Ухвала

від 16.03.2018 по справі 446/1431/15-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1431/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Костюк У. І.

за участю секретаря судового засідання Коваль В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на рішення державного виконавця Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, -

встановив

ПАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз звернувся до суду з скаргою про визнання неправомірним рішення державного виконавця Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, просить зобов'язати державного виконавця усунути дане порушення.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що 12.02.2018 р. на їх адресу надійшло повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 02.02.2018 р. Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області та виконавчий лист по справі №446/1431/15-ц від 05.12.2017, оскільки у виконавчому листі відсутня дата народження боржника, що унеможливлює відкриття виконавчого провадження. Вважає рішення державного виконавця Березюк О.П незаконним та необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В судове засідання представник заявника не з'явився, проте в поданій до суду скарзі просить справу розглядати за відсутності представника ПАТ Львівгаз .

В судове засідання державний виконавець Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 не з'явилася, проте в поданому відзиві на скаргу ПАТ Львівгаз посилалась на те, що 02.02.2018 р. на виконання до Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшла заява від ПАТ Львівгаз щодо примусового виконання рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2. Керуючись п. 6 ч.4 ст.4 ЗУ Про виконавче провадження нею було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вважає, що рішення щодо відмови у відкритті виконавчого провадження є законним, а тому просила відмовити у задоволенні скарги та розглядати справу без участі представника Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області

Боржник ОСОБА_2 у судовове засідання не з'явилася, про день і час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши наявні письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно вимог ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Судом встановлено, що 05 грудня 2017 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист по справі №446/1431/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз основного боргу в сумі 7010,41 грн., інфляційних витрат в сумі 3895,32, три проценти річних в сумі 291,32 грн. та судовий збір по 121,80 грн. з кожного.

Згідно з ч.2 ст.18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

12 лютого 2018 року на адресу ПАТ Львівгаз від Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В повідомленні про повернення зазначено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання на підставі п .6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що у виконавчому документі відсутні - індивідуальний ідентифікаційний номер боржника або номер і серія паспорта боржника, а також інші дані, які ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника, рахунки.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Таким чином, встановлено, що виконавчий документ по справі за № 446/1431/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 не відповідає вищезазначеним положенням закону.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що скарга є необґрунтованою, оскільки у виконавчому документі немає даних за якими можна ідентифікувати боржника.

Крім того, згідно ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

За таких підстав, дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є правомірними, були прийняті відповідно до закону, а тому вимоги скарги є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 353-354, 447-453 ЦПК України, -

постановив

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на рішення державного виконавця Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - відмовити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали згідно ст. 354 ЦПК України.

Суддя