Ухвала

від 16.03.2018 по справі 802/158/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у допуску справи до провадження

16.03.2018 м. Київ К/9901/14155/18 802/158/17-а

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П., розглянув заяву Фермерського господарства "Дзялів" від 14.12.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі № 802/158/17-а.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У січні 2017 Фермерське господарство Дзялів , Товариство з обмеженою відповідальністю Ятек-Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокряж 1 звернулися з позовом до Управління Держгеокадастру у Жмеринському районні Вінницької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Курланд , в якому просили визнати неправомірними дії відповідача по внесенню до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою договорів оренди землі та скасувати наступні реєстраційні записи щодо реєстрації договорів оренди земельної ділянки між TOB Курланд та фізичними особами - власниками земельних ділянок, укладених у лютому 2007 - листопаді 2012 .

2. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначали, що є орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення на підставі укладених з власниками договорів оренди у 2015-2016 р.р., реєстрація яких проведена відповідно до чинного законодавства. Проте позивачі позбавлені можливості реалізувати право оренди, оскільки земельні ділянки використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд відповідно до укладених у 2007-2012 роках договорів оренди. Вважають, що державна реєстрація цих договорів є незавершеною та проведена з порушеннями норм чинного на той час законодавства. Зокрема, вказують, що при вчинені оскаржуваних записів не було сформовано обмінних файлів та реєстраційних карток, що є обов'язковим, крім того, інформація щодо реєстрації права оренди за ТОВ Курланд не внесена до Державного реєстру земель/Державного земельного кадастру та відсутні записи у поземельних книгах щодо такої реєстрації.

3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 позовні вимоги задоволено частково.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення позову; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. В частині задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із недотримання процедури проведення державної реєстрації договорів оренди, наявності записів про укладені з ТОВ Курланд договори оренди землі щодо зазначених земельних ділянок лише у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Станіславчицькій, Мовчанській, Тарасівській, Кам'яногірській сільських радах Жмеринського району Вінницькій області, без внесення відомостей щодо прав на них до Поземельної книги.

6. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, зазначив, що предметом розгляду в даній справі є реєстраційні записи про реєстрацію прав оренди за ФГ Дзялів , а тому досліджувалась правомірність реєстрації договорів оренди за ФГ Дзялів , а не за ТОВ Курланд . Крім того, вказав, що Вищим адміністративним судом України не досліджувався порядок внесення записів до Книги записів, констатовано лише сам факт внесення, а не підстави для такого внесення, оскільки правомірність дій реєстратора зі внесення записів до Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди землі за ТОВ Курланд не була предметом розгляду у зазначеній судом першої інстанції справі.

7. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ТОВ Курланд звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. У касаційній скарзі скаржник зазначав, що дії відповідачів щодо внесення записів до Книг записів про реєстрацію договорів оренди землі ТОВ Курланд відповідали вимогам чинного на той час законодавства. Також зазначає, що позивачі не є орендарями земель, питання подвійної реєстрації договорів оренди землі, укладених позивачами розглядається в інших судових процесах. Договори оренди землі достроково не розривалися, недійсними не визнавалися, право оренди землі в суборенду позивачем не передавалася.

8. Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 касаційну скаргу задоволено, скасовано судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, а у задоволенні позову відмовлено.

9. Фермерське господарство Дзялів звернулося до Верховного Суду України з заявою від 14.12.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла до 14.12.2017 (далі - КАС України).

10. Питання про допуск скарги до перегляду Верховним Судом України не вирішувалося.

11. Листом від 12.01.2018, який надійшов до Суду 01.02.2018, заяву передано до Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.02.2018 у даній справі визначено колегію у складі суддів Кравчука В.М., Анцупової Т.О., Стародуба О.П.

13. Ухвалою від 05.02.2018 заяву було залишено без руху, оскільки у заяві не було зазначено, які саме норми матеріального чи процесуального права було застосовано неправильно, не надано прикладів їх неоднакового застосування судами касаційної інстанції, а також не надано тексту постанови, яка оскаржується.

14. На виконання вимог ухвали 05.03.2018 до Суду надійшла уточнена заява про перегляд з додатками. Одночасно подано клопотання про зменшення та відстрочення судових витрат, а також клопотання про зупинення виконання постанови. Оскільки ці клопотання вирішуються і мають правові наслідки лише у разі допуску заяви до перегляду, Суд вважає за необхідне спочатку визначитися щодо наявності підстав перегляду.

15. В якості прикладів неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права заявник покликається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 у справі № К/800/32291/15, від 12.10.2016 № К/800/12766/16, від 05.11.2014 № К/800/23893/14, від 14.12.2016 № К/800/11479/15, від 20.07.2017 № К/800/15968/17, від 29.05.2014 № К/800/11773/14.

ІІ. СУТЬ СПОРУ

16. У 2006-2012 роках ТОВ Курланд укладено договори оренди із власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Кам'яногірської, Тарасівської, Мовчанівської, Северинівської та Станіславської сільських рад Жмеринського району Вінницької області.

17. У період з 2015 по 2016 р.р. позивачами - ФГ Дзялів , ТОВ Ятек - Україна та ТОВ Агрокряж 1 укладено договори оренди цих же земельних ділянок.

18. Позивачі, вважаючи державну реєстрацію договорів оренди між фізичними особами та Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд незаконною та такою, що порушує їх права, звернулися до суду з даним позовом.

19. Відмовляючи у позові, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.12.2017 виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент укладення ТОВ Курланд договорів оренди земельних ділянок, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. За правилами ч.1 ст.20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

20. Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

21. Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

22. Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962) (надалі також - Порядок), який був чинним на момент реєстрації договорів оренди, передбачено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

23. Відповідно до п.8.1 Порядку реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено здійснення державної реєстрації договорів оренди, укладених фізичними особами з Товариством з обмеженою відповідальністю Курланд .

25. Оскільки єдиною і достатньою умовою набуття чинності договорів є проведення їх державної реєстрації, висновок судів про те, що у ТОВ Курланд не виникло право користування земельними ділянками на умовах договору оренди є помилковим.

26. Окрім того, Суд зверну увагу, що позивачі не були учасниками відносин щодо вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, як і відносин з укладення відповідних договорів оренди, щодо яких була проведена державна реєстрація та вчинені відповідні реєстраційні записи. Наведене дає підстави для висновку про відсутність у позивачів права оскаржити реєстраційні дії, які його безпосередньо не стосуються.

27. Укладення позивачами в подальшому у 2015-2016 р.р. договорів оренди, на що послались суди в обґрунтування підстави для захисту інтересів позивача, не свідчить про порушення таких прав на момент вчинення відповідних реєстраційних дій. Отже відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів вчиненням реєстраційних дій, як обов'язкової передумови для їх захисту, унеможливлює задоволення позову у обраних позивачем спосіб.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

28. Оцінюючи твердження заявника про різне застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, Суд встановив, що надані для порівняння судові рішення, стосуються різних правовідносин.

29. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 у справі № К/800/32291/15 за позовом ТОВ Агрофірма Вісла до реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області позивач оскаржував реєстраційні дії, вчинені у 2013 році, щодо земельних ділянок, якими він користувався на підставі договору, укладеного у 2006. Тобто позивач був першим орендарем.

30. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 № К/800/12766/16 за позовом Сільськогосподарського ТОВ Старт до приватного нотаріуса та реєстраційної служби позивач оскаржував реєстраційні дії щодо прав оренди за ТОВ СД-Агро , вчинені у 2014 році В той час як позивач є орендарем земельних ділянок на підставі договорів, укладених у 2007-2008 роках. Тобто позивач був першим орендарем.

31. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 № К/800/23893/14 у справі за позовом ТОВ Супіна Агро до Реєстраційної служби позивач оскаржував реєстраційні дії щодо реєстрації у 2013 році договорів оренди з ТОВ Ботік . В той час як позивач є орендарем земельних ділянок на підставі договорів, укладених у 2006-2007 роках. Тобто позивач був першим орендарем.

32. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 № К/800/11773/14 у справі за позовом ТОВ Герром Інвест-Україна до Відділу державної реєстраційної служби України Деражнянського районного управління юстиції предметом спору було визнання недійсним рішення державного реєстратора від 31.07.2013 про державну реєстрацію земельної ділянки за ТОВ СВП Агро-Дак , оскільки орендарем цієї ж земельної ділянки був позивач на підставі договору від 03.08.2012. Тобто позивач був першим орендарем.

33. В усіх вищенаведених справах з позовом до суду зверталася особа, яка була першим орендарем. Позивач вважав, що його права порушуються у зв'язку з так званою подвійною реєстрацією , тобто реєстрацію речових прав на земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді.

34. Натомість у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, позивачем є другий орендар. Відрізняються також підстави позову, оскільки позивач вважає, що його права порушуються у зв'язку із неможливістю реалізувати права оренди, а реєстрація договорів з ТОВ Курланд не може вважатися завершеною та проведена з порушенням чинного законодавства.

35. Таким чином, предмет та підстави позову є іншим, ніж у справах, рішення у яких надані для порівняння.

36. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 № К/800/11479/15 за позовом фізичної особи КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації, реєстраційної служби позивач просив скасувати рішення та запис 2011 року про реєстрацію переходу права власності з тих підстав, що запис вчинено на підстав рішення, яке не набрало законної сили.

37. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 № К/800/15968/17 у справі за позовом Благодійної організації до Національного банку України предметом позову було скасування постанови НБУ Про віднесення ПАТ КБ Хрещатик до категорії неплатоспроможних .

38. В останніх двох справах предмет позову є іншим, ніж у справі, щодо якої подано заяву про перегляд.

39. Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

40. Аналіз судового рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішень, наданих для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено іншими підставами позову та різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

41. За таких обставин колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, що розглядається, не є подібними до тих, які встановлені у справах, копії судових рішень касаційної інстанції в яких додано до заяви.

42. Перевірка правильності висновків суду касаційної інстанції у конкретній справі поза завданням перегляду - усунення неоднакового застосування норм матеріального чи процесуального права судами касаційної інстанції, не входить до компетенції Верховного Суду.

43. Відповідно до ст. 240 КАС України (у редакції, що діяла до 14.12.2017) питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем. У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження. У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

44. Враховуючи, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, колегія суддів дійшла висновку, що заява є необґрунтованою, а тому підстав для допуску справи до провадження немає.

45. У зв'язку з цим, немає необхідності вирішувати клопотання про зменшення та відстрочення судових витрат, а також клопотання про зупинення виконання постанови.

Керуючись пп. 1, 2 п. 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 241, 242, 244 КАС України (у редакції, що діяла до 14.12.2017), Суд

УХВАЛИВ:

У допуску заяви Фермерського господарства "Дзялів" від 14.12.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі № 800/158/17 відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Кравчук В.М.

Суддя Анцупова Т.О.

Суддя Стародуб О.П.