Рішення

від 12.03.2018 по справі 355/1753/17

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1753/17

Провадження № 2/355/132/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

за участю секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника позивачки ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пилипчанське , третя особа : Пилипчанська сільська рада Баришівського району Київської області про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою (паєм) та заподіяної моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 08.05.2001 року ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 243537 площею 5,69 га. 10.06.2002 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства. 13.01.2005 року ОСОБА_5 померла. 16.02.2015 року померла її дочка ОСОБА_6. 02.03.2015 року Баришівська РДА розпорядженням № 45 від 02.03.2015 року надала сину покійної ОСОБА_6 малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 статус дитини-сироти. 17.02.2017 року державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори видав свідоцтва про право на спадщину за законом на ім я ОСОБА_4, спадщина складається з 1/3 частини земельних ділянок площею 5,4790 га і 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходяться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області, що належали ОСОБА_5, яка померла 13.01.2005 року, спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Після вступу неповнолітнього у спадщину, його опікун звернувся до СТОВ Пилипчанське із заявою про видачу грошових коштів за успадкований пай за період з 2005 року по 2016 рік, однак їй усно було відмовлено. Вважає, що невиплачена орендна плата за оренду земельного паю за період з 2005 року по 2016 рік становить 56000 гривень. Вважає, що з урахуванням тривалої протиправної поведінки відповідача, неповнолітньому ОСОБА_4 заподіяна моральна шкода. В заявленому позові просить суд стягнути з СТОВ Пилипчанське на користь ОСОБА_4 орендну плату в розмірі 56000 гривень та моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Позивачка ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, що вона є опікуном неповнолітнього ОСОБА_4. 13.01.2005 року померла баба неповнолітнього ОСОБА_5. В день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельні ділянки площею 5,4790 га і 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходяться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області. Спадкоємцями її майна є ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. 16.02.2015 року померла мати позивача ОСОБА_6, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, але належним чином її не оформила. Спадкоємцем її майна є син ОСОБА_4, який прийняв спадщину та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом. Вважає, що за період з 2005 року по 2016 рік невиплачена орендна плата становить 56000 гривень та своїми діями відповідач завдав неповнолітньому ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень. Просила суд позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі та пояснив суду, що 08.05.2001 року ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 243537 площею 5,69 га. 13.01.2005 року померла баба неповнолітнього ОСОБА_5. В день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки площею 5,4790 га і 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходяться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області. Спадкоємцями її майна є ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. 16.02.2015 року померла мати позивача ОСОБА_6, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, але належним чином її не оформила. Спадкоємцем її майна є син ОСОБА_4. СТОВ Пилипчанське та Баришівська райдержадміністрація уклали договір тимчасового використання земельної ділянки. Земельна ділянка ОСОБА_5 була у складі тимчасового використаних земельних ділянок, які передані в користування СТОВ Пилипчанське Баришівською РДА. Пилипчанська сільська рада Баришівського району Київської області отримувала орендну плату за орендовані земельні ділянки. Вважає, що за період з 2005 року по 2016 рік невиплачена орендна плата становить 56000 гривень. Вказана сума коштів вираховувалась виходячи з виплаченої орендної плати за 2017 рік. Не обраховували орендну плату за кожен рік виходячи з нормативної грошової оцінки за відповідний рік, оскільки вважає, що це є інфляційними втратами. Своїми діями по невиплаті орендної плати відповідач завдав неповнолітньому ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив суду, що за 2017 рік неповнолітньому ОСОБА_4 СТОВ Пилипчанське виплатило орендну плату за користування земельною ділянкою. 02.03.2015 року померла мати позивача ОСОБА_6, яка була спадкоємицею 1/3 частки майна ОСОБА_5. За період з 2015 року по 2016 рік після смерті матері позивача орендна плата перераховувалась Пилипчаській сільській раді на підставі договору тимчасового використання земельної ділянки під земельними частками. ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки лише 17.02.2017 року. Договір оренди з СТОВ Пилипчанське за життя ОСОБА_5 чи ОСОБА_7 не укладали. Вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за користування земельною ділянкою та моральної шкоди. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особиПилипчанської сільської рад Баришівського району Київської області у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від сільського голови надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги не визнає, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника третьої особи по справі.

Заслухавши пояснення позивачки, яка діє в інтересах неповнолітнього, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 08.05.2001 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 243537, згідно якого на підставі рішення Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області №50 від 28.03.2001 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 5,69 га (діл. 1 - 5,48 га, діл.2 - 0,21 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області.

13.03.2000 року між ОСОБА_5 та СТОВ Пилипчанське укладено договір оренди земельної частки (паю) , згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів, терміном на 5 років. Відповідно до п. 2.2 договору чинність цього договору може бути автоматично продовжена на наступний термін 5 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього договору.

10.06.2003 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії КИ-1 № 13960, згідно якого ОСОБА_5 має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ Пилипчанське відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 24.02.2000 року. 29.03.2000 року між СТОВ Пилипчанське та ОСОБА_5 укладено договір оренди майна № 34, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно у вартісному розмірі 7635 гривень.

13.01.2005 року у віці 51 рік померла ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис № 01 Виконавчим комітетом Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області. Спадкоємцями її майна є її діти: ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_6, які прийняли спадщину по 1/3 частині кожен , але належним чином її не оформили.

16.02.2015 року у віці 36 років померла ОСОБА_6, про що складено відповідний актовий запис № 4 Виконавчим комітетом Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області. Спадкоємцем її майна є її неповнолітній син ОСОБА_4, в інтересах якого його опікун ОСОБА_3 своєчасно звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. До складу спадкового майна померлої ОСОБА_6 входить 1/3 частка успадкованого майна ОСОБА_5, яку за життя ОСОБА_6 належним чином не оформила.

17.02.2017 року державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НВО № 369796, зареєстрованого в реєстрі за № 2-132, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4, спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 5,4790 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області , що належала її матері ОСОБА_5, яка померла 13.01.2005 року , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом 17.02.2017 року номер запису про право власності 19072339 зареєстровано за ОСОБА_4 право приватної спільної часткової власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 5,479 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області.

17.02.2017 року державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НВО № 369797, зареєстрованого в реєстрі за № 2-133, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4, спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області , що належала її матері ОСОБА_5, яка померла 13.01.2005 року , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом 17.02.2017 року номер запису про право власності 19073159 зареєстровано за ОСОБА_4 право приватної спільної часткової власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області.

Отже, власником 1/3 частки земельних ділянок площею 0,2056 га та 5,479 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області є неповнолітній ОСОБА_4, який успадкував їх від своєї матері ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але належним чином не оформила після смерті свої матері ОСОБА_5.

23.04.2014 року між Баришівської районною державною адміністрацією Київської області та СТОВ Пилипчанське укладено договір тимчасового використання земельної ділянки під земельними частками (паями) для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва № 12\2014, згідно якого одна сторона надає, а друга сторона приймає в строкове платне тимчасове використання земельну ділянку під земельними частками (паями), яке знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області (за межами населеного пункту), в тимчасове використання передається земельна ділянка загальною площею 101,00 га, строк дії договору з 23.04.2014 року по 23.04.2015 року. 06.04.2015 року сторони уклади додаткову угоду, якою продовжили термін дії договору № 12\2014 на 12 місяців, починаючи з 23.04.2015 року по 23.04.2016 року. Сторони договору 12.05.2016 року уклали додаткову угоду, якою продовжили термін дії договору № 12\2014 на 12 місяців, починаючи з 23.04.2016 року по 23.04.2017 року. Плата за користування земельною ділянкою сплачувалась в місцевий бюджет Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області. Земельна ділянка ОСОБА_5 площею 5,69 га була в складі 101,00 га, які були передані СТОВ Пилипчанське відповідно до договору тимчасового використання земельної ділянки під земельними частками (паями) для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва № 12\2014 від 23.04.2014 року, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області № 04 від 03.01.2018 року.

Представник відповідача СТОВ Пилипчанське не оспорює факту користування земельною ділянкою площею 5,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області, що належала ОСОБА_5, яку успадкував неповнолітній ОСОБА_4 та не заперечив, що за період з 2005 року по 2016 рік СТОВ Пилипчанське не сплачував орендної плати ОСОБА_5, чи ОСОБА_6 чи ОСОБА_4. Крім того, з 2014 року Баришівська районна державна адміністрація вказану земельну ділянку передала для тимчасового використання для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст.15 Закону України Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати (ст.22 ЗУ Про оренду землі ).

Судом встановлено, що з 13.03.2000 року у оренді СТОВ Пилипчанське знаходиться земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_5 та передана у користування відповідачу на підставі договору оренди земельної частки (паю). Відповідно до п. 2.2 договору чинність цього договору може бути автоматично продовжена на наступний термін 5 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього договору. Суду не надано доказів, що сторони договору виявляли бажання припинити дію цього договору. Після смерті 13.01.2005 року ОСОБА_5 відповідач СТОВ Пилипчанське продовжував користуватись земельною ділянкою (паєм) , плату за користування якої спадкоємцям ОСОБА_5, зокрема дочці померлої ОСОБА_6 не сплачував. Після смерті ОСОБА_6 1/3 частку земельної ділянки , яка належада ОСОБА_5, успадкував її неповнолітній син ОСОБА_4, опікун якої звертався до СТОВ Пилипчанське про виплату орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позивачкою, яка діє в інтересах неповнолітнього наданий розрахунок, який міститься в позовній заяві щодо невиплаченої орендної плати, виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за 2016 рік. Суд не приймає вказаний розрахунок , оскільки за період з 2005 року по 2016 рік змінювалась нормативно-грошова оцінка земельної ділянки від якої залежала сума орендної плати. На підтвердження зазначеного розрахунку не надано доказів стягнення саме такої суми орендної плати. Іншого будь-якого розрахунку позивачкою не надано. Вимоги про стягнення упущеної вимоги та індексу інфляції стороною позивача не заявлялось, будь-які докази на їх наявність суду не надавались, дані вимоги судом не розглядались. Позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремим цивільним позовом з приводу стягнення упущеної вимоги та індексу інфляції.

Суд приймає розрахунок СТОВ Пилипчанське № 14 від 19.03.2018 року , який складений на підставі грошової оцінки землі та грошові кошти які виплачувало СТОВ Пилипчанське кожному орендодавцю враховуючи 1/3 частину від загальної суми: у 2005 році - 261 гривня 85 копійок, у 2006 році - 267 гривень 65 копійок, у 2007 році - 267 гривень 65 копійок, у 2008 році 366 гривень 97 копійок, у 2009 році - 634 гривні 14 копійок, у 2010 році - 634 гривні 14 копійок,, у 2011 році - 634 гривні 14 копійок, у 2012 році - 951 гривня 82 копійки, у 2013 році - 1670 гривень 44 копійки, у 2014 році - 1670 гривень 44 копійки, у 2015 році - 2491 гривня 52 копійки, у 2016 році - 3805 гривень 48 копійок, разом становить 13656 гривень 24 копійки. Вказаний розрахунок, який наданий представником відповідача , складений з урахуванням орендної плати яку б отримав позивач при наявності укладеного між сторонами договору оренди землі.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з СТОВ Пилипчанське на користь неповнолітнього ОСОБА_4 орендну плату земельного паю за період з 2005 року по 2016 рік в сумі 13 656 гривень 24 копійки.

За період з 2014 року по 2016 рік за користування земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_5 до місцевого бюджету Пилипчанської сільської ради відповідачем СТОВ Пилипчанське сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою. Оскільки судом стягується з відповідача на користь позивача в тому числі орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 2014 року по 2016 рік, суд роз яснює, що СТОВ Пилипчанське не позбавлений можливості стягнути сплачені ним кошти з Пилипчанської сільської ради в порядку регресу.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами є договірними, заснованими на договорі про строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, у даному випадку не передбачено.

Нормами Конституції України, Законом України Про оренду землі , який є спеціальним законом в регулюванні спірних відносин, в укладеному договорі не передбачено право на відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору, тому суд вважає необгрунтованими вимоги сторони позивача про стягнення моральної шкоди.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в задволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно ч. 6 до ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачку ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звільнено від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 704 гривень 80 копійок з відповідача СТОВ Пилипчанське .

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією паспорта ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 000741913;

-копією ідентифікаційного номера ОСОБА_4 № НОМЕР_1;

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії І-БК № 316020 від 08.04.2003 року, батьками якого записані ОСОБА_8 та ОСОБА_6;

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6, серії І-ОК № 331363 від 17.02.2015 року, яка померла 16.02.2015 року;

-копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 243537, виданого 08.05.2001 року ОСОБА_5, згідно якого на підставі рішення Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області №50 від 28.03.2001 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 5,69 га (діл. 1 - 5,48 га, діл.2 - 0,21 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області;

-копією договору оренди земельної частки (паю), укладеного 13.03.2000 року між ОСОБА_5 та СТОВ Пилипчанське , згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів, терміном на 5 років. Відповідно до п. 2.2 договору чинність цього договору може бути автоматично продовжена на наступний термін 5 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього договору;

-копією свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії КИ-1 № 13960, виданого 10.06.2003 року ОСОБА_5 видано, згідно якого ОСОБА_5 має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ Пилипчанське відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 24.02.2000 року;

-копією свідоцтво про право на спадщину за законом серії НВО № 369796, виданого 17.02.2017 року державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-132, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4, спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 5,4790 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області , що належала її матері ОСОБА_5, яка померла 13.01.2005 року , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав;

-копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВО № 369797, виданого 17.02.2017 року державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-133, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4, спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,2056 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області , що належала її матері ОСОБА_5, яка померла 13.01.2005 року , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав;

-копією договору тимчасового використання земельної ділянки під земельними частками (паями) для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва № 12\2014, укладеного 23.04.2014 року між Баришівської районною державною адміністрацією Київської області та СТОВ Пилипчанське , згідно якого одна сторона надає, а друга сторона приймає в строкове платне тимчасове використання земельну ділянку під земельними частками (паями), яке знаходиться на території Пилипчанської сільської ради Баришівського району Київської області (за межами населеного пункту), в тимчасове використання передається земельна ділянка загальною площею 101,00 га та додатковими угодами до нього;

-копією спадкової справи №485/2015 до майна померлої 13.01.2005 року ОСОБА_5;

-копією спадкової справи № 486/2015 до майна померлої 16.02.2015 року ОСОБА_6;

-іншими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 509, 510, 525, 526, 530, 611, 792, 1216 , 1217, ЦК України, Законом України Про оренду землі , суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пилипчанське (07531, Київська область, Баришівський район, село Пилипче, р/р 26003280847 в АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00849928) на користь неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 орендну плату земельного паю за період з 2005 року по 2016 рік в сумі 13 656 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 24 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пилипчанське (07531, Київська область, Баришівський район, село Пилипче, р/р 26003280847 в АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00849928) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікацій доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської областічерез Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16.03.2018.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_9