С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2018 р. Справа № 818/331/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ю.В. Волкової,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Хухрянське" (далі - позивач, ПСП "Хухрянське") просить суд: скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.12.2017 № 4609/7 "Про відмову у задоволенні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14.11.2017 № 91/10-17"; зобов'язати ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу позивача від 14.11.2017 № 91/10-17.
Свої вимоги мотивує тим, що державний реєстратор ОСОБА_4 порушив вимоги законодавства та здійснив повторну державну реєстрацію права оренди одних і тих самих земельних ділянок за різними орендарями. А тому твердження Міністерства юстиції України про те, що скарга позивача не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги та підтвердження факту порушення прав позивача в результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію є необґрунтованими, так як на момент вчинення державної реєстрації права оренди за фізичною особою ОСОБА_5 договір оренди земельних ділянок між ПСП "Хухрянське" та власником земельних ділянок був дійсний. Також вважає хибними твердження Міністерства юстиції України про те, що скарга оформлена без дотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та подана особою, яка не підтвердила факт порушення її прав, оскільки така підстава взагалі відсутня та не передбачена жодною нормою Закону. Крім того, під час розгляду скарги позивача ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України порушив вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що скарга позивача не була розглянута по суті. Позивач не надав документи, що підтверджують факт порушення його прав у результаті прийняття рішення державного реєстратора, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні скарги. Вважає, що Міністерство юстиції України виконало всі вимоги чинного законодавства, яке регулює відносини, пов'язані з розглядом скарги на рішення державного реєстратора та правомірно відмовило позивачу в задоволенні скарги.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 14.11.2017 приватне сільськогосподарське підприємство "Хухрянське" звернулось до ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України зі скаргою № 91/10-17 на рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" В'язівської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 35719600 від 16.06.2017, індексний номер 35721208 від 16.06.2017, індексний номер 35830839 від 23.06.2017 (а.с. 8-12), яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.11.2017 № 35176-0-33-17. У скарзі позивач просив скасувати вказані рішення державного реєстратора, анулювати доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав та розгляд скарги проводити за обов'язкової участі представника ПСП "Хухрянське".
Зазначена скарга була вмотивована тим, що ПСП "Хухрянське" на підставі договору оренди землі від 18.01.2007 № 494 (а.с. 13-16), укладеного з ОСОБА_6 та зареєстрованого в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2007 № 040761504736, користується земельними ділянками загальною площею 8,2807 га з кадастровими номерами: 5920388700:01:001:0571, 5920388700:01:001:0578, 5920388700:01:001:2520, які розташовані на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області. Відповідно до п. 8 договору строк дії договору - 10 років. Відповідно до п. 43 договору договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації. Тобто строк дії договору оренди землі спливає 25.12.2017.
Зазначений договір оренди земельних ділянок не був достроково розірваний чи визнаний судом недійсним. Державна реєстрація вказаного правочину не скасовувалася, а його реальність та факт державної реєстрації підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.11.2017 № 0-18-0.6-13016/2-17 (а.с. 22), у якому зазначено, що договір оренди від 18.01.2007 № 494, укладений між ПСП "Хухрянське" та ОСОБА_6, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Однак, як вбачається з копій Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 18-21, 24-25) 16.06.2017 та 23.06.2017 державним реєстратором КП "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" В'язівської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 проведено реєстрацію права оренди зазначених вище земельних ділянок за фізичною особою ОСОБА_5 в період дії договору оренди, укладеного між позивачем та ОСОБА_6
За результатом розгляду скарги 14.12.2017 позивач отримав наказ Міністерства юстиції України від 06.12.2017 № 4609/7 "Про відмову у задоволені скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 91/10-17" (а.с. 34), у якому зазначено, що позивачу відмовлено в задоволенні скарги у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та подана особою, яка не підтвердила факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію.
15.12.2017 позивач направив запит № 15/12-17 (а.с. 35-36) до Міністерства юстиції України щодо отримання копії документів, поданих під час розгляду скарги та отриманих суб'єктом розгляду скарги, а також висновок комісії, який оформлено в результаті розгляду скарги.
