Рішення

від 18.01.2018 по справі 804/4597/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Справа № 804/4597/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірма "ОЛБІ" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма ОЛБІ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 940 281,00 грн., штрафні санкції у розмірі 235 070,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих підприємством у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року, які відображені в акті перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863. Позивач зазначив, що 22.04.2014 під час подання вказаної податкової звітності засобами електронного зв'язку мав місце збій програми, через що не в повному обсязі відобразилася дані податкової декларації, які були задекларовані позивачем. Вказаними обставинами було обумовлено подання підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно визначних помилок (№ НОМЕР_2 від 16.05.2014 року). Також, позивачем до вказаного звітного періоду включено податкові накладні з терміном виписки понад 1095 днів, що на думку податкового органу є порушенням ст. 192 ПК України, проте відповідачем не враховано, що вказаною статтею не передбачено обмежень у часі по проведенню коригування сум податкових зобов'язань, що мало місце фактично.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року відкрито провадження у справі (суддя - Царікова О.В.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року адміністративний позов ПП фірми ОЛБІ задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 02.06.2014 року № 005262204.

19 квітня 2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року та в задоволенні адміністративного позову ПП фірми ОЛБІ - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року було скасовано та направлено справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 року було прийнято справу № 804/4597/17 до провадження та призначено останню до розгляду (суддя - Боженко Н.В.).

10 серпня 2017 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі, у зв'язку з необхідністю представника відповідача надати додаткові пояснення по справі.

06 вересня 2017 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.09.2017 року провадження у справі було зупинено, з огляду на необхідність представника позивача надати додаткові докази.

18 вересня 2017 року провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим, що обставини за яких було зупинено провадження у справі - відпали.

Ухвалою суду від 26.09.2017 року провадження у справі було зупинено, з огляду на необхідність представника позивача ознайомитись з поданими представником відповідача запереченнями.

13 листопада 2017 року провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим, що обставини за яких було зупинено провадження у справі - відпали.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року провадження у справі було зупинено, з огляду на необхідність представника відповідача надати додаткові пояснення.

18 січня 2018 року провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим, що обставини за яких було зупинено провадження у справі - відпали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року замінено первинного відповідача на правонаступника Державну податкову інспекцію у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем надано до відповідача розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ, в якому наявні помилки, а саме: не зазначені номери податкових накладних, до яких здійснюються розрахунки коригування, а також, до складу податкових зобов'язань у додатку 1 включені податкові накладні з терміном виписки понад 1095 (за 2010 рік). Згідно наявних баз даних податкового органу звітність по податку на додану вартість за 2010 рік не була визнана податковою звітністю за період: березень - серпень 2010 року, про що підприємство позивача було повідомлено. Окрім того, підприємством подано до податкового органу додаток 1 до декларації (№ НОМЕР_3 від 05.05.2014 року) та додаток 5 (№ НОМЕР_4 від 05.05.2014 року), а також подано уточнюючий розрахунок (№ НОМЕР_5 від 05.05.2014 року) за звітній період: березень 2014 року, в якому збільшено податкові зобов'язання за означений період на 1,1 млн. грн. по ПП Владобуд та по ТОВ Захист інвестувань і зменшено податкові зобов'язання по контрагентам МПК - Контакт та ПП Макоп - Зксим , при цьому, індивідуальні податкові номери вказаних підприємств - покупців в додатку № 1 до декларації відсутні. З огляду на що, податковий орган вважає, що ПП фірмою ОЛБІ не задекларовано суму податкових зобов'язань, яка підлягає зменшенню відповідно до ст. 192 ПК України. Також, відповідач зазначив, що уточнюючий розрахунок (№ НОМЕР_5 від 05.05.2014 року) за період - березень 2014 року, заповнений з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: у полі код ЄДРПОУ юридичної особи платником зазначений невірний код свого підприємства замість 32083863 вказано 10147693 . Також, ПП фірмою ОЛБІ був поданий другий уточнюючий розрахунок 16.05.2014 року, який податковим органом не врахований, оскільки поданий після складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство фірма ОЛБІ є платником податку на додану вартість з 26.07.2002 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Податкова звітність, в тому числі з податку на додану вартість, подається позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв'язку.

22 квітня 2014 року позивачем подано до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками (т. 1, а.с.76-80).

У вказаній декларації у рядку операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів у графі обсяги постачання вказано суму 4 701 910,00 грн., сума податку на додану вартість задекларована у розмірі 940 382,00 грн., у рядку 8 коригування податкових зобов'язань у колонці А зазначено суму 4 701 409,00 грн. зі знаком - , у колонці Б - зазначено суму 940 382,00 грн. зі знаком - .

