Постанова

від 15.03.2018 по справі 826/10064/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10064/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач : Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВУЛВЕР до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВУЛВЕР та Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Києві від 06.07.2017 №0005241401; №0005231401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ АКСЕО ТРЕЙД (код 39332957), ТОВ БАСТІАН-ГРУП (код 39159446), ТОВ БІЗНЕССІТІ (код 38690751), ТОВ ДНЕПРТЕХНОКОМ (код 38530554), ТОВ ЛІНАРЕС ЛТД (код 3/8620181), ТОВ САН ТЕЛЕКОМ (код 38883161), ТОВ ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД (код 39173429), ТОВ АРТТІ ІНВЕСТ (код 37530511), ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС (40263363) і ТОВ АУРИКОН (код 40853073); №0005251401.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Також апеляційну скаргу подано позивачем, з проханням змінити постанову суду в частині, виклавши абзаци 3, 4 мотивувальної частини на сторінці 13 у такій редакції:

3 вказаного розрахунку вбачається, що встановлені Актом перевірки порушення по взаємовідносинам з TOB АКСЕО ТРЕЙД , ТОВ БАСТІАН-ГРУП , ТОВ БІЗНЕССІТІ , ТОВ ДНЕПРТЕХНОКОМ , ТОВ ЛІНАРЕС ЛТД , ТОВ САН ТЕЛЕКОМ , TOB ТЕХ ПРОЕКТЛТД , ТОВ АРТТІІНВЕСТ , ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС і ТОВ АУРИКОН стали підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 736 934 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 434 233,50 грн.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 06.07.2017 №0005241401 та№0005231401 підлягають скасуванню.

В судове засідання з'явилися представники сторін. Представник апелянта-відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та відмовити в задоволенні позову. Представник апелянта-позивача просив відмовити в апеляційній скарзі відповідача та постанову суду першої інстанції змінити згідно скарги апелянта-позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, письмові відзиви, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 27.04.2017 №3176 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВУЛВЕР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2017 №249/26-15-14-01-03/34183165 згідно якого встановлено наступні порушення:

-п.44.1 ст.44, пп. 135.5.4 пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.138.10.2 п.138.1, пп.139.1.1 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.153.1.3, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст..138-140, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 2, ст.4, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV), п.5, п.7, п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , п.2, п.7, п.11, п.18, п.19, п.0, п.27, п.29 Наказу міністерства фінансів України Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати , п.3.10, п.3.13, п.3.18, п.3.20 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 736 934 грн., в т.ч. по періодах: за 2014 рік на суму 233 629 грн., за 2016 рік на суму 1 503 305 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 051 753 грн., в т.ч. по періодах: травень 2014 року, на суму 22 760 грн.; серпень 2014 року на суму 22760 грн.; жовтень 2014 року на суму 26720 грн., грудень 2014 року на суму 150 060 грн.; січень 2015 року на суму 941 грн.; за вересень 2016 року на суму 115 773 грн.; за жовтень 2016 року на суму 70 071 грн.; за грудень 2016 року на суму 1 638 708 грн.

- п.198.6 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за березень 2017 року на загальну суму 30 182 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 06.07.2017 №0005231401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 171 167, 50 грн. (в тому числі на 1 736 934 грн. за основним платежем та 434 233,50 грн. за штрафними санкціями);

- від 06.07.2017 №0005241401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 564 691,25 грн. (в тому числі на 2 051 753 грн. за основним платежем та 512 938,25 грн. за штрафними санкціями);

- від 06.07.2017 №0005251401 форми В4 , яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 30 182 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктами 138.4 та 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено, позивачем в якості Замовника були укладені договори про надання бухгалтерських та комерційних послуг з ТОВ АКСЕО ТРЕЙД від 01.09.2014 №В-15-1; ТОВ БАСТІАН-ГРУП від 01.07.2014 №В-9-2; ТОВ БІЗНЕССІТІ від 03.02.2014 №В-3-1; ТОВ ДНЕПРТЕХНОКОМ від 30.10.2013№10; ТОВ ЛІНАРЕС ЛТД від 01.07.2014 №В-9-1; ТОВ САН ТЕЛЕКОМ від 01.08.2014 №В-14-1; ТОВ ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД від 01.12.2014 №В-22-3 .

Окрім цього Позивачем, як Замовником, з ТОВ АРТТІ ІНВЕСТ було укладено договір про надання послуг з проведення та статистичного аналізу результатів анкетування щодо вивчення рівня задоволення громадян якістю електропостачання, послуг з вивчення часового профілю споживання електроенергії споживачами різних регіонів України, з урахуванням розташування від 31.07.2014 №31/1.

З положень договорів вбачається (пп.1.1.1 Договорів), що зміст бухгалтерських послуг полягав у: надані усних консультацій з застосування норм Податкового кодексу України в бухгалтерському обліку підприємства; наданні письмових консультацій з застосування норм Податкового кодексу України в бухгалтерському обліку підприємства; наданні усних та письмових довідок з застосування норм Податкового кодексу України; бухгалтерський супровід підприємства; наданні методичних рекомендацій та консультацій з оподаткування та бухгалтерського обліку; підбір нормативних документів.

