю :

позивача - ОСОБА_1 - представника за довіреністю;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Косметик" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, після збільшення своїх позовних вимог (які були прийняті судом до розгляду 18.01.2018 р.), просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" загальну суми боргу в розмірі 15651,15 грн., що складається з заборгованості в сумі 13848,96 грн. за договором поставки № АК-01/09 від 01.09.2013 р.; пені за прострочення оплати за товар в сумі 1123,20 грн.; інфляційних втрат внаслідок знецінювання неотриманих грошей, що супроводжуються ростом цін на товари і послуги в сумі 553,96 грн.; 3% річних від прострочення суми боргу в розмірі 125,21 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2017 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 05.12.2017 р. о 10-30 год. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2017 р. було відкладено розгляд справи на 19.12.2017 р. о 11-30 год. Ухвалою суду від 19.12.2017 р. було призначено підготовче провадження на 18.01.2018 р. о 11-15 год. Ухвалою суду від 18.01.2018 р. було відкладено підготовче засідання на 06.02.2018 р. о 11-00 год. Ухвалою суду від 06.02.2018 р. було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 06.03.2018 р. о 12-40 год. Ухвалою суду від 06.02.2018 р. в задоволенні заяви ТОВ "Флора Косметик" про забезпечення позову було відмовлено.

Представник Відповідача в судові засідання не з"явився, але 28.11.2017 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. 18.01.2018 р. через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить суд відкласти на іншу дату судовий розгляд справи, оскільки Відповідач не зможе забезпечити участь свого представника в судовому засіданні. Суд задовольнив дане клопотання та розгляд справи відклав. Але представник в наступні судові засідання також не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 статті 182 ГПК України, з'ясувавши, що сторони надали всі наявні докази, на які вони посилаються, керуючись ч. 6 статті 183, п. 3 ч. 2 статті 185 ГПК України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті відразу після закриття підготовчого провадження.

Статтею 202 ГПК України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, де частиною 1 даної статті передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

На підставі вищевикладеного, судом відкрито судове засідання по розгляду справи по суті 06.03.2018 р.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.09.2013 року між ТОВ "Флора косметик" (Постачальником) та ТОВ "ОСОБА_1 фарм" (Покупцем) був укладений договір поставки № АК-01/09, згідно умов якого Постачальник зобов"язується поставити товар протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки Покупця, а Покупець - прийняти товар та оплатити його. Згідно п. 5.1. договору, Покупець зобов"язується здійснювати оплату товару по мірі реалізації один раз в 30 днів. П. 5.4. договору передбачено, що Покупець надає Постачальнику звіт про реалізований товар кожні 30 днів.

Відповідно до п. 6.1. договору, граничний термін реалізації товару 3 місяці, після чого поставлений або нереалізований товар підлягає поверненню Покупцем за рахунок Постачальника.

Всього протягом дії договору 2013-2017 р.р. на виконання умов договору Постачальником було поставлено товар на загальну суму 201947,63 грн., з яких відвантажено покупцеві товар на суму 197209,20 грн. та отримане відступлене право вимоги іншого кредитора на суму 4738,43 грн. Так, протягом дії договору було отримано оплату від покупця на суму 182876,75 грн. та повернуто товару Покупцем до Постачальника на суму 5221,92 грн. Останній раз оплата товару була здійснена Покупцем 23.06.2017 р.

П. 6.1. договору визначено, що граничним терміном реалізації товару є 3 місяці, після чого поставлений, але не реалізований товар підлягає поверненню Постачальнику. Враховуючи умови договору щодо обмеженого терміну реалізації товару, 29.09.2017 р. Постачальник звернувся до Покупця із претензією про погашення суми заборгованості або повернення товару із відповідним розірванням договору на підставі ст. 657 Цивільного кодексу України. Покупець на претензію не відповів, але повернув частково товар та залишив борг по справі за товар на суму 13848,96 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.В разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння зміна умов договору не допускається.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконані або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов"язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення виконання.

В п. 7.2. договору № АК-01/09 від 01.09.2013 р. зазначено, що в разі прострочення Покупцем (Відповідачем) оплати товару Постачальник (Позивач) має право вимагати, а Покупець зобов"язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виконання зобов"язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд, відповідно до ч. 4 ст. 238 ГПК України також зазначає, що права Позивача за відповідним позовом були порушені безпосередньо Відповідачем внаслідок неоплатою товару за договором поставки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 9 статті 129 ГПК України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 233 ГК України, 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 фарм" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кім. 8-7, код ЄДРПОУ 38117651, п/р 26004010373504 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора косметик" (01133, м. Київ, пров. Госпітальний, 1-А, офіс 65, код ЄДРПОУ 38749375, п/р 26009053117516 в ПАТ "КБ Приватбанк", МФО 321842) заборгованості в розмірі 13848,96 грн. за договором поставки № АК-01/09 від 01.09.2013 р.; пеню за прострочення оплати за товар в сумі 1123,02 грн.; інфляційні втрати внаслідок знецінювання неотриманих грошей, що супроводжуються ростом цін на товари і послуги в сумі 553,96 грн.; 3% річних від прострочення суми боргу в розмірі 125,21 грн. та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст .ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2