10.01.2018 на запит ПСП "Хухрянське" Міністерство юстиції України направило на адресу позивача лист від 26.12.2017 № 50569/ПІ-ЮР-3182/19 (а.с. 37) разом з висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017 (а.с. 38-40). Відповідно до висновку Комісії в поданих разом зі скаргою документах не вбачається порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Будь-яких інших документів, що були запитувані позивачем, відповідач не надав.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди від 18.01.2007) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди від 18.01.2007) визначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір оренди землі від 18.01.2007, укладений між ОСОБА_6 та ПСП "Хухрянське" не було розірвано або іншим чином припинено його дію станом на 16.06.2017 та 23.06.2017.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за ОСОБА_5Б.) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за ОСОБА_5Б.) державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за ОСОБА_5Б.) державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, та приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 11 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за ОСОБА_5Б.) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди за ОСОБА_5Б.) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором через неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.
Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Отже, державним реєстратором ОСОБА_4 належним чином не було перевірено раніше зареєстровані права на вищезазначені земельні ділянки за ПСП "Хухрянське", не було зроблено запити до уповноважених органів, які здійснювали реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013, а також не перевірено відомості про земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.
Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_4 в порушення вимог чинного законодавства було здійснено повторну реєстрацію договору оренди одних тих самих земельних ділянок, що є недопустимим. Твердження Міністерства юстиції України про те, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги та не підтверджено факт порушення прав позивача в результаті прийняття рішень про державну реєстрацію є безпідставним, так як на момент вчинення державної реєстрації прав оренди за ОСОБА_5 договір оренди, укладений між ПСП "Хухрянське" та ОСОБА_6, був дійсний.
Підставою відмови у задоволенні скарги позивача є недотримання вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Вказаною нормою закону визначено не підстави відмови у задоволенні скарги, а вимоги до оформлення скарги, які позивачем дотримані, а саме: у скарзі чітко зазначено повне найменування скаржника, його місцезнаходження, найменування представника скаржника; реквізити рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державними реєстраторами; скаржник повністю виклав обставини, якими й обґрунтував свої вимоги; скаржник зазначив про відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; скарга підписана представником скаржника із зазначенням номеру та дати складання скарги. до скарги додані засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державними реєстраторами, а також, засвідчена в установленому порядку копія довіреності на представника скаржника, якою підтверджено повноваження представника.
Перелік підстав для відмови у задоволенні скарги міститься в ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Із вищевикладеного вбачається, що скарга оформлена з дотриманням вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) та визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження.
Однак, відповідач в порушення вимог п. 8 Порядку № 1128 не перевірив відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, на підставі яких державним реєстратором проведено реєстраційну дію, не витребував документи, які б підтверджували проведення реєстрації права оренди за ОСОБА_5, сформованої державним реєстратором, не перевірив законність прийнятого рішення суб'єктом оскарження.
Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Як вбачається з висновку Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017, наказу Міністерства юстиції України від 06.12.2017 № 4609/7 розгляд скарги ПСП "Хухрянське" був проведений 04.12.2017. Відповідач в порушення вимог Порядку № 1128 не повідомив ПСП "Хухрянське" про розгляд скарги, хоча позивач зазначав про обов'язковість участі представника ПСП "Хухрянське" при розгляді скарги, завчасно повідомивши скаржника про дату та час розгляду. Не було також і розміщено інформації про розгляд скарги на офіційному веб-сайті Мін'юсту, що підтверджується скріншотами з веб-сайту (а.с. 41-43).
На підставі викладеного та, зважаючи на те, що відповідачі порушили процедуру розгляду скарги ПСП "Хухрянське" та безпідставно відмовили в її задоволенні, суд визнає необхідним скасувати наказ Мін'юсту від 06.12.2017 № 4609/7 "Про відмову у задоволенні скарги ПСП "Хухрянське" від 14.11.2017 № 91/10-17" та зобов'язати ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу позивача.
На підставі ст. 136 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову до суду, в сумі 3 524 грн згідно з платіжним дорученням від 30.01.2018 № 11 (а.с. 3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстицію України № 4609/7 від 06 грудня 2017 року "Про відмову у задоволенні скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 91/10-17".
Зобов'язати ОСОБА_3 державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" від 14 листопада 2017 року № 91/10-17".
Стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Хухрянське" (вул. Полтавська, 86, с. Хухра, Охтирський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 30134800) в рахунок повернення судового збору 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.03.2018 року.
Суддя М.М. Шаповал
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2018 |
Оприлюднено | 18.03.2018 |
Номер документу | 72773359 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні