Ухвала

від 22.05.2018 по справі 607/2866/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

22 травня 2018 року

м. Київ

справа № 607/2866/16-ц

провадження № 61-27447ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1,ОСОБА_4 про стягнення 8 865,62 грн майнової шкоди, завданої залиттям квартири та відшкодування 5 000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 626,62 грн майнової шкоди, 1000,00 грн моральної шкоди та 4 073,60 грн судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 рокускасовано рішення суду першої інстанції та прийнято постанову про відмову в позові.

16 квітня 2018 року представник ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік установлено що з 1 січня 2016 році прожитковиймінімум на одну працездатну особу становить 1378,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 8 865,62 грн майнової шкоди та 5 000,00 грн моральної шкоди, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , судом не встановлено і на такі не посилається заявник.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року та постанова Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити .

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник