Постанова

від 13.03.2018 по справі 607/2866/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2866/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/169/18 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія - 30

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін -представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, представника ОСОБА_3- ОСОБА_4; ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/2866/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року, ухваленого суддею Сливкою Л.М., у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, з урахуванням заяви 20.07.2017 року про збільшення позовних вимог та просила стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 8865,62 грн., завдану внаслідок затоплення квартири та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що 14.09.2015 року було затоплено кухню у її квартирі АДРЕСА_1, Тернопільського р-ну, Тернопільської обл., яка належить їй на праві приватної власності. Затоплення квартири відбулось із квартири №55, що знаходиться поверхом вище у вказаному житловому будинку, власником якої є ОСОБА_3, про що складено акт від 21.09.2015 року за участі представників ОСББ "Соляріс". Крім того, вважає, що відповідачі, незважаючи на неодноразові її та сина звернення , добровільно не відшкодовують завдану шкоду, у зв"язку із чим, вона зазнала глибокі душевні страждання через дискомфорт при використанні пошкодженого майна, порушення звичного способу життя, докладання додаткових зусиль для його нормалізації, негативні емоції та необхідність відновлення душевної рівноваги.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) майнову шкоду у розмірі 4626,62 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 62 копійки та 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4073,60 (чотири тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначила, що позивачі не довели факту залиття їхньої квартири, оскільки належних доказів цьому до матеріалів справи не додано. Зокрема, позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а наданий акт не містить відомостей щодо самого затоплення, зокрема дат, причин, наслідки затоплення; акт складено у її відсутності, що позбавило можливості подання доказів на його спростування, а тому це є прямим порушенням права на захист.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.

ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

За змістом п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України - суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, виданого 19.10.2007 року Великоберезовицькою селищною радою АДРЕСА_1 загальною площею 81,7 кв. м., житловою площею 45,9 кв. м. в будинку по АДРЕСА_1. належить на праві приватної власності ОСОБА_1Д.(а.с.6).

Як вбачається з довідки №153 виданої 25.02.2016 року Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну, Тернопільської області, книги реєстрації №28 сторінка №70 Великоберезовицької селищної ради, свідоцтва про право власності від 13.03.2008 року, серії САВ №846103 квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 В даній квартирі з 31.05.2013 року зареєстровані і проживають дочка власника квартири - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та внук власника квартири - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.(а.с.8).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Із акту, складеного комісією в складі голови ОСББ "Соляріс" ОСОБА_8 та членів комісії ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що 14.09.2015 року була затоплена кухня позивачки водою з квартири поверхом вище і виявлено наступні пошкодження: затоплення стелі підвісної холодною водою, розміром 2,74x4,20 м., підлягає заміні; пошкоджені миючі шпалери зі сторони кухонного гарнітуру з виходом на балкон, розміром 80x20 м., 80x2,53 м., 30x2,74 м; пошкодження кухонного гарнітуру: навісна тумба потребує заміни нижньої полиці розміром 1,2х30 см; пошкоджена тумба (нижня полиця розміром 30x20 см) потребує заміни; пошкоджена витяжка марки "Електро" модель №ДЕ вартістю 1,699 грн., тумба кухонного гарнітуру навісна потребує заміни нижньої полиці розміром 30x60 см; заміна нижньої кухонної тумби розміром 43-75 см.(а.с.7). Факт прориву води в їх квартирі відповідачі не заперечують і пояснили, що у зв'язку із проведенням ремонтних робіт КП "Аквасервіс", яке супроводжувалось шаленим перепадом тиску води, що і спричинило поломку, а саме, прориву зливного клапана у котлі індивідуального опалення, що встановлений на їх кухні. Однак, попадання води на кухню позивачки вважають було мізерним, так як підлога і плінтуса на їх кухні виложені із керамічної плитки. При огляді кухні позивачки на наступний день видимих пошкоджень на стелі не було виявлено, а тільки набухання нижньої полки лівого від витяжки навісного кухонного шкафчика.(а.с.31-32).

Згідно висновку експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_11 за результатами обстеження житлової квартири АДРЕСА_1 встановлено, що кухня потребує ремонту, а саме: опорядження стелі площею 11,6 кв. м; заміни шпалер на площі 6,3 кв. м.; ремонту меблів (дві навісні шафи та одна приставна); ремонту кухонної витяжки.(а.с.9).

Із відповіді комунального підприємства "Аква-сервіс" за №86 від 24.06.2016 року, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1. не належить до зони обслуговування "Аква-сервіс".(а.с.45).

Із відповіді ОСББ "Соляріс" за №5 від 29.06.2016 року слідує, що мешканка квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 не зверталась до голови правління чи членів правління ОСББ "Соляріс" з приводу прориву чи інших аварійних ситуацій 14.09.2015 року.(а.с.44).

Таким чином, ці докази спростовують доводи апеляційної скарги заявників про відсутність їх вини у спричиненні затоплення спірної квартири.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи за №305/17-22 від 14.06.2017 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень завданих приміщенню кухні позивачки внаслідок її залиття, що сталося 14.09.2015 року, становить 4626, 62 гривень.(а.с. 91-95).

Також у вказаному висновку експертом зазначено, що під час проведення обстеження встановлено, що для відновлення технічного стану приміщень спірної квартири необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи, а саме: знімання шпалер; шпаклювання стін шпаклівкою; обклеювання стін шпалерами; фарбування раніше пофарбованих стель з розчищенням до 10%; улаштування полістирольних багет; фарбування раніше пофарбованих укосів з розчищенням до 10%.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, тягар доказування відсутності вини у завданні шкоди покладається на відповідача.

Згідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Отже, законодавство зобов'язує власника не використовувати своє майно на шкоду іншим особам. Тобто, у вказаній ситуації це означає, що власник повинен стежити, щоб його квартира не стала джерелом шкоди для інших приміщень.

Пленум Верховного Суду України у п.2 Постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд першої інстанції проаналізувавши зібрані докази, правильно прийшов до переконання, що шкода, завдана позивачці внаслідок затоплення її квартири має відшкодовуватися власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3, оскільки відбулось з її вини, так як власник квартири належним чином не стежила, щоб її квартира не стала джерелом шкоди для інших приміщень.

Наявність вини ОСОБА_3 підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, які є членами ОСББ "Соляріс" та входили до складу комісії та склали акт від 21.09.2015 року про залиття спірної квартири відбулось з квартири , що розташована поверхом вище.

При цьому, свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 вказали, що 14.09.2015 року у їхньому будинку по АДРЕСА_1. були перепади тиску води.

Згідно до ст.1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи вище наведені обставини і те, що відповідачкою не спростовано наявність своєї вини у завданні шкоди, як і не спростовано і її розмір вірно задовольнив позов в стягненні матеріальної шкоди в розмірі 4626,62 грн. вартості ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн., вірно врахував душевні та фізичні страждання позивачки, пов'язані із затопленням кухні та її відновлення, порушення нормального ритму життя, а також вимоги розумності та справедливості.

Доводи заявниці про те, що наданий позивачкою акт від 21.09.2015 року не відповідає вимогам п .2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" №76 від 17.05.2005 року, оскільки в ньому не міститься достатньої та повної інформації, що дозволила б встановити прямий причинно-наслідковий зв"язок із діями чи бездіяльністю ОСОБА_3 та збиткам про які зазначила ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, так як не спростовується сам факт залиття квартири і спричинення шкоди, а, навпаки, підтверджується висновком експертизи №305/17-22 від 14.06.2017 року, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.

Безпідставними і не впливають на рішення суду доводи апеляційної скарги щодо того, що працівники ОСББ "Соляріс" не вправі були складати вище згаданий акт, так як статут не містить повноважень складання, фіксації, опису пошкоджень квартирі, ОСББ не є зареєстрованим, а також те, що ОСББ "Соляріс" не залучено до справи в якості третьої особи , оскільки дана юридична особа зареєстрована в реєстрі -ідентифікаційний код 36404185, не залучення об'єднання в якості третьої особи не впливає на права та обов'язки сторони. Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій направлених на забезпечення реалізації прав співвласників на володіння, користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Отже, складаючи даний акт працівники ОСББ діяли в межах своїх повноважень.

Що ж стосується доводів скарги на рахунок пошкодженого майна, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки в цій частині рішенням суду відмовлено у стягненні збитків із відповідача, а позивачкою рішення суду - не оскаржувалось.

Доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність рішення суду першої інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно і всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обгрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 була звільнена колегією суддів від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, тому у відповідності до ст. 141 ч.6 ЦПК України витрати компенсуються за рахунок держави в порядку, визначеному КМУ.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 35, 141 ч.6, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 березня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк