ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
13 березня 2018 року Справа № 5016/1956/2012(5/74)
м.Миколаїв
Кредитори:
1) Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 55-е),
2) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, просп.Центральний, 93),
3) Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2),
4) Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 68),
5) Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54050, м. Миколаїв, вул. Торгова, 63-А),
6) Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, поштова адреса: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38),
7) Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32),
8) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23),
9) Снігурівське управління водного господарства (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Центральна (Леніна), 196),
10) Південно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14),
11) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрмаш-Універсал" (73034, м. Херсон, вул. 200 річчя Херсону, 7, корп. 3, кв. 65),
12) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12),
13) Публічне акціонерне товариство "Укрінком" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-а),
Банкрут: Приватна виробничо-торгівельна фірма "АГРОДІЛО" (54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 58, кв. 43, ідентифікаційний код 30389518),
Ліквідатор: арбітражний керуючий Сашин Олександр Андрійович (свідоцтво № 522 від 21.03.2013, 54001, АДРЕСА_1),
Суддя Давченко Т.М.
За участю представників:
від 1-го кредитора: Тертична А.П., за довіреністю,
від 2-го кредитора: Демешко С.П., за довіреністю,
від 3-го кредитора: Майстренко П.С., за довіреністю,
від 6-го кредитора: Биковський Д.Ю. за довіреністю,
від банкрута: ліквідатор Сашин О.А.
Суть спору: про банкрутство Приватної виробничо-торгівельної фірми "АГРОДІЛО"
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Приватної виробничо-торгівельної фірми "АГРОДІЛО".
14.03.2017 від кредитора ПАТ Дельта-Банк надійшла скарга від 10.03.2017 № 13.1/132 на дії ліквідатора банкрута в якій він просить визнати дії ліквідатора Сашина О.А. щодо не визнання кредиторських вимог ПАТ Дельта-Банк протиправними, визнати дії ліквідатора Сашина О.А. щодо неперерахування коштів від реалізації заставного майна скаржника неправомірними, визнати кредиторські вимоги ПАТ Дельта-Банк у сумі 8405726,91 грн. за кредитним договором від 29.08.2007 № 02/147/07-КЛТ у сумі 6428451,35 грн. та за кредитним договором від 22.09.2006 № 02/116/06-КЛТ у сумі 8405726,91 грн. з розподілом черговості задоволення кредиторських вимог відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зобов'язати ліквідатора Сашина О.А. перерахувати кошти, за результатами проведеного аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 11.12.2014-26.12.2014, - майнового комплексу, що розташований за адресою: вул.Степова, 1-А, м.Снігурівка, Миколаївська область згідно іпотечного договору від 02.08.2006 № 1242, посвідченого приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Шульгою Т.В. на рахунок АТ Дельта Банк за реквізитами, вказаними у листі від 10.03.2017 № 13.1/131.
Скарга мотивована тим, що ліквідатором банкрута Сашиним О.А. неправомірно відмовлено у визнанні кредиторських вимог скаржника у сумі 14885650,26 грн. (повідомлення від 22.07.2016 № 02-01/107/296/1956-16) у зв'язку з тим, що кредиторські вимоги, які виникли за кредитними договорами згідно договорів про переведення боргу від 03 жовтня 2008 року за згодою ПАТ Кредитпромбанк , правонаступником якого є скаржник, переведенні на нових боржників, а саме: на Приватне підприємство виробничо-торгівельна фірма Агро-Ленд ідентифікаційний код 32199424 та Приватне підприємство виробничо-торгівельна фірма Снігурівський каравай ідентифікаційний код 35451700. Крім того, ліквідатором не перераховано скаржнику грошові кошти, отримані ліквідатором від реалізації заставного майна.
Клопотанням від 14.06.2017 б/н про долучення додаткових документів до справи, скаржник стверджує, що його вимоги до банкрута складають 14885650,26 грн.
Ліквідатор банкрута Сашин О.А. надіслав заперечення від 14.06.2017 № 02-01/134/342/1956-17, від 22.09.2017 № 02-01/219/360/1956-17 та від 19.01.2018 № 02-01/17/386/1956-18 на скаргу ПАТ Дельта-Банк в яких просить відмовити в її задоволенні, оскільки вказані скаржником об'єкти, які були у заставі за кредитними договорами, на час порушення провадження у справі вже не належали банкруту, а були реалізовані за згодою скаржника.
Крім того, ліквідатором подано клопотання від 22.09.2017 № 02-01/218/359/1956-17, від 30.10.2017 № 02-01/240/363/1956-17 та від 19.01.2018 № 02-01/19/388/1956-18 про витребування у скаржника доказів сплати судового збору за подання скарги на дії ліквідатора.
Ухвалою суду від 26.09.2017 зобов'язано скаржника надати в судове засідання докази того, що його вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна, у тому числі нотаріально посвідчені договори застави (іпотеки) (оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи).
02.11.2017 скаржником на виконання вимог суду надано оригінали договорів для огляду в судовому засіданні та їх копії для приєднання до матеріалів справи (т. 14, а.с. 184-256).
Сторони та ліквідатор повідомлені про розгляд справи належним чином.
Присутній в судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу, просить визнати кредиторські вимоги ПАТ Дельта Банк у сумі 14885650,26 грн. за рахунок заставного майна та клопоче відкласти розгляд скарги з метою надання до суду договорів застав (іпотек) на майно банкрута, хоча стверджує, що такі договори не укладалися.
Ліквідатор в судовому засіданні заперечує проти скарги та просить відмовити в її задоволенні, оскільки аналогічна скарга вже судом розглядалася та ухвалою суду від 14.09.2016 її залишено без задоволення.
Присутні в судовому засіданні представники учасників провадження у справі заперечують проти відкладення розгляду скарги.
Заслухавши думку присутніх учасників провадження у справі, суд ухвалою відмовив в задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду скарги, оскільки у скаржника було достатньо часу для надання необхідних доказів, що підтверджують викладені в скарзі обставини.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх представників учасників провадження у справі, суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Приватної виробничо-торгівельної фірми "Агроділо" за процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сашина О.А.
Ліквідатором, відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, письмово повідомлено всіх відомих кредиторів банкрута про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
24.12.2012 від Миколаївської філії ПАТ Кредитпромбанк надійшла заява від 24.12.2012 № 12/978 про визнання кредиторських вимог до банкрута у сумі 14885650,26 грн., з якої: прострочена заборгованість по кредиту у сумі 9903500,00 грн., прострочена заборгованість по процентам у сумі 1631432,29 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1012327,68 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 203082,81 грн., інфляційні у сумі 2083835,48 грн., держмито у сумі 51000,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 472,00 грн.
Заява Миколаївської філії ПАТ Кредитпромбанк ґрунтується на кредитних договорах від 22.09.2006 № 02/116/06-КЛТ та від 29.08.2007 № 02/147/07-КЛТ, які укладено між банкрутом та ПАТ Кредитпромбанк , додаткових угодах до них, договорах застави від 29.08.2007 № 02/02/147/07-КЛТ/301/07-КЛТ, від 22.09.2006 № 02/02/116/06-КЛТ/301/06-КЛТ, від 22.09.2006 № 02/02/116/06-КЛТ/302/06-КЛТ, від 22.09.2006 № 02/02/116/06-КЛТ/303/06-КЛТ, від 27.03.2008 № 02/02/116/06-КЛТ/308/06-КЛТ, від 17.11.2008 № 02/02/116/06-КЛТ/309/06-КЛТ, іпотечних договорах від 29.08.2007 № 942, від 07.02.2008 № 97, від 22.09.2006 № 1242, від 22.09.2006 № 1243.
Вказані вимоги Миколаївської філії ПАТ Кредитпромбанк ліквідатором банкрута Сашиним О.А. було визнано у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 18.02.2013 № 29/1956-13.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2013 кредитора ПАТ Кредитпромбанк замінено його правонаступником ПAT Дельта Банк , оскільки 27.09.2013 між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта-Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.
В процесі ліквідаційної процедури, ліквідатором Сашиним О.А., з'ясовано, що 07.10.2008 між банкрутом та Приватним підприємством виробничо-торгівельною фірмою "Агро-ленд" укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, що розташований за адресою: вул.Виноградна, 21, м.Снігурівка, Миколаївська область (майно, що передано в іпотеку ВАТ Кредитпромбанк згідно іпотечного договору від 22.09.2006 № 1242 в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 22.09.2006 № 02/116/06-КЛТ), посвідчений приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Шульгою Т.В., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1247. Продаж майнового комплексу здійснено за згодою заставного кредитора, що підтверджується листом Миколаївської філії ВАТ "Кредитпромбанк" від 03.10.2008 № 322/08 та договором про перевід боргу від 03.10.2008, укладеним між банкрутом та Приватним підприємством виробничо-торгівельною фірмою "Агро-ленд" та 07.10.2008 між банкрутом та Приватним підприємством виробничо-торгівельною фірмою "Снігурівський каравай" укладено договір купівлі-продажу комплексу, булочний цех, що розташований за адресою: вул. Некрасова, 87, м.Снігурівка, Миколаївська область, (майно, що передано в іпотеку ВАТ Кредитпромбанк згідно іпотечного договору від 29.08.2007 № 942 в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 29.08.2007 № 02/147/07-КЛТ), посвідчений приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Шульгою Т.В., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1246. Продаж майнового комплексу здійснено за згодою заставного кредитора, що підтверджується листом Миколаївської філії ВАТ "Кредитпромбанк" від 03.10.2008 № 324/08 та договором про перевід боргу від 03.10.2008, укладеним між банкрутом та Приватним підприємством виробничо-торгівельною фірмою "Снігурівський каравай".
Таким чином, згідно договорів про переведення боргу від 03 жовтня 2008 року, за згодою ПАТ Кредитпромбанк , борг переведено на нових боржників, а саме: на Приватне підприємство виробничо-торгівельна фірма Агро-Ленд (ідентифікаційний код 32199424) та Приватне підприємство виробничо-торгівельна фірма Снігурівський каравай (ідентифікаційний код 35451700).
Тому, у зв'язку з встановленими обставинами ліквідатор 27.07.2016 повідомив скаржника (повідомлення від 22.07.2016 № 02-01/107/296/1956-16) про відмову у визнанні кредиторських вимог ПAT Дельта Банк .
Також, ліквідатор повідомив скаржника, що об'єкти нерухомості, які раніше належали банкруту та були у заставі у кредитора на сьогоднішній день належать: майновий комплекс розташований Миколаївська область Снігурівський район с. Юр'ївка вул. Польова 3 - належить ТОВ Дари Миколаївщини ; майновий комплекс розташований Миколаївська область Снігурівський район с. Юр'ївка вул. Польова 6 - належить ППАТФ Баратівське ; майновий комплекс розташований Миколаївська область м. Снігурівка вул. Інгулецька 10-А - належить Промислова фінансова група Украгромет ; майновий комплекс розташований Миколаївська область Снігурівський район с. Юр'ївка вул. Ставкова 1-А - належить ППАТФ Баратівське ; майновий комплекс розташований Миколаївська область Снігурівський район с.Афанасіївка, вул. Приозерна 1 - належить ТОВ Дари Миколаївщини .
Вказані обставини були об'єктом дослідження Господарським судом Миколаївської області при розгляді скарги ПАТ Дельта Банк від 16.08.2016 № 18.5/2066.
Отже, кредиторські вимоги ПАТ Кредитпромбанк (правонаступником якого є ПAT Дельта Банк на суму 14885650,26 грн.), які виникли за кредитними договорами № 02/147/07-КЛТ від 29.08.2007, № 02/116/06-КЛТ від 22.09.2006, згідно договорів про переведення боргу від 03.10.2008 переведено на нових боржників, ще до порушення провадження у справі про банкрутство Приватної виробничо-торгівельної фірми "АГРОДІЛО".
Ухвалою суду від 26.09.2017 зобов'язано скаржника надати до суду докази того, що його вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна, у тому числі нотаріально посвідчені договори застави (іпотеки) (оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи).
02.11.2017 скаржником надано оригінали договорів для огляду в судовому засіданні та їх копії для приєднання до матеріалів справи (т. 14, а.с. 184-256), а саме: договір іпотеки від 29.08.2007 (зареєстрований за № 942), договір застави №02/02/ 147/07-КЛТ/301/07-КЛТ від 29.08.2007, договір іпотеки від 07.02.2008 (зареєстрований за № 97), договір іпотеки від 22.09.2006 (зареєстрований за № 1243), договір іпотеки від 22.08.2006 (зареєстрований за № 1242), договір застави 02/02/1 16/06-КЛТ/301/06-КЛТ від 29.08.2007, договір застави 02/02/1 16/06-КЛТ/308/06-КЛТ від 27.03.2008, договір застави 02/02/1 16/06-КЛТ/302/06-КЛТ від 22.08.2006, договір застави 02/02/1 16/06-КЛТ/309/07-КЛТ від 17.11.2008, договір застави 02/02/1 16/06-КЛТ/303/06-КЛТ 22.08.2006, договір застави 02/02/116/06-КЛТ/307/07-КЛТ від 07.02.2008, договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, але вказані договори укладені між банкрутом та ВАТ Кредитпромбанк , а не з скаржником.
15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VІІІ від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції.
Згідно п. 9 ч. 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відтак, застосуванню підлягають положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Пункт 1 ст. 5 Закону про банкрутство, в редакції, чинній до 19.01.2013 р. встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Згідно до ч. 7 ст. 52 Закону про банкрутство, кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до завершення господарським судом ліквідаційного балансу.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Статтею 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 5 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2016 залишено без задоволення скаргу ПАТ Дельта Банк від 16.08.2016 № 18.5/2066 на дії ліквідатора щодо невизнання кредиторських вимог ПАТ Дельта Банк до банкрута у сумі 14885650,26 грн. Вказана ухвала суду не оскаржена та набрала законної сили.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановлені обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, згідно якого такими обставинами, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2016 у справі № 5016/1956/2012(5/74) вже вирішено питання про залишення без задоволення скарги щодо невизнання кредиторських вимог ПАТ Дельта Банк до банкрута у сумі 14885650,26 грн., тому у господарського суду відсутні правові підстави для розгляду вдруге таких вимог у скарзі від 10.03.2017 № 13.1/132, у зв'язку з чим, провадження по скарзі слід закрити.
Клопотання ліквідатора Сашина О.А. від 22.09.2017 № 02-01/218/359/1956-17, від 30.10.2017 № 02-01/240/363/1956-17 та від 19.01.2018 № 02-01/19/388/1956-18 про витребування у скаржника доказів сплати судового збору за подання скарги на дії ліквідатора не підлягають задоволенню, оскільки Законом України Про судовий збір не передбачено сплату судового збору за подання скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Крім того, Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк за подання заяви від 24.12.2012 № 12/978 про визнання кредиторських вимог до банкрута у сумі 14885650,26 грн. сплачено судовий збір у сумі 1073,00 грн. та 40,00 грн. оплати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі.
Керуючись розділом ІІІ Ліквідаційна процедура , ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), ст.ст. 234, 235, п. 9 ч. 1 розділу "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд
УХВАЛИВ:
Провадження по скарзі Публічного акціонерного товариства Дельта-Банк від 10.03.2017 № 13.1/132 на дії ліквідатора - закрити.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено 19.03.2018.
Суддя Т.М. Давченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2018 |
Оприлюднено | 19.03.2018 |
Номер документу | 72794843 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні