Постанова

від 12.03.2018 по справі 402/1225/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 402/1225/16-ц

провадження № 22-ц/781/516/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Кіселика С.А., Суровицької Л.В.,

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач - Селянське (фермерське) господарство Лада

представник позивача - адвокат ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2, Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4 Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - ОСОБА_5

третя особа - Благовіщенська районна державна адміністрація Кіровоградської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах Селянського (фермерського) господарства Лада на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року у складі судді Гарбуз О.С. у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Лада до ОСОБА_2, ОСОБА_4 Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Благовіщенська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем, зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Селянське (фермерське) господарство Лада (далі - СФГ) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Реєстраційна служба Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем, зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди та стягнення моральної шкоди.

Зазначало, що в 2004 році між Ульяновською районною державною адміністрацією та СФГ Лада укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 53,19 га земель резервного фонду, кадастровий номер 3525587100:02:000:9004, розташованої на території Вільхівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 5 років. Договір оренди зареєстровано 13 грудня 2005 року.

Після закінчення строку дії договору оренди 13 грудня 2010 року позивач продовжив використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати відповідну орендну плату. Орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку дії договору письмові заперечення проти продовження договірних відносин орендарю не надсилав. Таким чином договір оренди було поновлено зі строком дії до 13 грудня 2015 року. Обставини поновлення договору оренди встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, яка набрала законної сили.

Позивач направив орендодавцю заяву від 08 липня 2009 року з пропозицією внести зміни до договору оренди, а саме: змінити строк дії договору на 15 років, встановити орендну плату на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендодавець погодився з пропозицією, про що свідчить розпорядження голови районної державної адміністрації від 13 жовтня 2009 року № 468-р, пунктом 3 якого зобов'язано голову СФГ Лада у місячний термін з дня прийняття цього розпорядження підготувати додаткову угоду, яку подати до районної державної адміністрації для розгляду та підписання.

Позивач повторно звернувся до Ульяновської районної державної адміністрації із заявою від 05 лютого 2010 року, в якій просив внести зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 13 жовтня 2009 року № 468-р, а саме: змінити термін дії договору з 5 на 15 років. Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 05 березня 2010 року № 73-р внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 13 жовтня 2009 року № 468-р та змінено термін дії договору з 5 на 15 років.

Позивач звернувся до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Кіровоградській області із листом-повідомленням від 08 липня 2014 року про намір поновити договір оренди та змінити строк дії договору з 5 на 15 років. До листа додав проект додаткової угоди до договору оренди.

ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області листом від 29 серпня 2014 року позивача повідомлено, що строк дії договору оренди з позивачем закінчився 13 грудня 2010 року, тому не може бути поновленим.

Наказом ОСОБА_4 управління від 01 липня 2014 року № 11-575/14-14-СГ дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду надано ОСОБА_2 Наказом ОСОБА_4 управління від 10 жовтня 2014 року № 11-1528/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 та передано її в оренду. 19 листопада 2014 року між ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки.

На підставі цих наказів було сформовано нову земельну ділянку загальною площею 50,4645 га, кадастровий номер 3525587100:02:000:9035 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та надано її в оренду ОСОБА_2 для створення фермерського господарства. Право оренди зареєстровано 19 листопада 2014 року.

Створена земельна ділянка повністю співпадала із земельною ділянкою кадастровий номер 3525587100:02:000:9004, яка на той час перебувала в оренді СФГ Лада на підставі договору оренди від 13 грудня 2005 року, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та СФГ Лада .

Діями відповідачів порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки та інші права, як орендаря та землекористувача.

Вилучення ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області спірної земельної ділянки та передача її в оренду ОСОБА_2 могли бути здійснені за наявності факту припинення права користування цією ділянкою позивачем на підставі добровільної відмови, шляхом подання нотаріально завіреної заяви до власника земельної ділянки та прийняття ним відповідного рішення, однак такі документи відсутні.

Просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, визнати договір оренди земельної ділянки від 13 грудня 2005 року, укладений між Ульяновською районною державною адміністрацією та СФГ Лада поновленим, зобов'язати Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області вчинити дії щодо укладання додаткової угоди за заявою СФГ Лада від 08 липня 2014 року, стягнути солідарно з відповідачів на користь СФГ Лада 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2017 року залучено до участі у справі Благовіщенську районну державну адміністрацію Кіровоградської області в якості третьої особи та припинено участь у справі в якості третьої особи Реєстраційної служби Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області у зв'язку з її ліквідацією (т.2 а.с.82-85).

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог СФГ Лада до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем та зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди, оскільки спір виник між юридичними особами і такий позов повинен розглядатися в порядку господарського судочинства (т.2 а.с.205-208).

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 листопада 2014 року та скасуванні державної реєстрації права оренди ОСОБА_2 земельної ділянки, відмовлено. Суд дійшов висновку, що договір оренди від 19 листопада 2014 року не порушує права позивача, оскільки укладений між відповідачами після закінчення дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та Ульяновською районною державною адміністрацією і рішення про поновлення цього договору внаслідок порушення переважного права позивача відсутнє.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду ухвалено за відсутності представника позивача, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, про що інформувала суд та безпосередньо суддю, та просила відкласти розгляд справи. Із змісту договору оренди від 19 листопада 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 вбачається, що СФГ Лада не є стороною цього договору. Разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки має право на оспорювання цього договору, оскільки він порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки та порушує його права, як землекористувача. Позивач є добросовісним орендарем, який на період дії договору оренди та після закінчення його строку дії, належним чином та відповідно до умов договору виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачував орендодавцю орендну плату. Продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору свідчить про намір позивача скористатись своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився. Орендодавець в свою чергу, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди не звернувся до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні. Також позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідачів, в сумі 5000 грн., оскільки вже тривалий час перебуває у стані, що не дає впевненості у завтрашньому дні, знижує престиж і підриває довіру до нього. За час, який позивач позбавлений можливості користуватись земельною ділянкою, колишні партнери, замовники знайшли інших виробників сільськогосподарської продукції для співпраці. Отже позивачу буде складно в майбутньому зайняти своє втрачене місце у даному сегменті економіки.

Апеляційне провадження відкрито 30 січня 2018 року (т.3 а.с.46).

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи позивача є необґрунтованими. Єдиним та законним орендарем спірної земельної ділянки з 19 листопада 2014 року є ОСОБА_2, оскільки до цього часу, після закінчення строку дії договору оренди від 13 грудня 2005 року у грудні 2010 року, земельна ділянка була вільною. Це підтверджується наказами ОСОБА_4 управління Держземагенства у Кіровоградській області від 01 липня 2014 року № 11-575/14-14-СГ та від 10 жовтня 2014 року № 11-1528/14-14-СГ, договором оренди землі від 19 листопада 2014 року, довідками Голованівської ОДПІ, Вільхівської сільської ради, відділу Держгеокадастру в Ульяновському районі. Позивач, незважаючи на припинення дії договору, не повернув Ульяновській РДА спірну земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди та продовжував протиправно користуватись нею на підставі укладених з Вільхівською сільською радою договорів резервування на використання земельної ділянки від 18 лютого 2011 року, від 26 січня 2013 року, від 30 січня 2014 року, а не на підставі договору оренди від 13 грудня 2005 року. Таким чином позивач після припинення 13 грудня 2010 року дії договору оренди землі незаконно та безпідставно продовжував користуватись спірною земельною ділянкою, адже переважного права на поновлення договору оренди він не набував, у зв'язку з неприйняттям Ульяновською РДА та ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області рішення про поновлення договору оренди землі . З проекту додаткової угоди вбачається, що позивач просив змінити договір оренди в частині зміни строку, тобто змінив умови договору оренди та фактично просив укласти новий договір оренди троком на 15 років (т.3 а.с.88-94,117-129).

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, а представник відповідача ОСОБА_2 просив відхилити апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (т.3 а.с.203).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін відповідно до ст.375 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції вирішив справу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону

Договір оренди землі може бути визнаний недійсним в судовому порядку з підстав вказаних в статті 15 Закону України Про оренду землі , а також з підстав зазначених в Цивільному кодексі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦПК України).

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків, а в абз.5 а.5 цієї постанова роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 15 квітня 2015 року у справі № 6-55цс15, зазначено, що оскільки виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12- 15, 20 ЦК України; статті 3- 5, 11, 15, 31 ЦПК України) , в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України Про оренду землі , на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України.

Судом встановлено, що у 2004 році між Ульяновською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством Лада (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 13 грудня 2005 року за №4, відповідно до умов розділу 1 якого об'єктом оренди є земельна ділянка площею 53,19 га., в тому числі за угіддями: ріллі - 53,19 га земель резервного фонду Вільхівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області згідно з плановими матеріалами, що додаються. Земельна ділянка передається в оренду на підставі розпорядження голови Уляновської райдержадміністрації від 28.05.2004 № 305-р (т.1 а.с. 11-15 ). Цей договір укладено терміном на 5 років. Дія договору починається з моменту його державної реєстрації.

Суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що строк дії договору оренди, укладений з позивачем закінчився 13 грудня 2010 року.

Дійсно, 13 жовтня 2009 року розпорядженням голови Ульяновської районної державної адміністрації №468-р "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" вирішено внести зміни до п. 2 договору оренди земельної ділянки, загальною площею 53,19 га., що знаходиться на території Вільхівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, від 1 грудня 2005 року №4, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та СФГ Лада , а саме: змінити термін дії договору з 5 на 15 років (п. 1 розпорядження). Зобов'язано голову ФГ Лада ОСОБА_6 у місячний термін з дня прийняття даного розпорядження підготувати додаткову угоду (додаток до договору оренди), яку подати до райдержадміністрації для розгляду та підписання (п. 3 розпорядження) (т.1 а.с. 18 ).

Повторно 05 березня 2010 року розпорядженням голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області №73-р "Про внесення змін до розпорядження голови Ульяновської райдержадміністрації від 13 жовтня 2009 року №468-р" внесено зміни до розпорядження №468-р та викладено його в наступній редакції: Внести зміни до п. 2 договору оренди земельної ділянки, загальною площею 53,19 га., що знаходиться на території Вільхівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, від 13 грудня 2005 року №4, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та СФГ ОСОБА_7, а саме: змінити термін дії договору з 5 на 15 років (т. 1 а.с. 20).

На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час закінчення строку договору оренди) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. 16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року№ 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України , яким статті 18 та 20 Закону № 161-XIV виключені, а ст. 6 доповнена ч. 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції на час реєстрації договору оренди) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

У постанові Верховного Суду України №6-5 цс13 від 06 березня 2013 року викладена правова позиція, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України незалежно від дати проведення такої реєстрації .

Ст. 33 Закону України Про оренду землі , в редакції до 01 січня 2011 року, тобто на час закінчення строку договору оренди не передбачала автоматичного поновлення чи продовження договору оренди.

Суд з достовірністю встановив, що додаткова угода на підставі зазначених розпоряджень райдержадміністрації не була укладена та не зареєстрована в установленому законом порядку. Належних та допустимих доказів того, що дію договору оренди землі, укладеного між СФГ Лада та Ульяновською райдержадміністрацією поновлено чи продовжено відповідно до чинного законодавства позивачем не надано.

Укладені в 2011, 2013, 2014 роках між Вільхівською сільською радою, яка не є розпорядником земель за межами села, та позивачем договори на резервування (використання) місця розташування земельної ділянки (т.1 а.с.154-162), за умовами яких сільська рада передала спірну земельну ділянку, яка знаходиться за межами села, в оренду позивачу, не є належною правовою підставою оренди землі.

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що на час передачі спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка на законних підставах перебувала в оренді позивача.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач звернувся до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Кіровоградській області із листом-повідомленням від 08 липня 2014 року про намір поновити договір оренди та змінити строк дії договору з 5 на 15 років. До листа додав проект додаткової угоди до договору оренди, однак ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Кіровоградській області листом від 29 серпня 2014 року позивача повідомлено, що строк дії договору оренди з позивачем закінчився 13 грудня 2010 року, тому не може бути поновленим.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Правильно суд зазначив, що позивач має право захищати своє право на поновлення договору оренди, однак такий спір виник між двома юридичними особами і повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Судове рішення про порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки та поновлення з ним договору оренди цієї земельної ділянки відсутнє.

Безпідставним є посилання представника позивача на рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року. З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15 вересня 2015 року в задоволенні позову СФГ Лада до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року скасовано рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 вересня 2015 року , позов задоволено, визнано недійсними накази ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01 липня 2014 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та від 10 жовтня 2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_2, визнано недійсним укладений на підставі цього наказу договір оренди від 19 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 (т.1 а.с.31-35).

Однак постановою Вищого господарського суду України від 24 травня 2016 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року скасована повністю, рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 вересня 2015 року в частині визнання недійсними наказів залишено в силі, а в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди провадження у справі припинено (т.2 а.с.190-199).

Оскільки строк дії договору оренди від 13 грудня 2010 року закінчився та відсутнє судове рішення в порядку господарського судочинства про поновлення договору оренди з позивачем, то суд першої інстанції на час ухвалення рішення дійшов правильного висновку, що укладенням 19 листопада 2014 року договору оренди спірної земельної ділянки з ОСОБА_2 права позивача не порушено і передбачені законом підстави для визнання цього договору недійсним відсутні.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що поновлення договору оренди залежить від вирішення спору про визнання недійсним договору оренди, укладеного з фізичною особою ОСОБА_2 та є похідними, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що підставою для визнання цього договору недійсним є саме порушення прав позивача щодо поновлення з ним договору оренди.

Отже питання недійсності договору оренди з фізичною особою залежить від наслідків вирішення спору про поновлення договору оренди з позивачем, який повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачені законом підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Селянського (фермерського) господарства Лада залишити без задоволення, а рішенняГолованівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 16 березня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

ОСОБА_7