Постанова

від 19.03.2018 по справі 5004/786/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Справа № 5004/786/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

органу ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області, постановлену 03.01.18р. суддею Якушева І. О. о 12:00 год. у м. Луцьку, повний текст складено 09.01.2018 р.

у справі № 5004/786/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьку" (правонаступник - ОСОБА_1)

до відкритого акціонерного товариства "Старовижівська родючість"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, підприємець Савчук Людмила Миколаївна

про звернення стягнення в сумі 475 594,84 грн. на предмет іпотеки (скарга на дії ДВС)

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.01.2018 року у справі № 5004/786/11 за позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьку до ВАТ Старовижівська родючість , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємець Савчук Людмила Миколаївна, про звернення стягнення в сумі 475 594,84 грн. на предмет іпотеки скаргу ВАТ Старовижівська родючість на дії Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, задоволено.

Визнано незаконними дії Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо винесення постанови від 24.11.2017 року про стягнення з ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору в розмірі 47 495,30 грн.

Скасовано постанову від 24.11.2017 року про стягнення з ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору в розмірі 47 495,30 грн.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що умовою стягнення органами державної виконавчої служби виконавчого збору є фактично стягнуті в примусовому порядку з боржника суми, тобто у разі виконання судового рішення протягом усього періоду виконавчого провадження, іншим способом ніж примусове стягнення, виконавчий збір не повинен стягуватися.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що Старовижівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області в межах виконавчого провадження № 52447795 не стягувались кошти з боржника, оскільки стягувач звернувся до відділу із заявою про повернення виконавчого документа. Жодних доказів, які б свідчили про примусове стягнення коштів з боржника в межах виконавчого провадження № 52447795, відділом ДВС суду не подано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Старовижівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області про стягнення виконавчого збору від 24.11.2017 року не відповідає приписам ст.ст.10, 27 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII) /т.2 а.с. 229-230/.

Старовижівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, не погоджуючись із постановленою ухвалою, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2018 року у справі № 5004/786/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ВАТ Старовижівська родючість відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує, що 27.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови від 24.11.2017 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 47 495,30 грн., тому у разі задоволення скарги ВАТ Старовижівська родючість про визнання незаконними дії Старовижівського районного ВДВС ГТУЮ у Волинській області щодо винесення постанови від 24.11.2017 року про стягнення з боржника виконавчого збору, боржнику надається змога ухилитись від сплати виконавчого збору /т.3 а.с. 15-18/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 року, апеляційну скаргу Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2018 року у справі № 5004/786/11 залишено без руху /т.3 а.с.5-6/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.) від 19.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2018 року у справі №5004/786/11, розгляд справи призначено на 19.03.2018 року /т.3 а.с. 40/.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 року № 01-03/207 у зв'язку з непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Коломис В.В., проведено повторний автоматизований розподіл справи № 5004/786/11, яким визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М. /т.3 а.с. 50-51/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2018 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2018 року у справі № 5004/786/11, яка призначена до розгляду 19.03.2018 року, прийнято до провадження колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М. /т.3 а.с. 52-53/.

В судове засідання 19.03.2018 року учасники справи не забезпечили явку повноважних представників, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином /т. 3 а.с. 41-45/, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з част.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 19.02.2018 року участь представників сторін в судове засідання 19.03.2018 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників судового процесу, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.06.2011 року у справі № 5004/786/11, позов ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьку до ВАТ Старовижівська родючість за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємець Савчук Людмила Миколаївна про звернення стягнення в сумі 475 594,84 грн. на предмет іпотеки задоволено.

Звернуто стягнення заборгованості в сумі 474 953 грн., шляхом звернення стягнення на майно Відкритого акціонерного товариства Старовижівська родючість згідно іпотечного договору р.№ 1390 від 21.12.2007 року, а саме: склад отрутохімікатів площею 2588,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ВАТ Старовижівська родючість .

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки за його вартістю, визначеною згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання судового рішення.

Стягнуто з ВАТ Старовижівська родючість на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк , 4 749,53 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу /т.1 а.с. 97-99/.

11.08.2011 року господарським судом Волинської області на примусове виконання вказаного рішення та ухвали суду від 11.08.2011 року у справі № 903/313/14 /т.1 а.с. 118/ видано відповідний наказ за № 5004/786/11-3 /т.1 а.с. 120/.

04.10.2016 року постановою головного державного виконавця Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за заявою ПАТ Промінвестбанк відкрито виконавче провадження № 52447795 з примусового виконання наказу № 5004/786/11-3 від 11.08.2011 року /т.2 а.с.181/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.11.2017 року у справі № 5004/786/11, замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 52447795 з ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на ОСОБА_1 /т.2 а.с.182-188/.

24.11.2017 року до Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби від ОСОБА_1 надійшла заява від 24.11.2017 року про повернення виконавчого документа (наказ № 5004/786/11-3 від 11.08.2011 року) стягувану на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження /т.2 а.с.224/.

24.11.2017 року головним державним виконавцем Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, керуючись п.1 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку із надходженням заяви ОСОБА_1, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану /т.2 а.с.220/.

24.11.2017 року Старовижівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області супровідним листом за вих. № 4059 надіслано на адресу ОСОБА_1 постанову головного державного виконавця від 24.11.2017 року винесену при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області № 5004/786/11-3 від 11.08.2011 року /т.2 а.с.223/.

Згідно з відміткою, яка міститься на наказі господарського суду Волинської області № 5004/786/11-3 від 11.08.2011 року, виконавчий документ повернуто головним державним виконавцем на підставі п. 1 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження /т.2 а.с.222 звор. стор./.

24.11.2017 року головним державним виконавцем Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про стягнення з боржника ВАТ Старовижівська родючість витрат виконавчого провадження у сумі 290,20 грн. /т.2 а.с. 225/.

24.11.2017 року головним державним виконавцем Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, керуючись ст.ст. 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову ВП № 52447795 про стягнення з боржника ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору у розмірі 47 495,30 грн. /т.2 а.с.190/.

05.12.2017 року, не погоджуючись з прийнятою постановою державного виконавця від 24.11.2017 року про стягнення з боржника виконавчого збору, ВАТ Старовижівська родючість звернулось до господарського суду Волинської області із скаргою на дії Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби від 01.12.2017 року /т.2 а.с. 163-168/.

28.12.2017 року на адресу господарського суду Волинської області від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, згідно з якими останній підтримує скаргу ВАТ Старовижівська родючість від 01.12.2017 року та вважає дії Старовижівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області щодо винесення постанови від 24.11.2017 року про стягнення з боржника ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору у розмірі 47 495,30 грн. незаконними /т.2 а.с. 205-208/.

29.12.2017 року Старовижівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області подано до господарського суду Волинської області заперечення на скаргу ВАТ Старовижівська родючість (вих. № 4633 від 28.12.2017 року), в якому орган державної виконавчої служби заперечує проти скарги від 01.12.2017 року /т.2 а.с. 226/.

03.01.2018 року господарським судом Волинської області за наслідками розгляду скарги ВАТ Старовижівська родючість прийнято оскаржувану ухвалу, якою скаргу боржника задоволено.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, так і Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Постанова про стягнення з ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору ВП № 52447795 винесена головним державним виконавцем 24.11.2017 року, у період дії Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII. А тому, приймаючи дану постанову, державний виконавець повинен діяти відповідно до положень Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року № 1404-VIII), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби; виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 3 ст.40 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року № 1404-VIII) передбачено, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1 - 4, 6, 7 і 9 ч. 1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 ч. 1 ст.39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) приймає постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Тобто відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору.

Пунктом 3 ч.1 ст.45 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 року № 1404-VIII) передбачено, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у визначеній черговості, зокрема, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.

Аналізуючи наведені положення законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем не будь-яких дій пов'язаних з організацією виконавчого провадження, а виключно дій по фактичному стягненню з боржника присуджених за виконавчим документом сум, тобто дії за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Апеляційним судом встановлено, що станом на 24.11.2017 року (момент винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору) Старовижівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області в межах виконавчого провадження № 52447795 не було вчинено жодних примусових дій по стягненню з боржника на користь стягувача коштів, присуджених згідно з наказом № 5004/786/11-3 від 11.08.2011 року. Грошові кошти в примусовому порядку не стягувались (ні повністю, ні частково), що також підтверджується відміткою державного виконавця на звороті судового наказу, оскільки мало місце повернення вказаного виконавчого документа стягувачу за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Зважаючи на те, що у даному виконавчому провадженні ВП № 52447795 державним виконавцем з боржника на користь стягувача стягнення сум, присуджених за наказом господарського суду Волинської області у справі № 5004/786/11, не відбулося, то у державного виконавця не було законних підстав розраховувати та стягувати виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що присуджена судом до стягнення з ВАТ Старовижівська родючість , і, як наслідок, не було правових підстав для винесення постанови ВП № 52447795 від 24.11.2017р. про стягнення з ВАТ Старовижівська родючість виконавчого збору у розмірі 47 495,30 грн., яка не відповідає вимогам ст. 27 Закону України Про виконавче провадження .

Застосовуючи ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 част.1 ст.37 цього Закону, державний виконавець повинен також керуватись ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" та обраховувати суму виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, яка ним була фактично стягнута у виконавчому провадженні № 52447795, що дорівнює нулю.

У відповідності із ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обгрунтованість та підставність скарги ВАТ Старовижівська родючість на дії Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Заперечення Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, викладені ним у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст.269-271, ст.273, п.1 част.1 ст.275, ст.276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2018р. у справі № 5004/786/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Старовижівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 287-291 ГПК України.

Справу № 5004/786/11 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "20" березня 2018 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.