Постанова від 12.03.2018 по справі 916/2980/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Справа № 916/2980/17 м.Одеса, пр-т Шевченко, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

ТОВ Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.)- Бойко Г.О. - за довіреністю; адвокат;

від ТОВ РИВЕР ТРЕЙД - не з'явився;

від ТОВ КВС ГРУП - не з'явився;

від ТОВ ІЗТ - Вовк О.Є. - адвокат, за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.)

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22 січня 2018 року про повернення без розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.)

до

- Товариства з обмеженою відповідальністю РИВЕР ТРЕЙД ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП

про визнання недійсним договору поставки від 03.07.2015р.

у справі №916/2980/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ривер Трейд

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП

про стягнення 105599894,4грн.

суддя суду першої інстанції: Никифорчук М.І.

дата і місце постановлення ухвали: 22.01.2018р., м.Одеса, господарський суд Одеської області

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.03.2018р. згідно ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

04.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ривер Трейд звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІЗТ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП , вимагаючи стягнення з відповідача збитків у розмірі 105599894грн40коп та 240000грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору від 03.07.2015р. відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар - насіння ріпаку врожаю 2015 року у кількості 8041800кг на умовах ТОВ Іллічівський зерновий термінал з метою доведення товару до відповідних кондицій та подальшої реалізації.

Позивачем з ТОВ Іллічівський зерновий термінал /надалі-відповідач, ІЗТ/ 06.07.2015р. був укладений договір №DR-7-15 про надання послуг з приймання, сушіння, очищення, зберігання культур /надалі- договір зберігання/, за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити надання послуг по доведенню товара до відповідних кондицій згідно ДСТУ, ГОСТ і його зберігання до 30 червня 2016 року.

Факт укладання вищезазначеного договору підтверджується його частковим виконанням відповідачем, зокрема прийняттям у період з 08.07.2015р. по 21.07.2015р. зерна (товару) у кількості 8041800кг на зберігання, здійснення робіт з сушіння та прийняття від позивача оплати за надані послуги на умовах, передбачених договором зберігання.

Наразі відповідач відмовляє позивачу у поверненні товару з огляду на відсутність належним чином оформлених складських документів; ТОВ ІЗТ намагається під будь-яким приводом уникнути повернення позивачу товару, що може свідчити лише про його відсутність. Вартість товару, який втрачено відповідачем складає 105599894,40грн.; внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань та втрати товару позивача, ТОВ Ривер Трейд зазнало збитків в розмірі вартості втраченого товару, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З посиланням на норми ст.ст.15, 16, 22, 218, 611, 623, 712, 942, 949-951, 953, 955, 957, 961, 215 ЦК України, ст.ст. 224, 265 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2017р., зокрема, порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП ; розгляд справи призначено на 15.01.2018р.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2018р. постановлено справу №916/2980/17 розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.02.2018р.

15.01.2018р. Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. (надалі - третя особа з самостійними вимогами, Компанія) звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою (зазначивши свій процесуальний статус як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ривер Трейд та Товариства з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП , в якому просила визнати недійсним договір поставки від 03.07.2015р., укладений між ТОВом Ривер Трейд та ТОВом КВС ГРУП .

В обґрунтування позовних вимог Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. зазначила, що в липні 2015 року між нею (покупець) та Компанією Аlasar Corp.LP (продавець) було укладено низку договорів поставки (контракти від 07.07.2015р., 09.07.2015р., 10.07.2015р., 14.07.2015р., 17.07.2015р. та 20.07.2015р.), відповідно до умов яких позивач купив український ріпак вищого та/або 1-го класу та/або 2-го класу, придатного для виробництва олії, врожаю 2015 року. Сторони погодили, що поставка здійснюватиметься за участю ТОВ Ривер Трейд як експортера, базисом поставки визначено ТОВ Іллічівський зерновий термінал . На виконання договорів поставки у період з 07.07.2015р. по 21.07.2015р. ТОВ Ривер Трейд отримало від ТОВ КВС Груп товар та окремими партіями поставило його Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. до ТОВ ІЗТ від імені Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки у кількості, що була визначена шляхом зважування на вагах ТОВа ІЗТ та становила 8041800кг.