За умовами вказаних договорів (пп.1.1.2 Договорів) комерційні послуги охоплювали аналіз ринку збуту насосного обладнання (на території України); аналізу ринку збуту запірної арматури (на території України); виявлення потенційних клієнтів (з числа юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розташованих на території України) з покупки запірної арматури; консультуванні Замовника по питанням, які у нього виникають при здійсненні господарської діяльності.

На виконання вказаних договорів між Позивачем та вказаними контрагентами було складено акти наданих послуг та податкові накладні на постачання послуг.

На підтвердження реального надання послуг з проведення та статистичного аналізу результатів анкетування щодо вивчення рівня задоволення громадян якістю електропостачання, послуг з вивчення часового профілю споживання електроенергії споживачами різних регіонів України Позивачем було надано до суду звіти виконавця ТОВ АРТТІ ІНВЕСТ за результатами відповідних досліджень, які являють собою матеріалізований результат наданих послуг

Договір був укладений в зв'язку з відсутністю на підприємстві головного бухгалтера, а коло посадових обов'язків бухгалтера не включає підготовку консультацій, складання та подання податкової звітності.

ТОВ ВУЛВЕР в межах власної господарської діяльності поставляє на ринок України насосне обладнання, запорну арматуру, а також системи управління та моніторингу для домашніх, промислових і комунальних систем водопостачання та водовідведення провідних європейських заводів виробників. Постійна конкуренція та зміна кон'юнктури ринку, складна економічна ситуація в країні зумовили необхідність отримання спеціальних даних з аналізу ринку збуту насосного обладнання та запірної арматури, виявлення потенційних клієнтів для того, щоб компанія мала змогу приймати вірні управлінські рішення щодо постачання та продовжувати успішну господарську діяльність.

Придбання послуг щодо вивчення рівня задоволення громадян якістю електропостачання, послуг з вивчення часового профілю споживання електроенергії споживачами різних регіонів України обумовлено початком розвитку ТОВ ВУЛВЕР нового напрямку господарської діяльності з використання перспективних напрямків розвитку енергозбереження та впровадження нетрадиційних (альтернативних або нових) енергоресурсів, відновлювальних джерел енергії: вітроенергетики, сонячної енергетики, геотермальної енергетики, малої гідроенергетики, біоенергетики, енергії довкілля та скидного енерготехнологічного потенціалу, комбінованих енергетичних систем.

Позивачем надано наказ ТОВ ВУЛВЕР від 10.06.2014 №90/1, яким передбачено необхідність вивчення часового профілю споживання електроенергії споживачами різних регіонів України, проведення анкетування щодо вивчення рівня задоволення якістю електропостачання, проведення аналізу анкетування. При цьому, як зазначено Позивачем, в штаті ТОВ ВУЛВЕР були відсутні необхідні спеціалісти для реалізації згаданих заходів тому було залучено для надання вказаних послуг ТОВ АРТТТІІНВЕСТ .

Позивачем надано до суду детальне обґрунтування необхідності придбання бухгалтерських, комерційних та інших послуг, так і відповідні письмові докази, які засвідчують мету придбання послуг (накази директора Позивача) та власне факт надання вказаних послуг і їх реальний зміст (акти наданих послуг, звіти виконавців).

Тобто, виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Апелянт не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших, обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ" було належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання та мав статус платника ПДВ, тому Позивач не може нести відповідальність ні за його можливі податкові порушення, чи за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності вироку у зазначеному кримінальному провадженні стосовно директора та засновника ТОВ САН ТЕЛЕКОМ , зокрема, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0005241401 та №0005231401 в частині збільшення грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ АКСЕО ТРЕЙД , ТОВ БАСТІАН-ГРУП , ТОВ БІЗНЕССІТІ , ТОВ ДНЕПРТЕХНОКОМ , ТОВ ЛІНАРЕС ЛТД , ТОВ САН ТЕЛЕКОМ , ТОВ ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД , ТОВ АРТТІІНВЕСТ підлягають скасуванню.

Крім того, апелянт-відповідач вказує, що позивачем занижено задекларовані показники у рядку 2140 Звіту Інші доходи всього на суму 10 947 312,78 грн. за 2016 рік внаслідок безоплатного отримання товарів та послуг за операціями, які визнані нереальними; завищено задекларовані показники у рядку 2050 Звіту Собіварість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 6 725 095 грн. за 2016 рік; занижено задекларовані показники Інших витрат в рядку 2270 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на суму 8 216 995 грн., за 1 кв. 2017 року - на 1 870 000 грн.; завищено задекларовані показники у рядку 10.1 колонці Б Декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 1 824 552 грн. в т.ч по періодах: за вересень 2016 року на суму 309 994 грн., за листопад 2016 року - 566 208 грн.; за грудень 2016 року - 948 350 грн.

Як встановлено, Позивачем були укладені договори постачання товарів, зокрема, виробництва REHAU , Walraven та інших для систем опалення, водопостачання з ТОВ АУРИКОН (40853073) від 02.11.2016 №В-28-2 та з ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС (40263363) від 28.09.2016 №В-25-1.

На підтвердження факту постачання товарів за вказаними договорами Позивачем надано суду видаткові накладні та податкові накладні.

Розрахунки з ТОВ АУРИКОН проведені в безготівковому вигляді на суму: 24.11.2016 - 100 000 грн., 25.11.2016 - 10 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до договору від 06.12.2016 №В-62 про відступлення прав вимоги ТОВ АУРИКОН (первісний кредитор) передав ТОВ АГРОЛУЧ (новий кредитор) право вимоги за договором поставки №В-28-2 від 02.11.2016, укладеного між первісним Боржником та ТОВ Вулвер .

Згідно договору про відступлення прав вимоги ТОВ ВУЛВЕР було сплачено ТОВ АГРОЛУЧ : 07.12.2016 - 300 000 грн., 08.12.2016 - 900 000 грн., 13.12.2016 - 1 000 000 грн., 17.12.2016 - 1 000 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Розрахунки з ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС проведені в безготівковому вигляді на суму: 24.10.2016 - 300 000 грн., 01.11.2016 - 100 000 грн., 04.11.2016 - 1000 000 грн., 27.12.2016 - 200 000 грн., 27.12.2016 - 500 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС було укладено договори про відступлення прав вимоги з ТОВ ХСК Ракурс від 06.01.2017 про відступлення прав вимоги на суму 770 000 грн., ТОВ Мічіган скай від 01.01.2017 №0401 на суму - 1 873 069,53 грн., ТОВ Біфоріум від 06.12.2016 №В-35 на суму - 800 000 грн., ТОВ Дніпропродукт від 26.12.2016 №0112/1 на суму - 1 002 998 грн., ТОВ Мегант Плюс від 26.12.2016 №1225/1 на суму 1 003 997 грн.

На виконання договорів про відступлення прав вимоги ТОВ ВУЛВЕР було сплачено ТОВ Мегант Плюс 27.12.2016 - 1 003 997 грн., ТОВ Біфоріум 27.12.2016 - 800 000 грн., ТОВ Дніпропродукт 27.12.2016 - 1 002 998 грн., ТОВ Мічіган скай 05.01.2017 - 1 000 000 грн., 29.03.2017 - 100 000 грн., ТОВ ХСК Ракурс 06.01.2017 - 770 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями .

На підтвердження якості придбаних товарів, Позивачем надано сертифікати відповідності на придбаний товар.

Товари, придбані Позивачем у ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС і ТОВ АУРИКОН були частково реалізовані покупцям ТОВ ВУЛВЕР , використані при здійсненні підрядних робіт, а частково знаходяться на складі Позивача.

Позивачем також надано договір №137 від 24.10.2016 між ТОВ ВУЛВЕР (Підрядник) та Управління справами Верховної ради України, за умовами якого Підрядник зобов'язався власними та залученими силами виконати на власний ризик роботи на об'єктах: Реконструкція системи опалення - холодопостачання в адміністративному будинку Верховної Ради України по вул. Шовковичній, 4 у м. Києві , Реконструкція системи опалення - холодопостачання в адміністративному будинку Верховної Ради України по вул. Шовковичній, 2 у м. Києві , з додатками, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки транспортною документацією підтверджується лише операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент. Контролюючим органом не доведено, що Позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

За змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст.198 ПК України).

Відповідач вказує на віднесення Позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації, а саме:

-в січні 2015 року - податкову накладну від 31.01.2015 №954663 на суму ПДВ 941,18 грн. (дата реєстрації в ЄРПН - 16.02.2015), виписану ПрАТ Київстар ,

- в січні 2017 року - податкові накладні від 16.12.2016 №9 на суму ПДВ - 15084,87 грн. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.02.2017), №10 на суму ПДВ - 15 097,17 грн. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.02.2017), складені ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС .

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2015 року - на суму 941 грн., за січень 2017 року - на 30 182 грн.

Відповідачем не надано суду пояснень, з яких підстав в Акті перевірки зазначено про зменшення на суму 30 182 грн. від'ємного значення з ПДВ не лише за січень 2017 року, а і за лютий та березень 2017 року, коли податкові накладні вже були зареєстровані ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС в ЄРПН, в звязку з чим, відповідачем не надано належних доказів заниження позивачем податкових зобов'язань/завищення від'ємного значення з ПДВ, відтак податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0005251401 є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом-відповідачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги відповідача не спростовуються.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог апелянта-позивача щодо зміни постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, так як по суті позивач посилається на зазначення сум в оскаржуваній постанові, які є арифметичною помилкою, вирішення якої передбачено процесуальним законом.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ВУЛВЕР та Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 20.03.2018