Постанова

від 04.06.2018 по справі 804/4597/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2018 року справа № 804/4597/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Божко Л.А. Уханенка С.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма Олбі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року (суддя Боженко Н.В.) ухвалену в м. Дніпро у справі за позовом Приватного підприємства фірма Олбі до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма Олбі звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005262204 від 02.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 940 281,00 грн., штрафні санкції у розмірі 235 070,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року адміністративний позов Приватного підприємства фірма Олбі було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року №0005262204.

В свою чергу, податковий орган не погодившись з вказаною постановою суду, оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було задоволено. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року у справі №804/8436/14 було скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позову було відмовлено.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції було оскаржено Позивачем в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017 року касаційну скаргу Приватного підприємства фірми Олбі було задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адмінстративного суду від 25.08.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.216 року у справі №804/8436/14 було скасовано, а справу було направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Приватне підприємство фірма Олбі , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що податковим органом проведено саме камеральну перевірку, у зв'язку з чим Позивач мав право на виявлення та усунення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючих розрахунків. Також, Позивач зазначив, що ст.192 Податкового кодексу України, яка визначає порядок складання та реєстрації розрахунку коригування, не обмежує в строках платників для здійснення відповідних коригувань податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням товару постачальників.

Сторони в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 311 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство фірма "ОЛБІ" є платником податку на додану вартість з 26.07.2002 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Податкова звітність, в тому числі з податку на додану вартість, подається позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв'язку.

22 квітня 2014 року позивачем подано до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками (т. 1, а.с.76-80).

У вказаній декларації у рядку "операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" у графі "обсяги постачання" вказано суму 4 701 910,00 грн., сума податку на додану вартість задекларована у розмірі 940 382,00 грн., у рядку 8 "коригування податкових зобов'язань" у колонці "А" зазначено суму 4 701 409,00 грн. зі знаком "-", у колонці "Б" - зазначено суму 940 382,00 грн. зі знаком "-".

У відповідності до Додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" підприємством визначено до зменшення податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 940 281,00 грн. по контрагентах ПТВП "МПК-КОНТАКТ" та ПП "МАКОП-ЕКСІМ" (т.1, а. с.79).

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП фірма "ОЛБІ" за березень 2014 року, про що складено акт від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863 (т. 1, а.с.9-14).

В ході перевірки встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій були наявні помилки, внаслідок чого позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок за березень 2014 року.

В свою чергу наданий підприємством 05.05.2014 року Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок, за березень 2014 року (т.1, а.с. 81-85) містить невірно вказаний код ЄДРПОУ ПП фірми "ОЛБІ", у зв'язку з чим не вважається податковою звітністю, оскільки складений з порушенням вимог ст.ст. 48, 49 ПК України, про що підприємство повідомлено листом відповідача від 12.05.2014 року № 16059/10/04-6318-03.

Також податковим органом зафіксовано, що у поданому Уточнюючому розрахунку збільшено податкові зобов'язання 2014 року на суму ПДВ 1,1 млн. грн. по ПП "Владобуд" та ТОВ "Захист інвестувань" та зменшено податкові зобов'язання по контрагентам ПТВП "МПК-КОНТАКТ" та ПП "МАКОП-ЕКСІМ", при цьому індивідуальні податкові номери вказаних підприємств в додатку 1 до Декларації не зазначені.

В Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року (№ 9022597460 від 22.04.2014 року, т. 1, а.с.76-80) "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" (т. 1, а.с.79) не вказано номери податкових накладних, в яких здійснюється коригування, а також до вказаного розрахунку включені податкові накладні, виписані у 2010 році, тобто з терміном виписки понад 1095 днів по ПП "МАКОП-ЕКСІМ" та ПТВП "МПК-КОНТАКТ" по рядках 8.1 та 8.1.1 ПДВ - 940 281 грн. (т. 1, а.с.12).

Одночасно зазначено, що згідно наявних баз даних звітність по ПДВ за 2010 рік встановлено неподання підприємством податкової звітності з податку на додану вартість за вказаний період.

За висновками податкового органу підприємством в порушення п. 200.1 ст. 200, п. 192.1 ст. 192 ПК України в Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року занижено суму податку на додану вартість, віднесену до складу суму податкових зобов'язань у розмірі 940 281,00 грн. внаслідок методологічної помилки, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет (р.25, р.25.1 Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року).

16 травня 2014 року позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року (реєстраційний № 9028016195 від 16.05.2014 року) з уточненими показниками (а.с.157-159), з Додатком 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість", в якому підприємством визначено до зменшення податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 940 281,00 грн. (а. с.84).

Даний Уточнюючий розрахунок не взятий до уваги відповідачем з огляду на його подачу після проведення камеральної перевірки і складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863.

22 травня 2014 року ПП фірма "ОЛБІ" подані письмові заперечення (скарга) на вказаний акт перевірки (т. 1, а.с.15).

Листом від 29.05.2014 року № 18637/10/22-04 податковий орган розглянув письмові заперечення (скаргу) ПП фірми "ОЛБІ" та залишив без змін висновки викладені в акті перевірки.

Так, на підставі акта перевірки від 13.05.2014 року відповідачем, відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0005262204 від 02.06.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 940 282,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 235 070,50 грн. (т.1, а.с. 8).

Не погодившись з обгрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою зроблено правомірний висновок про порушення ПП фірма "ОЛБІ" вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення № 0005262204 від 02.06.2014 року винесено правомірно та згідно приписів чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п.192.1.1, 192.1.2 п.191 ст.191 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Отже, вказані правові приписи визначають право постачальника товарів/послуг на коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у випадку зміни розміру їх компенсації, який зокрема має місце у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки податкового органу щодо відсутності у Позивача права на коригування сум податку на додану вартість з огляду на включення до розрахунку податкових накладних виписаних у 2010 році, тобто з терміном виписки понад 1095 днів та неподання Позивачем звітності по ПДВ за 2010 рік.

Так, відповідно до п.50.1, п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що платник податків може вносити зміни до податкової декларації в межах строку, встановленого ст.102 Податкового кодексу України, який в свою чергу становить 1095 днів.

Отже, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає належними висновки суду першої інстанції, що Позивачем неправомірно зменшено суму податкових зобов'язань у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року на підставі розрахунків коригування березня 2014 року до податкових накладних з періодом складання березень-серпень 2010 року (понад 1095 днів) на суму ПДВ 940 281 грн.

Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції вважає належними висновки суду першої інстанції відносно того, що відповідачем правомірно не взято до уваги уточнюючий розрахунок позивача від 16.05.2014 року, з огляду на його подачу після проведення камеральної перевірки і складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 року № 237/22-04-10/32083863, яки й може бути самостійною підставою на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, аналізуючи вказані обставини справи на відповідність приписам чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0005262204 від 02.06.2014 року було прийнято податковим органом з дотриманням приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма Олбі - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання асаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко