Постанова

від 13.03.2018 по справі 826/15192/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15192/17 Суддя суду першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, що прийнята о 12 год. 33 хв. у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача в частині застосування коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 42109 кв.м, кадастровий номер 8000000000:78:034:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, яка знаходиться у користуванні ПрАТ Деревообробний комбінат №7 на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.10.2011;

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.01.2017, виданий відповідачем на земельну ділянку загальною площею 42109 кв.м, кадастровий номер 8000000000:78:034:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2;

- зобов'язати відповідача провести станом на 28.01.2017 перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 42109 кв.м, кадастровий номер 8000000000:78:034:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві в частині застосування коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 42109 кв.м., кадастровий номер 8000000000:78:034:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, яка знаходиться у користуванні ПрАТ Деревообробний комбінат №7 на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.10.2011;

- визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.01.2017, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві на земельну ділянку загальною площею 42109 кв. м., кадастровий номер 8000000000:78:034:0001, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у разі відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки застосовується із значенням 2,0. Скаржник також наголошує на тому, що спірний витяг формується в автоматичному режимі, а Головне управління Держгеокадастру у м. Києві не здійснює розрахунок вартості самостійно. На переконання відповідача, видача витягу з технічної документації є його дискреційним повноваженням.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2017 видами діяльності позивача за КВЕД є: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.29 виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.99 виробництво інших готових металевих виробів; 43.32 установлення столярних виробів; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи.

Між ПАТ Деревообробний комбінат №7 , ТОВ Рута-2 та Київською міською радою укладено 11.10.2011 договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 2.1 якого оренди об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування: вул. Богатирська, 9 в Оболонському районі м. Києва; розмір: 44916 кв.м, в тому числі: ПАТ Деревообробний комбінат №7 -15/16 від 44916 кв.м, що становить 42190 кв.м, ТОВ Рута-2 -1/16 від 44916 кв.м; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд цілісного майнового комплексу; кадастровий номер - 8000000000:78:034:0001. Пунктом 3.1 передбачено, що договір укладений на 15 років.

Позивач 28.01.2017 отримав від Головного управління Держгеокадастру у місті Києві витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за даними якого коефіцієнт на функціональне використання землі Кф: 2 (цільове призначення земельної ділянки: підприємства іншої промисловості).

Не погоджуючись з визначеним коефіцієнтом на функціональне використання землі Кф: 2, ПАТ Деревообробний комбінат №7 звернулося з листом №100 від 14.02.2017 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про надання інформації щодо підстав застосування Кф: 2 замість Кф: 1,2.

Головне управління Держгеокадастру у місті Києві надало відповідь №19-26-0.21-2486/2-17 від 13.03.2017, у якій зазначило факт використання застарілої інформації про цільове призначення земельної ділянки.

Одночасно, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві привело інформацію про цільове призначення земельної ділянки у відповідності до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 та визначило за кодом класифікації видів цільового призначення земель 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Наступного дня, 14.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у місті Києві видало позивачу новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання землі Кф: 1,2.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що інформація щодо коду цільового призначення земельної ділянки позивача Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, у встановленому законодавством порядку не передавалася. Саме через вказану обставину, а не з вини позивача, застосовано коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:034:0001 2 замість 1,2

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Порядок здійснення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів визначений Земельним кодексом України, Законом України Про оцінку земель , Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 № 213 та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Згідно статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

З 01.01.2017 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), що є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно пунктів 3, 5 розділу II Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток № 1).

Найбільшим коефіцієнтом який характеризує функціональне використання земельної ділянки розділу 11 Землі промисловості Секції J Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Додатку № 1 до Порядку є коефіцієнт 1,2 , який характеризує землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (11.01), підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), будівельних організацій та підприємств (11.03).

Як вбачається з оскаржуваного витягу, та що не заперечується відповідачем, при формуванні витягу у нього була інформація про категорію спірної земельної ділянки (Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), її цільове призначення (підприємств іншої промисловості ) що відповідає підрозділу 11.02 розділу 11 Землі промисловості Секції J Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Таким чином, на час формування оскаржуваного витягу у відповідача була наявна інформація про необхідність застосування до спірної земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання 1,2.

Дійсно, відповідно до примітки №2 до Додатку №1 Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що категорія та цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось. Непередання та невнесення повноважними особами у відповідний реєстр відомостей про коефіцієнт призначення спірної земельної ділянки не позбавляє позивача права на розрахунок нормативної грошової оцінки цієї ділянки з урахуванням коефіцієнтів, які відповідають її функціональному призначенню.

Невиконання суб'єктом владних повноважень, правонаступником повноважень якого є відповідач, обов'язків щодо передачі відповідачу даних про коефіцієнт функціонального призначення, не може бути поважною причиною позбавлення позивача права на здійснення належного розрахунку нормативної оцінки земельної ділянки, якою він користується.

Норми чинного законодавства, зокрема наведений вище пункт 5 розділу II Порядку, не містять положень про те, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки може бути встановлений лише за відповідною заявою суб'єкта господарювання, який використовує у власній діяльності цю земельну ділянку.

Посилання відповідача на пункти 117, 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки їх положення стосуються внесення змін про земельну ділянку, однак, у даному випадку, суд наголошує на тому, що характеристики спірної земельної ділянки не змінювались. Окрім того, зазначений порядок не регулює питання встановлення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Суд апеляційної інстанції також наголошує, що формування та видача витягу з технічної документації не є дискреційним повноваженням відповідача, оскільки відповідач не вправі на власний розсуд визначати зміст витягу, який, у свою чергу, має чітко відповідати вимогам чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до спірної земельної ділянки коефіцієнт функціонального використання 2,0 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що цільове призначення цієї ділянки не змінювалося з 2011 року та відповідає Кф 1,2.

Таким чином, оскаржуваними відповідачем порушено право позивача на належний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який позивачем було враховано при декларуванні податків. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 15.03.2018.