У відповідності до Додатку 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість підприємством визначено до зменшення податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 940 281,00 грн. по контрагентах ПТВП МПК-КОНТАКТ та ПП МАКОП-ЕКСІМ (т.1, а. с.79).

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП фірма ОЛБІ за березень 2014 року, про що складено акт від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863 (т. 1, а.с.9-14).

В ході перевірки встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій були наявні помилки, внаслідок чого позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок за березень 2014 року.

В свою чергу наданий підприємством 05.05.2014 року Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок, за березень 2014 року (т.1, а.с. 81-85) містить невірно вказаний код ЄДРПОУ ПП фірми ОЛБІ , у зв'язку з чим не вважається податковою звітністю, оскільки складений з порушенням вимог ст.ст. 48, 49 ПК України, про що підприємство повідомлено листом відповідача від 12.05.2014 року № 16059/10/04-6318-03.

Також податковим органом зафіксовано, що у поданому Уточнюючому розрахунку збільшено податкові зобов'язання 2014 року на суму ПДВ 1,1 млн. грн. по ПП Владобуд та ТОВ Захист інвестувань та зменшено податкові зобов'язання по контрагентам ПТВП МПК-КОНТАКТ та ПП МАКОП-ЕКСІМ , при цьому індивідуальні податкові номери вказаних підприємств в додатку 1 до Декларації не зазначені.

В Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (№ НОМЕР_6 від 22.04.2014 року, т. 1, а.с.76-80) Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (т. 1, а.с.79) не вказано номери податкових накладних, в яких здійснюється коригування, а також до вказаного розрахунку включені податкові накладні, виписані у 2010 році, тобто з терміном виписки понад 1095 днів по ПП МАКОП-ЕКСІМ та ПТВП МПК-КОНТАКТ по рядках 8.1 та 8.1.1 ПДВ - 940 281 грн. (т. 1, а.с.12).

Одночасно зазначено, що згідно наявних баз даних звітність по ПДВ за 2010 рік встановлено неподання підприємством податкової звітності з податку на додану вартість за вказаний період.

За висновками податкового органу підприємством в порушення п. 200.1 ст. 200, п. 192.1 ст. 192 ПК України в Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року занижено суму податку на додану вартість, віднесену до складу суму податкових зобов'язань у розмірі 940 281,00 грн. внаслідок методологічної помилки, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет (р.25, р.25.1 Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року).

16 травня 2014 року позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_2 від 16.05.2014 року) з уточненими показниками (а.с.157-159), з Додатком 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість , в якому підприємством визначено до зменшення податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 940 281,00 грн. (а. с.84).

Даний Уточнюючий розрахунок не взятий до уваги відповідачем з огляду на його подачу після проведення камеральної перевірки і складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863.

22 травня 2014 року ПП фірма ОЛБІ подані письмові заперечення (скарга) на вказаний акт перевірки (т. 1, а.с.15).

Листом від 29.05.2014 року № 18637/10/22-04 податковий орган розглянув письмові заперечення (скаргу) ПП фірми ОЛБІ та залишив без змін висновки викладені в акті перевірки.

Так, на підставі акта перевірки від 13.05.2014 року відповідачем, відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.06.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 940 282,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 235 070,50 грн. (т.1, а.с. 8).

Правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Так, відповідачем у акті перевірки заперечується правомірність здійсненого позивачем коригування сум податку на додану вартість, з огляду на включення до розрахунку податкових накладних виписаних у 2010 році, тобто з терміном виписки понад 1095 днів, та неподанням позивачем звітності по ПДВ за 2010 рік.

Форми податкової звітності з податку на додану вартість та Порядок їх заповнення затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626 (чинним на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 678).

У п.9 розділу І "Податкові зобов'язання" Порядку № 678 коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.

У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Стаття 50 Податкового кодексу України визначає порядок внесення змін до податкової звітності.

У відповідності до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п.50.3 ст.50 ПК України).

За приписами п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

пп.49.12.1 - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

пп. 49.12.2 - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідачем було досліджено дані, які задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року, з Додатком 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» , в якому підприємством визначено до зменшення податкове зобов'язання з ПДВ по контрагентах ПТВП «МПК-Контакт» та ПП «Макоп-Ексім» у сумі 940281 грн., однак в декларації були наявні помилки, у зв'язку з чим позивачем надано 05.05.2014 року Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, з виправленням самостійно визначених помилок, за березень 2014 року, який відповідачем визнано як такий, що не вважається податковою звітністю, оскільки складений з порушення ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України.

В тому числі, відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Так, знову поданий 16.05.2014 року підприємством Уточнюючий розрахунок за цей же період (вже після проведення перевірки і складення відповідного акту від 13.05.2014 року), відповідачем не взято до уваги.

Таким чином, відповідачем правомірно не взято до уваги уточнюючий розрахунок позивача від 16.05.2014 року, з огляду на його подачу після проведення камеральної перевірки і складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863, яки й може бути самостійною підставою на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Стаття 192 Податкового кодексу України передбачає особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Поряд з цим, слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-ІV, зі змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, під терміном позовна давність розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, за зобов'язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Тобто, у разі, якщо після спливу 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, платник-постачальник не має права відкоригувати податкові зобов'язання.

Така операція визнається для платника-покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов'язання. В свою чергу, платник-постачальник при виконанні умов, передбачених ст. 198 Податкого кодексу України, а саме після складання податкової накладної постачальником-покупцем в момент повернення товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, має можливість сформувати податковий кредит.

Крім зазначеного, пунктом 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України визначено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

А відповідно до вимог ст.50.1 ст.50, 102 Податкового кодексу України внесення змін до податкової звітності може відбуватися лише протягом 1095 днів.

З огляду на викладене, ПП фірма ОЛБІ неправомірно зменшено суму податкових зобов'язань у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року на підставі розрахунків коригування березня 2014 року до податкових накладних з періодом складання березень-серпень 2010 року (понад 1095 днів) на суму ПДВ 940 281 грн. та по суб'єктах господарювання, які на момент проведення коригування втратили статус платника ПДВ, а саме: ПТВП МПК-КОНТАКТ , код 30192548, анульовано платником ПДВ 05.04.2011 року, ліквідаційну процедуру розпочато 13.06.2013 року, на суму 704 237,00 грн.; ПП МАКОП-ЕКСІМ , код 25010643, анульовано платником ПДВ 02.08.2011 року, ліквідаційну процедуру розпочато 27.06.2014 року, на суму ПДВ 236 043,00 грн.

Щодо неподання звітності позивачем, зокрема, за березень 2010 року.

Судовим рішенням у справі №804/11685/14, зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року датами їх фактичного отримання контролюючим органом та відобразити показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку ППФ ОЛБІ , яке набрало законної сили 19.05.2015 року, таким чином відповідач повинен був прийняти такі податкові декларації датами їх фактичного отримання контролюючим органом та відобразити показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку.

При цьому, визнання даних декларацій податковим не виправляє наявне порушення на момент його вчинення, а саме не вказано номерів податкових накладних до яких здійснюються розрахунки коригування, крім того до складу податкових зобов'язань у додатку включені податкові накладні з терміном виписки більше 1095 днів.

Також, відповідно до письмових пояснень представника відповідача, позивачем у податковій звітності з ПДВ за березень-серпень 2010 року задекларовано суму податкових зобов'язань по ПТВП МПК-КОНТАКТ та ПП МАКОП-ЕКСІМ у розмірі 3 105 276,00 грн., та переважно дорівнює сумі зменшених податкових зобов'язань згідно розрахунків коригування, складених у березні 2014 року - 940 281,44 грн., а саме: березень 2010 року - по ПТВП МПК-КОНТАКТ задекларовано податкових зобов'язань на суму ПДВ 29 677,00 грн. (складено у березні 2014 року розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань на суму 32 010,00 грн.); квітень 2010 року - по ПТВП МПК-КОНТАКТ - 5 784,00 грн. (розрахунок коригування - 2 272, 00 грн.), ПП МАКОП-ЕКСІМ - 63 085,00 грн. (розрахунок коригування 63 185,00 грн.); травень 2010 року - ПТВП МПК-КОНТАКТ - 177 758,00 грн. (розрахунок коригування - 93 378,00 грн.), ПП МАКОП-ЕКСІМ - 451 022,00 грн. (розрахунок коригування - 140 874,00 грн.); червень 2010 року - ПТВП МПК-КОНТАКТ - 878 156,00 грн. (розрахунок коригування - 420 157,00 грн.), липень 2010 року - ПТВП МПК-КОНТАКТ - 855 701,00 грн. (розрахунок коригування - 188 240,00 грн.), серпень 2010 року - ПТВП МПК-КОНТАКТ - 644 091,00 грн. (розрахунок коригування - 188 грн.).

З вказаного слід дійти висновку, що коригування податкових зобов'язань по ПТВП МПК-КОНТАКТ за березень 2014 року здійснено у більшій сумі ніж першочергово задекларовано податкових зобов'язань, а саме березень 2010 року - по ПТВП "МПК-КОНТАКТ" задекларовано податкових зобов'язань у сумі ПДВ 29 677,00 грн., тоді як розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань у березні 2014 року складено на суму ПДВ 32010,00 грн..

З огляду на викладене, суд вважає, що перевіркою зроблено правомірний висновок про порушення ПП фірма ОЛБІ вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, за таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.06.2014 року винесено правомірно та згідно приписів чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП фірми ОЛБІ задоволенню не підлягають, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб визначений законодавством України. .

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства фірма "ОЛБІ" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1