У Компанії є всі підстави вважати, що укладення ТОВ Ривер Трейд з ТОВ КВС ГРУП договору поставки від 03.07.2015р. не було спрямоване на перехід до ТОВ Ривер Трейд права власності на товар, оскільки при поставці товару до ТОВ ІЗТ ТОВ Ривер Трейд діяв від імені та в інтересах Компанії Аlasar Corp.LP на виконання зобов'язання Компанією Аlasar Corp.LP за Договорами поставки, укладеними у липні 2015 року. При укладанні договору поставки від 03.07.2015р. ТОВ Ривер Трейд та ТОВ КВС ГРУП мали намір виключно на створення правових підстав для незаконного збагачення осіб, які діють від імені ТОВ Ривер Трейд , ТОВ КВС Груп та Компанії Аlasar Corp.LP , шляхом стягнення з ТОВа ІЗТ вартості товару, який вже був оплачений Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. на користь Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки.

З посиланням на норми ст.ст.203, 215, 216, 234 ЦК України Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2018р. (суддя Никифорчук М.І.) позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (вх.№ 76/18 від 15.01.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю РИВЕР ТРЕЙД та Товариства з обмеженою відповідальністю КВС ГРУП про визнання недійсним договору поставки від 03.07.2015 року повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала обґрунтована посиланням на норми ст.ст.49, 162, 171 , п.2 ч.5 ст.174 , ст.234 ГПК України, роз'яснення, які містяться у п.3.12 Постанови Пленум Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції та вмотивована наступним. З позову компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, вбачається, що предметом вказаного позову є визнання недійсним правочину - договору поставки від 03.07.2015р., укладеного між ТОВ РИВЕР ТРЕЙД та ТОВ КВС ГРУП з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215, 234 ЦК України. Позовні вимоги компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. не є тотожними вимогам за первісним позовом, оскільки вони стосуються не договору №DR-7/15 від 06.07.2015р., що був укладений між позивачем (ТОВ РИВЕР ТРЕЙД ) та відповідачем (ТОВ ІЗТ ) за первісним позовом, а іншого договору, який був укладений між позивачем (ТОВ РИВЕР ТРЕЙД ) та третьою особою (ТОВ КВС ГРУП ). Тобто, позовні вимоги компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. не стосуються того ж самого предмету спору, що й вимоги позивача за первісним позовом, а стосуються оспорювання одного з правочинів, за яким переходило право власності на товар. Вказані обставини виключають можливість прийняття даної позовної заяви компанії "GLENCORE AGRICULTURE B.V." як позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, оскільки вказаний позов має самостійний предмет, відмінний від первісного позову. Не погодившись з ухвалою суду від 22.01.2018р., Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.) звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу і направити справу для продовження розгляду до господарського суду Одеської області.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що ухвала підлягає скасуванню з огляду наступного:

- зважаючи на те, що ТОВ Ривер Трейд в обґрунтування первісного позову посилається на отримання ріпака врожаю 2015 року ним як покупцем, в той час як товар в дійсності поставлявся Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. за контрактами, укладеними у липні 2015р. з Компанією Аlasar Corp.LP , Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. звернулась з позовом про визнання недійсним договору поставки від 03.07.2015р., укладеним між ТОВом Ривер Трейд та ТОВом КВС ГРУП ;

- при розгляді питання прийняття позову третьої особи суд дійшов неправильного висновку про повернення Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК в результаті порушення вимог ч.5 ст.49 ГПК та вимог статті 180 ГПК України, що, в свою чергу, призвело до постановлення помилкової оскаржуваної ухвали, оскільки судом не враховано, що: ч.5 ст.49 нової редакції ГПК встановлює право третьої особи заявити самостійні вимоги щодо предмету спору, на звернення до суду з позовом, при цьому, стаття 180 ГПК визначає конкретні умови, за яких особа може звернутися з таким позовом, зокрема, якщо позов є пов'язаним і їх розгляд є доцільним; з врахуванням ч.2 ст.180 ГПК, суду необхідно було проаналізувати взаємопов'язаність позову третьої особи з первісним позовом, а також доцільність їх спільного розгляду в межах даної справи; у випадку невстановлення судом взаємопов'язаності та/або доцільності спільного розгляду обох позовів, суд мав право повернути позов на підставі ч.6 ст.180 ГПК, а не п.2 ч.5 ст.174 ГПК;

- позов третьої особи і первісний позов є взаємопов'язаними, оскільки ТОВ Ривер Трейд у первісному позові посилається на договір поставки від 03.07.2015р. як на одну з підстав відшкодування збитків ТОВом ІЗТ за нібито неповернутий ріпак врожаю 2015 року , в той час як в дійсності ріпак врожаю 2015 року поставлявся Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. за контрактами, укладеними у липні 2015р. з Компанією Аlasar Corp.LP , зберігався ТОВ ІЗТ в інтересах скаржника за Договором зберігання, і в результаті був правомірно повернутий ТОВом ІЗТ законному власнику, а тому товар ТОВу Ривер Трейд не належить;

- спільний розгляд позову третьої особи і первісного позову є доцільним, оскільки: обидва позови ґрунтуються на одних правовідносинах, а саме правовідносинах, пов'язаних з поставкою 8041800кг ріпаку врожаю 2015 року, які виникають на підставі Договорів поставки та пов'язаних договорів; задоволення позову третьої особи може повністю виключити задоволення первісного позову, оскільки у випадку визнання договору поставки від 03.07.2015р.недійсним, буде встановлено, що товар, у зв'язку з неповерненням якого ТОВ Ривер Трейд вимагає відшкодування збитків, ніколи йому не поставлявся і зберігався ТОВом ІЗТ в інтересах скаржника, що виключає задоволення вимог ТОВа Ривер Трейд за первісним позовом; при розгляді первісного позову та позову третьої суду необхідно буде дослідити та оцінити одні й ті самі докази.

- повернення судом позову третьої особи на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК у даному випадку є грубим порушення норм процесуального права, оскільки у випадку невстановлення наявності умов для спільного розгляду позову третьої особи та первісного позову, суд мав право повернути позов виключно на підставі ч.6 ст.180 ГПК України.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.02.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.); встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 19.02.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи; витребувано у господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2980/17, зобов'язавши господарський суд Одеської області невідкладно направити Одеському апеляційному господарському суду матеріали справи №916/2980/17. 15.02.2018р. матеріали справи №916/2980/17 надійшли до суду апеляційної інстанції.

19.02.2018р. скаржник надіслав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2018р. призначено справу №916/2980/17 до розгляду на 01.03.2018р. із повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 01.03.2018р відкладено розгляд справи на 12.03.2018р.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ ІЗТ залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

ТОВ РИВЕР ТРЕЙД та ТОВ КВС ГРУП своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та ТОВ ІЗТ , обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Згідно із ст.180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу. Водночас, ч.6 ст.180 ГПК України встановлено самостійні підстави для повернення зустрічної позовної заяви, а отже й для повернення позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, що не було враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали те не було досліджено на предмет взаємопов'язаності позовів та доцільності їх розгляду в одному провадженні, що виступає окремою підставою для прийняття позову третьої особи для спільного розгляду з первісним позовом.

Суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позовні вимоги Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. не стосуються того ж самого предмету спору, що й вимоги позивача за первісним позовом, а стосуються оспорювання одного з правочинів, за яким переходило право власності на товар, вказаний позов має самостійний предмет, відмінний від первісного позову.

Дійшовши такого висновку, місцевий господарський суд повинен був з посиланням на норми ч.6 ст.180 ГПК України повернути позовну заяву Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. (ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.).

В порушення вищезазначених приписів ГПК України (ч.6 ст.180 ГПК України) суд першої інстанції повернув позовну заяву Компанії з посиланням на п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, чим припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права, а також неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору

Згідно із ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

При вирішенні питання про прийняття до розгляду позовної заяви Компанії місцевий господарський суд повинен був проаналізувати взаємопов'язаність позову третьої особи з первісним позовом, а також доцільність їх спільного розгляду в межах даної справи.

Дослідивши підстави первісного позову ТОВ РИВЕР ТРЕЙД та позову Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. , колегія суддів зазначає, що позовні заяви є взаємопов'язаними між собою, оскільки ТОВ Ривер Трейд у первісному позові посилається на договір поставки від 03.07.2015р. як на одну з підстав відшкодування збитків ТОВом ІЗТ за нібито неповернутий ріпак врожаю 2015 року, а Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. у своїй позовній заяві наполягає на тому, що ріпак врожаю 2015 року поставлявся Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. за контрактами, укладеними у липні 2015р. з Компанією Аlasar Corp.LP , зберігався ТОВ ІЗТ в інтересах скаржника за Договором зберігання, і в результаті був правомірно повернутий ТОВом ІЗТ законному власнику, а тому товар ТОВу Ривер Трейд не належить.

Зазначаючи про укладення між ТОВом РИВЕР ТРЕЙД та ТОВом Іллічівський зерновий термінал 06.07.2017р. Договору зберігання, позивач за первісним позовом зазначає, що товар (насіння ріпаку) вагою 8041800кг був переданий відповідачу, проте відповідач в порушення вимог ст.961 ЦК України та ст.37 ЗУ Про зерно та ринок зерна в Україні жодного складського документа на підтвердження прийняття ним товару позивачу не надав; вищезазначене насіння ріпаку належить ТОВу РИВЕР ТРЕЙД на підставі Договору поставки №03/07-15-1, укладеному 03.07.2017р. між ним та ТОВ КВС ГРУП .

Компанія ж GLENCORE AGRICULTURE B.V. у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним договір поставки від 03.07.2015р., укладений між ТОВом Ривер Трейд та ТОВом КВС ГРУП , зазначаючи при цьому, що предмет цього договору - насіння ріпаку вагою 8041800кг. належить Компанії, оскільки в липні 2015 року між нею (покупець) та Компанією Аlasar Corp.LP (продавець) було укладено низку договорів поставки (контракти від 07.07.2015р., 09.07.2015р., 10.07.2015р., 14.07.2015р., 17.07.2015р. та 20.07.2015р.), відповідно до умов яких позивач купив український ріпак вищого та/або 1-го класу та/або 2-го класу, придатного для виробництва олії, врожаю 2015 року. Сторони погодили, що поставка здійснюватиметься за участю ТОВ Ривер Трейд як експортера, базисом поставки визначено ТОВ Іллічівський зерновий термінал . На виконання договорів поставки у період з 07.07.2015р. по 21.07.2015р. ТОВ Ривер Трейд отримало від ТОВ КВС Груп товар та окремими партіями поставило його Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. до ТОВ ІЗТ від імені Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки у кількості, що була визначена шляхом зважування на вагах ТОВа ІЗТ та становила 8041800кг.

Отже наразі існує спір щодо права на ріпак врожаю 2015р вагою 8041800кг., оскільки ТОВ РИВЕР ТРЕЙД стверджує у своїй позовній заяві про належність йому вищезазначеного ріпака, в той час як Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. у своїй позовній заяві наполягає на тому, що ріпак вагою 8041800кг. належить саме їй. Спільний розгляд позову Компанії та позову ТОВ РИВЕР ТРЕЙД є доцільним, оскільки обидва позови ґрунтуються на правовідносинах, які пов'язані з поставкою 8041800кг ріпаку врожаю 2015 року.

Розгляд обох позовів в одному провадженні сприятиме оперативному та всебічному розгляду питання належності права на насіння ріпаку врожаю 2015р. вагою 8041800кг. та вирішення суперечки, яка виникла між ТОВом РИВЕР ТРЕЙД та Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. стосовно спірного майна.

Враховуючи вищевикладене, підстави для повернення позовної заяви Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. , поданою останньою як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги в межах справи №916/2980/17, відсутні.

Згідно із ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана ухвала від 22.01.2018р. підлягає скасуванню з передачею справи №916/2980/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції (господарського суду Одеської області).

Керуючись ст.ст.232, 233, 234-236, 240, 269, 270, 275, 280, 281-283 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.01.2018р. у справі №916/2980/17 скасувати .

Направити справу №916/2980/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції (господарського суду Одеської області).

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Повна постанова складена 19 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Величко Т.А.