Рішення

від 12.03.2018 по справі 904/102/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018м. ДніпроСправа № 904/102/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Калинова, буд. 111, кв. 18)

до Приватного підприємства "Стиль-Центр" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Червонопартизанська, буд. 1)

про стягнення 37 462,50 грн. безпідставно набутих коштів

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача Сергєєва М.Ш., довіреність від 08.02.2018 року, представник

Від відповідача Романенко Ю.С., довіреність від 06.02.2018 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом б/н від 05.01.2018 про стягнення з Приватного підприємства "Стиль-Центр" 37 462,50 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю перерахування коштів за платіжним дорученням № 1914 від 31.05.2017 та відсутністю у відповідача правових підстав для утримання їх у себе. Позивач вважає, що правовою підставою для повернення коштів у сумі 37 462,50 грн. є положення ст. 1212 Цивільного кодексу України про набуття майна без достатньої правової підстави. Також позивач зазначає, що жодних господарських відносин між позивачем та відповідачем наразі не існує.

Також у позовній заяві позивач просив суд розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що договір між сторонами був укладений у спрощений спосіб, що підтверджується рахунком на оплату товару (заготівки до дисплею у кількості 1 500 штук) № 122855 від 24.05.2017 на суму 74 925,00 грн., його частковою оплатою у сумі 37 462,50 грн. за платіжним дорученням № 1914 від 31.05.2017 та обміном сторонами листами щодо часу поставки товару, суми попередньої оплати, узгодження сторонами технічних характеристик, креслення та погодження кінцевого взірця продукції тривало аж до 22.06.2017, про що свідчать копії експрес-накладних про поставку взірців продукції для попереднього погодження з боку відповідача.

06.03.2018 позивачем надано відповідь на відзив де вказує, що враховуючи специфіку товару, яка полягає у виготовленні заготовки до дисплею певної конструкції по взірцю позивача, що має значення для підприємницької діяльності позивача, опис товару, його конструкції, розмірів, параметрів технічних характеристик є істотною умовою замовлення, яке має бути узгоджено сторонами однозначно та без розбіжностей. Оскільки сторони не узгодили належним чином істотну умови (креслення узгоджено не було), не відбулось схвалення позивачем жодного із направлених зразків товару відповідачем, у відповідача не виникло зобов'язання з поставки товару, а отже, й відсутні правові підстави для його отримання та повної оплати позивачем.

Ухвалою суду від 10.01.2018 позовну заяву залишено без руху та позивачу запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1 762,00 грн.

19.01.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" усунуті недоліки позовної заяви, а саме надані до суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 20.02.2018, після чого оголошувалась перерва до 12.03.2018.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.03.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням № 1914 від 31.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" (далі - позивач) було перераховано Приватному підприємству "Стиль-Центр" (далі - відповідач) 37 462,50 грн. з призначенням платежу оплата 50% за ТМЦ згідно рахунку №122855 від 24.05.2017, у тому числі ПДВ20% - 6 243,75 грн. за реквізитами ЄДРПОУ 34561023 на рахунок 26002050202525 Приватного підприємства "Стиль-Центр".

Листом №9 від 25.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" звернулося до Приватного підприємства "Стиль-Центр" в якому просить повернути помилково сплачену грошову суму в розмірі 37 462,50 грн., перераховані платіжним дорученням № 1914 від 31.05.2017, протягом 7 днів з дня отримання вимоги. Втім, лист №9 від 25.07.2017 було повернуто позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 15.09.2017, з вимогою про невідкладне повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 37 462,50 грн. Однак, жодних відповідей стосовно вимог про повернення безпідставно отриманих коштів, відповідач здійснено не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" зазначає, що платіжним дорученням №1914 від 30.05.2017 було помилково перераховано Приватному підприємству "Стиль-Центр" 37 462,50 грн., у зв'язку з чим просить повернути грошові кошти у 37 462,50 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Порядок повернення безпідставно набутого майна регулюються статтею 1212 Цивільного кодексу України (глава 83).

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з приписами частини 5 статті 139 Господарського кодексу України гроші у національній валюті є коштами у складі майна суб'єктів господарювання, тобто майном.

В призначенні платежу за платіжним дорученням №1914 від 31.05.2017 зазначена оплата 50% за ТМЦ, згідно рахунку №122855 від 24.05.2017.

Як вбачається з матеріалів справи Приватним підприємством "Стиль-Центр" виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" рахунок на оплату по замовленню №122855 від 24.05.2017 на суму 74 925,00 грн. за заготівки до дисплею у кількості 1 500 шт.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Приватним підприємством "Стиль-Центр" виставлено рахунок на оплату по замовленню № 122855 від 24.05.2017 на суму 74 925,00 грн. в якому передбачене найменування, кількість та вартість товару.

Внаслідок листуванням між сторонами погоджена 50% - передоплата, 50% - постоплата по факту готовності. З посиланням на рахунок № 122855 від 24.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Анро" 31.05.2017 здійснив часткову оплату рахунку на суму 37 462,50 грн., що свідчить про прийняття пропозиції відповідача на укладення договору. Таким чином, між сторонами виникли господарські зобов'язання щодо поставки товару, зазначеного у рахунку №122855 від 24.05.2017, тому грошові кошти в розмірі 37 462,50 грн. сплачені на виконання господарських зобов'язань.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони та відсутність правової підстави для набуття або зберігання майна.

З наведеного вбачається, що грошові кошти у сумі 37 462,50 грн. набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуте майно.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77-79, 129, 232, 233, 234, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.03.2018.

Суддя Е.М. Бондарєв