Постанова

від 20.03.2018 по справі 916/1974/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1974/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів В.В. Бєляновського, Т.А. Величко,

секретар судового засідання О.В. Клименко,

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - не з'явився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Светанна»

на рішення господарського суду Одеської області, прийняте суддею Р.В. Волковим 28.09.2017 року о 15:00 год., м. Одеса, повний текст складено 03.10.2017 року

у справі №916/1974/17

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Светанна»

про виселення,

В судовому засіданні 20.03.2018р. відповідно до ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Светанна» про виселення з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 69,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25.

Позовні вимоги обґрунтовані припиненням 02.02.2017р. дії договору оренди від 30.11.2004р. №280/р у редакції договору від 02.02.2007р., укладеного між сторонами, та неповерненням у добровільному порядку за актом приймання-передачі об'єкту оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2017р., підписаним 03.10.2017р. (суддя Волков Р.В.), позов задоволено, виселено відповідача з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 69,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25, стягнуто з відповідача на користь позивача 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивовано відсутністю станом на день подання позову правових підстав для користування ТОВ «Светанна» нежитловим приміщення першого поверху, загальною площею 69,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 08.02.2018р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, зазначив, що з січня 2017р. неодноразово звертався до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про продовження строку дії договору оренди, на що отримані відповіді про розгляд даного питання.

Одночасно ТОВ «Светанна» послалось на те, що суд першої інстанції розглянув справу без відповідача, якого не було повідомлено про час і місце розгляду справи, позовні матеріали товариство також не отримувало.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2018р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив у її задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на належним чином повідомлення відповідача про припинення дії договору оренди листами від 13.01.2017р. №01-13/71, від 24.01.2017р. №01-13/214. Останній лист особисто був вручений директору ТОВ «Светанна» , про що свідчить підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.03.2018р. призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2018р.

20.03.2018р. на адресу електронної пошти канцелярії суду надійшла заява директора ТОВ «Светанна» про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із поганим самопочуттям.

Вказане клопотання розглянуто судовою колегією в судовому засіданні 20.03.2018р. та відхилено, оскільки, по-перше, доказів поганого самопочуття директора товариства до заяви не додано, по-друге, явка сторін не є обов'язковою в силу норм ГПК України та не визнавалась такою судом апеляційної інстанції, по-третє, директор не був позбавлений права доручити представнику прийняти участь у судовому засіданні.

Заслухавши представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

30.11.2004р. між ТОВ «Светанна» (Орендар) та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (нині Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (Орендодавець) укладено договір оренди № 280, згідно умов якого у редакції договору 02.02.2007р. та з урахуванням додаткових погоджень від 30.11.2004р., 16.06.2007р., 12.07.2007р., додаткових договорів від 12.02.2013р. №2, від 28.04.2014р. №3, від 31.03.2015р. №4, від 01.11.2016р. №5, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 69,4 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25, строком до 02.02.2017р. (а.с. 10-23, 25).

За актом прийому передачі частини нежитлового приміщення за договором оренди від 30.11.2004р. №280р, викладеного у новій редакції від 02.02.2007р., затвердженого заступником директора - начальником Управління орендних відносин та відчуження комунального майна Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 31.03.2015р., Орендар прийняв приміщення підвалу, загальною площею 50,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25 за погодженням сторін та на підставі відмовного листа Орендаря вх. 01-14/821 від 11.03.2015р. (а.с. 24).

В матеріалах справи наявні листи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.01.2017р. вих. № 01-13/71, від 24.01.2017р. вих. №01-13/214 на ім'я директора ТОВ Светанна ОСОБА_3 щодо закінчення строку дії договору оренди від 30.11.2004р. №280р (нова редакція від 02.02.2007р.) - 02.02.2017р. та необхідності повернення об'єкта оренди у термін до 17.02.2017р. за актом приймання-передачі (а.с. 26, 28).

Вказані листи направлялись на адресу ТОВ Светанна згідно даних, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (65029, м. Одеса, вул. Садова, 2) - а.с. 27, 29.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2017р., лист позивача від 24.01.2017р. вих. №01-13/214 отримано 02.02.2017р. особисто директором ТОВ Светанна ОСОБА_3 (а.с. 29), проте залишився поза увагою товариства, що і стало підставою для звернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Спірний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Об'єктом оренди за спірним договором є комунальне майно, а тому до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України Про оренду державного та комунального майна , який, в свою чергу, є спеціальним законом у сфері використання державного та комунального майна на умовах оренди.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору, існують впродовж його строку.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

За приписами ст. 26 Закону України Про оренду державного і комунального майна одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п. 1.3 договору оренди від 30.11.2004р. №280/р у редакції договору від 02.02.2007р. строк дії договору - до 02.02.2017р.

Отже, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідно до ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За змістом п. 4.7 договору оренди від 30.11.2004р. №280/р у редакції від 02.02.2007р. після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

У відповідності до ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі об'єкта оренди позивачу.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди закінчився 02.02.2017р.; позивач у листах від 13.01.2017р. вих. № 01-13/71, від 24.01.2017р. вих. №01-13/214 висловив заперечення щодо продовження строку його дії, про що 02.02.2017р. повідомлено особисто директора ТОВ Светанна ОСОБА_3; у запропонований строк (до 17.02.2017р.) об'єкт оренди не повернуто позивачу у добровільному порядку за актом приймання-передачі; станом на день подання позову підстави для використання відповідачем спірного об'єкта оренди відсутні, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для виселення відповідача з нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 69,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 25, а відтак суд першої інстанції цілком правомірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі №916/1974/17 від 14.08.2017р. про призначення розгляду справи на 18.09.2017р. була надіслана ТОВ Светанна рекомендованим листом 15.08.2017р. з відміткою "судова повістка" на адресу: м. Одеса, вул. Садова, 2 і повернулася без вручення 25.08.2017р. з відміткою "про інші причини" (а.с. 31-33). У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, суд ухвалою від 18.09.2017р. відклав розгляд справи на 28.09.2017р. Вказану ухвалу рекомендованим листом від 20.09.2017р. з відміткою "судова повістка" також було надіслано на адресу ТОВ "Светанна": м. Одеса, вул. Садова, 2. Проте, лист, вдруге, повернувся без вручення адресату 23.09.2017р. (а.с. 44-46).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.08.2017р. місцезнаходженням ТОВ Светанна є: 65029, м. Одеса, вул. Садова, 2.

Таку ж адресу товариство зазначило в своїй апеляційній скарзі.

Отже, апеляційна інстанція дійшла висновку, що суд першої інстанції відповідно до положень ГПК України належним чином повідомляв відповідача про судові засідання.

Твердження скаржника про те, що позовну заяву з додатками останній також не отримував, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки до позовної заяви, зокрема, додано фіскальний чек з описом вкладення, що підтверджує направлення позовних матеріалів із додатками відповідачу на його адресу, а саме: м. Одеса, вул. Садова, 2. Небажання ТОВ Светанна отримувати поштову кореспонденцію за зазначеною адресу свідчить про власну недбалість.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують вищевикладеного, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Светанна» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2017р. у справі №916/1974/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи покладаються на ТОВ «Светанна» .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.03.2018р.

ОСОБА_4 ОСОБА_1

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Т.А. Величко