Рішення

від 12.03.2018 по справі 916/3195/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3195/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: Васильєв П.П. за довіреністю №7 від 07.11.2017р.;

від відповідача: Ногай Д.С. за довіреністю від 01.11.2017р.;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3195/17:

за позовом: Дочірнього підприємства "ФОРМЕТ"

до відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ламан Алли Ігорівни

про визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими та припинення іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство ФОРМЕТ (далі - Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" (далі - Банк, Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача - приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу, із позовом про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 23 січня 2018 р. просить :

- визнати Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13, укладений 19.07.2013 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк ПОРТО-ФРАНКО та Дочірнім підприємством ФОРМЕТ , припиненим, у зв'зку з його повним викоанням,

- визнати Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан А.І., 19.07.2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1701 припиненим, у зв'зку з припиненням Кредитного договору № 527/2-13, укладеного 19.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк ПОРТО-ФРАНКО та Дочірнім підприємством ФОРМЕТ ;

- визнати такою, що припинилась іпотеку, встановлену за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан Аллою Ігорівною, 19.07.2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1701.

Свої вимоги грунтує приписами ст. ст. 16, 559, 593, 598 ЦК України та позицією Верховного Суду України викладеною у Постанові від 04.02.2015 р. у справі 6-243цс14.

Відповідач з вимогами не згоден, з підстав викладених у відзиві на позов.

В засіданні суду 12 березня 2018 р. за правилами ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши матеріали справи, надані докази, приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

19 липня 2013 року між сторонами у справі укладений Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13 (далі - Кредитний договір) строком до 17 липня 2015 року.

В забезпечення вимог банку по вказаному Кредитному договору між Сторонами у справі укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І. 19.07.2013 р. реєстровий № 1701.

Предметом іпотеки були виробничі та невиробничі будівлі загальною площею 9152,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 10в.

У зв'язку з посвідченням іпотечного договору приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І. була накладена заборона на вказане нерухоме майно та зареєстрована іпотека вказаного майна.

Як зазначає позивач, ним у серпні 2014 р. повністю виконано зобов'язання за договором (повернуто кредитні кошти та сплачено проценти за Договором).

На підтвердження цього позивачем надані виписка від 22.08.2014 р. про рух грошових коштів по особовому рахунку № 20632105150201, на якому обліковувалось погашення основної суми кредиту, та виписка від 03.09.2014 р. про рух грошових коштів по особовому рахунку № 20687105150201 на якому обліковувались відсотки за кредитом.

22.08.2014 року Відповідач надав довідку № 25/2262, а 03.09.2014 - Довідку № 23/2330, згідно яких вбачається що заборгованість за кредитним договором № 527/2 - 13 у Позивач перед Відповідачем відсутня.

Позивач зазначає, що оскільки зобов'язання за кредитом були виконані повністю ще у серпні 2014 року, та строк дії договору закінчився 17.07.2015 року, зобов'язання за вказаним договором наразі є такими, що припинені.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 7.1., 7.2. укладеного іпотечного договору, іпотечний договір діє до

повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових угод до нього, право іпотеки та іпотечний договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

Таким чином, оскільки зобов'язання, які витікали з кредитного договору, були достроково припинені, ДП Формет звернулося до Відповідача з проханням надати документи, необхідні для зняття заборони та припинення іпотеки, однак Відповідачем було відмовлено.

Так як Відповідач відмовився зареєструвати припинення іпотеки, у 2014 році ДП Формет звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ АБ Порто-Франко про визнання кредитного та іпотечного договору припиненими та зобов'язання приватного нотаріуса зняти заборону на нерухоме майно, обтяжене іпотекою.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року позов Дочірнього підприємства ФОРМЕТ задоволено.

Визнано кредитний та іпотечний договори припиненими, зобов'язано приватного нотаріуса зняти заборону на нерухоме майно, що було предметом іпотеки та на підставі заяв ДП ФОРМЕТ внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та про припинення іпотеки майна.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.04.2015 рішення Приморського

районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року залишено без змін.

