Ухвала

від 19.03.2018 по справі 910/2444/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2018Справа № 910/2444/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг"

на дії (бездіяльність) Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/2444/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг"

до Фізичної особи-підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни

про стягнення заборгованості в розмірі 1 001 107,02 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" заборгованість у розмірі 828 900 грн. 37 коп., пеню в розмірі 100 708 грн. 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 434 грн. 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 61 063 грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 016 грн. 61 коп.

19.04.2017 на виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

07.03.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" подано скаргу на дії (бездіяльність) Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, згідно з якою заявник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедової О.С. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/2444/17 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017.

- зобов'язати державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедову О.С. відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/2444/17 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, будинок 18; ідентифікаційний код: 39589174) заборгованості у розмірі 828 900 грн. 37 коп., пені в розмірі 100 708 грн. 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 434 грн. 36 коп., інфляційних втрат в розмірі 61 063 грн. 42 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 15 016 грн. 61 коп.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що вищезазначений наказ було пред'явлено стягувачем до виконання до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, однак, не зважаючи на факти, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017, 19.12.2017 державним виконавцем Нефедовою О.С. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в зв'язку з тим, що виконавчий документ не може бути прийнятим до виконання, оскільки не заповнена дата народження боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 поновлено скаржнику строк на звернення зі скаргою та призначено судове засідання на 19.03.2018.

У судовому засіданні 19.03.2018 представник скаржника (стягувача) надав усні пояснення по суті скарги, інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" заборгованість у розмірі 828 900 грн. 37 коп., пеню в розмірі 100 708 грн. 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 434 грн. 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 61 063 грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 016 грн. 61 коп.

19.04.2017 на виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" звернулось до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із Заявою № 27/1 від 27.11.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 № 910/2444/17.

19.12.2017 державним виконавцем Нефедовою О.С. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в зв'язку з тим, що виконавчий документ не може бути прийнятим до виконання, оскільки не заповнена дата народження боржника, з посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов'язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Як вбачається з матеріалів справи, Повідомленням державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедової О.С. № 55409553/10 від 19.12.2017 повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з неможливістю виконати рішення, оскільки відсутня дата народження боржника.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Так, пункт 3 ч. 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження вимагає щоб у виконавчому документі була зазначена дата народження боржника - фізичної особи.

Визначення поняття фізичної особи міститься у ст. 24 Цивільного кодексу України, відповідно до якої людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Таким чином, з моменту реєстрації в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізична особа набуває особливого статусу суб'єкта господарювання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вперше запис про державну реєстрацію ФОП Герасимчук Оксана Володимирівна було внесено 20.09.2000, та внесено 01.08.2014 запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, однак поряд з цим, 03.08.2015 внесено запис про повторну державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни; станом на 19.03.2018 записів про відміну державної реєстрації, припинення підприємницької діяльності або перебування в стані припинення відсутні.

Відповідачем у даній справі, який є боржником за виконавчим документом - наказом Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 № 910/2444/17, є фізична особа - підприємець Герасимчук Оксана Володимирівна, а не фізична особа Герасимчук Оксана Володимирівна, а тому в даному випадку не вимагається зазначення у виконавчому документі дати народження фізичної особи - підприємця.

Таким чином, судом встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017 повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону.

При цьому, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі № 910/2444/17, оскільки судом було встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017 повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедової О.С. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.12.2017 року на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження є такими, що суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наказ повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких підстав, дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.12.2017 на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження суд розцінює як ухилення від виконання покладених на нього обов'язків чинним законодавством України, оскільки це суперечить основоположному принципу обов'язковості виконання судових рішень. Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедової О.С., яка виявилась у відмові у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/2444/17 на підставі наказу Господарського суду міста Києва №910/2444/17 від 19.04.2017 року є незаконною.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" на дії (бездіяльність) Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суд звертає увагу про необхідність відповідного органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. ст. 234, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" на дії (бездіяльність) Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедової О.С. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/2444/17 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017.

3. Зобов'язати державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедову О.С. відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/2444/17 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/2444/17 від 19.04.2017 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Герасимчук Оксани Володимирівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, будинок 18; ідентифікаційний код: 39589174) заборгованості у розмірі 828 900 грн. 37 коп., пені в розмірі 100 708 грн. 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 434 грн. 36 коп., інфляційних втрат в розмірі 61 063 грн. 42 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 15 016 грн. 61 коп.

4. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги державному виконавцю Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нефедовій О.С. повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складенні повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 20.03.2018.

Суддя Грєхова О.А.