Ухвала

від 13.03.2018 по справі 587/1018/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м.Суми

Справа №587/1018/17

Номер провадження 22-ц/788/414/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С.Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т.А., Ткачук С.С.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко - ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро - ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро на заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2017 року в складі судді Степаненка О.А., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складений 25 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и в:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство Райз-Максимко (далі - ОСОБА_5 Райз-Максимко ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро (далі - ТОВ Діамант-Агро ) та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди, мотивуючи вимоги тим, що 17 жовтня 2012 року між ним та ОСОБА_6 був укладений договір оренди землі, за умовами якого відповідачка передала ОСОБА_3 у строкове платне користування терміном на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) площею 1,8280 га, розташовану на території Терешківської сільської ради Сумського району Сумської області, з кадастровим номером 5924787900:04:002:0183. Договір зареєстровано відділом Держкомзему у Сумському районі Сумської області 28 грудня 2012 року за № 592470004010102.

Посилаючись на те, що відповідач до закінчення строку дії вказаного договору оренди землі передала цю ж земельну ділянку в оренду ТОВ Діамант-Агро , про що товариству стало відомо 08 грудня 2016 року, а також на те, що новий орендар змінив кадастровий номер земельної ділянки на 5924787900:04:002:1283, позивач просив суд визнати укладений між відповідачами договір оренди землі від 27 квітня 2016 року недійсним.

Заперечуючи проти задоволення позову, 31 липня 2017 року ТОВ Діамант-Агро подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_5 Райз-Максимко та ОСОБА_6 про визнання недійсним укладеного між цими відповідачами за зустрічним позовом договору оренди землі від 17 жовтня 2012 року, зазначаючи, що вказаний договір є недійсним в силу того, що його зміст не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, в договорі оренди землі від 17 жовтня 2012 року не вказано кадастровий номер земельної ділянки, що є однією з істотних умов цього договору. Також зазначав, що державна реєстрація оспорюваного договору була проведена з порушенням вимог законодавства, а саме: земельна ділянка, що є об'єктом оренди землі за цим договором, не зареєстрована в Державному реєстрі земель, що, на думку ТОВ Діамант-Агро , свідчить про відсутність реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Відтак, оскільки право оренди земельної ділянки є похідним від права власності, позивач за зустрічним позовом вважав, що реєстрація права оренди земельної ділянки без реєстрації права власності та цю ж земельну ділянку є неможливою.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро та ОСОБА_6, який зареєстрований 01 червня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 14795808.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро до ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко , ОСОБА_6, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання недійсним договору оренди землі за безпідставністю позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко по 800 грн сплаченого судового збору з кожного.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 05 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро про перегляд заочного рішення цього ж суду від 25 жовтня 2017 року залишено без задоволення.

Вказане заочне рішення суду від 25 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро оскаржило в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ТОВ Діамант-Агро , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 Райз-Максимко повністю, а його зустрічний позов задовольнити та визнати недійсним договір оренди землі від 17 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 Райз-Максимко та ОСОБА_6, зареєстрований відділом Держкомзему у Сумському районі Сумської області 28 грудня 2012 року за № 592470004010288.

Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_5 Райз-Максимко ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою, в якій просить прийняти відмову ОСОБА_5 Райз-Максимко від позову до ТОВ Діамант-Агро та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між цими відповідачами, визнати нечинним заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2017 року та закрити провадження у даній справі. Також у заяві представник позивача просить суд повернути ОСОБА_5 Райз-Максимко сплачений судовий збір в сумі 800 грн.

Крім того, представник відповідача ТОВ Діамант-Агро адвокат ОСОБА_4 також подала апеляційному суду заяву про відмову ТОВ Діамант-Агро від зустрічного позову до ОСОБА_5 Райз-Максимко та ОСОБА_6 про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди землі, в якій просить закрити провадження у даній справі у зв'язку з відмовою від позову.

При цьому, як повідомили представники сторін, їм та особам, яких вони представляють, відомі наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову позивача за первісним позовом від позову, а також прийняти відмову позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Серед процесуальних прав та обов'язків сторін, визначених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, передбачено і право позивача відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Виходячи з вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції йдеться про те, що при відмові позивача від позову суд лише перевіряє повноваження на такі дії його представника, якщо він бере участь у справі та висловив такий намір.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що прийняття відмови від позову не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, які беруть участь у справі, оскільки право особи на відмову від позову не обмежене.

Крім того, відповідно до доданої до заяви про відмову від позову довіреності від 09 січня 2018 року за № 17 ОСОБА_5 Райз-Максимко уповноважило ОСОБА_2 представляти товариство в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, в тому числі, з правом зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову.

Також, як вбачається з укладеного між ТОВ Діамант-Агро та адвокатом ОСОБА_4 договору про надання правової допомоги від 13 листопада 2017 року, остання наділена повноваженнями відмовитись від позову.

Представники сторін підтримали в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заяви ОСОБА_5 Райз-Максимко та ТОВ Діамант-Агро , відповідно, про відмову від пред'явлених позовів.

Отже, колегія суддів вважає за можливе прийняти від ОСОБА_5 Райз-Максимко відмову від позову, а також прийняти від ТОВ Діамант-Агро відмову від зустрічного позову, у зв'язку з чим необхідно визнати нечинним судове рішення першої інстанції від 25 жовтня 2017 року, яким закінчено розгляд справи по суті та закрити провадження у даній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Отже, відповідачу ТОВ Діамант-Агро необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі апеляційної скарги, що становить 2400 грн (4800 грн сплаченого судового збору / 50 %).

У той же час, клопотання ОСОБА_5 Райз-Максимко про повернення сплаченого ним при подачі позовної заяви судового збору в сумі 800 грн задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 142 ЦПК України на стадії апеляційного перегляду судового рішення цивільним процесуальним законодавством не передбачено повернення сплаченого при подачі позову судового збору у разі відмови позивача від позову, у зв'язку з чим заява ОСОБА_5 Райз-Максимко про відмову від позову підлягає частковому задоволенню, а відповідну заяву ТОВ Діамант-Агро необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 206 ч.ч. 1, 2, 3; 256 ч. 2; 373 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко задовольнити частково.

Заяву ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко від позову до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро , ОСОБА_6 про визнання договору оренди недійсним.

Прийняти відмову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро від зустрічного позову до ОСОБА_1 акціонерного товариства Райз-Максимко , ОСОБА_6, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання недійсним договору оренди землі.

Заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 жовтня 2017 року в даній справі визнати нечинним, провадження у справі закрити.

Повернути ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Діамант-Агро з державного бюджету 2400 грн судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 306 від 29 січня 2018 року, на рахунок 31211206780002, одержувач: УК у м. Сумах (м. Суми) 22030101, банк одержувача 837013 ГУ ДКСУ у Сумській області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

ОСОБА_7