01.10.2014 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І. на виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.09.2014 року зняла заборону на відчуження виробничих та невиробничих будівель, що знаходяться за адресою: смт.Великодолинське по вул. Ентузіастів, буд. 10-В, Овідіопольський район, Одеська область, та на підставі заяв ДП Формет здійснила реєстрацію припинення обтяження та іпотеки вищевказаних виробничих та невиробничих будівель.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 23.04.2015 року були скасовані, а провадження у справі за позовом ДП Формет до ПАТ АБ Порто-Франко , за участю третьої особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ламан А.Е, про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів та зобов'язання вчинити певні дії закрито, у зв'язку з тим, що правовідносини між ДП Формет та ПАТ АБ Порто-Франко стосуються виконання зобов'язань позивача, як юридичною особою, й за суб'єктним складом цього спору він є підвідомчим господарському суду (копії зазначених рішень надаються).

При цьому ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ не ставилася під сумнів та обставина, що дія договорів припинилася, оскільки зобов'язання за кредитним договором ДП Формет були виконані.

Разом з тим, не зважаючи на ту обставину, що ДП Формет достроково погасило кредит, про що банком були видані відповідні довідки про відсутність заборгованості, Відповідач постійно вчиняє дії, спрямовані на те, щоб відновити дію кредитного та іпотечного договорів, а також відновити у реєстрі обтяжень нерухомого майна запис про перебування майна ДП Формет під іпотекою, чим порушується право власності Позивача.

Так, 05.11.2015 року представник ПАТ АБ Порто-Франко звернувся із заявою до

Приморського районного суду м. Одеси про поворот виконання рішення суду, якою серед іншого просив суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 01.10.2014 року про припинення обтяження (заборони), запис від 01.10.2014 року про припинення іпотеки та відповідно поновити записи про наявність іпотеки майна та заборони на підставі договору іпотеки від 19.07.2013 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2016 року у задоволені вказаної заяви відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.03.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.07.2016р. була підтверджена законність ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2016р. про відмову ПАТ АБ Порто-Франко у скасуванні запису про припинення іпотеки. Копії рішень долучаються.

07.08.2017 державним реєстратором на підставі заяви ПАТ АБ Порто-Франко було скасовано запис про припинення іпотеки та поновлено дію іпотеки від 19.07.2013 року.

31.08.2017р. ДП Формет подало до Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідну скаргу на дії державного реєстратора, в результаті чого наказом ГТУЮ в Одеській області № 393/03-07 від 07.09.2017р. дії державного реєстратора Ковач В.П.були визнані протиправними та в Державному реєстрі іпотека на користь АБ Порто-Франко була припинена.

14.09.2017р., той же самий державний реєстратор Ковач В.П. знову ж таки на підставі заяви АБ Порто-Франко вносить до Державного реєстру запис про поновлення обтяження (заборони) на те ж саме нерухоме майно ДП Формет .

Причиною заборони є іпотека нерухомого майна ДП Формет на користь АБ Порто- Франко , поновлення якої було визнано протиправним наказом ГТУЮ в Одеській області від 07.09.2017 р.

15.09.2017р. ДП Формет подало ще одну скаргу до Головного територіального

управління юстиції в Одеській області на дії державного реєстратора Ковач В.П.

Наказом Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.09.2017 року № 437/03-07 скаргу ДП Формет задоволено частково, рішення державного реєстратора Ковач В.П. скасовано.

Позивачем отримано від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ ПОРТО-ФРАНКО Красюка Ігоря Івановича лист - Повідомлення № 04/3916 від 07.08.2017 про нікчемність правочину, за яким 12.08.2014р. на рахунок ДП Формет з рахунку ТОВ ЕТК Магнум були перераховані грошові кошти у розмірі 2 684 146,00 грн.

18.08.2014р. за рахунок зазначених коштів ДП Формет придбав 207843,94 доларів США, якими було погашено вищезазначений кредитний договір.

За наслідками перевірки вказаних операцій, уповноваженою особою Фонду встановлено нікчемність правочину за ознаками визначеними п. 1 та п. 7 ч. З ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та застосовано наслідки нікчемності договорів, у зв'язку з чим у ДП Формет нібито поновилася заборгованісь перед АБ Порто- Франко за кредитним договором № 527/2-13 від 19 липня 2013 р.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання правочину нікчемним судом не вимагається, нікчемний право чин є таким в силу закону. Нікчемний правочин не потребує в його визнанні нікчемним, а лише констатується факт про його нікчемність, у разі відповідності правочину ознакам, передбаченим в Законі.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками. Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються, регулюються та визначаються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон).

