Постанова

від 14.03.2018 по справі 12/179/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 12/179/10 м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретарі судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 26.04.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 (доручення № 01/724 від 27.04.2017 року)

від суб'єкта оскарження: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від „22» січня 2018 року про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця

по справі № 12/179/10

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС»

до ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство»

суб'єкт оскарження Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області

про стягнення заборгованості

головуючий суддя - Семенчук Н.О.

місце ухвалення ухвали: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 14.03.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року до господарського суду Миколаївської області від ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» надійшла скарга на дії державного виконавця в порядку ст.339 ГПК України, відповідно до якої просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 19 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4, про арешт коштів, що перебувають у касах боржника ОСОБА_3 підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (реєстраційний номер виконавчого провадження № 55397798), в частині виконання ухвали, винесеної 11.09.2014 Господарським судом Миколаївської області в справі №12/179/10;

- зняти арешт з коштів, що перебувають у касах ОСОБА_3 підприємства

"Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", накладений постановою від 19 грудня 2017 року, винесеною старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 (реєстраційний номер виконавчого провадження № 55397798), в частині виконання ухвали, винесеної 11.09.2014 Господарським судом Миколаївської області у справі №12/179/10;

- частково визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 18 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4С, про арешт коштів боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження № 55397798), в частині виконання ухвали, винесеної 11.09.2014 Господарським судом Миколаївської області в справі №12/179/10, щодо стягнення виконавчого збору в сумі 1 222 874,54 грн.

22.01.2018 року ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні скарги ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» № 03/18 від 05.01.2018 на дії держаного виконавця - відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що скаржник в підтвердження стягнення з нього суми виконавчого збору у виконавчому провадження № 44901231 надав суду лише копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та не підтвердив належними та допустимими доказами розмір фактично стягнутої суми виконавчого збору у виконавчому провадженні № 44901231.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії державного виконавця у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не були враховані положення ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з тим, що судом не досліджувались поважність причин за яким суд має право зняти арешт з коштів які перебувають у касах боржника.

Також скаржник зазначає, що стягнення виконавчого збору за оскаржуваними постановами в частині виконавчого збору у сумі 1 222 874,54 грн. - незаконним, оскільки виконавчий збір вже було стягнуто раніше, про що зазначено у постанові ВПВР ДВС України, про стягнення виконавчого збору винесеної 20.09.2013 року по виконанню наказу № 12/179/10 від 10.05.2011р.

20.01.2018 від Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою та відповідаючою матеріалам справи.

12.03.2018 року від ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» надійшли відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до яких представник в судовому засіданні просив оскаржувану ухвалу скасувати, апеляційну скаргу та скаргу на дії державного виконавця задовольнити.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та в судове засідання 14.03.2018 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Оскільки представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби в судове засідання 14.03.2018 року не з'явився, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.273 ГПК України закінчується, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю останнього.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, відповідь на відзив, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників скаржника та позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2017 у справі №12/179/10 позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» до ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» про стягнення 14278992,73 грн. - задоволені.

10.05.2011 на виконання рішення господарського суду Миколаївської області, виданий наказ № 12/179/10.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2014 року, затверджено мирову угоду укладену 06.08.2014 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» та ОСОБА_3 підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» , у процесі виконання судового рішення. Вказана ухвала є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст.17 Закону України Про виконавче провадження та дійсна для пред'явлення державному виконавцю до примусового виконання протягом одного року.

18.12.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень прийнято постанову про арешт коштів боржника - Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» , при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 52113597 об'єднаного у зведене 05.09.2016 року з примусового виконання:

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 915/340/14 від 18.09.2014;

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 12/179/10 від 11.09.2017 року про стягнення 12228745,35 грн.;

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 915/361/13-г від 15.09.2014, постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ.

Супровідним листом 18.12.2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області копії зазначеної вище постанови про арешт коштів боржника були направлені сторонам виконавчого провадження рекомендованими листами з описами вкладання (а.с.12).

19.12.2017 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, що перебувають у касах, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 52113597 об'єднаного у зведене 05.09.2016 з примусового виконання, боржник яких є - Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» , на яке накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 35739461,14 грн. на виконання:

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 915/340/14 від 18.09.2014;

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 12/179/10 від 11.09.2017 року про стягнення 12228745,35 грн.;

- ухвали господарського суду Миколаївської області № 915/361/13-г від 15.09.2014.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця, боржником (ОСОБА_3 підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» ) зазначено, що накладання арешту в оскаржуваних постановах на виконання ухвали від 11.09.2014 року у справі № 12/179/10 - є незаконним та порушує право боржника, працівників банку та споживачів, оскільки арешт грошових коштів призведе до зупинення господарської діяльності ОСОБА_3 підприємства.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволення скарги ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» на дії державного виконавця та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові-права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти Інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права)боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

19.12.2017 державним виконавцем Відділу при примусовому виконанні рішень зведеного виконавчого провадження №52113597 об'єднаного у зведене 05.09.2016 до складу якого входить виконавче провадження з примусового виконання ухвали №12/179/10 виданої 11.09.2017 Господарським судом Миколаївської області, керуючись ст.ст. 18,52, 56 Закону України Про виконавче провадження , винесено понову про арешт коштів боржника, що перебувають у касах, у межах суми 35739461,14 гри., копії якої супровідним листом, від 19.12.2017 за №21.1-33/6498 направлено сторонам виконавчого провадження .

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого, провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все - майно боржника або на окремі речі.

Виконавчий документ не містить відмітки про часткове стягнення коштів виконавчого збору за виконавчим документом, державним виконавцем Відділу накладено арешт на кошти Боржника з урахуванням заборгованості виконавчим документом, яка складає 12228745,35 грн., відповідно розмір стягнення виконавчого збору - 1222874,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, дії державного виконавця прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця право заявника не було порушено

Посилання скаржника на необхідність безперебійного надання комунальних послуг, необхідність здійснення погашення заборгованості з податку на додану вартість, як на підставу для зняття арешту з коштів, що знаходяться у касі підприємства, спростовуються ч.5 ст.65 Закону України Про виконавче провадження , а саме зазначеною нормою передбачено виключний перелік випадків, коли підлягають стягненню в порядку встановленому Законом, кошти. Так, скрутне становище боржника, труднощі у веденні господарської діяльності не включені до переліку випадків до яких не підлягають арешту та стягненню коштів.

Таким чином, колегія суддів також вважає, що вимоги ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» викладені в апеляційній скарзі, скарги на бездіяльність державного виконавця задоволенню не підлягає, оскільки виконавчою службою здійснені дії та вживались всі необхідні заходи для виконання ухвали господарського суду.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 22.01.2018 року у справі № 12/179/10 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» - без задоволення.

Керуючись статтями ст.ст.233, 240, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року у справі № 12/179/10 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „20» березня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький