Постанова

від 19.03.2018 по справі 922/3535/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа № 922/3535/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Шило А.М.

за участю представників:

стягувача - не з'явився;

боржника - Карасава О.П. (посвідчення адвоката №545 від 23.08.2007 року, договір про надання правової допомоги №12/2018 від 21.01.2018 року);

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" (вх.№333Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 (суддя І.П. Жигалкін ) у справі №922/3535/15

за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія", Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька,

про стягнення коштів, -

за участю ОСОБА_4 та ДВС,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. по справі № 922/3535/15 за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія", смт. Орілька про стягнення коштів в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. у справі № 922/3535/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ "Славія" на користь ФО ОСОБА_2 вартості частини майна, пропорційній частці у статутному капіталі в сумі 386685,00 грн., 3% річних в сумі 14174,92 грн., інфляційні в сумі 284636,86 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнути з ТОВ "Славія" на користь ФО ОСОБА_2 13709,94 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з ТОВ "Славія" на користь державного бюджету України 15080,93 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

24.01.2017 р. були видані відповідні накази.

14.12.2017 р. до суду звернувся позивач з заявою, в якій просить суд замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53305280 щодо виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. його правонаступником ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15 (суддя І.П. Жигалкін ) заяву Фізичної особи ОСОБА_2 про заміну стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено стягувача - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53305280 щодо виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. його правонаступником - ОСОБА_4.

ТОВ "Славія" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Фізичної особи ОСОБА_2 про заміну стягувача його правонаступником ОСОБА_4 відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Славія" посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 19.08.2014 року у справі №3-56гс14, відповідно до якої уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Славія" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15. Встановлено строк позивачу, третій особі та ОСОБА_4 для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Славія" на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15 призначено до розгляду на 19.03.2018 року.

Позивач, третя особа, ДВС та ОСОБА_4 належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданими їй процесуальними правами не скористалися та в судове засідання не з'явились, свого повноважного представника не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подані апеляційні скарги за відсутністю позивача, третьої особи, ДВС та ОСОБА_4

В судовому засіданні 19.03.2018 року представник боржника підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15 та в задоволенні заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. по справі № 922/3535/15 за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія", смт. Орілька про стягнення коштів в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. у справі № 922/3535/15 скасувано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ "Славія" на користь ФО ОСОБА_2 вартості частини майна, пропорційній частці у статутному капіталі в сумі 386685,00 грн., 3% річних в сумі 14174,92 грн., інфляційні в сумі 284636,86 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнути з ТОВ "Славія" на користь ФО ОСОБА_2 13709,94 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з ТОВ "Славія" на користь державного бюджету України 15080,93 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

24.01.2017 р. були видані відповідні накази.

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою від 14.12.2017 р., в якій просить суд замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53305280 щодо виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. його правонаступником ОСОБА_4.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 10.11.2017 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ОСОБА_2 відступив, а ОСОБА_4 прийняла на себе право вимоги, що належало ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3535/15 (суддя І.П. Жигалкін ) заяву Фізичної особи ОСОБА_2 про заміну стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено стягувача - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53305280 щодо виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. його правонаступником - ОСОБА_4.

Ухвала суду мотивована обґрунтованістю заяви стягувача з посиланням на приписі статті 25 Господарського процесуального кодексу (в редакції на момент розгляду заяви).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з прийнятою ухвалою суду першої інстанції в силу наступного.

10.11.2017 р. між громадянином України ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_4 було укладено договір від 10.11.2017 р. про відступлення права вимоги, згідно умов якого ОСОБА_2 відступив, а ОСОБА_4 прийняла на себе право вимоги, що належало ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідно до п.1.1. - за цим договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові на підставі Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року по справі №922/3535/15 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Славія (код ЄДРОПУ:30062354), що іменується далі - Боржник.

Відповідно до пункту 1.2. зазначеного договору - за цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань, за основним зобов'язанням в сумі 699 206, 72 грн., яка складається з наступного:

- 386 685, 00 грн. - вартість частини майна пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ Славія ;

- 14174, 92 грн. - три відсотки річних;

- 284 636, 86 грн. - інфляційні втрати (індекс інфляції);

- 13 709, 94 грн. - сума судового збору.

Процесуальне правонаступництво врегульовано ст. 25 ГПК України, згідно з ч. 1 якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Закон України "Про виконавче провадження" у ч. 5 ст. 8 передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

ЦК України у ст.ст. 512-514 передбачає заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Рішення суду має прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При вирішенні питання щодо заміни сторони (стягувача) у справі іншою особою з'ясуванню підлягають фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як кредитора у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального права.

Судове рішення у даній справі станом на час розгляду судом заяви ОСОБА_2 не виконано.

Укладаючи спірний правочин, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення.

Тобто, сторони договору відступлення права вимоги передбачили здійснення заміни сгягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у основному зобов'язанні, що не передбачено чинним законодавством.

Верховний Суд України в постанові від 19.08.2014р. у справі №3-56гс14 вказав: заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, викладеними в судовому засіданні, що місцевим господарським судом також були порушені і норми процесуального права.

Судова колегія зазначає, що господарським процесуальним кодексом (в редакції, яка була чинна на момент розгляду заяви) не було передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Зазначені особи повідомляються про час і місце відповідного судового засідання, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. За результатами судового розгляду виноситься ухвала, що має відповідати загальним вимогам статті 86 ГПК.

Як було встановлено вище, суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався. Судом було винесено оскаржувану ухвалу без виклику учасників процесу.

Тобто, суд позбавив учасників процесу права бути присутніми у судовому засіданні і надати заперечення щодо поданої заяви.

Отже, ухвала місцевого господарського суду є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 14.12.2017 року у справі №922/3535/15 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.2 ч.1 ст.ст. 275, п. 4 ч 1 277, 282, 284, 334 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.12.2017 року у справі №922/3535/15 скасувати.

В задоволенні заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 21.03.2018 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.