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону, правочини (у тому числі договори)

неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових

вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку:

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Тобто, перелік відповідних підстав, за якими той чи інший правочин може бути віднесений до категорії нікчемних є вичерпним. Натомість правочин, вчинений ДП Формет вищеперерахованим ознакам не відповідає.

Посилання у Повідомленні на п. 1 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону як на підставу нікчемності грошового переказу, здійсненого ДП Формет , є безпідставним, оскільки отримуючи грошові кошти в рахунок дострокового погашення кредиту, банк не здійснює безоплатне відчуження майна або прийняття на себе зобов'язань.

Так само повернення позивачем кредитних коштів банку не спричинює своїм наслідком жодних переваг (пільг) ДП Формет або відмову банку від майнових вимог, а є виключно виконанням взаємних обов'язків сторін щодо передачі та прийняття грошових коштів попередньо наданих у якості кредиту. Здійснення переказу коштів банку та сплата процентів за користування кредитними коштами повністю узгоджується з приписами статей 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України та відповідних умов кредитного договору.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що між сторонами неврегульованим залишається спір щодо припинення кредитного та іпотечного договорів та припинення іпотеки, так як Відповідач оспорює факт припинення іпотечних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГК України господарськими визнаються відносини, що виникають процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Однією з підстав іпотеки є договір. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та

іпотекодержателя, що витікають з договору, виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону (ч. 2 ст. З Закону).

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є

дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, іпотека - це врегульовані договором, Законом України Про іпотеку , Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства правові (іпотечні) відносини між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, що витікають, зокрема, на підставі договору іпотеки, спрямовані на забезпечення нерухомим майном основного зобов'язання, змістомяких є визначені в Договорі та Законі права та обов'язки щодо заставленого нерухомого майна.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом припинення господарських правовідносин.

Зазначений спосіб захисту прав та інтересів повністю узгоджується зі способом захисту, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, зі змісту ст. 17 Закону України Про іпотеку вбачається можливість

припинення іпотеки за рішенням суду.

Враховуючи те, що зобов'язання за кредитним договором виконані Позивачем у повному обсязі, кредитний договір має бути визнано судом припиненим у зв'язку з його повним виконанням, іпотечний договір - припиненим у зв'язку з припиненням кредитного договору, а іпотека, встановлена за Іпотечним договором, припинена у зв'язку з припиненням зобов'язань за Кредитним договором та припиненням Іпотечного договору.

При цьому, вимога про припинення договору кредиту та договору іпотеки не є вимогою про встановлення юридичного факту, оскільки, як вже було вказано, станом на пред'явлення І даного позову, між сторонами існує спір щодо дії вказаних договорів.

ДП Формет вважає що існують всі законні підстави та передумови для припинення судом договору іпотеки та самої іпотеки майна, яка виникла на підставі іпотечного договору від І 19.07.2013 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Тобто, у разі припинення основного зобов'язання, іпотека припиняється. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.7.1, п.7.2 Іпотечного договору, іпотечний договір діє до повного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та додаткових угод до нього; право іпотеки та іпотечний договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою.

Як вже було зазначено, 19 липня 2013 року між ДП "ФОРМЕТ" та ПАТ АБ "ПОРТО- ФРАНКО" був укладений Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) №527/2-13 строком до 17 липня 2015 року.

В забезпечення вимог АБ "ПОРТО-ФРАНКО" по Кредитному договору між ДП "ФОРМЕТ та АБ "ПОРТО-ФРАНКО" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Даман А.І. 19.07.2013 р., зареєстрований в реєстрі за №1701.

Відповідно до ст. 531 ЦК України та п.5.2 Кредитного договору ДП "ФОРМЕТ" має право достроково повернути кредит (погасити) та проценти за користування кредитом.

У серпні 2014 році ДП "ФОРМЕТ" достроково та у повному обсязі виконало свої обов'язки по Кредитному договору: повернуло АБ "ПОРТО-ФРАНКО" всю суму отриманого кредиту з нарахованими процентами, що підтверджується довідкою АБ "ПОРТО-ФРАНКО" № 23/2330 від 03.09.2014 р.

На підставі постанови Правління НБУ від 26.09.2014 р. № 610 Про віднесення ПАТ АБ Порто-Франко до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією ФГВФО 26.09.2014 прийнято рішення № 103 про запровадження з 29.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ АБ Порто- Франко .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 30.01.2015 № 67 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АБ Порто-Франко виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 Про початок процедури ліквідації АБ Порто-Франко та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ Порто-Франко та призначено 1.1. Красюка уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ Порто-Франко .

Таким чином, на час коли ДП Формет здійснювало переказ коштів за кредитним договором (03.09.2014), банк ще не було віднесено до категорії неплатоспроможних, тимчасова адміністрація введена не була та банк без будь-яких обмежень приймав платежі.

Також звертаємо увагу на ту обставину, що строк дії кредитного та іпотечного договорів закінчився ще 17.07.2015р. Тому, окрім того, що всі зобов'язання за вказаним кредитним договором ДП Формет були виконані, що підтверджуються платіжними дорученнями та довідками ПАТ АБ Порто-Франко , закінчився і строк дії договорів.

При чому після припинення іпотечного договору з ПАТ АБ Порто-Франко відповідний об'єкт нерухомості був вже предметом іпотеки за іншим іпотечним договором з іншим банком - ПАТ Укрексімбанк (копія договору додається).

Відповідно до п.9.1 Кредитного договору, він діє до повного погашення кредитної заборгованості (всієї суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, відшкодування можливих збитків) Позичальника за Кредитним договором. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, оскільки зобов'язання за кредитним договором виконані у повному обсязі та строк договору закінчився, то і похідні зобов'язання за іпотечним договором мають бути припинені з метою запобігання порушень прав ДП Формет на іпотечне майно з боку Відповідача.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 04.02.2015 р. у справі 6-243цс14, Верховного Суду України розглядаючи аналогічний спір зазначив наступне

Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання.

Таким чином з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Відповідно до частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою або порукою, припиняється порука і право застави.

Встановивши факт належного виконання боржником основних зобов'язань за кредитними договорами та дійшовши правильного висновку про настання у зв'язку з цим таких юридичних наслідків як припинення правовідносин поруки й іпотеки, суд разом з тим, в резолютивній частині рішення помилково зазначив не про визнання поруки та іпотеки (як правовідносин) припиненими (про що і були заявлені вимоги), а про припинення поруки.

У зв'язку із цим слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визнання поруки та іпотеки припиненими на підставі частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку з належним виконанням основного зобов'язання, позивачі посилалися на невизнання банком зазначеного факту.

Згідно з пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

За положеннями частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України припинення поруки та права іпотеки у разі належного виконання основного зобов'язання, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 559, частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя, іпотекодавця передбачених частиною першою статті 559, частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином права поручителя, іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання поруки (іпотеки) такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки (іпотеки) чи шляхом припинення зобов'язання за договором.

Виходячи з приведеного, аналізуючи викладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73,74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13, укладений 19.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк ПОРТО-ФРАНКО (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 10, код ЄДРПОУ 13881479) та Дочірнім підприємством ФОРМЕТ (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10 В, код ЄРПОУ 32539841), припиненим, у зв'зку з його повним виконанням,

3. Визнати Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан А.І., 19.07.2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1701 припиненим, у зв'зку з припиненням Кредитного договору № 527/2-13, укладеного 19.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк ПОРТО-ФРАНКО (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 10, код ЄДРПОУ 13881479) та Дочірнім підприємством ФОРМЕТ (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10 В, код ЄРПОУ 32539841).

4. Визнати такою, що припинилась іпотеку, встановлену за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан Аллою Ігорівною, 19.07.2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1701.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк ПОРТО-ФРАНКО (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 10, код ЄДРПОУ 13881479) на користь Дочірнього підприємства ФОРМЕТ (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10 В, код ЄРПОУ 32539841) судовий збір у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 12.03.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2018р.

Суддя М.І. Никифорчук