Постанова

від 21.02.2018 по справі 910/18984/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. Справа№ 910/18984/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

При секретарі судового засідання: Подоляка Р.Ю.

без виклику сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/18984/17 (суддя - Маринченко Я.В. (повне судове рішення складено 04.12.2017)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгтехніка Плюс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд

про стягнення 56238,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/18984/17 позовні вимоги ТОВ Торгтехніка Плюс задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТОВ Ажур Фроузен Фуд на користь ТОВ Торгтехніка Плюс 2559,90 грн. 3% річних, 10798,21 грн. інфляційних втрат, 24 752,24 грн. пені, 4473,43 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Провадження в частині стягнення 13 654,40 грн. основного боргу припинено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду ТОВ Ажур Фроузен Фуд звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/18984/17 скасувати в частині стягнення з ТОВ Ажур Фроузен Фуд 24 752 (двадцять чотири тисячi сімсот п'ятдесят два) грн. 24 коп.- пені, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ Торгтехніка Плюс у стягненні з ТОВ Ажур Фроузен Фуд 24752,24 грн. пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу не відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/18984/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 розгляд справи № 910/18984/17 призначено на 26.01.2018.

Представник позивача 22.01.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.01.2018 у зв'язку з перебування судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці на підставі розпорядження № 09.1-08/202/18 визначено новий склад колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В. судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 відкрито апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В. судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А. та призначено розгляд справи на 21.02.2018.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

19.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгтехніка Плюс (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд (покупець) укладено Договір поставки №20160519-135 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, загальна сума договору визначається сумою вартостей товару, що вказана у всіх видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками сторін.

Згідно з п.2.1 Договору, найменування, кількість, асортимент товару та ціна за одиницю товару, що підлягає поставці, вказується в рахунках, видаткових накладних та специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Кількість товару, який поставляється, вказується в замовленні.

За умовами п.3.8 Договору, датою виконання постачальником зобов'язань з поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця і видача накладної (товаротранспортної накладної) покупцю.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна товару, що постачається та порядок розрахунків вказуються в рахунках, специфікаціях та видаткових накладних.

Зобов'язання покупця по оплаті поставленого товару вважається виконаним у день зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в накладних та/або рахунках на кожну партію товару (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.4.3 Договору, умови оплати: протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару, згідно рахунку по платіжним реквізитам постачальника. Загальна вартість договору визначається сумою по всіх видаткових накладних.

Пунктом 5.11 Договору визначено, що сторони погодили, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) збільшується до 3 років, а нарахування штрафних санкцій, передбачених даним договором, буде здійснюватись до моменту фактичного виконання зобов'язання, за порушення якого передбачено нарахування вказаних штрафних санкцій.

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 19.05.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не звернулась з пропозицією про його розірвання, то договір вважається пролонгованим ще на 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 399631,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №2466 від 13.07.2016, №2429 від 11.07.2016, №1939 від 02.06.2016 та №1947 від 02.06.2016 та копіями товарно-транспортних накладних №Р2429 від 11.07.2016, №Р1939 від 02.06.2016, №Р1947 від 02.06.2016. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково та з порушення строків оплати встановлених в договорі, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 13654,40 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт існування заборгованості в розмірі 13654,40 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема наявними в матеріалах справи виписками по рахунках позивача за спірний період.

В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході розгляду справи відповідач погасив перед позивачем основну заборгованість за придбаний товар в сумі 13654,40 грн.

Вказане підтверджується наданою відповідачем випискою по рахунку останнього за 02.11.2017.

Згідно з ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем основної заборгованості за договором в розмірі 13654,40 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми основної заборгованості правомірно припинено судом першої інстанції у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10798,21 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2559,90 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10798,21 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2559,90 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 24752,24 грн. та штрафу в сумі 4473,43 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У свої апеляційній скарзі відповідач вказує на незаконність одночасного стягнення пені та штрафу посилаючись на практику Верховного суду України 2017 року.

Натомість, у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17 зазначено наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України , частиною шостою статті 231 ГК України , статтями 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України .

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України , оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, законодавчі обмеження щодо одночасного стягнення пені та штрафу визначених сторонами в Договорі відсутні.

Згідно з п.5.2 Договору, при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення розрахунку. Сплата пені не звільняє замовника від сплати основної суми боргу.

При несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 2% вартості несвоєчасно оплаченого товару (п.5.3 Договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Фроузен Фуд на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року у справі № 910/18984/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року у справі № 910/18984/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/18984/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку передбаченому ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 13.03.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова